§ 32. ПІВДЕННА АЗІЯ. ІНДІЯ

• Економіко-географічне положення субрегіону. До складу Південної Азії входять 9 країн (мал. 110, табл. 1). Це єдиний субрегіон, що межує з усіма сусідніми азійськими субрегіонами. З давніх часів Індія й Цейлон (нині Шрі-Ланка) підтримували через море тісні торговельні зв’язки з країнами Середземномор’я, Південно-Східної Азії, Китаєм. Суходільні кордони чітко виражені гірським обрамленням, через які прокладено важливі транспортні шляхи.

ПРИГАДАЙТЕ

1. Південна Азія є осередком давніх і тривалих за часом існування цивілізацій. Які політико-територіальні утворення існували в субрегіоні за попередніх періодів розвитку?

2. Які наслідки мала британська колонізація субрегіону Південної Азії для її населення та спеціалізації господарства?

3. Наведіть обґрунтування віднесення Індії до напівпериферії сучасного світового господарства.

Мал. 110. Склад Південної Азії

Упродовж 1757-1947 рр. велика частина Південної Азії перебувала під владою Великої Британії і складала колонію «Імперія Індії». Нині в субрегіоні відбуваються часті прикордонні суперечки.

Таблиця 1. Порівняння загальних рис країн Південної Азії

За рівнем економічного розвитку країни Південної Азії поділяються на: найменш розвинені (домінують патріархально-доіндустріальні типи ведення господарства - Афганістан, Бангладеш, Бутан, Непал), країни, що розвиваються (їхні продуктивні сили зосереджені переважно у виробництвах ВПК, легкої й харчової промисловості та туризму - Індія, Пакистан, Іран, Шрі-Ланка, Мальдіви). Серед основних проблем у субрегіоні - бідність та навіть голод. Тільки в Індії офіційно за межею бідності перебуває 20 % населення.

• Індія. Індія є найбільшою країною Південної Азії, розміщується на півострові Індостан, за площею посідає сьоме місце у світі, за чисельністю населення - друга після Китаю (кожний шостий житель Землі мешкає в Індії).

Індія - парламентська республіка, у якій главою держави є президент із суто представницькими функціями. Конституція визначає Індію як «союз штатів», які не мають права вільного виходу з країни. Індійські штати - це великі адміністративно-територіальні утворення, що спираються на мовну єдність населення.

Природні умови і ресурси Індії дуже різноманітні. Країна розміщується на більшій частині Індо-Гангської низовини, охоплює частину Гімалаїв і Каракоруму. Близько 3/4 території припадає на рівнини і плоскогір’я.

• Офіційна назва - Республіка Індія

• Столиця - Нью-Делі

• Площа - 3,28 млн км2

• Населення - 1281 млн осіб (на 2017 р.)

• Мови - хінді, англійська

• Форма державного правління - парламентська республіка

• Форма державного устрою - федеративна держава

• Адміністративний поділ - 29 штатів, 6 союзних територій

• Найбільші міста - Мумбаї, Делі, Бангалор, Колката

• ВВП на душу населення - 1723 дол. (2017 р.)

Майже весь Індостан охоплює плоскогір’я Декан. Надра Індії містять великі запаси мінеральних ресурсів, зокрема залізних і марганцевих руд, кам’яного вугілля, бокситів, хрому, графіту, торію, алмазів, титану, золота й дорогоцінних каменів. У країні переважає субекваторіальний мусонний клімат, що на півдні переходить у тропічний континентальний (пустеля Тар).

У Гімалаях беруть початок найбільші річки Індії - Інд (3180 км), Брахмапутра (2900 км) і Ганг (2700 км), які є судноплавними. Під час літнього сезону дощів дуже часто відбуваються повені в Північній Індії. Озер в Індії мало. Флора країни - одна з найбагатших на Землі й налічує близько 21 тис. різних видів. Ліси вкривають 23 % її території.

Населення Індії налічує 1,28 млрд осіб, що становить майже 1/6 населення планети. Із початку XX ст. кількість мешканців Індії збільшилася майже втричі, а щорічний природний приріст перевищує 1,17 %. Для країни характерна висока народжуваність, хоча уряд ще з 1950-х рр. розпочав широку загальнонаціональну програму планування сім’ї, що обмежує народжуваність двома дітьми.

Індія - багатонаціональна країна світу, де мешкає понад 500 різних народностей і племен, які розмовляють 1652 мовами і діалектами. Понад 90 % населення представлено такими великими національностями, як хіндустанці, біхарці, панджабці, маратхамі, бенгальці, ассамі, таміли, кашмірці тощо.

Серед народів Індії поширені різні релігійні вірування, обряди, звичаї та традиції. Більшість мешканців є прихильниками індуїзму, з яким тісно пов’язана кастова система. Індійське суспільство досі поділяється на касти, які визначають статус і рід занять людини ще з її народження. Понад 100 млн осіб належать до найнижчих каст і 50 млн - до так званих «племен».

Для країни характерна висока густота населення (364 особи/км2). Найзаселеніші приморські території, найменш заселені - гірські території півночі (мал. 111). Рівень урбанізації низький (33 %), але в той же час в Індії наявні 54 міста-мільйонери (табл. 2), що утворюють великі агломерації. На базі швидкорослих агломерацій формується мегалополіс Колката-Асансол-долина р. Дамодар (або Візагмаханагар) на кордоні Індії з Бангладеш.

Сучасний стан господарства. Економіка Індії багатоукладна, економічна відсталість межує з новітніми досягненнями науки й техніки. За роки незалежності Індія подолала складний шлях від відсталої аграрної країни, що ледве забезпечує свої внутрішні потреби в продовольстві, до сучасної аграрно-індустріальної держави, з розвиненою промисловістю, торгівлею й товарно-грошовими відносинами.

Таблиця 2. Найбільші міста Індії

Мал. 111. Густота населення Індії (осіб/км2)

Сільське господарство має вагоме значення для економіки Індії (17 % ВВП). Його основа - землеробство (3/4 аграрного виробництва). Головні сільськогосподарські культури — рис (157 млн т — II місце у світі), пшениця, просяні культури, кукурудза, бобові. Прибережні низовини, долини Гангу та Брахмапутри - пояс рисосіяння,

Індо-Гангська низовина - царина пшениці. Багато вирощують і технічних культур — бавовник (II місце у світі), цукрову тростину, тютюн, чай (80 % плантацій у штаті Ассам), каву тощо. Олійні культури (арахіс, рапс і кокосові горіхи) культивують майже повсюдно.

Традиційна стаття експорту - прянощі (чорний перець, гвоздика, кардамон). Незважаючи на найбільше в світі поголів’я великої рогатої худоби (300 млн голів корів і 85 млн буйволів), тваринництво має специфічний характер - використовується як тяглова сила.

М’ясне тваринництво загалом не розвинене і обмежується розведенням дрібної рогатої худоби та птиці.

Гірничодобувна промисловість має життєво важливе значення для держави. У країні видобувають 156 млн т залізної руди, 19 млн т бокситів, 3 млн т мідної руди, а також марганець, золото, срібло, алмази, цинк і свинець тощо. Для Індії важливі як промислові, так і традиційні джерела енергії (переважно дрова, кізяк, відходи рослинництва). Більшу частину електроенергії виробляють ТЕС (79 %), на ГЕС припадає 18 %. З 1960-х р. Індія однією з перших серед країн, що розвиваються, розпочала будувати АЕС (поблизу Ченная), нині в країні діють 7 АЕС, але виробляють вони лише 3 % електроенергії.

В Індії важливе значення має текстильна промисловість, країна посідає одне з провідних місць у світі за виробництвом та експортом бавовняних і джутових тканин, килимів, взуття. Дуже швидко розвивається електронна промисловість. Індійські підприємства виробляють ткацькі верстати, електромотори, трансформатори, тепловози, вагони, судна, трактори, літаки, устаткування для металургійних заводів. Перспективною сферою є індійське автомобілебудування, яке вже нині стало п’ятим у світі. Національні індійські компанії Tata Motors (мал. 112), Hindustan Motors, Force Motors, Mahindra Group та ін. 2016 p. виробили 4,4 млн авто. У металурги переважає виготовлення сталі й алюмінію, 70 % необхідних кольорових металів імпортується з інших країн. У державі виробляється 145 млн т добрив (III місце у світі), що покриває 70 % потреб країни. Фармацевтична промисловість є однією з найрозвинутіших. Давньою й традиційною сферою країни є алмазна промисловість, Індія щороку експортує алмазів на понад 1 млрд дол.

Мал. 112. Малогабаритне авто компанії Tata Motors (Мумбаї)

Третинний сектор економіки є на сьогодні прогресивним і домінуючим в індійській економіці, 2016 р. на нього припадало 46 % ВВП. Найрозвинутішими є фінансові, банківські, бухгалтерсько-розрахункові послуги, фрахт, туризм, освіта, операції з нерухомістю, національна інфраструктура. Індія швидко стає однією з головних фігур на світовому ринку інформаційних технологій, в якому вже зайнято понад 1/4 працівників країни. Важливим видом організації компаній IT-індустрії в країні є технопарки, які виробляють 90 % програмного забезпечення в країні. Своєрідною «Кремнієвою долиною» в Індії вважається високотехнологічний центр на околицях м. Бангалор, що спеціалізується на проведенні науково-дослідних робіт, виробництві електроніки і створенні програмного забезпечення.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Найближчими роками в Індії розпочнеться реалізація мегапроекту щодо будівництва 100 «розумних» міст. Він стане першим у світі прикладом з проектування й експлуатації великих населених пунктів за допомогою найсучасніших геоінформаційних та електронних систем.

У 2015 р. розпочалася національна програма «Цифрова Індія», з метою забезпечення електронного доступу населення до мережі Інтернет і осучаснення інфраструктури зв’язку.

Індія належить до числа азійських країн із відносно розвиненим транспортом. Залізнична мережа - одна з найбільших у світі, загальна довжина залізниць - 68 тис. км (п’яте місце в світі). Залізницями перевозиться 60 % вантажів. Основні міста країни з’єднані між собою національними автострадами, які постійно розширюються та реконструюються. Загальна протяжність автомобільних доріг - уже 4,7 млн км (II місце в світі). Більшість індійських доріг, особливо у глибинці - ґрунтові й у сезон дощів стають важкопрохідними. Індія володіє найбільшим серед країн, що розвиваються, торговим флотом. Значного розвитку набув повітряний транспорт - як на міжнародних, так і на внутрішніх лініях. Найбільші міжнародні аеропорти - імені Чатрапаті Шіваджі у Мумбаї (найбільший в Індії), імені Індіри Ганді (Делі) й імені Субхас Чандра Боса (Колката). Досі в країні використовують гужовий і в’ючний види транспорту.

В Індії традиційно розвинутий туризм. У 2016 р. країну відвідало понад 14,5 млн туристів. В Індії існує чимало туристських розваг: чудові пляжі, притягальні для альпінізму Гімалаї; великий попит мають релігійний, медичний і чайний види туризму. В країні є чимало видатних історико-культурних пам’яток (мал. 113). До списку ЮНЕСКО занесені 26 об’єктів.

Мал. 113. Перлина Індії - мавзолей Тадж-Махал (1632-1653 рр.)

Зовнішня торгівля приносить значні прибутки. Основний експорт припадає на текстиль, ювелірні вироби, програмне забезпечення, електроніку, транспортне обладнання, фармацевтику, сільгосппродукти; імпорт - на нафту, машинне обладнання, добрива й хімікати. Головними торговельними партнерами Індії є США, країни Євросоюзу, Китай та Японія.

Ще за часів СРСР Індія була традиційним партнером України. Основні товарні позиції українського експорту до Індії: жири й олії рослинного походження, метали, ядерні реактори, котли та машини, добрива, продукти неорганічної хімії. Індія постачає в Україну: фармацевтичну продукцію, органічні хімічні сполуки, пластмаси та полімерні матеріали, тютюн тощо. Активно співпрацюють країни у сферах біотехнологій і біомедицини, інформаційних і комунікаційних технологій, нанотехнологій і нових матеріалів, енергетики й енергоресурсів, фізики високих енергій та астрофізики.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Чому Південну Азію вважають найменш розвиненим субрегіоном Азії?

2. Охарактеризуйте ЕГП (природно-ресурсний, працересурсний потенціал, соціальні чинники, державні монополії) Індії як чинник, що визначає місце країни в МПП.

3. Які традиційні види господарської діяльності визначають «географічний образ» Індії?

4. На прикладах доведіть, що Індія - країна, яка стрімко розвивається. Які вам відомі державні програми розвитку аутсорсингу?

5. Складіть міні-твір «Незабутня туристична подорож Індією».

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 14

Тема: Розроблення картосхеми територіальної організації виробництва промислових товарів і послуг в Індії.

Мета: закріпити знання про складові економіки Індії (первинний сектор — добувна промисловість, вторинний — обробна, третинний — сфера послуг) і чинники розміщення виробництва, ознайомитися зі схемою економічного районування Індії; визначити типи районів країни за домінуючою спеціалізацією (агроіндустріальні, гірничодобувні, машинобудівні, постіндустріальні тощо), обґрунтувати залежність територіальної структури господарства від природно-ресурсного, працересурсного потенціалу районів та етнокультурних традицій; розвивати картографічні компетенції та вміння визначати змістове наповнення картосхеми територіальної організації галузевої структури господарства на основі аналізу відповідних карт атласу.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Японія — основний інвестор розвитку промисловості в «коридорах зростання» Індії.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 10 клас Безуглий, Лисичарова (профільний рівень)", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)