Регіони та країни вивчає такий науковий напрям досліджень і навчальна дисципліна, як країнознавство. Разом з тим окремі особливості країн вивчають різні науки - географія, історія, економіка, культурологія, біологія, геологія, суспільствознавство, соціологія тощо. Відповідно виокремлюють різні напрями країнознавства - географічний, історичний, економічний, культурологічний та ін. Однак попри всі відмінності країнознавство - дисципліна, яка комплексно вивчає країни і регіони, тобто систематизує й узагальнює найрізноманітніші знання про них.

Курс «Географія: регіони і країни» за своїм змістом є географічним країнознавством, оскільки кожну окрему країну або регіон розглядає як єдине ціле різнорідних, але взаємопов’язаних географічних елементів - природи, населення, господарства з урахуванням сучасних геополітичних, соціальних та економічних аспектів.

• Роль країнознавства в сучасному світі. Країнознавство має передусім пізнавальне значення. Воно допомагає людині поповнювати і закріплювати знання про навколишній світ, розвивати світогляд, ерудицію, набувати досвіду і, зрештою, підвищувати свій інтелектуальний рівень. Озброєна країнознавчими знаннями людина здатна перебороти відчуження, оскільки безпосередньо бере участь у формуванні географічної картини світу, виробляючи «візитні картки» регіонів і країн.

Проте країнознавство має не лише суто теоретичне, а й практичне значення. Комплексні характеристики країн і районів можуть бути використані під час розробки регіональних цільових програм, в управлінні соціально-економічним розвитком окремих регіонів і районів. Особливо актуальним при цьому є створення мережі автоматизованих географічних інформаційних систем (ГІС) як комплексу найрізноманітніших, але взаємопов’язаних джерел інформації про природні, економічні, соціальні, політичні й культурологічні явища і процеси як по країні загалом, так і по окремих її районах.

Значну роль країнознавство відіграє у сфері зовнішніх економічних і політичних зв’язків, сприяючи підвищенню рівня географічної культури, а отже, й компетентності влади, підприємців і дипломатів. Так само велике значення країнознавства і для розвитку міжнародного туризму.

• Регіони світу. Основою для виділення різних регіонів світу є відмінності одних частин нашої планети від інших. І хоча дотепер не існує єдиного підходу до виокремлення регіонів світу, загальновизнано, що вони істотно різняться не лише за природними, історичними і соціально-економічними рисами, а й за своїми масштабами. Це відображено і в класифікації, яку розробили фахівці Організації Об’єднаних Націй (ООН).

Мал. 1. Регіони та країни світу за класифікацією ООН

За рішенням ООН, країни світу згруповано у п’ять великих регіонів світу: Європа, Азія, Австралія та Океанія, Америка, Африка. Кожний із цих регіонів поділяють на менші за розмірами регіони (мал. 1). Так, Європу традиційно поділяють на Західну, Північну, Східну й Південну. Азію зазвичай поділяють на Західну, Центральну, Південну, Східну і Південно-Східну. В Америці виокремлюють два великі регіони - Північну Америку й Латинську Америку і Карибський басейн. Австралію та Океанію поділяють на чотири менші регіони - Австралію і Нову Зеландію, Меланезію, Мікронезію і Полінезію. Натомість Африку передусім поділяють на Північну Африку, а також на країни Африки на південь від Сахари.

Попри суттєві відмінності між різними регіонами і країнами, що їх складають, усі вони пов’язані між собою в сучасному глобалізованому світі.

• Глобалізація як провідна тенденція розвитку сучасного світу. З попереднього курсу географії ви вже знаєте, що глобалізація - це економічна взаємозалежність країн усього світу. Вона зумовлена передусім географічним поділом праці - спеціалізацією окремих територій на виробництві товарів і послуг та обміном ними. Причиною такої спеціалізації є нерівномірний розподіл ресурсів по території Землі, неоднакова кваліфікація трудових ресурсів і різний попит на певні товари й послуги в тих чи інших куточках планети.

Якщо географічний поділ відбувається між територіями або підприємствами однієї держави і відповідно обмежений її кордонами, то формується національне господарство. Проте наявність політичних кордонів зовсім не означає, що окреме національне господарство функціонує ізольовано. Національне господарство будь-якої держави, так чи інакше, взаємопов’язане з іншими національними господарствами через економічні, політичні та інші зв’язки.

Такі зв’язки взаємовигідні, оскільки навіть наймогутніша держава не виробляє всього асортименту необхідних її населенню товарів і послуг потрібної кількості та якості. Вона спеціалізується лише на тих товарах і послугах, для виробництва яких має ліпші умови (докладаючи менших затрат), порівняно з іншими країнами світу. Так само робить кожна держава світу. Отже, має місце міжнародний поділ праці - спеціалізація держав на виробництві певних товарів і послуг та обмін ними. Завдяки такому обміну і сформувалося світове господарство - глобальна система національних господарств, взаємопов’язаних різними формами міжнародних економічних та інших зв’язків.

ГОЛОВНЕ

• Курс «Географія: регіони і країни» вивчає країни та регіони як єдине ціле взаємопов’язаних географічних елементів.

• За рішенням ООН, країни світу згруповано в п’ять великих регіонів світу: Європу, Азію, Австралію та Океанію, Америку, Африку.

• Провідною тенденцією розвитку сучасного світу є глобалізація - економічна взаємозалежність країн усього світу, яка зумовлена географічним і міжнародним поділом праці.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Що вивчає курс «Географія: регіони і країни»?

2. Яке існує сучасне тлумачення терміна «регіон»?

3. Яка територія визнається країною?

4. Назвіть і покажіть на карті найбільші регіони світу.

5. Доведіть, що окремі регіони та країни взаємопов’язані між собою.