Польща забезпечена окремими видами мінеральних ресурсів. З паливних корисних копалин вирізняються великі поклади кам'яного та бурого вугілля (Верхньосілезький кам'яновугільний басейн, з рудної сировини - родовище мідних руд біля м. Легниця. Значними також є поклади поліметалічних руд у Верхній Сілезії. З нерудних корисних копалин видобувають самородну сірку на південному сході, а також бурштин, калійну та кухонну солі - на півночі.

Водні ресурси країни є значними. Найбільшими річками є Вісла та Одра. Вони судноплавні лише на окремих ділянках. На півночі країни є багато дрібних озер. Цей район називають Мазурським Поозер'ям.

Земельні ресурси Польщі досить різноманітні. На півночі переважають кислі підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти, на півдні - родючі бурі лісові. Лісові ресурси недостатні.

Своїми рекреаційними ресурсами вирізняються Балтійське узбережжя та північне Поозер'я. Польські міста (Краків, Варшава) приваблюють туристів своїми історичними пам'ятками. Гірськолижні курорти створено в горах.

Працересурсний потенціал. Для демографічної ситуації Польщі характерний І тип відтворення населення.

Народжуваність у країні є низькою й становить 9,6 осіб/тис. Смертність перевищує народжуваність й становить 10,3 осіб/тис. Через те спостерігається депопуляція: від'ємний природний приріст - 0,7 осіб/тис. Середня тривалість життя - 77,4 року. Статево-вікова піраміда має ознаки скорочувального типу (мал. 56). Чисельність працездатного населення удвічі є більшою, ніж дітей та літніх людей разом. Таке співвідношення створює відносно низьке соціальне навантаження для суспільства.

Для країни характерне негативне сальдо міграцій або близьке до нуля. Багато поляків працюють у сусідніх розвинутих країнах Європи. Водночас Польща є привабливою для імміграції з України, Молдови, ряду країн Азії.

Польща достатньо забезпечена трудовими ресурсами (мал. 57). Польщі вдалося залучити понад 2 тис. іноземних компаній для організації виробничої діяльності. Через це країна посіла 3-тє місце в ЄС за числом робочих місць.

Повоєнний перегляд кордонів і численні міграції призвели до того, що сучасна Польща є однією з найбільш однонаціональних країн світу: 96,7% її населення становлять поляки. Незначну частку становлять німці, білоруси, українці, цигани.

Мал. 57. Значення секторів економіки Польщі, 2016 р.

Вплив інтеграційних процесів у ЄС на розвиток польської економіки. Після вступу до Європейського Союзу у 2004 р. Польща переорієнтувала свою економіку на внутрішній ринок ЄС. Машинобудування та виробництво тканин поступилися місцем виробництву харчових продуктів, індустрії одягу та взуття, хімічним виробництвам. Посилилося значення видобування мінеральних ресурсів і металургії. Зросло експортне значення польського аграрного сектору.

Нині щорічне зростання ВВП країни становить майже 3,5%. За результатами 2016 р., співвідношення ВВП Польщі щодо інших високорозвинутих країн Європи перевищило 70%. Польща має великий внутрішній споживчий ринок. Через те експорт країни не перевищує 40% ВВП. Середній та малий бізнес, частка якого досягла майже половини ВВП, визначають темпи його подальшого зростання.

Система розселення. Польща має високу густоту населення - 122,8 осіб/км2. Максимальних значень цей показник сягає у Верхній Сілезії-близько 700 осіб/км2. Рівень урбанізації високий - 65%. Історично в країні склалася поліцентрична система міського розселення. Найбільшими містами країни є Варшава (1,7 млн осіб), Краків (756 тис. осіб), Лодзь (740 тис. осіб), Вроцлав (633 тис. осіб) і Познань (553 тис. осіб). Навколо міст утворилися міські агломерації. Найбільшими серед них є Верхньосілезька (охоплює близько 20 міст), Гдансько-Гдинська, Варшавська, Лодзинська, Краківська.

Особливості структури економіки країни. Після 45 років планової економіки Польщі темпи інфляції сягали майже 640%. Відчувався дефіцит товарів першої необхідності. У 1989 р. була створена експертна комісія під орудою міністра фінансів Лешека Бальцеровича, яка підготувала план реформ з переходу від планової до ринкової економіки. План Бальцеровича, або «шокова терапія», передбачав швидкі реформи з приватизації державних підприємств, підтримку малого та середнього бізнесу, лібералізацію цін. Країні була надана допомога Міжнародного валютного фонду (МВФ) для стабілізації економіки та Всесвітнього банку для модернізації підприємств. Внаслідок цього спад в економіці та рівень життя населення вже з 1992 р. змінилися стабільним підйомом.

