§ 21. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ АМЕРИКИ. ПОЛІТИЧНА КАРТА АМЕРИКИ

ПРИГАДАЙТЕ

1. Які цивілізації набули розквіту в Америці в доколумбову епоху? Яка їхня спадщина збереглася до наших днів?

2. Як вплинула європейська колонізація на подальшу розбудову політичної карти Америки? Які субрегіони за класифікацією ООН виділяють в Америці?

3. Яка особлива форма правління набула поширення в регіоні?

4. Про діяльність яких міжнародних організацій в Америці ви знаєте?

• Економіко-географїчне положення та склад регіону. Америка - частина світу, що повністю лежить у Західній півкулі, включає в себе материки обох Америк (Північної і Південної) та острови й архіпелаги, найбільшими з яких є Канадський Арктичний архіпелаг, Великі та Малі Антильські острови, Гренландія (найбільший острів Землі, 2,2 млн км2) та ін. Площа Америки - близько 42,5 млн км2.

В ЕГП Америки є суттєві відмінності, що не простежувалися в регіонах Старого Світу (Європи й Азії):

1) практично всі американські країни (за винятком Болівії та Парагваю) мають вихід до одного або навіть двох океанів (Тихого й Атлантичного), Канада і США - до трьох океанів (ще й Північного Льодовитого);

2) на транспортно-географічне положення впливає наявність важливого гідротехнічного об’єкта - Панамського каналу, великої кількості морських портів та аеропортів міжнародного значення. У майбутньому ТГП регіону може значно поліпшитися завдяки спорудженню «Великого трансокеанського каналу Нікарагуа», що розпочалося 2014 р.;

3) зважаючи на конфігурацію і структуру регіону в більшості країн значна частка державних кордонів проходить водними об’єктами (річками, озерами, морями), зрідка іншими природними межами (гори Анди);

4) історичне минуле вплинуло на характер відносин між сусідніми країнами (територіальні спори, що призводили до збройних протистоянь).

Згідно з геосхемою ООН, Америка поділяється на чотири субрегіони (мал. 72). Найбільшим за площею території (19,8 млн км2), чисельністю населення й економічним потенціалом є Північна Америка, друге місце за аналогічними показниками посідає Південна Америка, між ними розташовані країни Центральної Америки та Карибського басейну (останні три субрегіони часто називають Латинською Америкою).

• Політична карта Америки набула сучасних рис упродовж XVIII-XX ст., коли колишні колонії Англії, Франції, Іспанії, Португалії, Нідерландів почали здобувати незалежність і розбудовувати свою державність. Відмінною рисою становлення сучасних суверенних держав Америки є те, що з моменту набуття незалежності до наших днів вони неодноразово зазнавали кількісних та якісних змін. Наприклад, Велика Колумбія (утворилася 1819 р.) розпалася на сучасні держави Колумбія, Панама, Венесуела й Еквадор; Сполучені провінції Центральної Америки (1821 р. утворення) - нині це 5 суверенних держав: Гватемала, Гондурас, Нікарагуа, Коста-Рика, Сальвадор; територія Канади розбудовувалася з 1867 р. (створення федерації 4-х провінцій) до 1949 р. (приєднання останньої 10-ї провінції Ньюфаундленд); до того ж відбувалися перейменування держав, зміни їхніх столиць тощо.

Мал. 72. Субрегіони Америки

Рисою політичної карти Америки є не лише «недобросусідські відносини», а й внутрішня політична нестабільність інститутів влади. Упродовж XX ст. понад півтора десятка країн пережили державні перевороти і тривалі військові диктатури. Нині на території Америки існує близько 55 країн, з яких 35 є незалежними державами. Більшість з них - унітарні республіки, до федерацій належать Аргентина, Бразилія, Венесуела, Канада, Мексика, США, Сент-Кітс і Невіс (табл. 1). Тут і досі є велика кількість залежних територій Нідерландів (Антильські острови, Аруба), Великої Британії (Бермудські, Віргінські (Британські), Фолклендські (Мальвінські) острови - спірна територія Великої Британії та Аргентини), США (Віргінські острови, Пуерто-Рико), Франції (Гваделупа, Французька Гвіана, Мартиніка тощо).

Таблиця 1. Особливості складу регіону Америка

• Міжнародні організації в Америці. Інтеграційні процеси в Америці здійснюються успішніше, ніж в Азії та Африці. Це пояснюється сприятливішою соціально-політичною ситуацією (більшість американських держав тривалий час була вільна від колоніальної залежності), браком серйозних мовних, культурних і конфесійних перешкод (більшість латиноамериканських країн іспаномовні, а майже всі їхні мешканці - католики). І безумовно, певною цементуючою силою є політичний і економічний вплив США, які хоч і не є членом усіх об’єднань, але є головним торговельним партнером практично для кожної американської країни.

Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) була утворена в 1994 р. США, Канадою і Мексикою. Вважається однією з найбільших у світі регіональних зон вільної торгівлі, що об’єднує близько 486 млн осіб, сукупний валовий продукт - 22,5 трлн дол. (2016 р.). Створення цієї зони вільної торгівлі було зумовлено такими чинниками:

- географічним розташуванням країн-учасниць і взаємодоповненням структур національних економік;

- міцними торговельними зв’язками між країнами;

- зростанням у Канаді та Мексиці кількості підприємств, підконтрольних ТНК США, впливу канадських ТНК у США;

- посиленням позицій ЄС, Японії та нових індустріальних країн на світовому ринку.

Масштаби економічних взаємозв’язків США, Канади та Мексики на основі взаємної торгівлі характеризуються такими показниками: у США реалізується близько 80 % канадського експорту, частка США у загальному обсязі прямих зарубіжних інвестицій у Канаді становить понад 75 %, у Мексиці - 60 %, товари зі США становлять 65 % обсягу мексиканського імпорту, а в США спрямовується близько 70 % обсягу експорту Мексики. З утворенням вільної торгівлі для товарів і капіталів США відкриваються ринки Мексики й Канади.

Мал. 73. Країни-учасниці і спостерігачі МЕРКОСУР

У Південній Америці впливовою міждержавною організацією є Південний спільний ринок (МЕРКОСУР), що утворився в 1995 р. п’ятьма державами (мал. 73). МЕРКОСУР є потенційно потужним ринком у Латинській Америці, оскільки зосереджує 45 % її населення і майже 50 % ВВП. Головною метою організації є створення спільного ринку країн Південної Америки, і досягнення цієї мети має здійснюватися поетапно через стадії зони вільної торгівлі й митного союзу.

Також до регіональних економічних організацій Америки належать: Організація американських держав (ОАД), Міжамериканський банк розвитку, Карибське співтовариство і Карибський спільний ринок, Андська група, і якоюсь мірою НАТО (США і Канада є членами), що ставить за мету забезпечення свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів.

1. Назвіть відмінні риси економіко-географічного положення Америки. Визначте вплив ЕГП на участь країн регіону в міжнародному поділі праці.

2. Охарактеризуйте особливості розбудови політичної карти Америки в минулі історичні часи. Чим зумовлена суспільно-політична нестабільність Америки впродовж XX ст.?

3. У чому полягають особливості сучасного складу регіону Америки?

4. Покажіть на карті субрегіони Америки та наведіть приклади країн різних типів.

5. Які тенденції властиві інтеграційним процесам в Америці? Оцініть вплив інтеграційних процесів у регіоні на економічний розвиток країн Америки.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно