Сучасні глобальні виклики та їхній прояв у світі
- 3-01-2022, 11:38
- 414
10 Клас , Географія 10 клас Безуглий, Лисичарова (профільний рівень)
§ 51. СУЧАСНІ ГЛОБАЛЬНІ ВИКЛИКИ ТА ЇХНІЙ ПРОЯВ У СВІТІ
• Виникнення та суть глобальних викликів. У XXI ст. процеси розвитку і модернізації в сучасному світі зазнали зростаючого впливу глобалізації - не лише економічної, а й політичної та культурної. Цей вплив призвів до виникнення цілої низки економічних, соціальних, політичних, ідеологічних викликів для людства.
ПРИГАДАЙТЕ
1. Що таке глобалізація та яким є її вплив на життєдіяльність населення й функціонування міжнародної економіки?
2. Що ви знаєте про глобальні проблеми людства та причини їх виникнення?
3. Яку роль покликані виконувати міжнародні організації в умовах сучасного процесу глобалізації?
4. Наведіть приклади конфліктонебезпечних регіонів Європи та світу, країн, що володіють ядерною зброєю, найбільших у світі районів екологічної катастрофи.
Глобальні виклики є наслідком нових чинників у світовому розвитку, що порушують стабільність нормального функціонування суспільного життя, міжцивілізаційних відносин, міжнародних політичних та економічних відносин в існуючій глобальній світосистемі.
Головну роль у сучасному світі відіграють виклики екологічно-ресурсного, соціального та глобально-регулятивного походження, які нині превалюють над традиційними ризиками геополітичного характеру (мал. 193).
Основними причинами загострення глобальних викликів є:
1. Низький рівень впровадження ресурсо- й енергозаощаджуючих, екологічно чистих технологій. Унаслідок цього із загального обсягу природної речовини, що залучається в процес виробництва, форми кінцевого продукту набуває лише 1,5 %; з надр планети щорічно добувають майже 100 млрд т руди, природного палива і будівельних матеріалів. Застосування недосконалих технологій, зокрема спалювання нафти, вугілля і природного газу, призвело до того, що вміст вуглекислого газу в повітрі щорічно зростає на 0,5 %, а за останні 150 років зріс на 25 %, причому на 12 % - лише за останні 30 років. Найбільшої шкоди заподіюють ТЕС, які працюють на вугіллі (це 75 % усіх ТЕС, на які припадає 1/3 викидів СO2). У пило-газових викидах міститься понад 1400 шкідливих для людини речовин.
Глобальні виклики - загострення існуючих або породження нових проблем, що викликані сучасним процесом глобалізації.
Мал. 193. Види сучасних глобальних викликів
2. Швидка урбанізація населення, зростання гігантських мегалополісів супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, бурхливою автомобілізацією. Загалом на 0,3 % території планети сконцентровано 40 % усього населення. Міста запруджені легковими автомобілями. Нині у світі налічується понад 700 млн авто. За останні 30-40 років забруднення довкілля вихлопними газами зросло втричі.
3. Недбайливе ставлення людини до природи найбільше виявляється в хижацькому вирубуванні лісів, знищенні річок, створенні штучних водойм, забрудненні шкідливими речовинами прісної води. Щороку у світі знищують 15 млн га лісів, на одне посаджене дерево припадає 10 вирубаних. Підраховано, що кожної секунди вирубують ліси площею з футбольне поле. Від початку XX ст. споживання прісної води зросло в понад 7 разів, і найближчі десятиліття споживання води тільки зростатиме. Водночас майже 80 % усіх випадків захворювань пов’язані зі споживанням неякісної води, а 1/4 людства потерпає від її нестачі. Нераціональне ставлення до природи виявляється також у втраті ґрунтів. За останні 100 років людство втратило вже 200 млн км2 родючих земель.
Також серед основних причин виникнення глобальних викликів можна відзначити посилення нерівномірності в рівні соціально-економічного розвитку між промислово розвинутими державами та країнами, що розвиваються, а також створення зброї масового знищення, що загрожує існуванню людської цивілізації.
Ключовими глобальними викликами сучасності є:
1. Швидке наростання екологічної кризи. Воно проявляється в надходженні в навколишнє середовище різних хімічних елементів та їхніх сполук (твердих, рідких і газоподібних), що викидаються промисловими й сільськогосподарськими підприємствами, транспортом тощо. Найбільшими забруднювачами є підприємства хімічної, металургійної та нафтопереробної промисловості й електроенергетика. Потужними забруднювачами є транспортні засоби, особливо автомобілі та літаки. Найнебезпечнішим є радіоактивне забруднення, що проявляється внаслідок випробувань ядерної зброї, аварій на АЕС і підприємствах із переробки та захоронения радіоактивних елементів. Навіть сільське господарство також забруднює навколишнє середовище. Найбільша кількість забруднювальних речовин надходить у ґрунти з мінеральними добривами, особливо фосфатними.
2. Посилення демографічного дисбалансу, пов’язаного з прискореним старінням населення, загрожує украй негативними наслідками: стрімке зростання населення, або демографічний вибух, у країнах, що розвиваються, та загроза депопуляції, або демографічної кризи, в економічно розвинених країнах. Також зростає навантаження на системи соціального забезпечення за віком і стає самостійним чинником посилення нестабільності державних фінансів у зростаючій кількості розвинених країн світу, насамперед в Європі.
3. Дефіцит питної води і забезпечення нормальних санітарних умов. Нині 1,1 млрд осіб не мають можливості користатися чистою водою. До 2025 р. майже 1,8 млрд осіб мешкатимуть у країнах, де спостерігається абсолютний дефіцит води, а 2/3 населення світу ймовірно опиняться в умовах обмеженого водопостачання.
4. Продовольчий дисбаланс. Тим часом як одні країни страждають від голоду, інші змушені боротися або з надлишками харчових продуктів, або з надлишковим їх споживанням. За даними ООН 2016 р. кількість голодуючих в усьому світі перевищувала 795 млн осіб. Головна продовольча проблема країн, що розвиваються, - нестача продовольства, причини якої - швидке зростання чисельності населення, урбанізація, спеціалізація на виробництві експортних культур. У розвинутих країнах теж існує продовольча проблема, але зовсім іншого характеру. Тут усе більше виробляється висококалорійних тваринних продуктів, оскільки населення споживає забагато жирної й солодкої їжі, що призводить до переїдання, а потім і до ожиріння. До того ж спостерігається і низьке фізичне навантаження, ігнорування фізичної культури та спорту. Все це призвело до того, що в США серед дорослого населення 55 % страждають надлишковою вагою, а частка повних людей серед європейців постійно зростає.
5. Поширення ризиків для здоров’я, що спричинено збільшенням забруднення довкілля, мутацією небезпечних вірусів і збудників небезпечних захворювань із потенційно глобальним поширенням, почастішанням психічних і психологічних розладів в умовах зростаючого темпу життя та впливів новітніх інформаційно-комунікаційних технологій, і насамперед синдрому інтернет-залежності. Регіони голоду та бідності є особливим епіцентром захворюваності на ВІЛ/СНІД, малярію, туберкульоз, а також високих рівнів смертності дітей і матерів.
6. Зростання темпів транскордонної злочинності. У найближчому майбутньому ключовими сферами кримінальної діяльності можуть стати високоприбуткові ланки промисловості, особливо пов’язані з виробництвом біологічних та інформаційних технологій. Для цього транснаціональні злочинні угруповання створюють стратегічні злочинні альянси, що об’єднуються у глобальні кримінальні мережі. При цьому жертвами стають не лише окремі особи, істотні збитки завдаються політичному й економічному розвитку цілих держав.
7. Посилення терористичної активності. Тероризм набуває гострої форми, і до нього починають найчастіше вдаватися в передкризові і кризові періоди розвитку суспільства. Із середини 1990-х рр. спостерігається новий феномен: зростає діяльність ісламських терористичних груп, що проявляється в діях ісламських фундаменталістів, особливо радикальних релігійних угруповань на Близькому Сході і в Афганістані (наприклад, ІГІЛ, «Аль-Каїда», Талібан). У минулому столітті релігійний фанатизм узяв відповідальність приблизно за 20 % міжнародних терористичних актів, нині ж у зв’язку з останніми терористичними актами, його частка значно зросла. На особливу увагу заслуговують не лише окремі терористичні атаки, які домінували на початку XXI ст., наприклад, теракт у США 11 вересня 2001 р., коли через атаку на вежі Всесвітнього торговельного центру загинули 2977 осіб і ще понад 6 тис. були поранені (мал. 194), а загрози для цілих націй і держав.
Мал. 194. Пожежа у Всесвітньому торговельному центрі Нью-Йорка через теракт 11 вересня 2001 р.
Останніми роками на Близькому Сході велику активність розвинули ісламські воєнізовані терористичні групи організацій «Хамас» і «Хезболлах», сикхські терористичні рухи і групи в Індії, алжирські й інші угруповання. Активно діє, широко використовуючи терористичні методи, колумбійська наркомафія, відвойовуючи в офіційної влади нові позиції. З’явилося чимало нових регіонів, де терористична загроза стала особливо масштабною і небезпечною.
8. Криза світового геополітичного устрою. Нині світ перебуває в перехідному стані, йде болючий пошук нової моделі геополітичного устрою на планеті, що зважав би на нові реалії та новий баланс сил на земній кулі. Багатополярність — система світового устрою, за якої безліч (хоча б не менше трьох) держав мають приблизно рівний економічний і військовий потенціал. Нині нарощування економічної й військової могутності Китаю, постійне нагадування ісламського світу про свої світові претензії, сприятливі прогнози економічного зростання Індії, наявність Європейського Союзу, Японії та Росії - усе це дає змогу говорити про те, що світ неухильно рухається в бік багатополярності і поступового переділу сфери політичного, економічного, територіального й військового впливу (мал. 195).
