§ 28. ІНДІЯ

МІСЦЕ В РЕГІОНІ І СВІТІ. Індія (мовою гінді — Бхарат) є однією з найбільших країн світу. Гірські системи Гіндукушу і Гімалаїв на півночі та Індійський океан на півдні відокремлюють півострів Індостан, на якому розташовано країну, від решти світу. Проте зв’язки Індії зі світом були завжди.

Індійська цивілізація налічує понад 5 тис років. Ще в ІІІ тис. до н. е. на Індо-Гангській рівнині зародилася одна із найдавніших рільницьких культур Землі. Від середини ІІ тис. до н. е. до Індостану мігрували численні арійські племена, які витрутили аборигенів (дравідійські племена) на південь. Тож нині поняття «індійці» об’єднує кілька спільнот.

У VI ст. до н. е. в долині Гангу виник буддизм — найстаріша світова релігія, але згодом в Індії більшої сили набув індуїзм. У VIII ст. в регіон проник іслам. Колоніальна епоха на півострові Індостан закінчилася після Другої світової війни. Під проводом демократичних сил країни здобули незалежність. Проголошення незалежності в 1947 р. супроводжувалося поділом країни на дві держави-домініони: Індійський Союз, до якого відійшли території, де більшість сповідувала індуїзм, і Пакистан — території, де переважав іслам. Територіальний поділ породив прикордонні суперечки, деякі з них, наприклад, проблема Кашміру, не вирішено й досі. І нині залишаються неврегульованими проблеми делімітації кордону між Індією та Китаєм.

Після проголошення незалежності Індія змогла реалізувати можливості свого людського і природного потенціалу і згодом стала однією із провідних демократичних держав світу. Сучасна Індія — держава, що має потужну промисловість і розвинене сільське господарство, третинний сектор, що розвивається, нарощуючи науково-технічний потенціал країни.

ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ. Індія, розташована в тропічних та субекваторіальних широтах, відгороджена з півночі стіною Гімалаїв. На її території розрізняють три відмінні природні регіони: Гімалаї, Індо-Гангську низовину та плоскогір’я Декан. На низовині та плоскогір’ї панує один із найспекотніших у світі типово мусонний клімат, який визначає ритм господарських робіт і способу життя. Понад 2/3 річної кількості опадів припадає на червень — вересень (південно-західний мусон) — це основний рільницький сезон, під час якого вирощують широкий набір волого- і теплолюбних сільськогосподарських культур.

З-поміж мінеральних ресурсів світове значення мають поклади залізних, марганцевих, поліметалічних та хромових руд, слюди, бокситів, руд і особливо титану. Для розвитку атомної енергетики країна має значні запаси торію та урану. Паливні ресурси представлені вугіллям — десяте місце в світі за запасами та друге — за видобутком. Але рівень забезпечення енергоресурсами з розрахунку на душу населення дуже низький. Нафту видобувають на шельфі поблизу Мумбая.

Індія має значні водні ресурси, що використовують як для зрошення, так і для виробництва електроенергії.

НАСЕЛЕННЯ. За кількістю жителів Індія поступається тільки Китаю. Середня щільність населення становить 382 осіби/км2, а в долині Гангу і на прибережних низовинах зростає до 1000—1500 осіб/км2.

Мову гіндустанців — гінді — проголошено державною. В Індії основні адміністративні одиниці — штати, створені за етнічною ознакою, а місцеві мови (бенгалі, телугу, маратхі, тамілі) є офіційними. Мовою державного спілкування є англійська. Понад 80 % населення становлять індуїсти, мусульмани — 14 %. Є також сикхи і християни. Міжгромадські конфлікти на релігійному ґрунті виникають особливо в Північній Індії: між мусульманами та індуїстами, між сикхами та індуїстами. Понад 66 % індійців живе у сільській місцевості, переважно у великих селах. Міське населення становить лише 34 %. Найбільшими міськими агломераціями в Індії є Делі (понад 28 млн осіб), Мумбай (20 млн), Колката (15 млн), Бангалор (11 млн), Ченнай (10 млн осіб). Делі — один із найбільших економічних центрів країни, її головний культурний осередок. У місті розрізняють Новий і Старий Делі. Нью-Делі — міський район у межах Делі, збудований у ХХ ст., з широкими вулицями й бульварами, в якому розміщено державні установи, — є офіційною столицею Індії. Старий Делі має вузькі вулиці, хаотичне нагромадження старої житлової забудови, підприємств, пам’ятників культури. Там проживають 90 % жителів столиці.

Мал. 111. Статево-вікова піраміда Індії (2017)

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ. За абсолютними розмірами ВВП Індія входить до першої десятки країн світу. Однак за показниками ВВП на душу населення країна, — серед найбідніших. В Індії є сучасні заводи та електростанції, космічна й атомна техніка, важка і наукомістка промисловість, розвинена наука, тому вона належить до індустріально-аграрних країн.

На третинний сектор економіки припадає 62 % ВВП країни, вторинний — 23 %, первинний — 15 %. Частка зайнятих у первинному секторі (47 %) — одна з найвищих у світі. Це — сільськогосподарська країна; понад 800 млн індійців, що дорівнює населенню всієї Європи, — сільські жителі. Для багатьох бідних селян, як і 2 тисячі років тому, знаряддям праці є рало і серп, паливом — гній і солома, транспортом — віл чи буйвіл, формою обміну — бартер. У містах становище не краще: третина жителів живе в нетрях, які є нагромадженнями примітивних халуп.

ПЕРВИННИЙ СЕКТОР. У структурі сільського господарства, як і всюди в мусонній Азії, переважає рослинництво. Оброблювані землі займають половину площі країни. Для мусонного клімату характерна нерівномірність розподілу опадів по території і та впродовж року, є надмірно зволожені райони і райони посушливі, є вологий сезон і сезон сухий. Тому штучне зрошення тут практикують з давніх часів. Греблі, канали, колодязі, помпи, тимчасові водойми — характерна риса індійського ландшафту. Домінують зернові культури. Рис вирощують повсюдно. Найбільша концентрація рисових посівів — на північному сході та прибережних низовинах. Місцями збирають до трьох урожаїв упродовж року. Пшеницю вирощують на північному заході Індо-Гангської низовини. Долина Гангу — один із найбільших у світі виробників цукрової тростини (друге місце після Бразилії) правда, частина цукру виробляється із кокосових горіхів. У харчуванні індійців велику роль відіграють бобові, овочі та фрукти; олійні (особливо арахіс і рапс) культури. Індія є другим у світі після Китаю виробником і експортером чаю. Важливими споживчими та експортними сільськогосподарськими продуктами є прянощі (чорний перець, гвоздика, кардамон), а також кава, тютюн і каучук. Із волокнистих культур важливими є бавовник (друге місце у світі) і джут.

Тваринництво має підсобне значення. За поголів’ям великої рогатої худоби країна посідає перше місце світі, але худоба (воли, буйволи, корови) використовується переважно як тяглова сила. Індійці-індуїсти — вегетаріанці. Вони споживають тільки рослинні та молочні продукти. Індуїзм уважає корову священною твариною.

Видобувна промисловість спеціалізується на видобутку вугілля (друге місце у світі). Розроблення покладів алюмінієвої сировини дає змогу на власному глиноземі виробляти алюміній. Родовища руд кольорових металів забезпечують значне виробництво концентратів міді, цинку, свинцю, рідкоземельних металів.

ВТОРИННИЙ СЕКТОР. За останні роки Індія зробила значний крок вперед у створенні сучасної промисловості, високотехнологічних виробництв. Через бідність населення стримується зростання внутрішнього споживчого ринку, значну роль продовжують відігравати кустарні виробництва. Дешева ручна праця ковалів, теслярів, гончарів, ткачів в основному задовольняє потреби внутрішнього ринку. Важку промисловість сконцентровано в Північно-Східній Індії, де величезні поклади залізної руди залягають поряд з кам’яновугільними басейнами. Комплекс виробництв об’єднує видобування сировини і палива, електроенергетику, чорну і кольорову металургію, важке машинобудування. Цей район називають «Індійським Руром». Центрами металургії є Джамшедпур, Бокаро, Бхілаї, важкого машинобудування — Ранчі.

Провідними в індійському машинобудуванні стали виробництва автомобілів, комплектувальних та запасних частин до них, тракторів, енергетичного устатковання, а останнім часом високотехнологічної продукції електроніки. Найбільший центр машинобудування — Бангалор. Тут виробляють верстати, літаки, зброю, засоби зв’язку. Це також центр електронної промисловості й космічних досліджень.

Обсяги виробництв тканин, одягу, взуття, в яких працюють декілька десятків мільйонів людей, залишаються традиційно великими. Застосування аутсорсингу відкрило для цих підприємств, що використовують дешеву робочу силу, доступ до ринків усього світу.

ТРЕТИННИЙ СЕКТОР. У цьому секторі Індії зайнято 30 % економічно активного населення. У торгівлі та побутовому обслуговуванні переважають дрібні підприємства. Але в діяльності, що вимагає високої кваліфікації працівників, країна має можливість використовувати високоосвічену робочу силу, яка добре володіє англійською мовою, а це дає змогу ефективно впроваджувати сучасні інформаційні технології. То ж індійські підприємці можуть активно модернізувати промисловість і сільське господарство, фінансово-банківську справу та зовнішньоекономічну діяльність, а вчені — вести дослідження в галузі атомної енергетики, електроніки та програмного забезпечення, освоєння космосу, медицини тощо. Калката — великий торгово-фінансовий центр Індії. Світовими містами в Індії є Мумбай і Нью-Делі.

Індія має густу мережу комунікацій, і транспорт виконує великі обсяги роботи. Провідну роль відіграють залізниці (перше місце в світі за обсягами пасажирських і четверте — вантажних перевезень). Низька технічна швидкість потягів (60 або й 30 км/год) — стримуючий чинник розвитку всієї економіки. Мережа автомобільних доріг теж густа (особливо у східній частині країни), але більшість доріг — грунтові. Суходільних зв’язків з іншими регіонами Азії практично немає. Тому в зовнішньоекономічних перевезеннях стратегічно важливими є морський та авіаційний транспорт. Найбільші морські порти Індії — Мумбай, Колката, Ченнай, Вішакхапатнам. Найбільші міжнародні аеропорти — Мумбай, Делі, Колката.

Мал. 112. Мумбай — світове місто, головний економічний центр Індії

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ. Основними статтями експорту є високотехнологічні товари, вироби коштовного каміння, сільськогосподарські продукти. Основні статті імпорту — нафта і нафтопродукти, золото і срібло, машини та устаткування.

Активно розвивається туризм. Майже три десятки пам’яток Індії — у списку світової спадщини ЮНЕСКО, зокрема форт Агри, печерні храми в Аджанті, мавзолей Тадж-Махал в Агрі, печерні храми в Еллорі, святилища у Махабаліпурамі та ін. Для України Індія — третій зовнішньоторговельний партнер в Азії (після Китаю і Туреччини). Україна імпортує чай, високотехнологічні товари, одяг, ліки; експортує — машини та устаткування, продукцію сільського господарства.

ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА. Індія має велику територію і значні природні, етнічні та господарські відмінності.

Індо-Гангська низовина — найважливіша частина Індії. Тут зародилися релігії буддизму та індуїзму, сталися найважливіші події індійської історії, звідси пішла і назва країни. Теплий клімат, родючі алювіальні ґрунти і багато вологи сприяли виникненню розвиненого рослинництва і високої густоти населення. Міста на берегах священного Гангу живуть за рахунок паломників, які невпинним потоком йдуть сюди з усіх кінців країни. Невелике поселення Бодх-Гая (штат Біхар) — священний центр буддистів усього світу. Найбільші міста — Колката і Делі.

Захід — найбільше розвинена частина Індії. Ще в доколоніальні часи там стикувалися важливі торгові шляхи, процвітали мореплавство, портові міста, торгівля, нагромаджувалися капітали. Цей район є головним постачальником бавовни в країні. Важливу роль відіграло відкриття на шельфі родовищ нафти. Захід є головною промисловою зоною Індії. (більше як третина вартості продукції фабрично-заводського сектору). Традиційним виробництвом є бавовняне (майже 1/2 національного виробництва). Мумбай претендує на роль головного економічного центру країни. З-поміж наукових установ там працює атомний дослідний центр, місто — відомий у світі центр кіноіндустрії.

Південь — головний район плантаційних культур. Район Бангалора називають «Силіконове плоскогір’я». Це — осередок обчислювальних центрів і космічних досліджень.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте економіко-географічне розміщення Індії.

2. У чому полягають особливості індійської системи розселення?

3. Якими є особливості розвитку економіки країни?

4. На вирощуванні яких культур спеціалізується рослинництво Індії? Які з них забезпечують експорт країни?

5. Які мінеральні ресурси видобувають в Індії?

6. Які виробництва вторинного сектору визначають міжнародну спеціалізацію країни?

7. У чому полягають особливості розвитку індійського третинного сектору?

8. Які види транспорту набули розвитку в країні?

9. Якими є особливості просторової організації господарства Індії?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно