Войти
Закрыть

Молюски, їхні особливості

7 Клас

Найбільший молюск у світі - кальмар велетенський довжиною до 20 м (1). Найбільшим наземним молюском є ахатіна велетенська (розмір ноги 39 см, вага 0,9 кг) (2). Найбільший у світі двостулковий молюск - тридактна велетенська (вага близько 300 кг, а діаметр раковини до 2 м) (3). Найбільшу кількість зубів (до 25 тисяч) мають равлики (4). Які ж ознаки будуть об’єднувати цих різних тварин в одну групу Молюски? ЗМІСТ Де поширені молюски? Молюски (або м’якуни), як і комахи, є найбільш еволюційно довершеними тваринами серед безхребетних. Ця група об’єднує близько 130 000 видів (в Україні - понад 600). За кількістю видів молюски поступаються лише комахам. Мешкають сучасні види молюсків переважно в морях (мідії, устриці, кальмари, восьминоги), прісних водоймах (беззубки, ставковики), рідше - у наземному середовищі (равлики, слизняки). І лише незначна частина видів з групи передньозябрових молюсків ведуть паразитичний спосіб життя. Найбільша різноманітність молюсків спостерігається в тропічних морях. Розміри тіла дорослих молюсків різних видів значно різняться - від 0,5 мм (двостулковий молюск конділонукула) до 20 м (велетенський кальмар). Більшість з м’якунів - малорухливі тварини, деякі ведуть прикріплений спосіб життя (мідії, устриці), і тільки головоногі молюски здатні швидко пересуватися реактивним способом. Серед молюсків є хижаки (кальмари, восьминоги), рослиноїдні (равлик виноградний), всеїдні (ставковики), фільтратори (беззубка, перлівниця), сапротрофи (корабельний черв’як), а також паразити тварин (ентоконхи, які паразитують у тілі голотурій)....
0 Переглянути

Комахи, їхня різноманітність та значення

7 Клас

Жан-Анрі Фабр (1823-1915) - видатний французький ентомолог, який тридцять років свого життя присвятив вивченню комах. На невеличкому пустирі півдня Франції Фабр досліджував життя бджіл, риючих ос, богомолів, метеликів, гусениць соснового шовкопряда й інших комах. Завдяки своїм спостереженням дослідник став всесвітньо відомим. ЗМІСТ Як класифікуються комахи? Як ми вже знаємо, визначальними ознаками комах є три відділи тіла, шість ходильних ніг та одна пара вусиків. За наявністю крил комахи поділяють на групи Первиннобезкрилі й Крилаті. Первиннобезкрилі - це комахи малих або середніх розмірів. Вони завжди безкрилі, їх предки також крил не мали. Тіло в більшості видів видовжене, звужене до заднього кінця. Представником цієї групи є лусочниця цукрова. Це дрібна безкрила комаха із ряду Щетинохвості, яка часто живе в житлових будинках або на продовольчих складах. Лусочниці полюбляють вологі та темні місця, тому в природі живуть в опалому листі, під корчами, каменями, тощо. Активні вночі, решту часу ховаються....
0 Переглянути

Комахи, особливості їхнього способу життя

7 Клас

Тіло комах укрите хітиновою оболонкою, яка добре захищає від зовнішніх впливів, але перешкоджає газообміну. Тому в цих членистоногих у процесі еволюції формується трахейний тип дихання. Газообмін у комах здійснюється через систему тонких трубочок - трахей, які пронизують усе тіло. Окрім того, у трахейній системі є розширені ділянки - дихальні мішки. Трахеї - органи дихання, що мають форму тонких розгалужених трубочок, у яких здійснюється газообмін з тканинами. Повітря в трахеї надходить через отвори на черевці, що називаються дихальцями, і потрапляє до всіх органів і тканин. Якогось спеціального органа для вентиляції трахей у комах немає, і для надходження повітря необхідні м’язові зусилля черевця. Але трахеї не здатні забезпечувати киснем тварин великого розміру. Саме дихальна система комах і є однією з причин, що обмежують розміри представників цієї групи. Кровоносна система для газообміну комахам майже не потрібна. Рідина цієї системи - гемолімфа - безколірна й не бере участі у транспортуванні газів, що пов’язано з розвитком трахей. Вона здійснює функції транспортування поживних речовин, продуктів обміну, гормонів, захисту від мікроорганізмів тощо. Циркуляція гемолімфи, як і в інших членистоногих, здійснюється скороченнями серця. Серце трубчасте, розташоване в спинній частині черевця. Отже, кровоносна система комах незамкнена й не забезпечує швидку доставку кисню до великої кількості клітин, що є ще однією причиною порівняно дрібних розмірів комах....
0 Переглянути

Комахи, особливості їхньої будови

7 Клас

Перед Вами картина відомого нідерландського художника Вінсента Ван-Гога «Бражник мертва голова» (1), сучасна назва якої «Імператорський нічний метелик», зображення самого бражника мертва голова (2) і метелика сатурнія велика (3). Що тут не так? ЗМІСТ Які особливості поширення комах? КОМАХИ - група членистоногих із поділеним на голову, груди й черевце тілом, які пристосувалися до життя в різних умовах існування. Група нараховує понад 1 000 000 видів. Із загальної кількості тварин нашої планети на частку комах припадає майже 70 %. Комах знаходять у пустелях. Наприклад, у безводній жаркій пустелі Наміб живуть жуки-чорнотіли, у холодних арктичних пустелях - безкрилі антарктичні комарі. Їх зустрічали високо в горах (наприклад, дрібний жук бембідіон у Гімалаях живе на висоті 4 300-5 000 м) ). Бі знаходили глибоко під землею (наприклад, закаспійські терміти прокладають ходи на глибину 12 мільшість комах - вільноживучі тварини, однак серед них трапляються паразити рослин, тварин і людини. Від інших членистоногих комахи відрізняються такими ознаками: 1) наявністю однієї пари вусиків; 2) наявністю 3 пар ходильних ніг; 3) органами дихання є трахеї; 4) наявністю крил....
0 Переглянути

Павукоподібні, їхня різноманітність та значення

7 Клас

Павукоподібні об’єднують майже 70 000 видів, поширених на всіх материках. Основними групами є павуки, кліщі, скорпіони, косарики, сольпуги та несправжні скорпіони. Павуки - група павукоподібних, характерними ознаками яких є наявність отруйних залоз та здатність снувати павутину, що виробляється павутинними залозами. Це найбільша група павукоподібних, з якої описано приблизно 30 000 видів (в Україні - понад 400), що заволоділи сушею від полярних областей і високих гір до степів і пустель. У прісній воді живе лише один вид - павук-сріблянка, що дихає повітрям, яким наповнює підводне гніздо, збудоване з павутини. Павуки є хижаками, живляться різною тваринною їжею. Єдиним рослиноїдним видом, раціон якого на 90 % складають особливі виділення листків акацій, є багіра Кіплінґа. Отрута деяких павуків небезпечна для здоров’я та життя людини, наприклад, тарантула та каракурта. Тарантул кримський поширений на півдні України, може проникати навіть на територію лісової зони, а каракурт - у Криму та степовій зоні. Павуки-скакуни мають дуже добрий предметний зір, вони бачать муху в деталях на відстані 8 см. Павуки-скакуни розрізняють кольори. Тривалість життя павуків різна, але більшість із них закінчує життєвий цикл упродовж одного року. Найдовше живуть павуки-птахоїди (не менше 7-8 років). У помешканні людини живе павук домашній, поширений у всьому світі. Серед павуків є види, які не плетуть ловильних сіток. Наприклад, павуки-вовки підстерігають здобич у засідці і наздоганяють її кількома стрибками....
0 Переглянути

