Войти
Закрыть

Тканини і клітини

7 Клас

Де ви живете? Ваша відповідь на це запитання залежатиме від її рівня. Можливо, ви назвете державу, а можливо, — район. Річ у тім, що держава поділена на області, ті — на райони, що складаються із земель окремих громад. Тож бачимо кілька рівнів організації. Ці рівні визначили люди, але багаторівневості можна було б навчитися й спостерігаючи за живими організмами. Повернемось до зоології. Язик собаки (рис. 3.1) має складну структуру, тобто є організованою системою. До його складу входять м’язи й смакові сосочки, що побудовані різними типами тканин. Тканини тварин, у свою чергу, складаються з клітин і міжклітинної речовини (середовища, яке утворюють самі клітини). Нові клітини утворюються завдяки розмноженню (поділу) існуючих клітин. Рівні будови тваринного організму відповідають рівням у будові рослин, тобто: організм — системи органів — окремі органи — тканини — клітини. Чи можна продовжити «вгору» або «вниз» цей перелік рівнів будови? Звичайно. Згадайте: організми є частинами популяцій, а до складу клітин входять органели. • 2. Тканини тварин. Клітини тварин різноманітніші, ніж клітини інших груп організмів. Проте їх можна згрупувати в чотири групи (рис. 3.1, 3.2). Клітини епітеліальних тканин щільно прилягають одна до одної, утворюючи шари. Ці шари утворюють покриви тварин і вистилають їхні внутрішні порожнини, забезпечують захист організму й обмін речовин....

«Конструюємо» організм тварини

7 Клас

• 1. Організми, органи, системи органів. Усі тварини, яких ми розглядали на форзаці 1, — живі організми, тобто окремі живі істоти. У самому слові організм є підказка, що допоможе зрозуміти його значення, — це щось організоване, налагоджене. Усі організми виконують такі життєві функції: живляться, ростуть, розвиваються, реагують на зміни навколишнього середовища, залишають нащадків, уникають небезпек. Як організми виконують життєві функції? Завдяки своїм окремим частинам — органам. Орган — це частина тіла, що пристосована для виконання певних функцій. Прикладом може бути ваш язик (рис. 2.1). Свої функції язик виконує у взаємодії з іншими органами — зубами, губами тощо. Пов’язані за своїми функціями органи утворюють систему органів. Так, язик входить до складу травної системи, а в людини, крім того, під час мовлення працює разом із органами дихання. • 2. «Конструювання» організму тварини. Умови всередині організму завжди відрізняються від зовнішніх. Тіло людини оточене сухим прохолодним повітрям, а її внутрішні клітини розташовані у вологому й теплому середовищі. Тому тіло будь-якого організму відокремлене від довкілля покривами (рис. 2.2), наприклад, шкірою. Саме покриви допомагають підтримувати сталість внутрішнього середовища. Кожному організму потрібно живитися. Як ви знаєте, тварини поглинають їжу шматочками. Для захоплення їжі вони зазвичай мають рот, а для її перетравлювання та засвоєння — шлунок, кишківник тощо. Неперетравлені рештки їжі потрібно виводити з організму....

Хто такі тварини?

7 Клас

Ви пам’ятаєте, що живі організми нашої планети належать до царств бактерій, рослин, грибів і тварин. Будь-який ставок населяють представники всіх цих груп. Намальовані вони й на форзаці 1. Що поєднує таких різних істот, як шуліка, павук, окунь та інших тварин, що зображені на форзаці 1? Усі ці істоти мають спільні ознаки, властиві для різних представників царства Тварини. До речі, ці ознаки характерні й для людини, яка також як вид належить до числа тварин. • 2. Спільні ознаки всіх тварин. Сучасна наука про живі істоти — біологія — виокремлює більше основних груп, ніж ті чотири, що ми назвали. Але зараз для вас достатньо навчитися розрізняти багатоклітинних тварин, багатоклітинні рослини, багатоклітинні гриби, а також бактерії. Усім живим істотам необхідні поживні (органічні) речовини. Залежно від способу живлення живих істот поділяють на дві групи. Автотрофи створюють ці речовини самі. Автотрофами є рослини й деякі бактерії. Рослинам потрібні мінеральні речовини, які вони зазвичай отримують у розчиненому вигляді з ґрунту або води, та світло. Більшість бактерій, гриби й тварини — гетеротрофи. Вони отримують поживні речовини із середовища. Бактерії та гриби всмоктують розчинені речовини через поверхню тіла, а тварини поглинають їжу окремими шматочками....

