§ 7. Особливості господарства країн Європи. Первинний сектор економіки

Пригадайте

• склад первинного сектору економіки

• групи сільськогосподарських культур, тварин; види корисних копалин

1. Особливості економічного розвитку країн Європи.

Мал. 1. Швейцарське обладнання для виробництва упаковки з картону, гофрокартону і гнучких матеріалів.

У секторальній структурі економіки високорозвинених країн Європи характерним є явне переважання третинного сектору. Значення сільського господарства зберігається з точки зору забезпечення харчової промисловості сировиною, а населення — основними продуктами харчування. Водночас його частка у ВВП здебільшого менше 5 %, а в таких країнах, як Бельгія та Швейцарія, — менше 1 %. Для промисловості цих країн характерне:

• різке переважання обробних виробництв;

• розвиток виробництв, що спираються на висококваліфіковані трудові ресурси;

• високий рівень технічної оснащеності;

• висока якість продукції.

У вторинному секторі економіки цих країн відбулося різке скорочення частки добувної промисловості, зросло значення електроенергетики, машинобудування та хімічної промисловості. Особливо швидко розвиваються новітні виробництва в авіакосмічному машинобудуванні, електроніці, електротехніці, тонкій хімії та хімії органічного синтезу. Проте багато традиційних виробництв перебувають у застої, наприклад чорна металургія, легка промисловість, суднобудування.

Серед окремих країн найбільш широкий комплекс різних виробництв мають Німеччина, Франція, Велика Британія та Італія. Динамікою розвитку і потужністю в першу чергу відрізняється економіка Німеччини. З інших країн виділяються Іспанія, Нідерланди, Швейцарія (мал. 1), Бельгія та Швеція. На відміну від чотирьох головних країн, їхня економіка здебільшого спеціалізується на окремих виробництвах, які завоювали своє місце не тільки на європейському, але й на світовому ринку.

Позиції країн перехідної економіки у світовому господарстві більш слабкі. У частині з них зберігається значення традиційних виробництв. Так, в окремих країнах Південної і Східної Європи сільське господарство виробляє від 10 до 20% ВВП, а економіка та рівень життя населення Росії значною мірою залежать від добувної промисловості.

Більшість країн цього типу вдало подолали шлях від командно-адміністративної (планової) економіки до ринкової, у них відбулися зміни у структурі господарства. Це проявилося в зростанні частки третинного сектору у ВВП, зменшенні значення інших секторів.

Значна частина країн із перехідною економікою все ще відстає від своїх сусідів за рівнем розвитку, продуктивності праці, технологічним рівнем, якістю і конкурентоспроможністю продукції.

Промислові підприємства розміщені на території регіону нерівномірно. Найбільша їхня концентрація спостерігається в так званій «центральній осі розвитку», що охоплює територію Бельгії, Нідерландів, Люксембургу, значну частину Німеччини й Великої Британії, схід Франції, північ Італії, захід Австрії та Швейцарію. Саме тут сформувалися найбільші промислові регіони Європи — Рур (Німеччина), Іль-де Франс (Франція), Великий Лондон (Велика Британія).

Для економіки Європи велике значення мають ТНК. Вони визначають напрямок економічного розвитку, є важливим важелем економічного впливу високорозвинених країн регіону за кордоном. У 100 найбільших корпораціях Європи та їхніх філіях працюють 7,5 млн осіб.

За прогнозами, темпи розвитку економіки в регіоні будуть нижчими за середньосвітові, а також нижчими, ніж у США та Китаї.

2. Сільське та лісове господарство.

За основними видами сільськогосподарської продукції більшість країн регіону забезпечують свої потреби. Частина країн у значних обсягах експортують зернові культури. Серед інших культур велике значення мають картопля, ріпак, овочі (томати, баклажани, перець, цибуля, огірки тощо) та фрукти, а на півдні — цитрусові та маслини. Усі країни вирощують різноманітні овочі. Регіон відомий як найбільший виробник молока та експортер молочних продуктів, він забезпечує себе буряковим цукром, більшістю видів м’яса та м’ясопродуктів.

Деякі культури й види продукції тваринництва навіть стали символічними: картопля — у Білорусі, свинина — у Німеччині, сир — у Франції, капуста та яблука — у Польщі, маслини — у Греції, апельсини — в Іспанії, перець (паприка) — в Угорщині.

Найбільш високого рівня сільське господарство досягло у високорозвинених країнах Європи. Середній розмір господарств становить 40—50 га, фермерам надається допомога. Так, у Великій Британії частка державних субсидій у вартості продукції сільського господарства складає понад 25% і є однією з найбільших у світі.

У ЄС діє Єдина сільськогосподарська політика. Це система допомоги сільськогосподарським виробникам із метою гарантування продовольчої безпеки, високого рівня життя фермерів та виробництва якісної продукції за справедливими цінами.

У переважній частині високорозвинених країн більшу вартість сільськогосподарської продукції дає тваринництво. Його продукція, у тому числі перероблена, має значний попит. Велику увагу приділяють не тільки продуктивності тварин, а в рослинництві врожайності рослин, але і якості продукції.

У країнах Східної Європи з найбільш розвиненим сільським господарством (наприклад у Чехії, Словаччині, Польщі) тваринництво переважає над рослинництвом. У більшості інших країн більше продукції дає рослинництво. їх сільське господарство менш продуктивне, а рівень механізації, хімізації та агротехніки нижчий.

Розвитку тваринництва в регіоні сприяють природні умови, завдяки яким можливий тривалий період випасу, в окремих країнах — із кінця березня до початку грудня. Вологий і м’який клімат на більшій частині території сприяє вирощуванню кормових трав. Луки й пасовища — головна база тваринництва — займають значну частину сільськогосподарських угідь. За спеціалізацією тваринництва можна виділити райони, де поширені:

• молочне скотарство (скандинавські країни, Фінляндія, країни Балтії, Велика Британія, Ірландія, гірські райони Швейцарії, Німеччини, Австрії);

• молочне та м’ясо-молочне скотарство (більшість країн Західної Європи);

• свинарство (Німеччина, Данія, Велика Британія, Нідерланди, Польща, Україна, Росія); беконний напрямок характерний для Західної Європи, Угорщини, Чехії, країн Балтії, м’ясо-сальний і сальний — для України, Польщі, Словаччини, Росії, Білорусі;

• птахівництво (Франція, Нідерланди, Бельгія, Данія);

• вівчарство (Велика Британія, Ірландія, окремі гірські райони Іспанії, Швейцарії, Німеччини, Австрії).

Тільки для Південної Європи характерне значне переважання рослинництва. Хоча найбільше вирощують зернові культури, але міжнародна спеціалізація визначається насамперед виробництвом фруктів, цитрусових, винограду, маслин, мигдалю, горіхів, ефіроолійних культур.

У Західній Європі переважає виробництво зернових культур, велике значення мають технічні та кормові культури. Значення останніх зростає в Північній Європі.

Країни Східної Європи, у першу чергу Росія та Україна, спеціалізуються на вирощуванні зернових культур. Переважає пшениця, на півночі також культивують жито, на півдні — кукурудзу. У ряді країн, у тому числі в Україні, велике значення мають технічні культури, зокрема соняшник, ріпак, соя, цукровий буряк.

Мал. 2. Газодобувна платформа Тролль (Норвегія) — найвища морська платформа у світі.

Мал. 3. Шведські гірники в підземному тунелі родовища залізної руди на глибині в сотні метрів.

У Північній Європі традиційно розвинене рибальство, особливо велике значення воно має в господарстві Ісландії та Норвегії. У кожній із цих країн виловлюють до 2 млн т риби на рік.

Лісове господарство набуло найбільшого розвитку в скандинавських країнах, Фінляндії та на півночі Росії.

3. Добувна промисловість.

У значних обсягах вугілля видобувають у Німеччині, Польщі, Росії, Чехії, Україні, Іспанії. Польща видобуває кам’яне вугілля, родовища якого зосереджені на півдні країни — у Верхній Силезїї. Частина цього басейну припадає і на територію сусідньої Чехії. У Німеччині основні обсяги дає буре вугілля, яке видобувається відкритим способом. Значно скоротила видобуток кам’яного вугілля Велика Британія. Проте ця країна розробляє родовища нафти і природного газу, які були відкриті на шельфі Північного моря. Великій Британії належить майже 50% цієї території. Разом із нею в значних обсягах веде видобуток Норвегія (друге місце з видобутку природного газу та нафти в регіоні після Росії, відповідно сьоме і 14-те — у світі) (мал. 2), у невеликих — Данія, Нідерланди та Німеччина.

Європейська Росія представлена родовищами, які розробляються в Нижньому Поволжі та на Уралі, на Північному Кавказі, у районі Тимано-Печори (тут здійснюється видобуток так званої важкої нафти). У перспективі передбачається видобуток нафти і природного газу на шельфі Баренцового моря.

Серед інших країн за видобутком природного газу виділяються Нідерланди (крім шельфу Північного моря, родовище Гронінген, що розташоване на його узбережжі) та Україна, урану — Росія, Україна, Франція, горючих сланців — Естонія.

Із рудних корисних копалин найбільше значення мають залізні руди, видобуток яких у великих обсягах ведеться в Україні, Росії, Швеції, Франції. У Швеції видобуток відбувається переважно за допомогою підземних розробок, що ведуться в гірських районах (мал. 3). Серед кольорових металів виділяються мідь (Польща, Болгарія), боксити (Греція, Франція, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Угорщина), свинцево-цинкові руди (Німеччина, Ірландія, Польща, Сербія, Болгарія, Італія). Значні запаси руд кольорових металів розташовані в Росії, але здебільшого в її азіатській частині.

Із нерудних корисних копалин слід назвати видобуток калійної солі (Білорусь, Росія, Німеччина, Україна), сірки (Польща, Україна), апатитів (Росія).

Загалом більшість країн Європи залежать від імпорту мінеральної сировини, у тому числі з інших регіонів світу.

Головне

• У секторальній структурі економіки високорозвинених країн Європи явно переважає третинний сектор. В економіці частини країн із перехідною економікою зберігається значення традиційних виробництв.

• Промислові підприємства розміщені на території регіону нерівномірно. Найбільша їх концентрація спостерігається в так званій «центральній осі розвитку».

• За основними видами сільськогосподарської продукції більшість країн регіону забезпечують свої потреби та навіть продають надлишки на світовому ринку.

• Із корисних копалин найбільше значення в регіоні має видобуток вугілля, нафти, природного газу, залізної руди.

• Більшість країн Європи залежать від імпорту мінеральної сировини з інших регіонів світу.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть характерні риси промисловості високорозвинених країн регіону. 2. Якими є особливості економіки країн із перехідною економікою? 3. Якими є особливості сільського господарства окремих частин регіону? Чим вони пояснюються? 4. Охарактеризуйте добувну промисловість регіону.

Практичне завдання

Позначте на контурній карті розміщення на території регіону «центральної осі розвитку».

Набуваємо практичних навичок

З'ясуйте умови праці та розмір заробітної плати в сільському господарстві окремих країн Європи, які приймають сезонних робітників. Що необхідно для працевлаштування? Чому важливим є саме легальне працевлаштування?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно