§ 29. Будова та функції скелета людини

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ: скелет, череп, хребет, хребці, крижі, куприк, грудна клітка, пояс верхніх кінцівок, вільна верхня кінцівка, пояс нижніх кінцівок, вільна нижня кінцівка.

Скелет людини поділяється на осьовий (голова, тулуб, грудна клітка) і додатковий (верхні та нижні кінцівки) (рис. 78).

Скелет голови, або череп (рис. 79, 80), має мозкову та лицеву частини. На відміну від вищих тварин, у людини мозкова частина значно переважає лицеву. Кістки черепа в дорослої людини з’єднані між собою нерухомо за допомогою швів (рис. 79, а). У новонародженої дитини цих з’єднань немає, кістки черепа мають певну рухливість (цьому допомагає тім’ячко), що дуже важливо під час пологів (рис. 79, б).

Рис. 78. Кістки скелета: 1 — лобна; 2 — скронева; 3 — носова; 4 — верхня щелепа; 5 — нижня щелепа; 6 — груднина; 7 — ключиця; 8 — ребра; 9 — хребет; 10 — плечова; 11 — ліктьова; 12 — променева; 13 — зап’ясток; 14 — п’ясток; 15 — фаланги; 16 — клубова; 17 — крижі; 18 — лобкова; 19 — лобковий симфіз; 20 — сіднична; 21 — стегнова; 22 — надколінок; 23 — великогомілкова; 24 — малогомілкова; 25 — надп’яткова; 26 — передплесно; 27 — плесно; 28 — фаланги; 29 — тім’яні; 30 — потилична; 31 — атлант; 32 — лопатка; 33 — куприк; 34 — п’яткова

Рис. 79. З’єднання кісток черепа: а) нерухомі з’єднання кісток черепа — шви (1) (вигляд зверху); б) м’які, рухливі з’єднання кісток (2) і тім’ячко (3) у новонародженої дитини

Рис. 80. Кістки черепа: 1 — лобна; 2 — тім’яна; 3 — потилична; 4 — скронева; 5 — вилична; 6 — носова; 7 — верхньощелепна; 8 — нижньощелепна; 9 — слуховий отвір; 10 — орбіта

У мозковому відділі міститься головний мозок, органи слуху й рівноваги. Він складається з таких кісток (рис. 80): парні — тім’яні та скроневі (в останніх розміщений слуховий отвір) і непарні — лобна й потилична. На нижній частині останньої є великий потиличний отвір (рис. 81), через який порожнина черепа з’єднується зі спинномозковим каналом, тобто головний мозок — зі спинним.

Лицевий відділ черепа (рис. 80, 81) становлять 15 кісток, найбільшими з яких є парні верхньощелепні, виличні та непарна нижньощелепна — єдина рухлива кістка черепа. Щелепні кістки мають ямки (луночки), у яких розміщуються корені зубів. У верхній частині лицевого черепа є очні ямки — орбіти.

Скелет тулуба становлять хребет і кістки грудної клітки.

Хребет (рис. 82), або хребетний стовп, — це головна вісь тіла, тут знаходиться спинний мозок. Він має 33-34 хребці. У всіх п’яти відділах хребта — шийному, грудному, поперековому, крижовому й куприковому — вони мають приблизно однакову будову й складаються з тіла, дуги, поперечних відростків і поверненого назад остистого відростка. Посередині хребта є отвір для спинного мозку.

Перший шийний хребець — атлант — має особливу будову (рис. 83).

На його верхній поверхні знаходяться суглобові ямки для сполучення з потиличною кісткою черепа. Завдяки цьому суглобу здійснюється рух голови вперед — назад.

Рис. 81. Череп людини: 1 — лицева частина; 2 — мозкова частина; 3 — потиличний отвір; 4 — зуби верхньої щелепи

Другий шийний хребець — епістрофей — має зубоподібний відросток, який входить у спеціальний отвір атланта (рис. 83). Навколо цього відростка здійснюється обертання голови. Це місце хребта найвразливіше щодо пошкоджень.

При переході хребта від шийного до крижового відділу маса та площа хребців збільшуються, а крижові навіть зрощуються, утворюючи міцну крижову кістку, або крижі. Закінчується хребет 4-5 зрощеними недорозвиненими хребцями — куприком. Це рудиментні хвостові хребці.

Між собою хребці з’єднуються хрящами та зв’язками (рис. 84), які, з одного боку, запобігають їхньому зсуванню, а з іншого — забезпечують певну гнучкість хребта. Хребці мають багато горбиків для прикріплення м’язів. Хребет людини має чотири невеликих вигини (рис. 85), які сприяють збереженню рівноваги, пружинять і пом’якшують поштовхи.

Рис. 82. Відділи хребта й будова хребців: 1 — шийний відділ; 2 — грудний відділ; 3 — поперековий відділ; 4 — крижовий відділ (крижі); 5 — куприк; 6 — остистий відросток; 7 — поперечні відростки; 8 — суглобова поверхня для з’єднання з ребром; 9 — тіло; 10 — дуга; 11 — отвір для спинного мозку

Рис. 83. Шийні хребці: а) з’єднані хребці (вигляд справа); б) з’єднані хребці (вигляд зверху); в) атлант: 1 — верхні суглобові ямки; 2 — передній бугорок; 3 — задній бугорок; 4 — нижні суглобові поверхні; г) епістрофей; 5 — зуб осьового хребця; 6 — остистий відросток; 7 — верхні суглобові поверхні; 8 — нижні суглобові поверхні

Рис. 84. З’єднання хребців між собою: 1 — хрящ між хребцями; 2 — зв’язки між хребцями; 3 — тіло хребця

Рис. 85. Формування вигинів хребта розпочинається в дитячому віці

Рис. 86. Будова грудної клітки: 1 — груднина; 2 — ребра; 3 — грудні хребці

Грудна клітка (рис. 86) складається з груднини й 12 пар ребер, які спереду кріпляться до груднини, а ззаду — до 12 грудних хребців. З’єднання ребер із грудниною та хребцями досить рухливе, тому грудна клітка може збільшувати свій об’єм під час вдиху й зменшувати на видиху. У людини вона, на відміну від тварин, унизу розширена.

До скелета верхніх кінцівок належать плечовий пояс — ключиці й лопатки, вільна верхня кінцівка, яка складається з плечової кістки, кісток передпліччя — ліктьової та променевої, а також кисті. Остання складається із зап’ястка, п’ястка й кісток пальців (рис. 87, а). Усі частини кисті з’єднані між собою багатьма суглобами, що робить її дуже рухливою. Найрухливішим є великий палець руки, що має велике значення для трудової діяльності.

Нижні кінцівки людини — це єдиний орган опори та пересування, а тому, на відміну від вищих хребетних тварин, вони мають найбільші та найміцніші кістки. До скелета нижніх кінцівок належить тазовий пояс, або таз, що складається з крижів і двох тазових кісток. Завдяки прямоходінню в людини сформувався міцний і широкий таз. Скелет вільної нижньої кінцівки утворений стегновою кісткою, двома кістками гомілки — великогомілковою й малогомілковою, а також кістками стопи (рис. 87, б). Стопа людини, на відміну від вищих хребетних, має склепіння (рис. 88). Така її будова пом’якшує поштовхи під час руху.

Рис. 87. Скелет кисті (а) і стопи (б): а) 1 — ліктьова кістка; 2 — променева кістка; 3-8 — зап’ясткові кістки; 9 — п’ясткові кістки; 10 — фаланги пальців; б) 11 — п’яточна кістка; 12-17 — передплеснові кістки; 18 — плеснові кістки; 19 — фаланги пальців

Рис. 88. Скелет стопи людини (а) і мавпи (б): 1 — склепіння стопи в людини

Думаємо, розуміємо, відповідаємо. 1. Назвіть відділи скелета. 2. Визначте взаємозв’язок будови та функцій скелета голови. 3. Визначте взаємозв’язок будови та функцій скелета тулуба (хребта, грудної клітки). 4. Поясніть особливості будови та функцій скелета верхніх кінцівок. 5. Поясніть особливості будови та функцій скелета нижніх кінцівок. 6. Знайдіть ознаки подібності й відмінності між скелетами різних представників хребетних і людини. Поясніть, про що свідчить подібність між скелетами людини й вищих тварин. 7. Визначте особливості скелета людини, пов’язані з прямоходінням і працею.

Домашнє завдання. Опишіть відділи скелета людського організму та їх функції.

Це треба знати. Скелет людини складається з 206 кісток.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно