Войти
Закрыть

Стрес

8 Клас

Стрес — загальна реакція організму на дуже сильний зовнішній уплив. Він виникає в разі дії на організм чинників (стресорів), які порушують гомеостаз. Основна функція стресу — адаптація організму до умов, що змінилися, його пристосування до конкретної ситуації. Реакцію організму на дію стресорів забезпечує переважно діяльність гіпоталамо-гіпофізарної системи. Її сигнали надходять до симпатичного відділу вегетативної нервової системи та мозкового шару надниркових залоз, які на початковому етапі стресу виділяють гормон адреналін, а в подальшому — кортизол. І сигнали симпатичної нервової системи, і дія адреналіну працюють на приведення організму в стан підвищеної активності. Виникає так звана реакція «бийся або тікай». Вона забезпечує мобілізацію ресурсів організму та його швидку відповідь на зміни в навколишньому середовищі — підвищення кров’яного тиску, збільшення частоти пульсу, розширення бронхів, підвищення рівня глюкози в крові тощо (мал. 67.1). Стадії стресу Розрізняють три стадії стресу: стадія тривоги, стадія адаптації, стадія виснаження (мал. 67.2). Стадія тривоги. Організм визначає, що виникла ситуація, яка може йому загрожувати. Він починає шукати шляхи виходу. Відбувається активація симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Ендокринна система викидає низку гормонів (адреналін, адренокортикотропний гормон, кортизол) для мобілізації пристосувальних сил організму. При цьому опірність організму зростає. Стадія адаптації. Через мобілізацію ресурсів під упливом нервової й гуморальної систем здатність організму до опору збільшується, організм переходить до довготривалої стратегії. Ця стадія є найуспішнішою для подолання кризи. Організм пристосовується, використовує свої компенсаторні можливості, щоб упоратися із загрозою. Життєдіяльність нормалізується....
0 Переглянути

Лімітуючі фактори навколишнього середовища

8 Клас

Як вам уже відомо, будь-який живий організм (у тому числі й організм людини) постійно обмінюється речовинами та енергією з навколишнім середовищем. Тому його життєдіяльність значною мірою залежить від взаємодії із середовищем існування. Організми зазнають упливу різних чинників середовища — екологічних факторів. Екологічні фактори поділяють на три групи: абіогенні, біогенні та антропогенні. Усі ці фактори діють на живі організми в комплексі. Для того, щоб вижити в певному середовищі, організмам треба пристосуватися, аби запобігти негативному впливу факторів. Здатність організмів витримувати несприятливі умови навколишнього середовища називають екологічною толерантністю. Людина є видом, який може пристосовуватися до надзвичайно широкого діапазону умов середовища (мал. 66.1). Для цього людина використовує не лише фізіологічні й анатомічні механізми, але й поведінку, насамперед розумову діяльність. Лімітуючі фактори навколишнього середовища До дії будь-якого фактора середовища живі організми мають так званий діапазон сталості (толерантності). Якщо інтенсивність чинника виходить за межі толерантності, живі організми гинуть. Так, якщо людина потрапить у місцевість із температурою повітря -20 °С без засобів захисту від низької температури, то вона досить швидко загине. Тому організми прагнуть жити в умовах, де фактори не виходять за межі толерантності й до яких вони найкраще пристосовані. Такі умови називають біологічним оптимумом для певного виду організмів....
0 Переглянути

Узагальнення знань за темою «Розмноження та індивідуальний розвиток людини»

8 Клас

6. Плід, який розвивається в тілі матері, досить сильно відрізняється від неї, тому що його клітини містять ≈50% спадкової інформації батька. За таких відмінностей імунна система матері мала б знищувати ці чужорідні клітини. Але в нормі це не відбувається. Завдяки чому це можливо? 7. Створіть схему, правильно розмістивши на ній наведені поняття: бактеріальні, вірусні, генітальний герпес, гонорея, грибкові, захворювання репродуктивної системи, кандидоз, сифіліс, СНІД. 8. Обґрунтуйте небезпеку штучного переривання вагітності. 9. За допомогою методу Fishbone поясніть найпоширеніші захворювання репродуктивної системи людини, що передаються статевим шляхом. Обґрунтуйте основні заходи їхньої профілактики. Обговоріть результати роботи. (Головні етапи роботи за методом Fishbone подано в завданні 11 на с. 69.) 10. Оцініть свою роботу під час вивчення теми за допомогою «Піраміди знань»....
0 Переглянути

