§ 28. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ КРАЇН АЗІЇ

• Загальний господарський розвиток. Особливості природних умов, господарських пріоритетів населення, суспільно-політичний розвиток упродовж століть зумовили «мозаїчність» економічного простору Азії. На відміну від Європи, азійські країни: 1) слабше економічно пов’язані між собою; 2) виробляють лише 42 % сукупного світового ВВП, хоча володіють величезними запасами різноманітних ресурсів; 3) суттєво відрізняються між собою за рівнями соціально-економічного розвитку (табл. 1).

ПРИГАДАЙТЕ

1. Що означає поняття «економічна система»? Азія - єдиний регіон світу, де представлені всі сучасні типи систем. Доведіть це прикладами.

2. Зважаючи на етно-релігійний менталітет населення Азії, оцініть перспективи розвитку різних видів туризму (пріоритети та обмеження).

3. Що називають «монокультурністю спеціалізації»?

Таблиця 1. Класифікація країн Азії за соціально-економічним розвитком

Контрастність розвитку країн в Азії найбільша у світі: наявні дуже заможні і впливові на світовому ринку країни (Японія, Ізраїль, ОАЕ, Катар, Бруней, Сінгапур) - з одним із найвищих рівнів життя населення (понад 35 тис. дол. на душу населення), та на противагу їм - найбідніші (Сирія, Ємен, Афганістан - менше від 2 тис. дол.). Відзначається також група держав, економіка яких розвивається дуже динамічно і які мають істотно вищий рівень розвитку господарства порівняно з іншими. До них належать Китай і держави, що одержали назву «нові індустріальні країни». Найізольованішою і не інтегрованою є економіка КНДР.

• Первинний сектор економіки. Незважаючи на бурхливий індустріальний розвиток в Азії, як і раніше, велике значення мають гірничодобувна промисловість і сільське господарство.

Особливо відзначається Азія у світовому видобутку вугілля (табл. 2), залізних (табл. 3) і марганцевих руд (Китай, Індія), олова (Малайзія, Індонезія, Китай, Таїланд і В’єтнам), бокситів (Індія), хромітових (Туреччина, Філіппіни), поліметалевих, нікелевих і мідних руд (Китай, Філіппіни, Індонезія тощо), калійної (Ізраїль, Йорданія) і кам’яної солі (Індія, Пакистан, Бангладеш). Однак головне, що визначає світове значення Азії у МПП, - видобуток та експорт нафти і природного газу, які видобувають чимало азійських країн (табл. 4), але основний видобуток здійснюють держави Західної і Південно-Східної Азії (Бруней, Індонезія, Малайзія).

Табл. 2. Найбільші видобувані вугілля в Азії, 2016 р.

Табл. 3. Найбільші видобувані залізної руди в Азії, 2015 р.

Табл. 4. Найбільші видобувані нафти в Азії, 2016 р.

Сільське господарство й досі залишається основною сферою економіки у більшості країн Азії, у ньому зайнята переважна кількість трудових ресурсів. Азійські країни є лідерами як за виробництвом основних продовольчих культур, так і за поголів’ям худоби. Однак більша частина агропродукції споживається всередині самих перенаселених країн.

В Азії виділяються три великі сільськогосподарські райони:

1) рисосіяння (Східна, Південно-Східна і Південна Азія);

2) субтропічного землеробства (узбережжя Середземного моря);

3) пасовищного скотарства (пустелі Монголії та Аравії).

На посушливих землях переважає екстенсивне землеробство, у високотехнологічних країнах Західної Азії, Японії, Китаї успішно ведеться інтенсивне землеробство із застосуванням новітніх агротехнологій.

Країни Азії вирощують переважну світову частку чаю, джуту, натурального каучуку, різноманітних спецій, тут широко розповсюджені посіви бавовнику (Індія, Пакистан, Туреччина, Центральна Азія), цукрової тростини (Індія, Китай, Філіппіни), олійних культур, зокрема арахісу, рапсу, кунжуту (Індія, Китай, КНДР), сої (Китай, Республіка Корея, КНДР), маслин (Туреччина, Сирія, Ліван). Головна продовольча культура Азії - рис (90 % світового виробництва), менші обсяги вирощування пшениці (20 % світового виробництва) та кукурудзи. Важливе продовольче значення мають просо і зернобобові культури.

Тваринництво низькопродуктивне. У тих районах, де через складні природні умови неможливий розвиток землеробства (пустелі й напівпустелі, гори), головною сферою зайнятості є тваринництво кочового типу, що спеціалізується на вирощуванні овець, верблюдів, коней. У більшості густонаселених районів Східної Азії у великій кількості розводять свиней. Індія має найбільше поголів’я корів, однак через релігійну заборону їх не їдять, а лише використовують як тяглову силу. В якості робочих тварин у країнах Південної і Південно-Східної Азії застосовують приручених слонів, а в Західній Азії - верблюдів і віслюків.

• Вторинний сектор економіки. Частка Азії у промисловому виробництві світу становить приблизно 1/3. За масштабами розвитку промисловості, а також спектром наявних у ній виробництв, виділяються три країни - Японія, Китай та Індія; за технологічним рівнем продукції, що виробляється, - Японія і НІК першої хвилі, або «азійські тигри» (Республіка Корея, Тайвань, Сянган і Сінгапур).

Характерною особливістю індустріалізації країн Азії є перенесення сюди із розвинутих країн Європи сировинно-містких та екологічно небезпечних виробництв (хімічна промисловість, металургія) та сучасних працемістких виробництв (випуск побутової техніки, засобів зв’язку, суднобудування тощо) з метою здешевлення собівартості продукції.

В усіх країнах Азії домінуюча частка електроенергії виробляється на потужних ТЕС. Гідроенергетика наявна лише в обмеженому колі країн (Китай, Індія, Японія, Туреччина), де задіяно лише 20 % гідропотенціалу. Нині 7 країн Азії активно розвивають атомну енергетику (Вірменія, Індія, Іран, Китай, Пакистан, Республіка Корея, Японія), однак питома вага виробленої ними електроенергії значна лише в енергобалансі Вірменії (35 %), Кореї (32 %) та Японії, у решті держав вона не перевищує 4 %. В азійських країнах широко застосовуються джерела альтернативної енергетики, зокрема геотермальна (Філіппіни, Індонезія, Китай, Японія), вітрова (Китай, Індія), хвильова (Японія).

Великі металургійні підприємства створені в Індії (Бхілаї і Бокаро), Китаї (Аньшанський комбінат), Японії і Туреччині. На країни Азії припадає в цілому 67 % загальносвітового виробництва сталі. Майже 49 % всієї сталі світу плавить Китай, 7 % - Японія, 5 % - Індія і 4 % - Південна Корея.

Найбільші сталеплавильні компанії світу належать Японії (Nippon Steel&Sumitomo Corp.), Китаю (Hebei, Baosteel) і Республіці Корея (POSCO). Кольорова металургія представлена виплавкою олова (Китай, Малайзія, Індонезія, Таїланд), міді (Японія, Індонезія, Філіппіни), алюмінію (Китай, Індія, аравійські країни, табл. 5), свинцю і цинку (Японія, Китай).

У машинобудуванні переважають підприємства, що спеціалізуються на виробництві побутової техніки, електротехніки, радіоелектроніки, автомобілів і суден. Із кінця XX ст. автомобілебудування почало поступово завойовувати азійські простори, і нині вже 10 країн Азії виробляють понад 52,1 млн авто (2016 р.). Найбільшими виробниками стали Китай (корпорації FAW, SAIC, Dongfeng), Японія (Toyota, Honda, Nissan, Mitsubishi Group), Республіка Корея (Hyundai, Kia, GM Daewoo Auto & Technology, SsangYong Motor Company та RenaultSamsung Motors). Нині майже все світове виробництво суден сконцентроване у трьох країнах - Республіці Корея, Японії та Китаї. Саме ці країни щороку забезпечують 92-94 % світових постачань нового транспортного флоту. Спеціалізацією азійського суднобудування залишаються круїзні судна, судна для освоєння шельфу, танкери тощо.

За Азією міцно закріпилася слава світового виробника побутової техніки й електроніки як за кількістю, так і за якістю. Японські бренди Panasonic, Sharp, Toshiba, Mitsubishi, Hitachi, Supra, Daikin, корейські гіганти Samsung, LG, китайські виробники Haier, TCL, Gree давно вже підкорили світові ринки.

Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива (перш за все азотні), побутову хімію, фармацевтичні препарати, полімерні матеріали (Японія, Індія, Китай, країни Близького Сходу).

Легка промисловість є традиційною для всіх країн Азії. Випереджальними темпами вона розвивається в Китаї, який за сумарним виробництвом усіх видів тканин вийшов на І місце у світі.

Табл. 5. Країни-лідери Азії за виплавкою алюмінію

• Третинний сектор економіки. Останніми роками в структурі господарства азійських країн зростає роль третинного сектору економіки. У розвинутих країнах Азії його частка вже достатньо велика (в Сянгані - 93 %, Сінгапурі - 74 %, Японії - 70 %, Ізраїлі - 69 % тощо). За обсягами виробництва різноманітних видів послуг у світі Японія поступається лише США. Токіо став третім за значенням (після Нью-Йорка і Лондона) фінансовим центром світу. Потужними регіональними фінансовими центрами є Сінгапур, Сянган, Шанхай, Мумбаї, Пусан. Офшорні зони діють на Кіпрі, в Бахрейні, ОАЕ, Сінгапурі, Малайзії (о. Лабуан), на Мальдівах.

Традиційно велике значення для азійської економіки має зовнішня торгівля. Частка Азії у світовому товарообігу становить близько Уз, із 20 країн, що лідирують у світі за товарообігом, 8 розміщується в Азії (Китай, Японія, Республіка Корея, Сінгапур, ОАЕ, Індія, Тайвань, Саудівська Аравія).

Транспортна мережа країн Азії відзначається певного своєрідністю. У внутрішніх перевезеннях провідну роль відіграють залізниці (особливо в Китаї, Індії та Японії), а зовнішню торгівлю обслуговує морський транспорт. Найбільшими портами є комплекс Нінбо-Чжоушань (лідер у світі — 889 млн т), Шанхай (646 млн т), Сінгапур (575 млн т), а також Ціндао, Гуанчжоу, Тяньцзінь, Сянган (Китай), Пусан і Кван’ян (Республіка Корея), Нагоя, Тіба, Токіо, Осака (Японія), Джебель-Алі (ОАЕ). Кіпр, Сінгапур, Китай і Японія входять до світових лідерів за величиною торгового флоту. Швидкими темпами в Азії розвивається авіаційний транспорт, на який припадає «20 % світових авіаперевезень. Найбільші аеропорти розташовані в Пекіні (94 млн пасажирів у 2016 р.), Дубаї (83 млн), Токіо (79 млн), Сянгані (70 млн), Шанхаї (66 млн), а також Стамбулі, Сінгапурі, Сеулі, Бангкоку, Делі тощо. Територією країн Азії проходять найважливіші транспортні коридори Європа-Азія, зокрема перспективним є запропонований Китаєм пан-євразійський коридор «Новий Шовковий шлях» (мал. 97).

Помітну роль в економіці почав відігравати туризм. На Азію у 2016 р. припало близько 25 % міжнародних туристичних поїздок, її відвідало 308 млн туристів. Найпопулярніші країни Східної та Південно-Східної Азії. Азія приваблює туристів не лише природною мозаїчністю, а й безліччю культурно-історичних пам’яток. Недарма зі 1073 об’єктів Спадщини ЮНЕСКО в Азії розміщені 24 % (найбільше в Китаї - 52, Індії - 36, Ірані - 22). Азія - колиска більшості світових релігій, тому дуже значущим тут є паломницький туризм (у Саудівській Аравії, Ізраїлі, Індії, Непалі, на Тибеті тощо).

Табл. 6. Країни-лідери Азії за прибуттям туристів (2016 р.)

Мал. 97. Найважливіші транспортні коридори територією Азії

• Зв’язки України з країнами Азії. Розбудова відносин з азійськими країнами є одним із пріоритетних напрямів зовнішньої політики України. Важливість розвитку політичного й економічного співробітництва з державами Азії визначається її роллю «локомотива» світової економіки, однієї з рушійних сил глобального розвитку. Протягом останніх років значно активізувався політичний діалог на всіх рівнях, сформувалися нові принципи торговельно-економічної взаємодії, а також розширилася договірно-правова база відносин. Економічна співпраця характеризується зростанням обсягів товарообігу. Найбільшими торговельними партнерами України в Азії є Китай, Японія та Республіка Корея, поступово розвивається інвестиційне співробітництво України з державами Східної і Південно-Східної Азії. Найбільшу зацікавленість азійські інвестори виявляють до українського аграрного сектору, інфраструктурного будівництва, енергетики та енергозбереження тощо.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Назвіть риси загального розвитку економіки країн Азії. Які відмінності порівняно з Європою простежуються в темпах і напрямах розвитку господарства Азії?

2. Охарактеризуйте структуру первинного сектору економіки Азії. Чому роль виробництв цього сектору має світове значення і залишається високою?

3. Які зрушення відбуваються в спеціалізації та зайнятості у вторинному секторі господарства країн Азії? Свою відповідь підкріпіть прикладами.

4. Назвіть найбільші промислові регіони (морські порти, аеропорти, фінансові центри, світові міста) Азії. На які субрегіони припадає більша частка означених об’єктів світового значення?

5. Які зміни відбуваються в туризмі (торгівлі, банківсько-фінансовій сфері) як складової частини третинного сектору азійської економіки? Відповідь обґрунтуйте.

6. Чим зумовлений перехід до поліспеціалізації в нафтовидобувних країнах Західної Азії? Які виробництва набувають значення і чому?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 9

Тема: Аналіз статистичної інформації щодо зміни обсягів виробництва автомобілів у світі і в країнах Азії протягом останніх десятиліть.

Мета: узагальнити знання про автомобілебудування як високотехнологічний сектор світового господарства та його головні центри (американський, європейський, азійський); тренувати вміння добирати інформаційні джерела і порівнювати на їхній основі показники, що характеризують динаміку кількості та географію виробництва автомобілів у країнах Азії; розвивати вміння аналізувати вплив глобалізації, зокрема ТНК, на місце країн Азії в міжнародному поділі праці.

ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Екологічні виміри економічного зростання в країнах Азії.

2. Географічне положення країни як чинник її економічного розвитку та міжнародної спеціалізації (на прикладі однієї з країн Азії).

3. Вплив ОПЕК на світовий ринок нафти.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно