Войти
Закрыть

Здоровий спосіб життя

11 Клас

Як ви зрозуміли з попередніх параграфів, здоров'я людини частково залежить від спадкових чинників, а значною мірою - від якості середовища існування та поведінки людини. Індивідуальна система поведінки та звичок кожної окремої людини лежить в основі здорового способу життя, за якого вона може зберегти здоров'я, гармонійно розвиватися, мати високу працездатність і психоемоційну рівновагу. Здоровий спосіб життя (ЗСЖ) - сукупність складників поведінки людини, що сприяє збереженню та зміцненню здоров'я (рис. 111). Важливим є розуміння принципів здорового способу життя - положень, якими керується людина для збереження та зміцнення здоров'я. Раціональне харчування. Здорове харчування підвищує стійкість людини до інфекційних і паразитарних захворювань, а також істотно знижує ризик виникнення неінфекційних захворювань, зокрема діабету, ішемічної хвороби серця, інсульту та онкологічних захворювань. Конкретний склад продуктів харчування оптимального раціону може істотно варіювати залежно від індивідуальних особливостей, як-от: вік, стать, спосіб життя, культурні особливості та харчові звички. Проте загальні принципи раціонального харчування є спільними: забезпечення енергетичного балансу; задоволення потреб організму в певних речовинах; дотримання режиму харчування. Енергетичний баланс харчового раціону - співвідношення енергії, що надходить до організму з їжею, та енергії, що витрачається внаслідок його діяльності. Низька калорійність їжі не забезпечуватиме організм достатньою кількістю енергії для його функціонування. Натомість надмірна кількість калорій у їжі може призводити до ожиріння, яке є чинником ризику формування перелічених вище хвороб. Більше половини дорослого населення України має надмірну вагу, а рівень ожиріння сягає більш як у 20 %. Поміж підлітків надмірна вага трапляється у 17-22 % хлопців та 8-12 % дівчат....
0 Переглянути

Стрес та його біологічне значення

11 Клас

У процесі життєдіяльності людина адаптується до змін умов існування. Цей процес забезпечують регуляторні системи організму. У курсі біології людини ви розглядали численні приклади специфічних реакцій систем організму. Наприклад, під час виконання фізичної роботи спостерігається збільшення частоти та глибини дихання, частоти скорочень серця, артеріального тиску тощо. По закінченні роботи кровоносна та дихальна системи повертаються у вихідний стан. Поняття стресу. Зміни умов існування можуть бути дуже сильними або тривалими. У такому випадку розвивається особлива реакція напруження регуляторних систем організму, яку називають стресом. Стреси можуть спричинятися найрізноманітнішими чинниками - стресорами. Особливістю стрес-реагування є його неспецифічність до конкретного характеру стресогенного чинника. За характером чинники можуть бути фізичними (зміни температури, травмування організму), біологічними (дія паразитів), соціально-психологічними (конфлікти, незадоволені потреби). Стадії розвитку стресу. За особливостями змін функціонування організму виділяють три стадії розвитку стрес-реагування (рис. 109). Першу стадію, або реакцію тривоги, характеризують зростання рівня активації симпатичного відділу нервової системи й відповідні перебудови в характері функціонування всіх основних систем органів. Наступна стадія - опору, під час якої в організмі відбуваються зміни, скеровані на подолання дії стресогенного чинника....
0 Переглянути

Негативний вплив тютюнопаління, алкоголю та наркотиків

11 Клас

Небезпечні звички. Напої, що містять етиловий спирт, люди різних культур широко використовують упродовж століть. Тютюн був завезений з Північної Америки у XVII столітті. Однак негативний вплив обох звичок на здоров'я людини давно відомий - це збільшення ймовірності розвитку серцево-судинних патологій, порушень мозкового кровотоку, виразки шлунку, ракових захворювань голови, ротової порожнини, стравоходу, печінки тощо (рис. 104). Уживання алкогольних напоїв є причиною понад 5 % смертей щороку, до того ж найбільша частина припадає на віковий діапазон 20-39 років. Частка смертей від тютюнопаління навіть більша - близько 10 % (рис. 105). Часто високий рівень споживання алкоголю й інтенсивне тютюнопаління спостерігають у тих самих людей, що потенціює негативні ефекти обох чинників. Алкоголь у великих дозах має й негативні соціальні наслідки - нетвереза людина втрачає адекватність поведінки, схильна до ризикованих учинків, які можуть мати сумні наслідки (автомобільні катастрофи, бійки, злочини тощо). Тривале вживання високих доз алкоголю типово супроводжується стійкими соціальними проблемами: хворі на алкоголізм люди втрачають роботу, руйнують стосунки з близькими людьми, можуть учиняти протизаконні дії, що сукупно призводить до зменшення тривалості життя та зниження його якості....
0 Переглянути

Імунотерапія та її значення

11 Клас

Поняття імунотерапії. Для ефективної боротьби з небезпечними хворобами імунітетові інколи потрібна «допомога». Імунотерапія - це спосіб лікування захворювань шляхом активації або пригнічення функціонування імунних механізмів організму людини. До них належить розглянуте раніше використання імунних сироваток. Сироватки виготовляють із крові імунізованих до певного збудника людей або тварин, переважно коней. Широко застосовують сироватки проти токсинів небезпечних інфекційних збудників (дифтерії, правця, ботулізму), отрути змій, збудників хвороб (грипу, сибірки, кліщового енцефаліту, лептоспірозу та інших). Метод лікування імунними сироватками отримав назву серотерапія. Досягнення в цій галузі були високо оцінені науковцями (рис. 102) Важливим методом імунотерапії є вакцинація. Вакцина - це вбитий або ослаблений збудник хвороби, який зберігає здатність активувати Т- і В-лімфоцити для формування імунної відповіді. У разі контакту зі справжнім збудником імунна система реагує швидко й ефективно, забезпечуючи несприйнятливість організму до інфекції. Вакцинація дозволила людству повністю здолати натуральну віспу, а також істотно покращила ситуацію з іншими небезпечними інфекціями: гепатитом В, туберкульозом, дифтерією, правцем, коклюшем, поліомієлітом, коровою інфекцією тощо. До винайдення вакцинації ці хвороби були поширеними причинами дитячої смертності або інвалідизації. Щеплення проти них роблять у дитячому віці з повтором у підлітковому та дорослому відповідно до календаря вакцинації....
0 Переглянути

Імунітет і його типи

11 Клас

Середовище, у якому ми мешкаємо, не є ідеальним: щодня нас атакують численні інфекційні агенти. Більшість таких атак ми не помічаємо, оскільки наш організм успішно їх відбиває за допомогою імунної системи (рис. 97). Сукупність реакцій, скерованих на підтримку генетичної сталості організму й боротьбу зі збудниками захворювань, називають імунітетом. Класифікація типів імунітету. За механізмом реалізації розрізняють клітинний і гуморальний імунітет. Перший здійснюється спеціалізованими імунними клітинами (лімфоцитами крові), другий - за допомогою різних хімічних речовин. За особливостями розвитку в часі розрізняють уроджений (спадковий) і набутий імунітет. Набуті форми імунітету формуються протягом життя людини і не передаються від батьків дітям. За специфічністю до конкретного інфекційного агента розрізняють специфічний і неспецифічний імунітет. Обидва типи можуть здійснюватися за допомогою клітинних або гуморальних механізмів. Розглянемо їх детальніше. Неспецифічний гуморальний імунітет. Цей тип забезпечується хімічними речовинами, яким притаманна протимікробна та противірусна дія широкого спектру. Лізоцим - фермент, який міститься в різних слизових оболонках організму людини, а також у слині. Він руйнує компоненти клітинних стінок грам-позитивних бактерій. Хлоридна кислота шлункового соку також сприяє знищенню мікроорганізмів і паразитів. Інтерферони - білки, яким притаманна неспецифічна противірусна дія. Вони виробляються інфікованими клітинами і, впливаючи на сусідні неуражені клітини, збільшують їхню несприйнятливість до вірусу....
0 Переглянути

Сучасний прогрес у боротьбі з хворобами

11 Клас

Успіхи медицини. Медицина має кількатисячолітню історію, протягом якої накопичено численні відомості стосовно способів лікування різних хвороб. Кілька років тому редакція одного з найстаріших і найвпливовіших медичних журналів «British Medical Journal» назвала ключові віхи в розвитку медицини. До них віднесли розуміння бактеріальної причини багатьох хвороб і відкриття антибіотиків, що спричинили революцію в подоланні інфекцій. Винайдення вакцинації та її масове впровадження вможливили профілактику небезпечниххвороб, що істотно зменшило зумовлену ними смертність (рис. 93). Винайдення анестезії (наркозу) викликало революцію в хірургії, зменшивши біль і страждання пацієнтів. Запровадженням цієї практики у вітчизняну хірургію завдячуємо видатному лікарю Миколі Пирогову. Істотне покращення діагностики хвороб забезпечили успіхи у фізиці, завдяки яким ми маємо томографи - пристрої, здатні показати лікарю найменші деталі будови організму. Використання рентгенівських променів також уможливило одне з найбільш вагомих відкриттів ХХ століття - структури молекули ДНК, що дало імпульс розвиткові генетики та молекулярної біології, зокрема призвівши до розуміння глибинних, молекулярних причин розвитку патологій і шляхів їх корекції (рис. 94). Українські вчені внесли вагомий внесок у розвиток медицини, зокрема видатний кардіохірург Микола Амосов. У 1958 році він почав співпрацювати з Інститутом кібернетики, унаслідок чого створив протез мітрального клапана. Він стояв у витоків створення Київського науково-дослідного інституту серцевої хірургії. Щороку в інституті проводиться близько 3 000 операцій на серці, в тому числі близько 2 000 зі штучним кровообігом. Краще не лікувати, а попереджувати. У переліку номінацій редколегії «British Medical Journal» були й інші важливі медичні та наукові інновації, проте найбільше голосів отримала так звана «санітарна революція» у Великій Британії. Індустріалізацію країн Європи XIX століття супроводжувало стрімке зростання щільності міського населення, через що нерідкими були епідемії інфекційних хвороб, у тому числі кишкових, через забруднені воду та їжу (рис. 95). Для їх подолання було розроблено подібну до сучасної систему водопостачання будинків і відведення стічних вод. Цей крок істотно покращив епідеміологічну ситуацію та стан здоров'я населення. Наведений приклад ілюструє необхідність не лише власне лікування, а й запобіжних заходів - профілактики. За сучасними...
0 Переглянути

Поняття хвороби

11 Клас

Зачатки лікування виникли на найбільш ранніх стадіях існування людини. Джерелами наших знань про хвороби та їх лікування в ті далекі часи слугують, наприклад, результати розкопок поселень і поховань первісної людини. Хвороба — істотне порушення здоров'я, яке супроводжується зниженням якості життя та порушенням будови й життєдіяльності організму. Перелік відомих хвороб та їх класифікація затверджені Міжнародним класифікатором хвороб, що розроблений Всесвітньою організацією охорони здоров'я (рис. 88). Універсальна система класифікації хвороб є важливою для взаємодії систем охорони здоров'я різних країн, обміну досвідом і впровадження передових методик діагностування та лікування. Хвороби можна об'єднувати в групи за різними ознаками: внутрішні, хірургічні, спадкові, онкологічні, інфекційні, такі, що передаються статевим шляхом тощо. Причини хвороб. Причини хвороб можуть бути найрізноманітніші: зовнішні стосовно організму чинники (механічні, фізичні, хімічні, біологічні), вроджені (генетичні), психогенні та соціальні чинники тощо. Незадовільний стан довкілля, нездоровий спосіб життя можуть сприяти погіршенню здоров'я. За особливостями поширення в людських популяціях виділяють дві великі групи хвороб: інфекційні та неінфекційні. Збудниками власне інфекційних захворювань є прокаріоти, віруси або пріони. Також виділяють інвазійні, або паразитарні хвороби, викликані еукаріотичними організмами: одноклітинними твариноподібними еукаріотами, гельмінтами, комахами тощо. Прикладами неінфекційних хвороб є цукровий діабет, інфаркти, інсульти, хвороби Альцгеймера, Паркінсона тощо....
0 Переглянути

Поняття про здоров’я

11 Клас

Здоров'я є однією з глобальних цілей сталого розвитку людства. Означення поняття здоров'я є не настільки легким, як це здається на перший погляд. Інтуїтивно ми відрізняємо звичайний, здоровий стан від хвороби. Проте за сучасними поглядами існує багато градацій між абсолютно здоровим і надзвичайно хворим станами. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визначає це поняття так: Здоров'я — це стан повного фізіологічного, розумового та соціального благополуччя, не лише відсутність захворювань та ушкоджень організму. Складники здоров'я. Відповідно до цього означення можна виокремити складники здоров'я. Фізичне здоров'я передбачає цілісність і нормальність будови тіла, нормальне перетікання біохімічних і фізіологічних процесів за різних (не екстремальних) умов. Психічне здоров’я - це нормальний перебіг процесів мислення, пам'яті, уваги, емоцій, почуттів тощо. Соціальне здоров'я характеризує нормальність взаємодії конкретної людини із іншими членами соціуму, формування соціальних зв'язків, організації роботи, відпочинку, побуту тощо. Складники здоров'я є взаємопов'язаними (рис. 84). Здоров'я може порушуватися, а ступінь такого порушення бути різним. Люди можуть мати незначні вади, які не заважають життєдіяльності (шрами, зубні пломби). Нормальний стан також може включати деякі легкі порушення, що можуть неістотно обмежувати життєдіяльність - короткозорість або далекозорість, легкий ступінь сутулості або плоскостопості, помірний рівень стресу тощо. Істотне порушення життєдіяльності ми розглядаємо як хворобу....
0 Переглянути

Самоконтроль рівня навчальних досягнень. «Адаптації»

11 Клас

Тестові завдання з однією правильною відповіддю (0,5 бала) 1. Рушійною силою еволюції Ч. Р. Дарвін уважав А внутрішнє прагнення організму до прогресу Б зміни в організмі в результаті тренування органів В процес виживання організмів, найбільш пристосованих до умов існування Г добір людиною організмів з найбільш корисними для неї ознаками 2. Відповідно до сучасних поглядів елементарною одиницею еволюції є А екосистема Б популяція В особина Г вид 3. Випадкову зміну частоти зустрічальності алелів у малих популяціях називають А міграцією Б ізоляцією В дрейфом генів Г популяційними хвилями 4. Яка видозміна листків є пристосуванням рослини до життя в посушливих умовах? А вуса полуниці Б вусики гороху В колючки кактуса Г ловчі листки росички...
0 Переглянути

Індивідуальне завдання. Мурахи й комахоїдна рослина

11 Клас

«Біологи описали цікавий приклад симбіотичних відносин між мурахами Camponotus schmitzi, що мешкають на Калімантані, і комахоїдними рослинами непентесами (Nepenthes bicalcarata). Непентес мешкає на бідних поживними речовинами торф'яних болотах і змушений отримувати Нітроген та інші елементи від комах, що падають у своєрідний глечик (ловчий апарат) із травними ферментами. Виявляється, що в цьому рослині допомагають інші комахи - мурахи. Учені порівняли непентеси, заселені й не заселені мурашиними колоніями. З’ясувалося, що в тихрослинах, які позбавлені сусідів-мурашок, уміст Нітрогену в листках був майже втричі менший, ніж у заселених колоніями. Фактично, рослини, позбавлені допомоги сусідів, постійно перебували в стані нітратного голодування й не могли повноцінно розвиватися. Мурахи доглядали за непентесами: очищали краї глечика, щоб вони завжди залишалися гладенькими, видаляли з глечика занадто велику неперетравлену здобич і навіть проганяли довгоносиків, які намагалися поласувати пагонами рослини. Але найголовніша послуга з боку мурах для квітки полягала в тому, що комахи залишали свої продукти життєдіяльності рослині й, таким чином, підгодовували її. Більшу частину Нітрогену, як показав ізотопний аналіз, непентес отримував саме від мурашок. У подяку рослина надавала мурахам спеціалізовані пагони, у яких вони влаштовували свої житла. Крім того, непентеси підгодовували комах нектаром»....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343
Назад

Навігація