Нині Польща - це індустріально-аграрна країна з ринковою економікою. Істотну частку (понад 70%) становить приватний сектор економіки. За час проведення реформ було ліквідовано неринкові форми товарообігу, ефективно діє антимонопольне законодавство.

Прискорений розвиток третинного сектору. Сучасна транспортна система країни. Провідними видами діяльності у третинному секторі Польщі є транспорт, внутрішня та міжнародна торгівля, побутові послуги. За роки реформування економіки зросла роль фінансових послуг, готельного бізнесу, громадського харчування. Щорічно зростає число туристів, які приїжджають до Польщі, особливо в гірські райони та на узбережжя Балтійського моря.

Польща має сучасну транспортну мережу. В країні сформувалася інтегрована транспортна система наземного транспорту, що складається з автомобільних, залізничних й річкових шляхів. 85% усіх вантажів перевозять вантажні автомобілі. Територією країни проходять транзитні автомагістралі, що з'єднують європейські країни з азійськими. Залізничні дороги є власністю держави. Швидкісними залізницями з'єднано найважливіші транспортні вузли країни: Варшаву, Вроцлав, Познань, Гданськ. У Польщі добре розвинуте річкове судноплавство, що має зв'язок з Балтійським морем.

Першочергового значення для зв'язків Польщі зі світом набули морські порти: Гданськ, Щецин, Гдиня, Свіноуйсьце. Польща має великі морські торговий та рибальський флоти. Авіаційний транспорт важливий лише у зовнішніх пасажироперевезеннях. Найбільшим польським аеропортом є варшавський аеропорт «Окенце».

Промислові виробництва, що визначають міжнародну спеціалізацію країни. Зростанню ВВП Польщі сприяє особлива увага держави до розвитку та модернізації промислових виробництв (мал. 58).

Мал. 58. Домінуючі складники економіки Польщі

Польське машинобудування зазнало суттєвих змін. У ньому зберігається велика частка старих металомістких видів виробництва, продукцією яких є дорожньо-будівельна техніка, турбіни та котли для електростанцій. У Варшаві, Познані, Любліні працюють дочірні підприємства автомобільних транснаціональних корпорацій «Форд», «Фольксваген», «Опель», «Деу», Fiat Chrysler Automobiles. У польське електротехнічне машинобудування та електроніку проникли транснаціональні корпорації «Філіпс», «Сіменс». Польська фірма Briluxвиробляє освітлювальні прилади, компанія Zelmer - побутову техніку. Польща також випускає пасажирські й товарні вагони, локомотиви (Вроцлав, Познань, Зелена Гура). Поблизу моря сконцентровано центри суднобудування: Гданськ, Гдиня, Щецин. За часи реформ значення машинобудування поступилося першістю виробництву палива та енергії, а також харчових продуктів.

Натомість роль металургії зростає. Чорна металургія працює на власному коксівному вугіллі та переважно імпортних рудах. Найбільші металургійні комбінати зосереджено у Верхній Сілезії. За виплавкою сталі Польща посідає 18-те місце в світі та 7-ме в Європі. Старі металургійні підприємства зазнали реконструкції й переведення на сучасні технології. Кольорова металургія представлена виплавкою з власної сировини міді та срібла (Легниця), за обсягом яких Польща посідає 1-ше місце в Європі. У Верхній Сілезії плавлять з місцевих руд свинець і цинк.

Польща входить до топ-10 європейських країн за кількістю продукції хімічної промисловості. Країна відома виробництвом парфумів, синтетичного каучуку, автомобільних покришок, синтетичних волокон, пластмас. Польська компанія Polpharma SA входить до двадцятки найкращих фармацевтичних виробників світу.

Важливим у польській промисловості залишається видобування мінеральних ресурсів, особливо кам'яного вугілля та мідних руд.

Польське виробництво харчових продуктів відоме на ринках Європи. Особливо вирізняються молочне, м'ясопереробне, плодоовочеве, цукрове, кондитерське, борошномельне виробництва.

Спеціалізація аграрного сектору. Аграрний сектор є одним з найважливіших виробництв Польщі, на нього припадає 4,5% ВВП. Економічні реформи з переходом до ринкової економічної системи наприкінці 80-х рр. XX ст. зміцнили приватний сектор на селі. Колишні великі радгоспи було подрібнено та приватизовано. За допомогою Всесвітнього банку на селі було створено сучасну інфраструктуру, модернізовано механізацію виробництва.

Порівняйте виробничу структуру промисловості Польщі та України. Поміркуйте, у яких промислових виробництвах Україна може скласти конкуренцію Польщі.