Репродуктивне здоров’я. Проблеми репродуктивної системи

8 Клас

Чинники можуть упливати на репродуктивне здоров’я людини як позитивно, так і негативно. Безпліддя. Порушення процесів запліднення Однією з важливих проблем репродуктивної системи людини є безпліддя (нездатність мати дітей). Часто воно пов’язане з порушеннями процесу запліднення. Причини цього можуть бути в організмі як чоловіка, так і жінки. Для подолання безпліддя використовують репродуктивні технології, зокрема штучне запліднення. Сьогодні є методики, що дозволяють здійснювати запліднення як усередині організму жінки, так і за його межами (мал. 65.1). Новітні розробки в цій галузі дають можливість мати дітей парам, які ще донедавна не могли про це й мріяти. Уплив шкідливих речовин на розвиток плода Дія шкідливих речовин під час розвитку плода становить особливу небезпеку. Це зумовлено тим, що за короткий період ембріонального розвитку в організмі утворюється велика кількість органів та їх систем. Під час їхнього формування навіть найменший негативний уплив може призвести до порушень, що матимуть тяжкі наслідки....
0 Переглянути

Постембріональний розвиток

8 Клас

Постембріональний період — це період життя людини після народження (мал. 64.1, 64.2). Його можна розділити на кілька етапів, тривалість яких у чоловіків і жінок дещо відрізняється. У постембріональний період на процеси життєдіяльності кожної людини впливають багато зовнішніх і внутрішніх чинників, зокрема спадковість та спосіб життя. У житті людини виділяють такі вікові періоди: період немовляти, грудний період, дитинство, підлітковий період, юнацький період, зрілий вік, похилий вік, старечий вік, довгожительство. Зверніть увагу, що поділ на періоди за роками є досить умовним і може значно відрізнятися в різних людей за часом настання та тривалістю. Дитячий період життя Період немовляти (перші 10 днів): відбувається перебудова організму, зумовлена адаптацією до життя поза організмом матері. Руйнуються структури, пов’язані з обміном речовин через плаценту. У цей період в організмі матері розпочинається лактація — утворення молока, яким живиться дитина. Грудне молоко має оптимальний склад для забезпечення росту й розвитку дитини. Грудний період (10 днів — 1 рік) характеризується найвищими в постембріональному періоді темпами росту й розвитку всіх систем органів, а також зміцненням опорно-рухового апарата, формуванням великої кількості умовних рефлексів. Раннє дитинство (1-3 роки): високі темпи росту й розвитку всіх систем органів, початок самостійних активних рухів, перехід на харчування звичайною їжею, розвиток молочних зубів, початок використання мовлення. Перше дитинство (4-7 років): уповільнюються темпи росту, відбувається активне накопичення інформації про навколишній світ, формуються вміння й навички, необхідні для самостійної життєдіяльності, починається зміна зубів. Друге дитинство (8-12 років у хлопчиків, 8-11 років у дівчаток): відносно невисокі темпи росту, продовжується активне накопичення інформації та формування необхідних умінь і навичок. Починаючи з цього періоду, стає помітною різниця в розвитку чоловіків і жінок, що пов’язано з особливостями роботи їхніх ендокринних систем. Підлітковий та юнацький періоди життя Підлітковий період (13-16 років у хлопців, 12-15 років у дівчат): початок періоду статевого дозрівання; різке збільшення темпів росту, значні гормональні перебудови в організмі, початок функціонування статевих систем. У цей період відбувається формування вторинних статевих ознак. Цей процес регулюється ендокринною системою за допомогою дії статевих гормонів....
0 Переглянути

Вагітність. Ембріональний розвиток

8 Клас

Вагітність — це фізіологічний стан організму жінки, пов’язаний із заплідненням яйцеклітини й розвитком зародка і плода. Вагітність у жінки триває 270-280 днів. Із зовнішніх оболонок плода формується плацента. Плацента, або дитяче місце, — це тимчасовий орган, що з’єднує плід з організмом матері під час внутрішньоутробного розвитку. Вона забезпечує обмін речовин між організмом матері й плодом та вберігає плід від реакції імунної системи матері. Плацента кріпиться до стінок матки, а пуповина — шнуроподібний орган, що відходить від плаценти, — з’єднує плід із материнським організмом (мал. 63.1). В організмі жінки під час вагітності відбуваються значні зміни: Для забезпечення нормального функціонування органів і систем організму вагітної та сприятливих умов для розвитку плода необхідна підвищена кількість поживних речовин і кисню. Онтогенез і чинники, що на нього впливають Онтогенез — це індивідуальний розвиток організму від моменту зародження до природної смерті. Термін «онтогенез» запропонував німецький учений Ернст Геккель 1866 року. Онтогенез є процесом послідовної та необоротної реалізації спадкової інформації конкретного організму. На реалізацію цієї інформації (і, відповідно, на перебіг онтогенезу) може впливати багато різних чинників: умови навколишнього середовища, нейрогуморальна й гормональна регуляції тощо....
0 Переглянути

Запліднення й визначення статі. Спадковість і спадкові захворювання

8 Клас

Запліднення — це процес злиття зрілих статевих клітин: чоловічої (сперматозоїда) і жіночої (яйцеклітини), у результаті чого утворюється одна клітина — зигота, що є зародком нового організму. Під час статевого акту в піхву впорскується 3-5 мл сперми — суміші сперматозоїдів із виділеннями чоловічих залоз. У спермі міститься 200-500 млн сперматозоїдів, які мають властивість рухатися. Із піхви сперматозоїди переміщуються в матку, а потім — у маткові труби, де й зустрічаються з яйцеклітиною (мал. 62.1). Яйцеклітина самостійно рухатися не може. Її рухи забезпечуються скороченнями м’язів стінки маткової труби та роботою війок епітелію. Зріла яйцеклітина після овуляції потрапляє спочатку в черевну порожнину, а далі — у маткову трубу, де зазвичай і відбувається запліднення (мал. 62.1). У людини стать особини визначається в момент запліднення. Вона зумовлена певною комбінацією статевих хромосом, які містяться в статевих клітинах. Представники жіночої статі мають у клітинах тіла по дві Х-хромосоми (XX), а чоловічої статі мають в клітинах одну X- і одну Y-хромосоми (XY). Особливістю статевих клітин є те, що вони містять лише по одній хромосомі: у жінок у яйцеклітині одна Х-хромосома; у чоловіків одна половина сперматозоїдів містить Х-хромосому, а інша — Y-хромосому. Отже, під час запліднення можливі різні комбінації поєднання хромосом. Якщо в момент запліднення з яйцеклітиною злився сперматозоїд, який має Х-хромосому, то народиться дівчинка. А якщо сперматозоїд мав Y-хромосому, то народиться хлопчик (мал. 62.2). Під час запліднення чоловічі й жіночі зиготи можуть утворюватися приблизно з однаковою імовірністю....
0 Переглянути

Статеві клітини. Менструальний цикл

8 Клас

Чоловічими статевими клітинами є сперматозоїди. Це рухливі клітини, які мають три відділи: головку, шийку та хвіст (мал. 61.1). У хвості містяться спеціальні білки, які забезпечують рух сперматозоїда. А в шийці зосереджені мітохондрії, які виробляють енергію, необхідну для руху. Головка клітини містить ядро зі спадковим матеріалом і спеціальну органелу — акросому. Вона потрібна для того, щоб сперматозоїд міг подолати оболонки яйцеклітини під час запліднення: ферменти, які містяться в акросомі, розчиняють цю оболонку. Жіночими статевими клітинами є яйцеклітини. Вони набагато більші, ніж сперматозоїди. Яйцеклітина містить поживні речовини, які забезпечують початковий поділ зародка, і не має джгутика. Спадковий матеріал яйцеклітини міститься в ядрі (мал. 61.2). Сперматозоїди утворюються в чоловічих статевих залозах — сім’яниках, починаючи від періоду статевого дозрівання до припинення статевої активності організму. У жінок утворення яйцеклітини відбувається в яєчниках у два етапи. Формування попередників статевих клітин, із яких потім будуть утворюватися яйцеклітини, відбувається під час ембріонального розвитку. Після народження в організмі жінки є близько 400 тис. незрілих статевих клітин. А розвиватися ці клітини починають у період статевого дозрівання. Зазвичай за один менструальний цикл дозріває лише одна яйцеклітина. Процеси утворення сперматозоїдів та дозрівання яйцеклітин регулюється ендокринною системою....
0 Переглянути

