Східна Азія. Японія
- 3-01-2022, 07:46
- 443
10 Клас , Географія 10 клас Безуглий, Лисичарова (профільний рівень)
§ 29. СХІДНА АЗІЯ. ЯПОНІЯ
ПРИГАДАЙТЕ
1. Скільки країн за класифікацією ООН зараховано до Східної Азії?
2. Які країни за типом економічної системи та провідним напрямом спеціалізації представлені в Східній Азії?
3. Яке відношення до КНР мають Сянган і Макао і який вони мають статус?
4. За якими критеріями до Східної, а не Центральної Азії включена Монголія?
• Економіко-географічна характеристика субрегіону. До складу субрегіону входять 5 незалежних країн і Тайвань (мал. 98, табл. 1). До основних рис сучасного ЕГП субрегіону належить те, що через територію Китаю й Монголії проходять найкоротші наземні шляхи від берегів Тихого океану до країн Європи, країни субрегіону мають надзвичайно вигідне приморське положення, їх омивають три практично незамерзаючі моря - Жовте, Східно-китайське й Південнокитайське, що має винятково велике значення для участі в МПП.
Таблиця 1. Порівняння загальних рис країн Східної Азії
Країни Східної Азії найбільш неоднорідні у соціально-економічному аспекті. Японія, Південна Корея і Тайвань належать до країн із розвинутою багатоукладною економікою; Китай іде своїм особливим шляхом економічного розвитку, поєднуючи принципи планового і ринкового господарювання. Північна Корея є унікальною державою, у якій і досі намагаються будувати комунізм на основі командно-адміністративної системи в економіці й тоталітарного режиму в політиці.
Мал. 98. Країни Східної Азії
У міжнародному поділі праці (МПП) країни субрегіону дуже відрізняються за спеціалізацією: Японія виділяється насамперед високотехнологічними виробництвами; держави НІК - наукоємними напрямами машинобудування; Китай не лише відомий як значний виробник сільськогосподарської сировини та текстилю, металу, продукції харчової та легкої промисловості, а й демонструє претензії на абсолютне лідерство в більшості сфер світової економіки.
• Загальні відомості та ЕГП Японії. Японія - держава-архіпелаг у північно-західній частині Тихого океану, яка розміщується на чотирьох великих Японських островах - Хонсю, Хоккайдо, Кюсю і Сікоку і понад 6,8 тис. дрібних островах. Найбільші острови з’єднані між собою підводними тунелями або мостами (один із найбільших у світі підводних тунелів Сейкан - 53,85 км, що сполучає Хоккайдо й Хонсю). Самі японці називають свою країну «Ніппон», що перекладається як «Країна Вранішнього Сонця».
Японія - конституційна монархія. Глава держави - імператор, який згідно з конституцією є «символом держави та єдності нації» і здійснює певні церемоніальні повноваження.
• Природно-ресурсний потенціал. Японія - переважно гірська країна з домінуванням низьких і середньовисотних гір, на які припадає % її території. Рівнини розташовані переважно на периферії островів і охоплюють 15 % території. Це найважливіші в господарському відношенні райони. Визначною особливістю Японських островів є численні вулкани (найвищий із них - Фудзіяма, висотою 3776 м, мал. 99), також часті тут і землетруси, постійна загроза цунамі (висотою до 10 м, що обрушуються на східне узбережжя країни), які спричиняють великі матеріальні збитки. У зоні вулканів розташовано чимало гарячих джерел (гейзерів).
Територією країни течуть багато річок, але вони переважно несудноплавні. Вода в них, як правило, чиста й прозора. Японські озера в основному гірські, поруч із ними розташовані популярні курорти.
Мал. 99. Символ країни - священна гора Фудзіяма
• Офіційна назва - Японія
• Столиця - Токіо
• Площа - 377,9 тис. км2
• Населення - 126,5 млн осіб (на 2017 р.)
• Мова — японська
• Форма державного правління - конституційна монархія
• Форма державного устрою - унітарна держава
• Адміністративний поділ - 47 префектур
• Найбільші міста - Токіо, Йокогама, Осака, Нагоя, Кіото
• ВВП на душу населення - 38 917 дол. (2017 р.)
Японія бідна на мінеральні ресурси. Практичне значення мають лише невеликі запаси кам’яного вугілля на о. Хоккайдо, що мають невисоку якість. У незначній кількості в надрах країни залягають марганцеві, титанові, мідні й уранові руди. Однак широко в Японії використовують ресурси Світового океану (в межах морської економічної зони, площею понад 4,5 млн км2), зокрема, видобувають марганцеві конкреції з океанського дна й уран із морської води.
Ліси вкривають понад 68 % території країни. Японці чудово володіють мистецтвом вирощування для парків і садиб карликових сосен, слив тощо («бансай»), коли висота дерев не перевищує 30 см. Національними квітучими деревами Японії вважаються сакура і слива.
• Населення. За кількістю населення (126,5 млн осіб) Японія входить до десятки найбільших країн світу. За останні 100 років її населення збільшилося майже в 4 рази. Однак починаючи з 2010 р. населення стало поступово зменшуватися через від’ємний природний приріст (-0,21 %). Останніми роками процес «старіння» населення, як результат зниження народжуваності та збільшення тривалості життя, стає гострою проблемою в країні. Тривалість життя в Японії є однією з найвищих у світі (82 роки для чоловіків і 89 років для жінок).
Японія залишається практично мононаціональною країною: японці становлять 99 % населення. Близько 2 млн японців мешкають за кордоном, переважно в США та країнах Латинської Америки. Більшість мешканців Японії (84 %) сповідують синтоїзм, який вважається національною японською релігією. В основі цієї віри - шанування предків і культ природи, японці шанують також душі померлих і різні божества.
Японія належить до країн із високою густотою населення - 336 осіб/км2. Найбільша його густота спостерігається у прибережних районах, річкових долинах і на рівнинах, що примикають до озер, де вона сягає понад 600 осіб/км2. Порівняно невисока густота - на півночі, особливо на о. Хоккайдо (до 70 осіб/км2) й у деяких гірських областях (мал. 100). Для країни характерний високий рівень урбанізації, майже 94 % населення мешкають у містах, і кількість міського населення швидко зростає. Переважають невеликі та середні міста, але є кілька міст-гігантів, багатомільйонних міських агломерацій, на частку яких припадає більша частина міського населення. Зокрема, це: Токіо (13,7 млн осіб), Йокогама (3,7 млн), Осака (2,6 млн), Нагоя (2,2 млн), Саппоро (1,9 млн) й ін. Міста, за невеликим винятком, сконцентровані на морському узбережжі й на рівнинах. Тут сформувалася одна з найбільших у світі урбанізованих систем - мегалополіс Токайдо, який простягнувся на 600 км між Токіо й Осакою і в якому зосереджено майже 60 % населення країни і близько 2/3 її промислового виробництва.
Мал. 100. Густота населення Японії (осіб/км2)
Мал. 101. Структура ВВП Японії (на 2016 р.)
• Сучасний стан господарства. Японія є високорозвиненою країною світу, це один із найважливіших економічних центрів світу. На країну припадає близько 8,5 % промислової продукції світу. Японія вступила в постіндустріальну стадію розвитку економіки, і в структурі її ВВП домінує сфера послуг (мал. 101).
Особливістю японської економіки є об’єднання приватних підприємств у різні асоціації, кооперативи, союзи. Деякі з них перетворилися на великі концерни світового значення (табл. 2).
Таблиця 2. Найбільші японські ТНК (на 2017 р.)
Японія однією з перших у світі зробила крок у постіндустріальну епоху, ставши стрімко розвивати третинний сектор економіки. Особливо у світі визнані успіхи Японії у банківській сфері, торгівлі, наданні ділових послуг, транспорті, туризмі, освіті й охороні здоров’я. Японія - один із лідерів кіно- і телеіндустрії, видавничої справи. Сучасна банківська система Японії є однією з найпотужніших і найрозвинутіших у світі.
На весь світ відомі досягнення японської науки, яка займає передові позиції у сфері нових технологій. В країні створена ціла система «технополісів» з метою виробництва конкурентоздатної наукоємної продукції для світового ринку і поширення нових технологій серед місцевих фірм. Найбільший такий технопарк «Цукуба» розташований біля Токіо та об’єднує 47 науково-дослідних організацій, у яких працює 40 % усіх учених, зосереджених у державному секторі Японії.
ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ
Японська модель економіки будується на таких засадах, як жорстке державне регулювання економіки, експортна орієнтація, залучення іноземних інвестицій, створення потужних ТНК і кейрецу (мережі великих промислово-фінансових груп, які поділяють між собою капітал, науково-дослідні розробки, клієнтів, продавців і дистриб’юторів).
Ці економічні засади ґрунтуються на стійких морально-етичних нормах трудової поведінки населення (працелюбність, охайність, дисциплінованість, наполегливість, сприйняття інновацій).
Мал. 102. Міжнародний аеропорт Ханеда у Токіо
Японія має сучасну, розвинену транспортну мережу. Практично всі внутрішні перевезення забезпечуються автомобільним, залізничним і морським каботажним транспортом, а зовнішні вантажні - винятково морським, пасажирські - повітряним транспортом. Трубопровідний і річковий транспорт відсутній. Японія дуже залежить від залізниць, якими перевозиться більшість пасажирів і вантажів. Є мережа високошвидкісних залізниць «Сінкансен» («лінія нової колії»). Ця лінія з’єднала між собою «велику трійку» міських агломерацій Японії (Токіо, Нагою і Осаку), що утворюють разом мегалополіс Токайдо (швидкість руху потягів 250-300 км/год.). Діють і швидкісні автомагістралі. Для острівної Японії першорядне значення має морський транспорт; за технічним оснащенням японський флот - найсучасніший у світі й забезпечує зовнішньоторговельні зв’язки країни. Порти Тіба, Нагоя, Йокогама, Осака, Кітакюсю та ін. входять до числа найбільших у світі. Повітряний транспорт використовується не тільки для подорожей за кордон, а й для сполучення всередині країни. Головні «повітряні ворота» країни - Токійський аеропорт (мал. 102), який за пасажирообігом став третім аеропортом Азії (79 млн пасажирів).
Туризм в Японії став загальнонаціональною справою. До країни 2016 р. приїхало 24 млн туристів - представників ділового й інженерного світу, любителів природної та історико-культурної екзотики. Вони ознайомлюються з новітніми технологіями, різноманітними виробництвами у різних галузях промисловості. Проте більшість туристів Японія приваблює своєю неповторною природою, етноконфесійною своєрідністю, історико-культурними пам’ятками.
Уряд країни прагне розвивати переважно нові та найновіші промислові виробництва, що спираються на передові технології: виробництво засобів зв’язку й інформатики, нових матеріалів, біотехнологія. Стрімке збільшення виробництва електроенергії пов’язане з нарощуванням потужностей за рахунок будівництва ТЕС, які дають нині основну частину електроенергії (61 %). У країні широко розвинута атомна енергетика. До аварії на АЕС «Фукусіма-1» у країні працювали 54 реактори. Японія була третьою у світі за кількістю реакторів, а 30 % усього енергобалансу припадало саме на АЕС. Катастрофа сприяла відмові Японії від ядерної енергетики. Зараз 17 АЕС виробляють усього 2 % електроенергії в країні. Металургійні підприємства в Токіо, Йокогамі, Кавасакі, Осаці представлені надсучасними комбінатами, що оснащені новітньою технікою та орієнтуються на імпортну сировину. Найбільший у світі металургійний комбінат у Фукуямі має потужність на 16 млн т сталі на рік.
Машинобудування - провідна галузь промисловості, де особливе значення має транспортне машинобудування. Японські судноверфі будують судна різного типу, зокрема й найбільші у світі супертанкери і сухогрузи. За виробництвом автомобілів (9,2 млн) Японія в 2016 р. посіла III місце у світі після Китаю та США. Японські автомобілі - найекономічніші та «найеколоичніші», пропонують ідеальне співвідношення ціни і якості. Найбільшими компаніями є Toyota Motor, Nissan Motor, Mitsubishi Motors, Honda Motor, Mazda Motor, Suzuki Motor. Автозаводи працюють переважно у багатолюдних центрах - у Токіо, Нагої, Осаці.
Мал. 103. Японські роботи вміють навіть і грати на музичних інструментах і готувати їжу
Випереджальними темпами розвивається електрона промисловість, на частку Японії припадає понад 60 % виробництва промислових роботів, 1/2 верстатів із ЧПУ, країна зберігає лідируючі позиції у виробництві побутової електроніки й електронної апаратури (Canon, Casio,Fujitsu, JVC, Hitachi, Konica, Mitsubishi, Nikon,
Olympus, Panasonic, Sharp, Sony, Yamaha). Японія посідає перше місце у світі за виробництвом та експортом промислових роботів (мал. 103), щороку виробляючи понад 60 тис. роботів (1/2 з них іде на експорт). Підприємства хімічної промисловості виробляють синтетичні смоли, пластмаси, хімічні волокна, синтетичний каучук. Велике значення мають текстильне, трикотажне, швейне, шкіряно-взуттєве виробництво та випуск різноманітних традиційних японських товарів: національного вбрання, віял, домашнього посуду, іграшок, порцелянового посуду тощо.
Роль сільського господарства в економіці країни постійно знижується. У його секторальній структурі різко переважає рослинництво, у якому визначається вирощування рису по всій території країни, а також пшениці, ячменю, кукурудзи, овочів і технічних культур (цукрового буряку, чаю, тютюну, сої). Тваринництво не повністю подолало своє відставання, хоча м’ясна і молочна продукція посідають дедалі вагоміше місце в харчовому раціоні населення. Велике значення в економіці Японії традиційно відіграє рибальство. Риба та морепродукти займають важливе місце у харчовому раціоні японців. Тому в прибережних водах активно розвивають аквакультуру (вирощують устриць, перли, морську рибу, водорості).
• Зовнішньоекономічні зв’язки. Відносини з Україною. Японія - одна з найбільших торговельних держав світу. Із країни вивозять автомобілі, залізо й сталь, судна, електротехнічні й радіоелектронні товари, машинне устаткування, фото- і кінокамери. Імпортує ж Японія майже всю промислову сировину і напівфабрикати, паливо та продовольство. Найбільший торговельний партнер Японії - США, потім країни ЄС і Китай.
Пріоритетним у загальному спектрі відносин між Україною та Японією є торговельно-економічне співробітництво. У Києві функціонують представництва найбільших торговельних домів і відомих японських компаній. Зовнішньоторговельний обіг між двома країнами протягом останніх років демонструє сталу тенденцію до збільшення своїх обсягів. Перспективними напрямами співпраці з японськими компаніями залишаються впровадження в Україні сучасних енергоощадних технологій у різних секторах економіки - енергетиці, промисловому, муніципальному секторі. Залучення японських інвестицій у розвиток транспортної та енергетичної інфраструктури України, а також аграрного сектору, зокрема його матеріально-технічної бази, є перспективними напрямами співпраці з Японією. В Японії наявна нечисленна українська діаспора, хоча наразі спостерігається тенденція до зростання кількості громадян України, які тимчасово перебувають у цій країні з метою роботи, навчання та у приватних справах.
Запитання і завдання для самоконтролю
1. Які чинники, крім вигідного ЕГП, вплинули на місце Японії в МПП? Як ви розумієте такий фундаментальний принцип економіки Японії, як кейрецу?
2. Будучи високоглобалізованою державою, Японія змогла зберегти самобутність своєї культури. Назвіть ці неповторні риси самобутності.
3. З яких ядер-агломерацій утворився найбільший мегалополіс світу Токайдо?
У чому особливість транспортної інфраструктури цього мегалополіса?
4. Дайте характеристику Тихоокеанського промислового поясу як найвищої одиниці територіальної організації господарства Японії.
5. Як поєднуються багатовікові традиції та сучасні технології в сільському господарстві країни?
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10
Тема: Порівняльна оцінка забезпеченості земельними ресурсами окремих країн Азії.
Мета: закріпити поняття «ресурсозабезпеченість», «земельні ресурси» та їхня структура; розвивати вміння знаходити і систематизувати інформацію для характеристики земельних ресурсів, здійснювати необхідні обчислення для оцінювання забезпеченості окремих країн Азії земельними ресурсами, обґрунтовувати їхню структуру та раціональне використання.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 11
Тема: Аналіз статево-вікових пірамід різних за рівнем економічного розвитку країн Азії.
Мета: узагальнити знання про статево-вікову структуру населення, принципи побудови і види статево-вікових пірамід, типологію країн Азії за рівнем економічного розвитку; розвивати вміння аналізувати статево-вікові піраміди, обґрунтовувати їхню структуру демографічними процесами, що є відображенням соціально-економічного становища та рівня життя в країнах Азії.
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 12
Тема: Позначення на карті та обґрунтування схеми високошвидкісного транспорту Японії.
Мета: закріпити поняття «транспортна система» та «високошвидкісний транспорт»; визначити структуру і географію основних видів транспорту Японії; нанести на контурну карту найбільші лінії мережі високошвидкісного транспорту Японії (швидкісних автомагістралей, залізниці Сінкансен, що з’єднує великі міста від Токіо до Кіото); обґрунтовувати напрямки основних транспортних магістралей у межах країни.
ДОСЛІДЖЕННЯ
Острови Кюсю і Хоккайдо: контрасти Японії.
Коментарі (0)