Урбанізація. Світові міста в Європі, міські агломерації, мегаполіс. Працересурсний потенціал. Українська діаспора в країнах Європи
- 1-01-2022, 10:52
- 579
10 Клас , Географія 10 клас Масляк, Капіруліна, Бродовська (рівень стандарту)
§ 7. Урбанізація. Світові міста в Європі, міські агломерації, мегаполіс. Працересурсний потенціал. Українська діаспора в країнах Європи
1. Поясніть різницю між моно-, бі- та поліцентричними міськими агломераціями.
2. Пригадайте, у яких країнах світу утворимся найбільша українська діаспора.
1. Густота населення в Європі. Особливості розселення визначаються різними чинниками: природними, історичними, економічними, екологічними та політичними. Значні за площею регіони мають нині середню густоту населення понад 1000 осіб/км2, а майже 16 % суші планети практично не заселені. Середня густота населення світу вже давно перевищила 50 осіб/км2. За цим показником окремі материки й частини світу істотно відрізняються. Європа належить до найзаселеніших територій (див. мал. 10).
Поясніть причини густої заселеності регіону. Аргументуйте свою думку.
Найвища у світі густота населення в Монако — понад 18 600 осіб/км2. Висока щільність населення у Ватикані (4700), на Мальті (3500), у Нідерландах (1070), Бельгії (965). А от Ісландія (8), Фінляндія та Норвегія (41), інші північні країни в Європі заселені слабо.
У деяких країнах з високими показниками середньої щільності виокремлюють перенаселені території, наприклад узбережжя Північного моря (Велика Британія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Данія), узбережжя Середземного моря (Франція, Італія, Іспанія), долина річки Рейн (Німеччина, Нідерланди).
Знайдіть на карті названі вище території та країни.
Назвіть основні причини відсутності населення на певних територіях у таких країнах, як Велика Британія та Норвегія.
2. Урбанізація, субурбанізація, рурбанізація. Найбільша щільність населення спостерігається там, де утворилися міста, тобто у високоурбанізованих зонах. Світовий процес урбанізації має певні особливості: 1) швидкі темпи зростання міського населення (у 1800 р. в містах проживало лише 2 % населення світу, у 2014 р. — понад 50 %, а у 2060 р., за прогнозами, жителями міст будуть понад 60 % людей); 2) концентрація населення та господарства у великих містах (у 1850 р. міст-мільйонерів було 2 — Лондон і Токіо, нині їх понад 300 і 519 урбанізованих зон із чисельністю населення понад 1 млн); 3) території великих міст швидко розширюються, близько розміщені міста з’єднуються, утворюючи міські агломерації.
Урбанізація — зростання значення міст у розвитку суспільства, яке супроводжується збільшенням міських поселень і кількості міського населення, поширенням міського способу життя в певному регіоні, країні та світі.
Urbanization — the growth of the importance of cities in the development of society, which is accompanied by the growth and development of urban settlements, an increase in the proportion of urban population, the spread of urban lifestyles in a particular region, country and the world.
Мал. 10. Густота населення: а) рибальське селище у Швеції; б) м. Монте-Карло (Монако)
Вищою ланкою процесу урбанізації є мегаполіси — велетенські нагромадження агломерацій та деяких міст, які фактично з’єдналися в смугу чи зону міського розселення, де живуть десятки мільйонів людей.
Прочитайте більше про урбанізацію та поділіться інформацією на одному з уроків географії: demographia.com/db-worldua.pdf (щорічне видання англійською мовою).
Найвищий рівень урбанізації в Європі мають Бельгія та Мальта (95 %), Сан-Марино й Ісландія (94 %), Нідерланди та Люксембург (90 %). Урбанізація Монако становить 100 %. У цілому в містах проживає майже 75 % населення Європи, і лише в Молдові — менше 50 %, Боснії і Герцеговині — приблизно 40 %, а в Ліхтенштейні — 14,3 %.
Поясніть, чому більша частина населення України обирає міський спосіб життя.
Фактично в європейських міських агломераціях усе більше ознак мегаполісів, де відбувається субурбанізація, яка почала розвиватися в 50-х роках XX ст. Причиною її виникнення стало погіршення умов проживання та екології у великих містах через надмірну концентрацію всіх видів промислової діяльності та зростання кількості автомобілів на душу населення. У європейському регіоні цей процес притаманний найбільш розвинутим державам. Субурбанізація, або дезурбанізація, призводить до утворення міських агломерацій. Цей процес активно розвивається у Франції, Великій Британії, Нідерландах, Німеччині, Швейцарії, Бельгії, Австрії та інших найбільш розвинених країнах Європи.
Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства супроводжують чинники, що сприяють процесу, зворотному урбанізації, рурбанізації. Спрощується переміщення на великі відстані. Наприклад, за допомогою розвиненої мережі швидкісних поїздів TGV з 1981 р. у Франції відстань Париж—Лондон (460 км) можна проїхати за 2 год 15 хв (для порівняння: відстань Київ—Луцьк (400 км) — за 8 год). У великих містах зростає вартість землі, а тому й вартість житла. Збільшуються можливості обмінюватися інформацією, здобувати освіту, працювати дистанційно. Про проблеми екології, транспортні колапси й епідемії в містах і говорити не треба. Ці й інші причини сприяють відтоку населення з міст у сільську місцевість.
Субурбанізація (іноді руралізація) — процес зростання й розвитку приміської зони великих міст, унаслідок чого формуються міські агломерації.
Suburbanization (sometimes ruralization) — the process of growth and development of suburban areas of large cities resulting in the formation of urban agglomerations.
Прочитайте більше про сучасні урбанізаційні процеси на сайті: www.un.org/ru/youthink/urbanization.shtml — матеріали Всесвітнього банка для учнів.
3. Джентрифікація. Це ще одна внутрішня міграція, яка відбувається в містах. Цей термін 1964 р. запропонував британський соціолог Рут Гласс. Спочатку цей процес стосувався реконструкції та поновлення непрестижних міських районів для громадян з більш високим рівнем доходів. Для США він мав расистський відтінок, адже переобладнання стосувалися окремих районів міст, де проживало темношкіре населення. Тобто в результаті джентрифікації більш заможні мешканці отримували можливість проживати в оновленому житлі й не мати «некомфортних» сусідів, які, наприклад, не працюють, уживають наркотики або алкоголь.
Наприкінці XX ст. вченими було досліджено причини цього явища: демографічні й екологічні, соціокультурні, політичні й економічні, суспільні та соціальні.
Джентрифікація — це не тільки політичний, економічний та географічний процеси, а й містобудівний (мал. 11). Сучасна джентрифікація стосується не лише житлового фонду міст, а й старих підприємств і промислових зон, які з розвитком продуктивних сил занепадають і перестають функціонувати. Такі приміщення або зносять і будують на їхньому місці нове сучасне житло, або реставрують і перепрофілюють. Наприклад, тютюнові мануфактури у французькому місті Морле (побудовані в 1740 р.) і в іспанській Севільї (Королівська тютюнова фабрика, побудована 1770 р.) після закриття основного виробництва були переобладнані відповідно на технологічний університет, соціальне житло Морле, ректорат і деякі факультети Севільського університету.
4. Міські агломерації, мегаполіси, світові міста в Європі. Головну роль у концентрації населення у великих містах відіграють міста-мільйонери, що, як правило, виникають у зручних для господарської діяльності місцях з вигідним географічним положенням. Поруч з’являються інші міста, які поступово об’єднуються в агломерації. Населення світу дедалі більше концентрується у великих містах. Адже що більше місто, то більше промислових, торговельних, транспортних, освітніх, розважальних, адміністративних та інших функцій воно виконує. Через це людина має тут можливість знайти роботу, реалізувати власні здібності. Тому міста будуть рости й надалі. Потрібно зазначити, що в Європі міст-мільйонерів не багато. Російські 10 із 15 міст-мільйонерів розташовані в європейській частині країни.