Будова репродуктивних систем

8 Клас

Стать — це сукупність ознак, які забезпечують статеве розмноження й відрізняють чоловічі та жіночі особини одного виду. Між собою особини різної статі відрізняються за первинними і вторинними статевими ознаками. Первинні статеві ознаки — це анатомо-морфологічні особливості організму, які забезпечують утворення статевих клітин (гамет) і запліднення. До первинних статевих ознак відносять різницю в будові статевих залоз, статевих провідникових шляхів, зовнішніх статевих органів (див. таблицю). Вторинні статеві ознаки — це морфо-фізіологічні особливості організму, що відіграють певну роль у процесах розвитку організму й регуляції фізіологічних процесів (див. таблицю на с. 147). Так, у жінок, на відміну від чоловіків, добре розвинені молочні залози, а таз є більш широким, що полегшує процес народження дитини. У чоловіків більша частина маси тіла припадає на м’язи (40 % проти 23 % у жінок). У чоловіків часто виростають борода й вуса. Також вторинною статевою ознакою є волосся на тілі, розташування якого відрізняється в жінок і чоловіків. Статеві органи Основна функція статевої системи — забезпечення процесу розмноження, тобто утворення чоловічих і жіночих статевих клітин, виношування плоду в жінок та виділення специфічних секретів у чоловіків. І в чоловіків, і в жінок є зовнішні та внутрішні статеві органи. Внутрішні статеві органи Внутрішні статеві органи жінок — це яєчники, маткові (фаллопієві) труби, матка й піхва (мал. 60.1α). Яєчники — це парні статеві залози мигдалеподібної форми. У них утворюються й дозрівають жіночі статеві клітини — яйцеклітини. Також яєчники утворюють статеві гормони естрадіол і прогестерон. Маткові труби, матка й піхва є порожнистими органами. Матковою трубою яйцеклітина рухається до матки, де й відбувається розвиток зародка. Через піхву вводяться сперматозоїди та виходить плід під час пологів....
0 Переглянути

Узагальнення знань за темою «Регуляція функцій організму»

8 Клас

3. Поясніть, чому вживати гормональні препарати потрібно лише за призначенням лікаря. 4. Прочитайте твердження та визначте, які з них хибні. Обґрунтуйте свою відповідь. Тривалі стреси завдають шкоди імунітету людини. Андрогени — жіночі статеві гормони. Транспорт гормонів відбувається током крові. Антитіла забезпечують клітинний імунітет. Гомеостаз — це внутрішнє середовище організму. Мелатонін синтезується в епіфізі. 5. Складіть своє тестове завдання про будову ендокринної системи. Запишіть запитання та доберіть до нього чотири варіанти відповідей, серед яких лише один має бути правильним. 6. Чому проблема йододефіциту поширена в одних регіонах (наприклад, у гірських) і майже відсутня в інших (наприклад, у приморських). 7. Емоційно збуджена людина під час розмови зазвичай рухається, а не стоїть спокійно. Як ви вважаєте, чому? 8. Які фактори можуть спричинити алергію? 9. Створіть схему, правильно розмістивши на ній наведені поняття: уведення сироватки після укусу каракурта, уведення сироватки після укусу кобри, годування дитини молоком матері, імунітет, що формується внаслідок певної події, захворювання на вітряну віспу, захворювання на кір, захворювання на паротит (свинку), природний пасивний, природний активний, штучний пасивний. 10. Виберіть один правильний варіант відповіді на кожне запитання. Укажіть ознаки, які характеризують підшлункову залозу....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 167 168 169 170 171 172 173 174 175 ... 343
Назад

Навігація