9. Глобальна культурна криза, що пов’язана з поширенням примітивних стандартів суспільства масового споживання, яка має руйнівний вплив на національні культурні традиції, деформуючи світоглядну систему та ціннісні орієнтації населення. Актуальна проблема сучасного цивілізаційного розвитку - діалог культур. Різноманітність культур зумовлює необхідність продуктивного діалогу для налагодження міцних взаємозв’язків та усунення можливих суперечностей (етно-расових, релігійних, культурологічних, загальнолюдських цінностей тощо).
10. Незаконна (нелегальна) міграція. Основний потік незаконних транзитних мігрантів, як правило, прибуває із регіонів військових конфліктів, активної діяльності міжнародної наркомафії, терористичних організацій, наявності інфекційних захворювань, посиленої злиденності і бідності. За оцінками ООН, кількість мігрантів у світі за 15 років збільшилася на 41 % і 2016 р. досягла позначки 244 млн осіб, з них майже 20 млн біженців. Розширюється і торгівля так званим «живим товаром». Щороку понад 4 млн людей в усьому світі незаконно переправляють через кордони держав для підневільної праці. За прибутковістю торгівля людьми стала третім у світі злочинним бізнесом (після торгівлі зброєю і наркотиками). За інформацією Європолу, щорічний прибуток від цієї злочинно діяльності оцінюють в 8,5-12 млрд дол.
• Глобальні ризики. Умови глобалізації істотно змінили життя суспільства. Саме з ними пов’язана поява загроз нового (глобального) змісту - глобальних викликів, проблем, ризиків, криз і катастроф. За цих умов планетарна економіка та суспільство, сформувавшись як глобальні цілісності, стали більше, ніж будь-коли до цього, залежними від здатності людства знайти шляхи усунення спільних для всіх загроз, призупинення руйнівних процесів і протидії їх виникненню.
Мал. 195. Центри багатополярності світу
Ризик (фр. risqite) визначається як можливість небезпеки, шкоди, втрати тощо. Незважаючи на науково-технічний прогрес, розвиток суспільства і міжнародного співробітництва, соціальні і матеріальні втрати від глобальних ризиків зростають (мал. 196).
Мал. 196. Види глобальних ризиків сучасності
Експерти Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) в Давосі в щорічній доповіді про глобальні ризики визначили 30 глобальних ризиків, а також 13 тенденцій, які можуть посилити їх або змінити співвідношення між ними у 2017 р. Ризики поділяються на п’ять категорій: економічні, екологічні, геополітичні, соціальні та технологічні. Згідно з цією доповіддю, відсутність довіри і конфлікти між державами, ймовірність стихійних лих, збільшення прірви між доходами населення, кіберзлочини, теракти і суттєве збільшення числа вимушених мігрантів — ось найімовірніші ризики, з якими людство зіткнулося в 2017 р.
Експерти підкреслюють, що найбільші ризики - природні. Три позиції з цієї сфери (екстремальні погодні явища, масштабні стихійні лиха і ризики антропогенних екологічних катастроф) увійшли в десятку наймовірніших ризиків 2017 р., при цьому два перших ризики входять до трійки світових. Геополітичні ризики є другою за значимістю категорією. Лідирують серед них великі теракти, конфлікти між державами і нездатність здійснювати ефективне державне керівництво. Наслідком останнього експерти ВЕФ назвали конфлікт у Сирії, який спровокував міграційну кризу.
Мал. 197. Топ-5 основних глобальних ризиків за 10 років від експертів ВЕФ
Згідно з доповіддю Всесвітнього економічного форуму на третьому місці перебувають технологічні ризики - крадіжка особистих даних чи махінації з ними і масштабні кібератаки (мал. 197). Серед 13 тенденцій, здатних посилити глобальні ризики або змінити співвідношення між ними: зміна клімату, погіршення стану довкілля, старіння населення, зростання популізму і націоналізму, зміна ролі міжнародних організацій, серед яких ООН, МВФ і НАТО, посилення поляризації суспільства й інші чинники.
Запитання і завдання для самоконтролю
1. Що розуміють під глобальними (або глобалізаційними) викликами? У чому різниця понять «глобальні проблеми» та «глобальні виклики»?
2. Назвіть причини загострення глобальних викликів.
3. Які виклики, із загального числа глобальних, мають екологічно-ресурсне (соціальне, глобально-регулятивне) походження? Охарактеризуйте на прикладах сучасного життя прояви одного з них (за вибором).
4. Поясніть сутність терміна «глобальні ризики». Які тенденції їхнього посилення відзначають у житті суспільства в останнє десятиліття?
5. Які прояви сучасних глобальних викликів можна простежити на державному та локальному рівнях в українському суспільстві? Які особливості їхнього прояву?
ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Роль провідних країн світу в глобальних політичних процесах.
2. Військово-політичні організації.
3. Типи міжнародних конфліктів у різних регіонах світу.
4. Миротворчі ініціативи ООН.
Коментарі (0)