Мал. 11. Будинок у Гонконгу: а) до і б) після джентрифікації
Джентрифікація — це процес відновлення зруйнованих міських кварталів завдяки заселенню більш багатих мешканців.
Gentrification is a process of renovation of deteriorated urban neighborhoods by means of the more affluent residents.
На картах географічного атласу знайдіть столиці європейських країн, які не є містами-мільйонерами.
Найбільша міська агломерація Європи — Московська, розташована в європейській частині Росії, а найпівнічніша у світі — Санкт-Петербурзька. Серед тих, що потрапили до 50 найбільших, лише три європейські — Лондонська, Паризька та Рейн-Рур у Німеччині.
Доведіть або спростуйте думку про те, що більшості країн Європи притаманний процес рурбанізації.
Світові міста — це міста, що зосередили на власній території величезний економічний потенціал, який постійно зростає. Безперечним світовим лідером є Лондон. До світових міст належать також Париж, Франкфурт-на-Майні, Амстердам, Мілан, Берлін, Відень, Цюрих, Брюссель, Мадрид. Як організатори сучасного глобального, інтегрованого світу, вони стають центрами управління світовим господарством, тут відбувається найбільше зустрічей та форумів, які визначають стратегію розвитку людства на найближчий період. Світові міста відіграють головну роль у формуванні світової економічної системи. їх виокремлення пов’язано з прискореними темпами глобалізації й різною роллю великих агломерацій у житті людства. Тому ці міста ще називають глобальними.
Світові міста — це фінансові ядра, де зосереджені найбільші банки світу. Вони є глобальними сервісними й комунікаційними центрами, адже засоби комунікації нині — це своєрідна «кровоносна система» глобального світу. Світове місто — це обов’язково потужний центр освіти, науки, кредитування, розвитку господарства в усіх куточках планети. Особливо швидко розвивається надання ділових послуг — страхування, аудит, юридичні послуги, консалтинг, маркетинг. У таких містах готують топ-менеджерів найвищої кваліфікації. У сервісному й комунікаційному обслуговуванні серед світових міст виокремлюються Лондон, Франкфурт-на-Майні та Париж (мал. 12).
За матеріалами Інтернету підготуйте інформацію про найдавніші, найбільші та найпрестижніші вищі навчальні заклади Європи.
Світові міста є головними транспортними вузлами, які перерозподіляють різноманітні транспортні потоки. Наприклад, аеропорти-лідери за обсягами пасажироперевезень розташовані в уже названих містах: Лондоні («Heathrow» — 75,7 млн пасажирів у 2016 р.), Парижі («Charles de Goulle» — 66 млн), Амстердамі («Schiphol» — 63,5 млн), Франкфурті-на-Майні («Frankfurt.» — 60,8 млн пасажирів). Два перших аеропорти входять у десятку світових лідерів.
Чинник вигідного географічного розміщення є однією з головних умов перетворення міст на глобальні, це ще раз підкреслює значення географії як науки й навчальної дисципліни в сучасному глобалізованому світі.
Розвиток світових міст не позбавлений суперечностей. Наприклад, з часом між ними наростає конкуренція за власне місце «під сонцем», що загострює протистояння в глобалізованій світовій економічній системі й викликає циклічні кризи. Світові міста дедалі більше перебирають функції, які раніше належали порівняно невеликим міським поселенням. Наслідком є занепад малих і середніх міст і міграції населення. Відбувається надмірна концентрація людей та основних фондів у світових містах, що призводить до екологічних проблем, зростання злочинності, занепаду моралі тощо.
Мал. 12. Світові міста Європи: а) м. Лондон (Велика Британія); б) м. Париж (Франція)
5. Українська діаспора в країнах Європи. Світовий конгрес українців (СКУ), який у 2016 р. відзначив 50-річний ювілей своєї діяльності, нині об’єднує громадські організації з 53 країн світу й представляє 20-мільйонну українську спільноту, яка живе й працює за кордоном.
У серпні 2017 р. на базі Національного університету «Львівська політехніка» у Львові відбулися Дні української діаспори з нагоди святкування 50-ї річниці діяльності СКУ. Знайдіть в Інтернеті інформацію, у якій висвітлюється ця подія.
Неможливо назвати точну кількість українців, які мешкають у країнах Європи. Наприклад, українська діаспора в Росії налічує понад 2,5 млн осіб, у Португалії офіційно — 35 тис. українців, які мають дозвіл на перебування в країні, і 15 тис. тих, хто отримав громадянство, а в Німеччині визначити кількість українців не може навіть посольство України в цій державі, хоча тут і в Італії українська діаспора найчисленніша в Європі.
Історія та імена представників української діаспори в Європі заслуговують окремого детального вивчення. Наприклад, у Франції, уряд якої завжди ставився до осіб, які емігрували, більш-менш лояльно, працювали: математик із світовим ім’ям Михайло Остроградський, лауреат Нобелівської премії в галузі фізики (1992 р.) Жорж Шарпак, балетмейстер паризької «Гранд-опера», нащадок славетного козацького роду Лифарів Серж Лифар — почесний президент Національної ради танцю при ЮНЕСКО й ін.
Конституція України. Стаття 12. Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.
Ознайомтеся з інформацією про українську діаспору в Угорщині на офіційному сайті: ukrajinci.hu.
Причин, які впливають на виїзд українців із держави, декілька: безробіття, низькі соціальні стандарти й рівень безпеки, родинна бідність та інші. Видів трудової міграції також декілька: тимчасова сезонна робота терміном від 1 до 6 місяців, робота за контрактом від 1 року, навчання з «квитком в один кінець», релокація бізнесу, «відтік мізків» та ін. Саме трудова міграція створила нові осередки діаспори в Європі: Неаполь, Мілан, Верона, Болонья в Італії; Валенсія, Барселона, Малага, Аліканта в Іспанії; Лейрія, Порту, Авейру, Барага в Португалії.
Найменша густота населення в Європі — в Ісландії, найвища — у Монако. Найбільші міські агломерації: Московська, Лондонська, Паризька та Рейн-Рур. Найвищий рівень урбанізації мають Бельгія, Мальта, Сан-Марино й Ісландія, найнижчий — Молдова, Боснія та Герцеговина й Ліхтенштейн. Найвищою ланкою процесу урбанізації є мегаполіси.
Світові міста Лондон, Париж, Франкфурт-на-Майні, Амстердам та ін. зосереджують величезний економічний потенціал, що зростає, відіграють головну роль у формуванні світової економіки. Субурбанізація породжена погіршенням умов проживання та екології в постіндустріальному суспільстві.
Діаспора — це частина народу, який мешкає за межами країни походження, що утворює згуртовані й стійкі етнічні групи в країні проживання, має соціальні інститути для підтримки й розвитку своєї ідентичності та спільності.
Diaspora is apart of the nation living outside its country of origin, forming a solid and stable ethnic group in the country of residence and having social institutions to maintain and develop its identity and community.
Джентрифікація — політичне, економічне й географічне явище.
Світовий конгрес українців нині об’єднує громадські організації з 53 країн світу й представляє 20-мільйонну українську спільноту, з яких понад 5 млн мешкають у країнах Європи.
1. Охарактеризуйте та порівняйте урбанізаційні процеси в країнах Західної та Східної Європи.
2. Поясніть, чому для країн Європи притаманний процес рурбанізації.
3. Знайдіть на карті світові міста в Європі. Охарактеризуйте їхнє значення для регіону та світу.
4. За допомогою додаткових джерел розкажіть про хвороби, які належать до урбанізаційних.
5. Вивченню української діаспори велику увагу приділяв професор Львівського національного університету імені Івана Франка Ф. Заставний. Доберіть матеріали про ці дослідження та поділіться ними на одному з уроків географії.
Коментарі (0)