Войти
Закрыть

Метод світлової мікроскопії. Збільшувальні прилади та їх призначення

6 Клас

З курсу природознавства ви знаєте про збільшувальні прилади дослідника природи: лупу, бінокль, телескоп, світловий мікроскоп. Які із цих приладів використовують у біологічних дослідженнях? Лупа - найпростіший збільшувальний прилад. Лупи розрізняють ручні і штативні. На малюнку 25, 1 розгляньте ручну лупу. Вона складається зі збільшувального скла, вставленого в оправу з ручкою. Ручна лупа збільшує предмети в 2-20 разів. Ті з вас, хто збирає поштові марки або монети, використовують цей прилад для того, щоб переглянути дрібні деталі на них або прочитати дрібний текст. На малюнку 25, 2 зображено штативну лупу. В її оправу вставлено два збільшувальних скла, що закріплені на підставці - штативі. Цю частину приладу називають окуляром (від лат. окулус - око). До штатива прикріплено дзеркало та предметний столик з отвором. Об’єкт, який розглядають, кладуть на столик і за допомогою дзеркала встановлюють його найзручніше освітлення. Штативна лупа може збільшувати об’єкти дослідження в 10-25 разів. За допомогою лупи можна роздивитися форму клітин. Для глибшого вивчення їхньої будови користуються мікроскопом (від грецьких слів мікрос - малий і скопео — дивлюся). У школі на уроках біології ви будете користуватися світловим (оптичним) мікроскопом (мал. 26). Методи досліджень, які здійснюють за допомогою цього приладу, називають світловою мікроскопією. Світловий мікроскоп застосовують під час роботи з дрібними прозорими або напівпрозорими об’єктами....
0 Переглянути

Клітина - одиниця будови організмів. Історія вивчення клітини

6 Клас

Чому клітину вважають одиницею будови організмів? Ви вже знаєте, що всі організми: бактерії, рослини, гриби й тварини - складаються з клітин (мал. 20). Це найменша жива одиниця, з якої складається організм. Завдяки клітинам здійснюються всі функції живих істот. Через свою поверхню вона дихає і живиться, тобто вбирає з навколишнього середовища поживні речовини. Коли клітина сягає певних розмірів, вона розмножується, утворюючи дочірні клітини. Отже, своє життя материнська клітина продовжує в утворених дочірніх. У багатоклітинних істот організм функціонує завдяки взаємодії клітин між собою (мал. 20, 1, 2). Клітина одноклітинної істоти (мал. 20, 3) є одночасно й самостійним організмом, адже вона виконує всі ті самі функції, що й багатоклітинний організм. Історія розвитку біології. Науку, яка вивчає клітини, називають цитологія. У 1665 році англійський дослідник Роберт Гук, використовуючи мікроскоп власної конструкції, досліджував корок деревної рослини. Він побачив малесенькі порожні комірки, які назвав клітинами (мал. 21). Пізніше стало відомо, що корок складається з мертвих клітин. Тобто Р. Гук досліджував не всю клітину, а лише її оболонку. Але сам термін зберігся і донині....
0 Переглянути

Методи вивчення організмів. Застосування біологічних знань у діяльності людини

6 Клас

За допомогою яких методів вивчають організми? Увесь прогрес людства пов’язаний з розвитком наукових досліджень. Вивчаючи природознавство, ви вже застосовували деякі методи дослідження природи (пригадайте їх). Біологія також вивчає природні об’єкти (від лат. об’єктум - предмет). Під час вивчення біології найчастіше ви будете використовувати спостереження, опис, порівняння, експерименти. Ми постійно вивчаємо навколишній світ, спостерігаючи за природними тілами та явищами, змінами, що відбуваються в природі. Дослідник спостерігає за визначеним об’єктом цілеспрямовано. Для цього він обирає об’єкт спостереження (наприклад, представників тварин чи рослин), складає план спостереження, ставить мету і передбачає результат. Спостереження є найпоширенішим методом дослідження живої природи, коли дослідник лише спостерігає за розвитком подій і не впливає на їхній перебіг. Під час спостереження часто використовують відповідні оптичні прилади, які дають змогу наблизити об’єкт або збільшити його розміри. Наприклад, за перелітними птахами можна спостерігати за допомогою бінокля (мал. 17), телескопа. Спостереження можна проводити як у природі, так і в спеціальних наукових лабораторіях. У лабораторіях спостереження за процесами життєдіяльності дрібних організмів можна проводити за допомогою світлового мікроскопа (мал. 18)....
0 Переглянути

Різноманітність життя на Землі

6 Клас

Умови середовища життя визначають чинники неживої природи: освітленість, вологість, температура, солоність води тощо, а також інші організми. На думку вчених, нині нашу планету населяють близько 2 млн видів різних організмів. Найбільше з них тварин - понад 1,5 млн видів. Усе різноманіття організмів нашої планети називають біорізноманіттям. Учені поділили його на великі групи: бактерії, гриби, рослини, тварини. Бактерії — найменші істоти на нашій планеті. Вони поширені скрізь: у водоймах, ґрунті, на поверхні або всередині інших істот. Побачити бактерії можна лише за допомогою мікроскопа. На малюнку 11, 1 зображено бактерію кишкову паличку. Цей одноклітинний організм мешкає в нашому кишечнику. Кишкова паличка виробляє деякі необхідні нам вітаміни, запобігає оселенню в організмі людини хвороботворних бактерій. Поряд зображено багатоклітинного представника ціанобактерій (мал. 11, 2). Ці організми можуть мешкати у водоймах та у вологому ґрунті. Більшість представників грибів, як-от білий гриб (мал. 12, 1), є багатоклітинними організмами. Серед грибів є й одноклітинні. Наприклад, мукор (мал. 12, 2). Цей гриб ви добре знаєте з побуту. Він може оселятись на продуктах харчування й псувати їх. Серед грибів є багато таких, що спричиняють захворювання рослин, тварин та людини. Гриби - живі істоти, що мають своєрідні ознаки, частина яких збігається з ознаками рослин, а інша - з ознаками тварин. Подібно до рослин гриби можуть зростати на ґрунті і не здатні до активного руху. А от живляться гриби, як тварини, готовими органічними речовинами....
0 Переглянути

Основні властивості живого

6 Клас

На перший погляд, відрізнити живе від неживого нескладно. Хоча часто живе може перебувати в такому стані, коли прояви життєдіяльності приховані і тіла живої природи зовні нагадують неживе (наприклад, насіння рослин). Що об’єднує представників живої природи - усі організми - та відрізняє їх від неживої природи? Вам уже відомо, що всі організми побудовані з окремих «цеглинок» — клітин. І відповідно до кількості клітин їх поділяють на одноклітинні і багатоклітинні (мал. 4). Неживі тіла (за винятком відмерлих решток організмів) не мають клітинної будови. Усім організмам властивий подібний хімічний склад, тобто вони побудовані з тих самих хімічних речовин (органічних та неорганічних). Організми можуть утворювати різні органічні речовини: білки, вуглеводи, ліпіди та нуклеїнові кислоти. Білки необхідні для росту організмів насамперед як будівельний матеріал. Серед ліпідів найбільш поширені жири. Під час хімічного розкладання ліпідів виділяється велика кількість енергії. До вуглеводів, наприклад, належить глюкоза. Об’єднуючись між собою, молекули глюкози утворюють крохмаль. Його запасають рослини. Здебільшого вуглеводи мають значення як енергетичний матеріал....
0 Переглянути

Біологія - наука про живу природу

6 Клас

Ми живемо на планеті Земля, яка, за підрахунками вчених, виникла близько 4,5 млрд років тому. Земля — єдина планета, з усіх відомих на сьогодні людям, на якій існує життя. Що вивчає біологія? Нашу планету населяють різноманітні живі істоти. Одні з них добре помітні, інші мають такі дрібні розміри, що побачити їх без збільшувальних приладів неможливо (пригадайте, які ви знаєте збільшувальні прилади). Організми можна зустріти скрізь: у морях і в невеликих калюжах, на ґрунті і в самому ґрунті, на поверхні і всередині інших живих істот тощо. Усе живе, що населяє Землю, вивчає наука біологія (від грец. біос — життя і логос — вчення). Учені-біологи з’ясовують особливості будови різних організмів, як вони живляться, ростуть, розмножуються, розселяються, які умови проживання їм необхідні. І, звичайно, вчених найбільше цікавлять властивості організмів, які корисні або шкідливі для людини. Отже, біологія - це наука, що вивчає життя в усіх його проявах. Які біологічні науки вивчають організми і які є зв’язки між ними? Кожну з груп організмів вивчає окрема біологічна наука (мал. 1). Будову організмів вивчають морфологія та анатомія. Процеси життєдіяльності - фізіологія. Існує й багато інших біологічних наук, з якими ви ознайомитеся під час навчання....
0 Переглянути

Подведём итоги. Грибы

6 Клас

1. Мы узнали, что грибы — это эукариоты, питающиеся гетеротрофно, поглощающие расщеплённые простые органические вещества путём всасывания. Грибы богаты ферментами, благодаря которым расщепляют сложные органические вещества, недоступные большинству других организмов. Они бывают макро- и микроскопическими, многоклеточными и вторично упрощёнными до одноклеточных организмов. 3. Мы узнали, что грибы могут размножаться спорами (макроскопические и большинство микроскопических грибов), конидиями (преимущественно микроскопические грибы) и почкованием (дрожжи). 4. Мы запомнили, что в природе грибы обеспечивают разложение органических остатков, участвуют в процессе образования почвы, выветривании горных пород, обеспечении растений водой и элементами минерального питания. 5. Мы осознали, что по отношению к человеку грибы могут быть как полезными, так опасными и вредными....
0 Переглянути

Практическая работа 5. Распознавание съедобных и ядовитых грибов своей местности

6 Клас

Цель работы: познакомиться с основными внешними признаками, которые позволяют отличать ядовитые грибы от съедобных, научиться распознавать съедобные и ядовитые грибы своей местности. Оборудование, инструменты и реактивы: коллекции шляпочных грибов, муляжи, лупа, набор для препарирования, таблицы, фотографии. ХОД РАБОТЫ 1. Познакомьтесь с приведёнными основными внешними признаками, которые отличают смертельно и особо ядовитые грибы от съедобных и несъедобных. Внешние признаки, по которым отличают ядовитые грибы. Смертельно ядовитые грибы. Бледная поганка, белый и вонючий мухоморы имеют пластинчатый гименофор белого цвета, два покрывала — частное и общее, пластинки не спускаются на ножку, млечный сок отсутствует. Особо ядовитые грибы с паутинистым покрывалом. Гриб-паутинник оранжево-красный и красивейший, волоконница Патуйяра, ложный опёнок — имеют пластинчатый ржаво-коричневый или грязно-жёлто-коричневый гименофор, пластинки которого не спускаются на ножку. В «молодом возрасте» гименофор прикрыт тонким паутинистым покрывалом, которое быстро исчезает. Млечный сок отсутствует. Дополнительный признак, общий для этих грибов, — наличие в центре шляпки горбика, придающего им колообразный вид....
0 Переглянути

Лишайники

6 Клас

На стволах и ветвях деревьев, на больших камнях или скалах, иногда на почве можно увидеть жёлтые, серые, коричневые, белые и чёрные образования. Одни напоминают корочки и наросты, другие — ломкие листочки. Встречаются также кустистые формы. Это лишайники — грибы, живущие в симбиозе с микроскопическими фотосинтезирующими организмами — водорослями или цианопрокариотами. Строение и размножение лишайников. По форме лишайники делятся на кустистые, листоватые и накипные. Кустистые лишайники выглядят как небольшие кустики (рис. 237). Листоватые лишайники напоминают пластинки с рассечёнными краями, которые многими точками прикрепились к субстрату, но не срослись с ним по краям (рис. 238). Накипные лишайники образуют корки, которые плотно прирастают к субстрату и не отделимы от него (рис. 239). На коре лиственных деревьев почти везде можно найти листоватый лишайник золотянку. Она напоминает ярко-жёлтую приросшую к коре пластинку с рассечёнными округлыми лопастями и мелкими оранжевыми, похожими на блюдца, дисками на поверхности. Пластинка — это вегетативное тело лишайника, а диски — это его плодовые тела (рис. 238. а). Если сделать поперечный срез тела лишайника, то под микроскопом обычно можно различить несколько слоёв (рис. 240). Верхний и нижний слои называются коровыми, они образованы плотно переплетёнными гифами. Под верхним коровым слоем хорошо заметен водорослевый слой, состоящий из округлых клеток зелёной водоросли, переплетённых бесцветными гифами. Между водорослевым слоем и нижним коровым слоем находится сердцевина, где гифы размещены рыхло. От сердцевины и нижнего корового слоя отходят пучки бесцветных гиф, при помощи которых лишайник прикрепляется к коре дерева....
0 Переглянути

Микроскопические грибы, вызывающие болезни растений

6 Клас

Организм растения является чрезвычайно благоприятной средой для развития грибов: вакуоли растений содержат много воды с растворёнными в ней углеводами; клеточные оболочки и хлоропласты являются источником сложных углеводов — целлюлозы и крахмала. Устьица обеспечивают доступ необходимого для дыхания кислорода, а межклеточное пространство — это хорошо защищённый от неблагоприятных внешних условий «приют» для мицелия. В природе трудно найти взрослое растение, на котором не обитал бы паразитический гриб. Но такой гриб обычно не убивает растение-хозяина. Обычно он лишь замедляет его рост. Для этого есть две основные причины. С одной стороны, растения имеют средства противодействия паразиту — они выделяют особые вещества, угнетающие развитие гриба. Также растения способны образовывать вокруг поражённых грибом участков зону из собственных мёртвых клеток, несодержащих ни воды, ни питательных веществ. Такая зона изолирует поражённую грибом часть растения от здоровых клеток. Но специальной защитной системы, похожей на иммунную систему животных, у растений не обнаружено. С другой стороны, гриб-паразит сам «не заинтересован» в смерти хозяина, ведь тогда он также может погибнуть. Особенно вредоносны паразитические грибы для сельскохозяйственных культур. Наиболее распространёнными болезнями культурных растении являются мучнистая роса, головня, ржавчина, гниль, пятнистости, парша (рис. 234). Грибные болезни служат причиной существенных потерь урожая....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 22 ... 343
Назад

Навігація