Павукоподібні, їхні особливості

7 Клас

Павукоподібні є членистоногими тваринами, тому що мають членисті кінцівки, хітиновий зовнішній скелет, тіло поділене на відділи. Це давня та різноманітна група, яка об’єднує близько 70 000 видів, із яких в Україні - понад 4 000. Поширені павукоподібні переважно на суходолі, і лише окремі види пристосувалися до життя у воді (павук-сріблянка). Представники цієї групи трапляються навіть у повітрі, оскільки із павутиною переносяться вітром. Серед павукоподібних багато паразитів рослин, тварин і людини (наприклад, павутинні кліщі, іксодові кліщі). Щоб пристосуватися до наземного способу існування, павукоподібні змушені були змінити органи дихання, зменшити випаровування води з поверхні тіла та перейти на нові об’єкти живлення тощо. Тому сучасні павукоподібні відрізняються від інших членистоногих такими ознаками пристосування до наземного способу життя: а) наявністю легеневих мішків і трахей, що забезпечують використання атмосферного кисню; б) наявністю органів виділення, що дозволяють економити воду; в) восковою плівкою над хітиновою оболонкою, яка зменшує втрати води; г) зменшенням розмірів тіла, що обмежує кількість линьок; д) наявністю внутрішнього запліднення....
0 Переглянути

Ракоподібні, їхня різноманітність та значення

7 Клас

Вивченням ракоподібних займається окрема зоологічна наука. Якщо ви правильно дасте відповіді на завдання кросворду, то у виділених клітинках прочитаєте її назву: 1 - органи захисту й нападу рака річкового; 2 - водяна блоха; 3 - органи дихання ракоподібних; 4 - одноока ракоподібна тварина; 5 - речовина, з якої складається панцир раків; 6 - морський рак без клешень; 7 - рідина кровоносної системи раків; 8 - перші три пари ротових органів рака; 9 - морський рак із клешнями; 10 - відділ тіла ракоподібних; 11 - забарвлююча речовина покривів; 12 - періодична заміна покривів у рака. ЗМІСТ Які особливості нижчих ракоподібних? До ракоподібних належать понад 50 000 видів, що діляться на дві великі групи - нижчі та вищі ракоподібні. Нижчі ракоподібні - це ракоподібні з непостійною кількістю сегментів. Вони дрібні за розміром і є переважно гермафродитами. Живуть, зазвичай, у товщі води, є серед них і паразити (наприклад, коропоїди). Серед нижчих ракоподібних можна виділити (для ознайомлення) такі групи: зяброногі, веслоногі, вусоногі, коропоїди....
0 Переглянути

Ракоподібні, їхні особливості

7 Клас

Відомо, що омар живе 50 років, краб пальмовий злодій - у 10 разів менше. Креветка живе на 1 рік менше, ніж злодій пальмовий. Рак річковий - у 4 рази довше за злодія пальмового. Вік лангуста дорівнює різниці тривалості життя рака річкового й злодія пальмового. А водяний віслюк живе удвічі менше, ніж креветка. Визначте тривалість життя названих ракоподібних. ЗМІСТ Які особливості поширення ракоподібних? Ракоподібних налічується більше 50 тисяч видів. До цієї групи тварин належать краби, річкові раки, циклопи, дафнії, креветки, омари та інші. Ракоподібні - це переважно прісноводні (річковий рак, дафнії, циклопи) та морські (омари, лангусти, краби) членистоногі, які заселяють усю товщу води: від глибоководних морських западин до поверхневої плівки. Лише окремі види пристосувалися до життя на суші (мокриці, тропічні краби). Більшість ракоподібних - вільноживучі тварини, є й паразити (коропоїд)....
0 Переглянути

Членистоногі, їхні особливості й різноманітність

7 Клас

Походження членистоногих пов’язують з давніми морськими багатощетинковими червами, з якими вони мають чимало спільних ознак у будові й життєдіяльності. Але у членистоногих вищий рівень організації. Чим відрізняються життєві функції членистоногих від процесів життєдіяльності кільчастих червів? Опора здійснюється розвиненим зовнішнім скелетом, що суттєво відрізняється від тонкої кутикули кільчаків наявністю багатьох складних речовин. Найважливішою речовиною є легкий і міцний, еластичний і стійкий хітин. У раків покриви зміцнюються солями кальцію, а в наземних тварин поверх хітинової оболонки є воскоподібна плівка, яка захищає від втрат води. Рух у членистоногих м’язовий, забезпечується пучками розвинених поперечно-посмугованих м’язів, що прикріплюються до хітинового скелету. Це новий тип руху - з опорою на зовнішній скелет, а не на шкірно-м’язовий мішок, як у червів. Скорочення й розслаблення м’язів здійснює швидкі рухи кінцівок, крил, щелеп, вусиків. Травлення стає досконалішим завдяки появі й спеціалізації шлунку, травних залоз, найбільшою серед яких є печінка. Характерною рисою членистоногих є перетворення кінцівок передніх сегментів тіла на ротові органи, призначені для утримання й механічної переробки їжі. Транспорт речовин здійснюється за допомогою незамкненої кровоносної системи, яка має серце. Дихання вже відбувається за допомогою спеціальних органів. У водяних членистоногих (раки) органами дихання є зябра, у наземних - легеневі мішки (павуки) та трахеї (комахи). Виділення забезпечується органами виділення, якими є зелені залози й видільні трубки. Регуляція процесів відбувається за участю вузлової нервової системи ланцюжкового типу. Але нервові вузли зливаються й стають більшими, особливо в головному відділі, де утворюється головний мозок. Для членистоногих вже властива ендокринна регуляція за участю залоз внутрішньої секреції, які виділяють гормони. Ці речовини регулюють ріст, розвиток, розмноження, линяння та ін. У більшості членистоногих добре розвинений зір, слух, смак, дотик, нюх. Розвиток нервової системи та органів чуттів зумовлює ускладнення поведінки, яка в членистоногих має найрізноманітніші прояви (соціальна поведінка, турбота про нащадків, побудова житла тощо). Членистоногі переважно роздільностатеві з розвиненою статевою системою, що забезпечує велику плодючість. Індивідуальний розвиток може бути прямим або непрямим....
0 Переглянути

Кільчасті черви, особливості їхньої життєдіяльності й поширення

7 Клас

Кільчасті черви мають ще одну прогресивну ознаку - тришаровість. Це поняття вказує на те, що їхні зародки вже мають, окрім екто- й ентодерми, й третій зародковий шар - мезодерму. Із клітин мезодерми розвиваються органи кровоносної, видільної, статевої систем, а також - м’язи й стінки порожнини тіла. Оскільки порожнина тіла кільчастих червів сегментована, у них сегментуються й системи органів - рухова, кровоносна, нервова, видільна, статева. І така почленованість суттєво позначається, у першу чергу, на їхньому обміні речовин. Через ускладнення будови та збільшення активності у кільчастих червів уперше з’являється замкнена кровоносна система, тобто кров не виливається в порожнину тіла. Система складається зі спинної й черевної кровоносних судин, розгалуження яких у кожному сегменті дають капілярні сітки для обміну речовин. Рух крові здійснюється швидким скороченням кільцевих судин, хоча серця в них немає. Кровоносна система забезпечує швидке транспортування речовин і газів та здійснює ефективний захист. Кров у одних видів червона, у інших зелена або безбарвна. У кільчаків з’являються органи дихання - зябра, але їх мають лише водяні кільчасті черви. Це тонкостінні вирости тіла з густою сіткою капілярів, що можуть розташоватись на сегментах голови, тулуба, хвоста. Але в більшості видів газообмін здійснюється через покриви сегментів тіла, залози яких виділяють слиз. Кисень потрапляє в судини, і кров розносить його по всьому організму. Виділення здійснюється багатьма видільними трубочками (метанефридіями), що розташовані попарно в кожному сегменті тіла. Ці трубки на внутрішньому кінці мають лійки, через які збираються рідкі продукти обміну з порожнини тіла, а протилежним кінцем відкриваються назовні....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 26 27 28 29 30 31 32 33 34 ... 343
Назад

Навігація