§ 6. НІМЕЧЧИНА

• Офіційна назва - Федеративна Республіка Німеччина

• Столиця - Берлін

• Площа - 357 тис. км2

• Населення - 82,8 млн осіб (2017 р.)

• Мова - німецька

• Форма державного правління - парламентська республіка

• Форма державного устрою - федеративна держава

• Адміністративний поділ - 16 федеральних земель

• Найбільші міста - Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн, Франкфурт-на-Майні

• ВВП на душу населення - 41 902 дол. (2017 р.)

ПРИГАДАЙТЕ

1. До складу якого з регіонів Європи згідно з класифікацією ООН належить Німеччина? Назвіть країни-сусіди ФРН.

2. Які зміни в суспільно-політичному житті Німеччини відбулися в другій половині XX - на початку XXI ст.? Як вони вплинули на місце країни в Європі та світі?

3. Назвіть найбільші ТНК Німеччини, продукція яких відома в Україні.

• Місце країни у світі та регіоні. ЕГП країни. Німеччина є однією з економічно найрозвинутіших країн світу, що досягла своїх успіхів завдяки дуже вигідному ЕГП, особливостям історичного розвитку і традиційно високій дисципліні і кваліфікації трудових ресурсів.

ЕГП Німеччини в усі часи значно впливало на економічне життя країни. Основна особливість ЕГП країни - центральність, тобто положення в центрі Європи в оточенні 9 високорозвинутих країн-сусідів (мал. 20). Країна омивається двома морями на півночі, має розгалужену систему річок (Рейн, Майн, Ельба, Дунай) і каналів, найсучасніші автомобільні шляхи та залізниці.

Мал. 20. Центральне положення Німеччини в Європі

• Основні чинники розвитку. Серед основних чинників, що визначають місце країни у МПП, є потужний природно-ресурсний потенціал як для розвитку промисловості, так і для сільського господарства. Серед мінеральних ресурсів відзначаються запаси кам’яного (Рур і Саар) та бурого вугілля, калійної солі (один з найбільших у світі видобувачів). Вугілля високоякісне, видобування його ведеться в шахтах. Невеликі родовища природного газу та кам’яної солі є на півночі країни. Надра багаті на будівельну сировину. Загалом Німеччина використовує мінеральних ресурсів набагато більше, ніж видобуває. Німеччина є країною, у якій упродовж XX ст. пропагувалися ідеї сталого лісокористування. І хоча корінні ліси в минулі часи було зведено або замінено лісонасадженнями, лісистість становить 30,7 %, а забезпеченість лісом - 0,1 га на одного жителя. Країна достатньо забезпечена водними ресурсами. Усі великі річки протягом року живляться рівномірно та повноводні. Найбільші - Рейн (завдовжки 865 км) і Дунай (647 км).

Рекреаційний потенціал формується з безлічі пам’яток архітектури, історії і культури. У ФРН 40 об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Вагоме значення для розвитку рекреаційного господарства мають гірські ландшафти й озера, ліси і джерела мінеральних вод. У ФРН створено сотні заповідників, десятки національних парків у різних ландшафтних районах (Баварський ліс, Бергтесгаденські Альпи тощо).

Німецька економіка досягла свого високого рівня розвитку не лише завдяки своєму природно-ресурсному потенціалу, а й завдяки надзвичайно високій кваліфікації трудових ресурсів, частки робочої сили найвищої кваліфікації (у країні кожний четвертий німець має диплом про закінчену вищу освіту) і особливому відповідальному ставленню до праці, що можна назвати «особливістю національного характеру» німців.

• Система розселення населення. У ФРН мешкає 82,8 млн осіб (2017 р.), що є оновленням рекорду за кількістю населення в країні (мал. 21). Хоча в країні дуже низька народжуваність і набагато вища смертність, кількість населення збільшується завдяки інтенсивній імміграції. Гастарбайтери (запрошені іноземні працівники), особливо турки, почали заселяти країну ще із середини 1950-х років. Нині в країні понад 20 % населення є або мігрантами, або їхніми нащадками.

Населення ФРН розміщене нерівномірно. Особливо вирізняється столичний район, велика густота населення характерна для долини Рейну, але є й малозаселені ділянки (лучна й болотиста місцевість Північногерманської низовини, райони Баварського лісу тощо). Середня густота населення становить 227 осіб/км2. Рівень урбанізації - 76 %. Склалися великі агломерації: Рейн-Рурська (11,4 млн осіб), Берлінська (6 млн), Франкфуртська (5,6 млн), Штутгартська (5,2 млн осіб) та ін. Частина Західної Німеччини входить до європейського мегалополіса «Блакитний банан».

Мал. 21. Розподіл населення за федеральними землями Німеччини

• Сучасний стан господарства. ФРН посідає одне з провідних місць у світовій економіці загалом та європейських країн зокрема. Нині Німеччина, завдяки своїм економічним потужностям, є безперечним лідером у ЄС (понад 30 % економіки Євросоюзу). Для більшості країн ЄС Німеччина є провідним торговельним партнером і основним інвестором.

Німецька економіка процвітає, залучає велику кількість інвестицій завдяки добре розвинутій інфраструктурі, кваліфікованій робочій силі з ефективною мотивацією до праці. Вона організована за принципом так званої «соціальної ринкової економіки» і забезпечує високу ефективність праці, а також гарантує максимум соціальної справедливості (повна зайнятість населення, надання соціальної допомоги, пенсій, субсидій, дотацій, соціальне страхування тощо).

Найбільші компанії виробляють 51 % ВВП. Особливе місце серед них належить потужним ТНК, яких у Німеччині налічують понад 40 (табл. 1).

Таблиця 1. Найбільші німецькі ТНК (на 2017 р.)

Визначальним чинником досягнень німецької економіки є високий рівень науково-технічного прогресу (НТП) у країні, який базується на підтримці уряду і приватного бізнесу. За обсягами видатків на наукові та науково-технічні цілі (>3 % ВВП) та за їхнім абсолютним значенням Німеччина входить до світових лідерів.

Третинна сфера ФРН формує понад 2/3 ВВП країни, у неї залучено понад 75 % трудових ресурсів. Насамперед вона включає діяльність банківсько-фінансової системи країни, а також роботу торгівлі та транспорту. Банки та холдинги ФРН є головним локомотивом німецької економіки. Провідні банки (Deutsche Bank, Dresdner Bank і Commerzbank) є основними внутрішніми інвесторами Німеччини. Традиційно важливою галуззю ФРН є торгівля. Торговельні підприємства Німеччини та мережі супермаркетів (зокрема, Metro) традиційно посідають верхні позиції в рейтингових списках німецького бізнесу.

Не менш важливе значення для економіки ФРН має її транспортна інфраструктура. Її густа транспортна мережа не лише обслуговує власні потреби, а й забезпечує зв’язки із сусідніми країнами. Провідне місце належить автомобільному транспорту. Загальна довжина автошляхів - 645 тис. км, серед них високошвидкісних автобанів - 12,8 тис. км. На другому місці - залізничний транспорт, важливою особливістю якого стало широке використання швидкісних пасажирських потягів «Інтер-Сіті-Експрес», які відзначаються комфортабельністю і розвивають швидкість до 250 км/год. Міжнародним водним шляхом є Рейн, а головними морськими портами - Гамбург, Бремен, Росток. Головний аеропорт країни - Франкфурт-на-Майні (І місце в Європі за вантажообігом - 2,07 млн т), провідна авіаційна компанія ФРН - Lufthansa. Найбільшими транспортними вузлами є Берлін, Мюнхен, Гамбург, Бремен, Кельн, Франкфурт-на-Майні та ін.

Туризм стає впливовою ланкою третинної сфери. Німеччину відвідало 35,5 млн туристів. Цьому сприяє наявність багатих і різноманітних рекреаційних ресурсів (мал. 22).

У промисловості особливо швидкими темпами розвиваються ті сфери діяльності, що виробляють інвестиційні товари: хімічна та нафтохімічна промисловість, машинобудівний комплекс.

Основну частину електроенергії виробляють на ТЕС (65 %) та АЕС. У металургії за обсягами виробництва сталі (понад 42 млн т на рік) ФРН посідає сьоме місце у світі та перше в ЄС. Сталь і чавун та понад 8 млн т кольорових металів виплавляють близько 180 підприємств у Рурському промисловому районі.

Машинобудування є провідною ланкою німецької економіки, вона забезпечує понад 50 % обсягу експорту. В автомобілебудуванні лідерські позиції посідають 5 компаній - Volkswagen, Daimler, BMW Group (мал. 23), Ford (Кельн) та Opel (Рюссельсгайм), які виробляють 6 млн авто (зокрема, 5,5 млн легкових). Німеччина є європейським лідером за розвитком електротехнічної промисловості, що спеціалізується на виробництві промислової і побутової електроніки, засобів зв’язку, точних приладів і різної побутової техніки (концерни Siemens, Robert Bosch). Аерокосмічна промисловість бере участь у виробництві військових і цивільних літаків (у кооперації з європейським концерном Airbus) і гелікоптерів (Мюнхен і Гамбург). В авіаційно-космічному будівництві Німеччини функціонує близько 150 компаній, основними з яких є EADS та Eurocopter. Суднобудівна промисловість виробляє спеціалізовані судна.

Мал. 22. Перлина німецької Баварії - замок Нойшванштайн (1869-1883 рр.)

Мал. 23. Штаб-квартира концерну «БМВ» в Мюнхені

З XIX ст. Німеччина є світовим лідером хімічної індустрії. Її підприємства випускають увесь спектр хімічної продукції - від продуктів органічної хімії, пластмас і добрив до ліків і косметичних засобів. При цьому використовується як імпортна, так і власна сировина. Найбільшими підприємствами німецької хімічної промисловості вважаються концерни Bayer, BASF,

Henkel Group, що розташовані в Рурі і морських портах. За виробництвом медикаментів ФРН посідає друге місце у світі. Розвинуті також легка (виробництво взуття й текстилю) і харчова (виробництво пива, молока, м’яса, цигарок тощо) промисловість.

Первинний сектор Німеччини представлено потужним сільським господарством. Незважаючи на те що в агросфері зайнято лише 1,5 % від загальної кількості працюючого населення країни, вона повністю забезпечує внутрішні потреби Німеччини в основних видах продовольства.

Провідна аграрна діяльність - тваринництво, на яке припадає 2/3 аграрного виробництва.

У країні розводять велику рогату худобу (15 млн голів), свиней (26 млн), птицю. Рослинництво розвинуте в районах з високою природною родючістю ґрунтів. Майже 2/3 ріллі зайнято зерновими культурами. На полях країни вирощують пшеницю, ячмінь, жито, кукурудзу, цукровий буряк, картоплю, овочі, фрукти, виноград, хміль тощо. У Баварії знаходяться найбільші райони вирощування хмелю. У долинах Рейну та його приток особливо поширено виноградарство та садівництво.

• Характерні риси просторової організації господарства. На території Німеччини традиційно виділяють три групи районів - Північний захід, Південь і Схід, що суттєво різняться між собою (мал. 24).

Північний захід об’єднує землі Шлезвіг-Гольштейн, Гамбург, Нижню Саксонію, Бремен і Північний Рейн-Вестфалію. У Нижній Саксонії поруч із агровиробництвом отримали розвиток як традиційні види виробництва (суднобудування, сталеливарна і хімічна), так і нові (електронна промисловість і виробництво ЕОМ), а найбільшим підприємством тут є концерн Volkswagen. Гамбург є другим за чисельністю містом ФРН (1,8 млн осіб), морськими воротами і найбільшим портом країни та індустріальним центром. Земля Північний Рейн-Вестфалія традиційно вважається індустріальним серцем ФРН, це сучасний центр технологій, культури й засобів масової інформації. Це головний у країні постачальник вугілля (Рурський район) і конструкційних матеріалів.

Мал. 24. Економічні райони Німеччини

• Населення - 3,6 млн мешканців (2016 р.). Густота населення - 4,1 тис. осіб/км2.

• Розміщений у долині при впадінні р. Шпрее до р. Харель.

• Утворився з двох селищ, що виникли на початку XIII ст. та об’єдналися в 1307 р. в одне місто. У 1486 р. Берлін - столиця Бранденбургу (пізніше Пруссії). Після об’єднання Німеччини (1871 р.) став столицею Німецької імперії, пізніше республіки. З 1949 р. - столиця НДР, з 1990 р. - столиця об’єднаної Німеччини.

• Берлін - найбільший індустріальний центр країни. Головні виробництва: машинобудування (електротехнічне, електронне, приладобудування, загальне та транспортне), хіміко-фармацевтична (виробництво медикаментів і продуктів тонкого органічного синтезу), поліграфічна, текстильна, швейна, харчова промисловості. Функціонують 3 міжнародні аеропорти, діє метрополітен.

• Берлін - культурний і рекреаційний центр Німеччини. Перлини архітектури: готичні церкви (XIII—XIV ст.), Музей німецької історії, Оперний театр, Бранденбурзькі ворота, міська ратуша, рейхстаг (будівля федерального парламенту) та багато інших.

