Ракоподібні, їхні особливості
- 17-12-2021, 13:25
- 548
7 Клас , Біологія 7 клас Соболь
§ 13. РАКОПОДІБНІ, ЇХНІ ОСОБЛИВОСТІ
Основні поняття й ключові терміни: РАКОПОДІБНІ. Зябра раків. Гемолімфа. Зелені залози.
Пригадайте! Які ознаки членистоногих тварин?
Розв'яжіть задачу
Відомо, що омар живе 50 років, краб пальмовий злодій - у 10 разів менше. Креветка живе на 1 рік менше, ніж злодій пальмовий. Рак річковий - у 4 рази довше за злодія пальмового. Вік лангуста дорівнює різниці тривалості життя рака річкового й злодія пальмового. А водяний віслюк живе удвічі менше, ніж креветка. Визначте тривалість життя названих ракоподібних.
ЗМІСТ
Які особливості поширення ракоподібних?
Ракоподібних налічується більше 50 тисяч видів. До цієї групи тварин належать краби, річкові раки, циклопи, дафнії, креветки, омари та інші. Ракоподібні - це переважно прісноводні (річковий рак, дафнії, циклопи) та морські (омари, лангусти, краби) членистоногі, які заселяють усю товщу води: від глибоководних морських западин до поверхневої плівки. Лише окремі види пристосувалися до життя на суші (мокриці, тропічні краби). Більшість ракоподібних - вільноживучі тварини, є й паразити (коропоїд).
Типовим об’єктом для розгляду особливостей ракоподібних є річковий рак. Він живе на дні водойм, живиться водяними рослинами, тваринами, їхніми рештками, тобто є всеїдною твариною. Раки дуже чутливі до забруднення водойм, це є причиною їх масової загибелі. Живуть до 20 років. Линяють 1-2 рази на рік. Найпоширеніші в Україні два види: довгопалий та широкопалий раки. Довгопалий рак більш стійкий до забруднення водойм, більш плодючий, тому витісняє широкопалого. Широкопалий рак занесений до Червоної книги України.
Отже, РАКОПОДІБНІ - це членистоногі, пристосовані до життя у водному середовищі.
Які особливості будови ракоподібних?
Тіло ракоподібних, як і в інших членистоногих, покрите хітиновою оболонкою, але їх водний спосіб життя позначився на будові покривів. Оболонка просочується солями Кальцію і стає твердим захисним панциром. Окрім цього, у ракоподібних відсутній водонепроникний шар, тому на суші вони швидко втрачають воду, що випаровується через поверхню тіла. Такий скелет дуже добре захищає від різних механічних пошкоджень, але заважає росту. Тому час від часу ракоподібні линяють, позбавляючись старої оболонки, і, поки не затвердла нова, швидко ростуть.
Іл. 49. Зовнішня будова річкового рака: 1 - довгі вусики; 2 - складне око; 3 - короткі вусики; 4 - щелепи; 5 - ногощелепи; 6 - клешні; 7 - ходильні ноги; 8 - черевні ніжки; 9 - голово груди; 10 - черевце; 11 - хвостовий плавець
Тіло ракоподібних складається з голови, грудей і черевця. Часто відбувається злиття голови та грудей, утворюються головогруди. На голові в ракоподібних розташовані: 1) дві пари вусиків; 2) ротові органи (три пари щелеп); 3) прості або складні очі. Вусики мають чутливі щетинки та здійснюють функції нюху, дотику і відчуття хімічного складу води. За допомогою численних ротових органів їжа швидко подрібнюється, фільтрується й потрапляє до рота. У ракоподібних часто буває одне просте око, але в більшості видів - складні (фасеткові) очі, які забезпечують мозаїчний зір. Груди мають двогіллясті кінцівки, які видозмінюються й виконують три основних функції: ходильну, дихальну й подачі їжі до рота. У багатьох ракоподібних розрізняють 5 пар ходильних ніг і три пари ногощелеп. На першій парі ходильних ніг можуть розташовуватись добре розвинені клешні. Вони служать для захисту від ворогів, захоплення їжі та її подрібнення. Черевні ніжки, як правило, рідко виконують функцію руху, а використовуються для дихання й розмноження. Остання пара черевних ніжок раків перетворюється на частини хвостового плавця.
Отже, РАКОПОДІБНІ - це членистоногі тварини, тіло яких має такі характерні ознаки: твердий хітиновий водопроникний панцир, дві пари вусиків та двогіллясті кінцівки.
Які особливості способу життя ракоподібних?
Водний спосіб життя ракоподібних визначає особливості дихання. Дихають ракоподібні за допомогою зябер, що є тонкостінними виростами грудних кінцівок. У багатьох дрібних ракоподібних зябра відсутні й газообмін здійснюється через покриви. Кисень від зябер потрапляє в гемолімфу. Далі ця рідина надходить до серця через щілини, серце скорочується й надсилає кров у судини. А вже із судин гемолімфа виливається в порожнину, віддає кисень і забирає вуглекислий газ. Отже, кровоносна система ракоподібних незамкнена, має серце, яке міститься на спинному боці головогрудей. Гемолімфа в ракоподібних здебільшого безбарвна, у деяких має червоний або синій кольори. Кисень необхідний для окиснення поживних речовин, що надходять в організм завдяки живленню.
Іл. 50. Внутрішня будова рака річкового: 1 - незамкнена кровоносна система; 2 - серце з щілинами; 3 - зябра; 4 - зелені залози
Живлення ракоподібних відбувається з допомогою ротових органів (щелеп та ногощелеп). У зв’язку з різними способами живлення, ці кінцівки дуже видозмінені. Наприклад, у рака-богомола є хапальні зазубрені кінцівки, у морського жолудя - фільтрувальні щетинконосні кінцівки, у коропоїдів - колючий хоботок із сильними присосками з обох боків. За способом живлення ракоподібні поділяються на рослиноїдних (мокриці), хижаків (раки-богомоли), всеїдних (рак річковий), паразитів (коропоїди, китові воші), детритофагів (морські жолуді). Їжа захоплюється кінцівками, подрібнюється й потрапляє в рот, а далі - у стравохід. Завершується подрібнення їжі в шлунку, який для цього має хітинові пластинки. У середній кишці відбувається перетравлення за допомогою печінки та всмоктування.
Рідкі продукти обміну, надлишок води й солей видаляються разом із сечею за допомогою зелених залоз, розташованих на голові в основі вусиків. Регуляцію життєвих функцій здійснюють нервова система та гормони. Нервова система має головний мозок, навкологлоткове кільце й черевний нервовий ланцюжок. У ракоподібних, як і в інших членистоногих, спеціальні нервові клітини виділяють нейрогормони, що надходять у гемолімфу та впливають на обмін речовин, линяння, зміну забарвлення тощо. Більшість ракоподібних - роздільностатеві організми з яскраво вираженими відмінностями між самками й самцями. Наприклад, у річкового рака самка має ширше черевце. Запліднення зовнішнє, оскільки живуть у воді. Розвиток у більшості ракоподібних відбувається з наявністю личинки, тобто непрямий.
Отже, РАКОПОДІБНІ - це членистоногі тварини, їх основні біологічні особливості: зяброве дихання, важлива роль кінцівок у живленні й травленні, виділення за участю зелених залоз.
ДІЯЛЬНІСТЬ
Навчаємося пізнавати
Розгляньте малюнок будови рака річкового (іл. 51). Заповніть таблицю, назвавши позначені частини тіла, вкажіть їх функції. Зазначте риси пристосованості річкового рака до водного середовища існування.
Іл. 51. Будова рака річкового
Біологія + Фізика
Іл. 52. Рак-богомол
У раків-богомолів очі складніші за будовою, ніж у інших представників тваринного світу. Їхні складні фасеткові очі розрізняють 12 основних кольорів, а це в чотири рази більше, ніж очі людини. Окрім того, вони здатні розрізняти ультрафіолетові, інфрачервоні й поляризовані промені світла. Очі розташовані на стебельцях і можуть незалежно одне від одного повертатись на 70°. Що ви знаєте про ультрафіолетові промені світла? Які очі є фасетковими? У чому переваги й недоліки таких очей?
Біологія + Хімія
Іл. 53. Краб ваблячий
У хітиновій оболонці ракоподібних є особливі забарвлюючі речовини - пігменти. Найпоширенішим пігментом у покривах ракоподібних є астаксантин, що має червоний колір. При поєднанні з певними білками він може утворювати сині, бурі пігменти. У вигляді зерен вони містяться в хроматофорах. Коли пігменти концентруються в центрі хроматофора, тварина світлішає, а коли пігменти розташовуються у відростках - темніє. Так, ваблячий краб змінює забарвлення залежно від припливу чи відпливу. Розкажіть про пігменти як хімічні речовини. Яке їх значення для ракоподібних?
РЕЗУЛЬТАТ
Коментарі (0)