Узагальнення

7 Клас

• Найпростіші за будовою - бактерії, що належать до прокаріотів, бо клітини цих істот не мають ядра (мал. 271). Спадковий матеріал бактерій розташований у цитоплазмі. Крім плазматичної мембрани, клітини бактерій оточує клітинна стінка. Бактерії не містять мітохондрій і хлоропластів. Здебільшого це одноклітинні істоти, хоча серед ціанобактерій можуть траплятися і багатоклітинні види. Деякі представники бактерій мають джгутики (один, кілька або багато) і можуть активно пересуватись у рідкому середовищі. Серед бактерій є і гетеротрофи, і автотрофи (ціанобактерії, пурпурні та зелені бактерії). Багато бактерій дихає, використовуючи для цього атмосферний кисень. Бактерії, які мешкають у безкисневому середовищі, дістають потрібну енергію внаслідок безкисневого розщеплення органічних речовин. Бактеріям притаманне нестатеве розмноження поділом клітини навпіл або брунькуванням. Несприятливі умови вони здатні переживати у вигляді спор або цист. Ці стадії спокою забезпечують і їхнє поширення. Рослини, гриби та тварини належать до еукаріотів: їхні клітини мають одне, кілька або багато ядер (як-от клітини посмугованих м’язів тварин чи клітина гриба мукора). Отже, спадковий матеріал цих організмів відмежований від цитоплазми оболонкою. У цитоплазмі їхніх клітин є мітохондрії та багато інших органел. • У клітин рослин, крім плазматичної мембрани, є щільна клітинна стінка. Вона утворена вуглеводами, насамперед целюлозою. Клітини рослин можуть мати хлоропласти, тому ці організми здатні до фотосинтезу; вони належать до автотрофів. Лише окремі види рослин, що перейшли до паразитичного способу життя (наприклад, повитиця), втратили хлорофіл і відповідно здатність до фотосинтезу. У клітинах рослин є вакуолі, заповнені клітинним соком. Серед рослин умовно можна виділити дві групи - водорості й вищі рослини....

Основи охорони природи

7 Клас

Україна вирізняється з-поміж інших країн Європи різноманітністю природних умов і біологічних ресурсів. Це зумовлено її географічним розташуванням: більшість території України припадає на зону помірного клімату, і лише Південне узбережжя Криму належить до зони субтропіків. На території нашої країни описано понад 53 тис. видів тварин, з них - понад 52,5 тис. безхребетних і близько 800 хордових. Заходи охорони природних ресурсів. Насамперед учені створюють списки видів тварин, рослин і грибів, які підлягають охороні. Якщо є загроза існуванню виду, його заносять до Міжнародної червоної книги, яку видає Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП), а також до Червоних списків окремих регіонів (наприклад, Європейського червоного списку) та національних Червоних книг тих країн, на території яких він мешкає. До Червоних книг окремих держав заносять також види, чисельність яких на території цієї держави незначна або швидко знижується. Червона книга — це список рідкісних і зникаючих видів. Вона вміщує основні дані про їхній спосіб життя, поширення в минулому та в наш час, заходи щодо їхньої охорони тощо. Види, занесені до Червоної книги України (мал. 268), залежно від стану популяцій та ступеня загрози для їхнього існування, поділені на кілька категорій: зниклі, зниклі в природі, зникаючі, вразливі, рідкісні тощо. Наприклад, до категорії зниклих видів віднесено тюленя-монаха, якого з 50-х років XX ст. біля берегів нашої країни не зустрічали. До зниклих у природі видів відносять зубра (мал. 268). У період з 1965 по 1967 роки на територію нашої країни була завезена 41 особина цих тварин. У 1990 році популяції зубрів сягнули свого максимуму - 685 голів. Але внаслідок нераціонального ведення мисливського господарства та браконьєрства вже в 2008 році чисельність зубрів скоротилася майже втричі й нині становить близько 200 особин....

Співіснування організмів в угрупованнях. Вплив людини та її діяльності на організми

7 Клас

Типи зв’язків, які виникають між організмами в екосистемах. Ви вже знаєте, що одні види тварин не можуть існувати окремо від інших видів тварин, рослин, грибів, бактерій тощо. Тому тварини в екосистемах пов’язані між собою та з іншими організмами різноманітними зв’язками. Кожен вид тварин постійно взаємодіє з особинами свого (внутрішньовидові зв’язки) чи інших (міжвидові зв’язки) видів. Пригадайте взаємовигідні зв’язки, які виникають між рослинами і шапинковими грибами, між грибами і водоростями чи ціанобактеріями в складі лишайнику. Серед тварин можна навести багато видів, здатних вступати в мутуалістичні відносини з іншими організмами. Так, рак-самітник поселяє на своїй мушлі актиній, які живляться рештками його їжі. Сам рак-самітник слугує засобом пересування для актинії, а щупальця актиній із жалкими клітинами надійно захищають його від ворогів (мал. 264, 1). Біля великих риб (ставрид, мурен та інших) можна помітити дуже красивих риб-чистильників (їхня довжина тіла не перевищує 10 см). Вони живляться паразитами, що мешкають на поверхні тіла і в порожнині рота риб-партнерів. Великі риби, помітивши чистильників, розкривають рот і зяброві кришки, відводять убік плавці, намагаючись максимально полегшити їм пошук паразитів на своєму тілі (мал. 264, 2). Вони не заподіюють «санітарові» жодної шкоди, навіть тоді, коли він залазить до них у ротову порожнину. Чистильники отримують у такий спосіб від великих риб їжу....

Ланцюги живлення і потоки енергії в екосистемах. Взаємозв’язки різних компонентів екосистеми

7 Клас

Зв’язки між організмами в екосистемах. Компоненти екосистем взаємопов’язані між собою різними типами зв’язків. Це насамперед харчові, або трофічні, зв’язки. Одні види тварин полюють на здобич, інші - споживають рослини чи рештки організмів тощо. Завдяки таким трофічним зв’язкам формуються ланцюги живлення (мал. 260). Кожен вид організмів у складі ланцюга живлення становить його окрему ланку, або трофічний рівень. Пригадайте, основа кожного ланцюга живлення - це переважно автотрофні організми, насамперед зелені рослини. Вони - продуценти, оскільки створюють органічні речовини з неорганічних. Рослиноїдні, всеїдні, тварини-сапротрофи та хижі тварини є споживачами готових органічних речовин, або консументами. Організми, які розкладають рештки інших організмів до неорганічних сполук, завершують ланцюг живлення. їх називають редуцентами. У ланцюзі живлення органічні речовини та енергія передаються від нижчого трофічного рівня до вищого. Під час переходу з нижчого трофічного рівня на вищий майже 90 % енергії тварини використовують для забезпечення належного функціонування власного організму (вона здебільшого розсіюється у вигляді тепла), а запасають приблизно 10 % (мал. 261) . Така сама закономірність стосується і передачі ланцюгами живлення спожитої маси їжі. Тому кількість можливих ланок ланцюга живлення обмежена і зазвичай не перевищує чотирьох-п’яти....

Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища

7 Клас

Популяція та екосистема. Ви вже знаєте, що будь-який організм належить до певного виду. У свою чергу, будь-який вид складається з популяцій. Сукупність особин одного виду, яка тривалий час мешкає певною мірою відокремлено від інших подібних угруповань, має назву популяція. Існування виду у формі популяцій насамперед пов’язане з нерівномірністю розподілу сприятливих умов по території, яку займає вид. Наприклад, білка звичайна (її ще називають вивіркою звичайною) поширена по всій Європі, але мешкає лише в лісових і лісопаркових угрупованнях, розділених рослинними угрупованнями інших типів (лучними або степовими), річками, гірськими хребтами тощо. Тому кожний з лісів чи парків має одну або кілька популяцій білки (мал. 256). Отже, що різноманітніші умови існування на території, яку займає вид, то більшою буде кількість популяцій, з яких він складається. Організми в угрупованнях тісно взаємодіють між собою та з неживою природою. Вони беруть з навколишнього середовища певні речовини (кисень, вуглекислий газ, воду, їжу), потрібні для забезпечення нормальної життєдіяльності, та виділяють туди продукти власного обміну речовин (неперетравлені рештки їжі, продукти виділення тощо). Унаслідок такої взаємодії організмів між собою та із чинниками неживої природи формуються екосистеми (мал. 257). Екосистема — сукупність взаємопов’язаних популяцій організмів, які взаємодіють між собою та з умовами середовища існування. Сукупність усіх екосистем нашої планети має назву біосфера. Взаємозв’язки організмів та їхніх угруповань між собою й умовами існування вивчає наука екологія. Екологічні чинники. Кожен організм - рослина, гриб або тварина - мешкає у певному середовищі. Сукупність умов, у яких мешкають організми різних видів і з якими вони безпосередньо взаємодіють, називають середовищем існування....

Використання тваринами знарядь праці. Елементарна розумова діяльність

7 Клас

Ви вже знаєте, що поведінка тварин має дві взаємопов’язані складові - вроджену і набуту. Вроджена поведінка передається у спадок нащадкам від батьків і переважає у тварин простішої організації, таких як кишковопорожнинні, кільчасті черви та інші. До такої поведінки належить захисна реакція гідри, коли її тіло різко скорочується під дією подразника. Під час історичного розвитку (еволюції) разом з ускладненням будови та процесів життєдіяльності тварин набута поведінка починає відігравати дедалі більшу роль у пристосуванні до змінних умов навколишнього середовища. Поява і розвиток нервової системи у всіх без винятку тварин дали можливість урізноманітнювати поведінкові акти за допомогою научіння, тобто змінювати поведінку внаслідок попереднього досвіду. Так, у членистоногих нервова система й органи чуття надзвичайно ускладнилися порівняно з іншими безхребетними тваринами у зв’язку з високою здатністю пристосовуватися до найрізноманітніших умов існування: до життя у воді, ґрунті, на землі й у повітрі. У них відмічено навіть поведінку, пов’язану з використанням знарядь. Наприклад, краб лібія (мал. 249) захищається від ворога за допомогою отруйних актиній, яких хапає клешнями і тримає прямо перед собою. Самки оси амофіли, яка трапляється по всій Україні, риють нірки, приносять у них паралізованих гусениць, у які відкладають яйця. На цьому турбота про потомство закінчується, і нірка закривається. Деякі з ос додатково трамбують землю затиснутим у щелепи невеликим камінчиком, який використовують як молоток (мал. 250)....

Комунікація тварин

7 Клас

Зрозуміти мову тварин люди мріяли споконвіку й дечого в цьому досягли. Наприклад, добре навчилися визначати повадки тварин, яких утримують. Так, господарі собак можуть визначити наміри собаки за положенням її хвоста і «виразом» морди. Вишкірені зуби (мал. 243), зморщений ніс і спрямовані вперед вуха дають зрозуміти, що тварина не просто погрожує, але й досить упевнена у власній правоті. Люди навчилися використовувати «мову» тварин з практичною метою. Наприклад, коли птахам загрожує небезпека, вони видають особливі крики - сигнали тривоги. Інші птахи, почувши такий сигнал, у паніці розлітаються. Записи тривожних криків птахів різних видів використовують для відлякування інших птахів від садів, полів, летовищ - звідусіль, де вони можуть нашкодити. Такі сигнали діють, але не довго, бо птахи досить швидко звикають, що за сигналом тривоги ніякої біди не трапляється і можна не панікувати. Що таке комунікація тварин? Коли тварина здійснює якусь дію, що змінює поведінку іншої особини, можна говорити про те, що відбулася передача інформації — комунікація. Будь-який тип поведінкового «впливу» з боку однієї особини, що спричиняє або здатний спричинити зміни в поведінці іншої особини, - це стимул. Стимули, так само як і комунікація, що на них базується, можуть мати різну природу. Так, комунікація можлива як побічний продукт основних форм життєдіяльності (наприклад, за характером руху тварини в поєднанні з її загальним виглядом інша тварина може отримати інформацію про здоров’я цього представника тваринного світу й відповідно будувати свою поведінку)....

Навігація