Схід об’єднує п’ять федеральних земель - Мекленбург-Передня Померанія, Бранденбург, Саксонія-Ангальт, Саксонія, Тюрингія, а також Берлін, що виокремлено в самостійну федеральну одиницю. Спеціалізацією землі Мекленбург-Передня Померанія є суднобудування, верстатобудування, деревообробка, харчова промисловість, а також вирощування зернових та олійних культур (рапсу), картоплі. У Саксонії працюють підприємства з виробництва порцеляни, скла, іграшок, а також верстатобудування й оптико-механічна промисловість. Дрезден - центр мікроелектроніки і туризму.

Південь охоплює землі Гессен, Рейнланд-Пфальц, Баден-Вюртемберг і Баварію. Це найрозвинутіший район не лише ФРН, а й усієї Європи, який домінує в нових наукоємних виробництвах і сфері науково-конструкторських розробок. Економічну потужність району забезпечують Франкфурт-на-Майні (потужний банківсько-фінансовий центр Європи), Мангейм (промисловий і давній торговий центр), Людвігсхафен (визначний хімічний центр із комбінатом BASF), Штутгарт (центр автомобілебудування із концернами Daimler AG і PorscheAutomobil Holding). Баварія посідає провідні місця з військового літакобудування, ракетобудування, електроніки, важливу роль тут відіграє автомобілебудування (компанії BMW Group у Мюнхені). Це важливий регіон туризму в країні.

• Зовнішньоекономічні зв’язки. Відносини з Україною. Передовий характер німецької економіки зумовлює високий рівень її орієнтованості на експорт. Нині експорт ФРН становить близько 30 % її ВВП, експортують переважно продукцію машинобудування, хімічної промисловості й окремі види продовольства. Крім того, вагоме місце відводиться продажу інтелектуальної власності, включно із сучасними технологіями. Водночас Німеччина імпортує мінеральну сировину, напівфабрикати, енергоносії, деякі види промислової продукції та продовольчих товарів, які не випускаються в країні. Головними зовнішньоекономічними партнерами ФРН є країни ЄС, США, Китай та Індія.

Німеччина є основним торговельним партнером України серед країн ЄС (товарообіг у 2016 р. - 5741 млн дол.). Нині основний наголос у двосторонніх відносинах робиться на співпрацю у сфері високих технологій, машинобудування, транспорту. Найбільший обсяг прямих інвестицій з ФРН спрямовується у виробництво гумових виробів, машинобудування, гуртову й роздрібну торгівлю. Основними осередками українства Німеччини є Берлін, Мюнхен, Гамбург, Ганновер, Нюрнберг, Франкфурт-на-Майні, Штутгарт, Дрезден, Лейпциг, де, за офіційними даними, нині постійно мешкає 123,3 тис. українців. Загалом у ФРН діють понад 40 громадських культурно-освітніх товариств українців.

ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

• Німеччина змінювала свою столицю сім разів. У різний час столицею Німеччини були: Аахен, Регенсбург, Франкфурт-на-Майні, Нюрнберг, Берлін, Веймар, Бонн. Із 1990 р. столицею країни знову став Берлін.

• На малі й середні підприємства припадає близько 52 % усього обсягу виробництва Німеччини. У цей сектор залучено 14 млн працівників, 99 % німецьких компаній є малими і середніми. Чотири з п’яти німців починають свій трудовий шлях саме в таких компаніях.

• Німеччина - світовий лідер за кількістю культурних заходів і закладів. У країні налічують 6200 музеїв, 820 театрів, 130 професійних оркестрів, 8800 бібліотек.

1. Назвіть основні риси ЕГП Німеччини. Поясніть їхній вплив на лідерське місце країни за рівнем економічного розвитку в Європі та провідне у світі.

2. Укажіть чинники, що визначають міжнародну спеціалізацію Федеративної Республіки Німеччина.

3. Охарактеризуйте особливість системи розселення населення ФРН. Знайдіть і покажіть на карті одиниці федеративного устрою країни та найбільші міста.

4. Наведіть приклади найбільших ТНК Німеччини, визначте їхню спеціалізацію та обґрунтуйте вплив на економіку як самої країни, так і регіону загалом.

5. Назвіть складові третинного сектору економіки ФРН. Як саме їхній розвиток стимулює реіндустріалізацію господарства країни?

6. Дайте характеристику зовнішньоекономічних зв’язків України з Німеччиною.

7. Запропонуйте власний варіант маршруту для проведення канікул у Німеччині, присвячених знайомству з об‘єктами Світової культурної спадщини. Підкріпіть проект ілюстраціями, відео та цікавими фактами.

ОРІЄНТОВНА ТЕМА ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

«Нове обличчя» Руру — постіндустріальний розвиток: «зелені» міста замість похмурих ландшафтів.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 10 клас Безуглий, Лисичарова (рівень стандарту)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)