Узагальнення за темою «Виділення. Терморегуляція»
- 29-11-2021, 22:03
- 696
... |
| Слава Україні | Героям слава | ЗСУ | ДСНС | 103 | 102 | Обленерго | Лікарі | Вчителі | Українці |
... |
Шкіра людини є найбільшим органом її тіла. Загальна площа поверхні шкіри становить близько 2 м2. Вона складається з трьох основних шарів: епідермісу, дерми (власне шкіри) та підшкірної клітковини (мал. 24.1). Епідерміс утворений багатошаровим плоским епітелієм. Він складається з двох шарів: рогового, який представлений мертвими ороговілими клітинами, і росткового — живі клітини, що постійно діляться. Дерма являє собою шар сполучної тканини, що містить багато еластичних волокон. Ці волокна забезпечують пружність і розтяжність шкіри. Дерма є основною частиною шкіри. У ній розташовані рецептори, шкірні залози, корені волосся, кровоносні й лімфатичні судини. Серед шкірних залоз людини розрізняють: потові (виділяють піт); сальні (виділяють речовини (секрети), які змащують волосся і шкіру); молочні (видозмінені потові залози). Підшкірна клітковина — це найглибший шар шкіри. У її клітинах можуть накопичуватися часточки жиру, який є запасом поживних речовин і захищає організм від переохолодження та механічних пошкоджень (скажімо, ударів). Шкірні покриви людини утворюють низку похідних. Основні з них — це волосся та нігті, які захищають тіло від несприятливих зовнішніх впливів. Так, нігті прикривають тендітні й чутливі кінчики пальців, оберігаючи їх від механічних пошкоджень. Волосся людини сконцентроване переважно на голові, де воно відіграє важливу роль термоізолятора — запобігає надмірному перегріванню голови від сонячного проміння.... |
До порушень у роботі органів виділення можуть призводити як інфекційні захворювання, так і дія неінфекційних чинників. Так, запальні процеси в сечовидільній системі можуть виникати як результат алергічної реакції або порушення процесів обміну речовин. Збудники захворювань потрапляють до органів сечовидільної системи або по каналах самої системи, або через кров. Так, у разі ангіни або захворювань зубів бактерії з хворого органа можуть із плином крові потрапити в клубочки нефронів і спричинити їх запалення. Відтак інфекція почне поширюватися вниз по інших відділах сечовидільної системи — сечоводах, сечовому міхуру, сечівнику. Така інфекція називається низхідною. Якщо ж інфекція спочатку потрапляє в сечівник, спричиняє його запалення і поширюється вгору — у сечовий міхур, сечоводи й нирки, — то її називають висхідною. Для запобігання розвитку захворювань органів видільної системи слід дотримуватися певних заходів профілактики. • Раціональне харчування дозволяє попередити порушення обміну речовин. Окрім того, воно передбачає обмеження споживання алкоголю, який порушує процеси виведення з організму продуктів обміну, підвищує ризик утворення каменів у нирках (мал. 23.1) і розвитку злоякісних пухлин.... |
У судинний клубочок капсули нефрону кров надходить по тоненькій кровоносній судині — приносній артеріолі, а виходить по іншій — виносній. Діаметр виносної судини менший, ніж приносної, тому в капілярах клубочка кров перебуває під збільшеним тиском. Це забезпечує фільтрацію плазми крові, насиченої різними речовинами, у порожнину капсули. Рідину, яка утворилася в результаті цього процесу, називають первинною сечею. Первинна сеча за своїм складом схожа на плазму крові, але в ній у нормі відсутні білки. Протягом доби в організмі людини утворюється приблизно 150-180 л первинної сечі. Процес утворення вторинної сечі Окрім шкідливих речовин і продуктів обміну, первинна сеча містить і корисні речовини, які організм ще може використовувати. До того ж у ній надто багато води, яка потрібна організму. Тому у звивистому канальці склад сечі значно змінюється, і вона перетворюється на вторинну сечу, де концентрація речовин, які виводяться з організму, значно вища. У нормі за добу утворюється приблизно 1,5 л вторинної сечі. Утворення вторинної сечі відбувається завдяки двом процесам — реабсорбції (зворотного поглинання) та секреції (виділення). Обидва ці процеси здійснюють клітини епітелію звивистого канальця. Речовини, що вони їх поглинули, потрапляють у капіляри, які щільно оточують звивистий каналець. Із первинної сечі поглинаються вода, глюкоза та інші речовини, а секретуються ті сполуки, які необхідно вивести з організму, наприклад амоніак, антибіотики тощо. Сечовина є одним з основних продуктів обміну, який виводиться з організму через нирки. Вона є продуктом обміну білків та інших органічних речовин, які містять Нітроген (мал. 22.1).... |
Видільна система є вкрай важливою для організму людини. Продукти обміну речовин необхідно швидко виводити, інакше вони можуть призвести до отруєння організму. Основним органом виділення людини є нирки. Основним, але не єдиним. Також видільну функцію здійснюють легені, шкіра й печінка (виводить продукти обміну через травну систему) (мал. 21.1). Нирки ж є частиною сечовидільної системи, до складу якої ще входять сечоводи, сечовий міхур і сечівник (мал. 21.2). Головне завдання сечовидільної системи — виведення з організму водорозчинних продуктів обміну речовин. Нирки — це парні органи бобоподібної форми (мал. 21.3). Маса нирки в дорослої людини в середньому становить 120 г. Ці органи складаються з двох шарів — зовнішнього кіркового і внутрішнього мозкового. Артерії, вени, лімфатичні судини, нерви й сечівник заходять у нирку з її внутрішнього боку, а місце їхнього входу називають воротами нирки. Порожнина всередині нирки називається нирковою мискою.... |
... |
Порушення в роботі серцево-судинної системи є одними з найпоширеніших захворювань у сучасному світі. Вони можуть призводити до тяжких наслідків. І тут важливе значення має час, який минає від початку виникнення критичної ситуації (наприклад, інфаркту або інсульту) до надання лікарської допомоги. Чим раніше буде надано допомогу, тим більші шанси на позитивний результат роботи лікарів. Чинниками ризику виникнення серцево-судинних захворювань можуть бути: недотримання правил здорового способу життя (куріння, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність), надмірна маса тіла, підвищений артеріальний тиск, постійні стреси тощо. За характером виникнення інсульти поділяють на ішемічні та геморагічні. Ішемічний інсульт виникає в разі порушення кровообігу в ділянці мозку. Унаслідок закупорювання судин клітини мозку не отримують необхідної кількості кисню й гинуть. Через схожість подій під час ішемічного інсульту з подіями в разі виникнення інфаркту міокарда цей різновид інсульту інколи називають «інфарктом мозку». У випадку геморагічного інсульту ситуація інша. Має місце не нестача, а надлишок крові. Цей вид інсульту розпочинається з розриву судин головного мозку. Але, як і в першому випадку, порушення кровообігу призводить до загибелі клітин мозку. Через те що причини цих двох типів інсультів різні, їх лікування має відмінності. Однак лікування будь-якої форми інсульту є тривалим і потребує багато зусиль.... |
В організмі людини є три типи кровоносних судин — артерії, вени й капіляри. Вони виконують різні функції, що й зумовлює відмінності в їхній будові (мал. 19.1). Артерії проводять кров від серця до капілярів і повинні витримувати високий тиск, який виникає під час серцевих скорочень, тому вони мають товсті стінки, усередині яких є шар непосмугованих м’язів. Капіляри відповідають за обмін між кров’ю і тканинами, тому їхні стінки тонкі. А вени збирають кров по всьому організму, щоб транспортувати її до серця. Для них дуже важливо забезпечити рух крові лише в одному напрямку, що вдається завдяки наявності спеціальних клапанів. Коли серце скорочується, воно з великою силою виштовхує кров в артерії. Тому кров у них перебуває під тиском, і цей тиск називають артеріальним. Найвищим артеріальний тиск є під час систоли, а найнижчим — під час діастоли. Значення артеріального тиску є показником стану серця зокрема і кровоносної системи взагалі, тому лікарі під час обстеження хворих часто його вимірюють. Під час скорочення серце не лише виштовхує кров у судини, а ще й спричиняє періодичні коливання стінок артерій, які є синхронними зі скороченнями серця. Ці коливання ви відчуваєте як пульс. Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій. Тому вимірювання його частоти є дуже важливим для діагностики стану організму. Під час вимірювання артеріального тиску його показники на різних руках можуть бути різними. У нормі різниця не повинна перевищувати 10 мм рт. ст. Різницю між систолічним і діастолічним артеріальним тиском називають пульсовим тиском. Якщо пульсовий тиск менший ніж 20 мм рт. ст., то серце не буде отримувати достатньої кількості крові для своєї роботи. Чим важче крові проходити через судини, тим вищим є артеріальний тиск. Тому збільшення артеріального тиску (гіпертонія) є показником порушень роботи серцево-судинної системи. Однак проблеми зі здоров’ям у людини можуть виникати й у разі надто низького тиску. Якщо в людини тиск постійно вищий ніж 140 на 90 або нижчий ніж 90 на 60, то це привід звернутися до лікаря.... |
Серцевий м’яз безперервно працює протягом усього життя людини. Саме тому він має певні особливості будови і специфічні властивості, які й дозволили виділити його в окремий тип м’язової тканини. Працювати багато років безперервно серце може завдяки тому, що його робота організована у вигляді циклу. Завдяки правильному розподілу фаз скорочення і розслаблення окремих частин серця організму вдається забезпечити достатньо часу для відновлення серцевого м’яза у процесі його роботи. Серцевим циклом називають сукупність процесів, які відбуваються від одного скорочення серця до наступного (мал. 18.1). Показниками, за допомогою яких можна порівнювати роботу серця в різних людей або в різних ситуаціях, є систолічний та хвилинний об’єми крові. Систолічний об’єм — це кількість крові, що викидається серцем за одне скорочення. А хвилинний об’єм — це об’єм крові, яка прокачується через серце протягом однієї хвилини. Особливості роботи серця Наявна система роботи серця дозволяє йому працювати багато років поспіль. Серце є головним рушієм плину крові по судинах. Воно не може зупинятися, оскільки це спричинить припинення обміну речовин і призведе до смерті людини. Крім того, у серця немає дублюючого органа, який може взяти на себе його роботу хоч на якийсь час. Тому робота серця організована так, щоб воно відпочивало якомога більше. Якщо подивитися на час, який займають окремі фази серцевого циклу, то можна побачити, що з 0,8 с тривалості всього циклу передсердя відпочивають 0,7 секунди, а шлуночки — 0,5 с. Це дає їхнім м’язам можливість нормально відновлюватися після скорочення.... |
Серце — це м’язовий орган кровоносної системи, який забезпечує рух крові в організмі людини. Маса серця дорослої людини в середньому дорівнює 250-350 г. Розташоване воно в середній частині грудної клітки в навколосерцевій сумці — перикарді. Перикард являє собою тонкий щільний мішечок, що відокремлює серце від інших органів, а також запобігає його зміщенню й надто сильному розтягуванню. Стінка серця складається з трьох шарів: епікарду (зовнішнього), міокарду (середнього) і ендокарду (внутрішнього). Найтовстіший з них — міокард, який є серцевим м’язом, що забезпечує скорочення серця. Усередині серце поділене на чотири камери: два шлуночки (правий і лівий) і два передсердя (праве й ліве) (мал. 17.1). Права й ліва половини серця не сполучаються між собою. У камерах правої частини міститься тільки венозна кров, а в камерах лівої — тільки артеріальна. Аби кров між камерами серця рухалася лише в одному напрямку, у ньому розташовані клапани. Між лівим передсердям і лівим шлуночком є двостулковий, або мітральний, клапан, між правим передсердям і правим шлуночком — тристулковий, між лівим шлуночком та аортою — аортальний, між правим шлуночком і легеневою артерією — клапан легеневої артерії.... |