§ 5. Природні умови і ресурси Європи

Пригадайте

• характерні риси економіко-географічного положення та природи Європи

• види природних ресурсів

1. Природні умови.

Основна частина території Європи розташована в помірному поясі. У рельєфі переважають горбисті й хвилясті рівнини. Понад половина поверхні регіону має абсолютну висоту менше ніж 200 м.

Своєрідним ядром рельєфу частини Східної Європи є Східноєвропейська рівнина — найбільший рівнинний простір регіону.

В іншій частині Європи рельєф більш контрастний. Середні й високі гори характерні для півдня Європи, тут простяглися Андалузькі гори, Апенніни, Альпи, Піренеї, Балканські гори, Карпати. У Північній Європі розташовані старі Скандинавські гори (Норвегія, Швеція), рівнинні території (Данія, Фінляндія), рівнинні й гірські райони сусідять у Великій Британії, а в Ісландії «зійшлися лід і полум’я». Тут розташовано понад 200 вулканів, а десята частина території зайнята льодовиками. Під час «льодовикової епохи» сформувалися й інші форми рельєфу, у тому числі один із символів Норвегії — фіорди (мал. 1).

Формування рельєфу Європи триває. На це вказують повільні вертикальні рухи земної кори, землетруси й виверження вулканів. Найвищий у Європі й один із найбільш активних вулканів світу Етна (3340 м) розташований на острові Сицилія (Італія) (мал. 2). Цікаво, що в Італії розташований і єдиний діючий вулкан материкової Європи — Везувій.

Клімат Європи обумовлений географічним положенням, також на нього дуже впливає Атлантика. На північ від Полярного кола, розширюючись на сході, у Європі розташований субарктичний пояс. Літо тут коротке й прохолодне (до +10 °С). Протягом року випадає 300—700 мм опадів, що перевищує випаровуваність і є причиною не тільки високої вологості, але й заболоченості поверхні, наявності численних озер, повноводності річок. Ця територія не має умов для землеробства.

Мал. 1. Гейрангер-фіорд (Норвегія).

Мал. 2. Вулкан Етна (Італія).

Основна частина Європи розташована в межах помірного кліматичного поясу. Тут добре виражені чотири пори року, які проявляються в зміні погодних умов і життєдіяльності рослин. Незважаючи на панування на його території західного переносу повітряних мас, пояс характеризується значною різноманітністю кліматичних умов. Тому тут виділяють кліматичні області: морського, помірно континентального та континентального типу. Кожна з них здебільшого має сприятливі умови для землеробства.

На півдні Європи, у тому числі Піренейському та Апеннінському півостровах, частині Балканського півострова та Південному березі Кримського півострова, формується субтропічний клімат середземноморського типу.

2. Мінеральні ресурси.

Мінеральні ресурси Європи досить різноманітні, але значною мірою виснажені, особливо в західній частині (мал. 3). До того ж щоб забезпечити потужну економіку регіону, власних запасів недостатньо. Із паливних корисних копалин у Європі найбільш значними є запаси вугілля. Примітно, що основна частина басейнів мають вугілля приблизно одного (палеозойського) віку й утворюють своєрідний «вугільний пояс». На території Європи він простягнувся через Німеччину, Польщу, Україну, Росію (Рурський, Верхньосилезький, Донецький, Підмосковний, Печорський басейни). Німеччина й Україна входять до десятки лідерів за доведеними запасами вугілля у світі, але в Німеччині основне значення має буре вугілля.

Найбільші родовища нафти, як правило, розташовані в передгірних прогинах і западинах фундаменту давньої платформи. Запасів «чорного золота» в Європі значно менше, ніж вугілля. Найбільше нафти в європейській частині Росії, Норвегії і Великій Британії (Волго-Уральська нафтогазоносна область, Північний Кавказ, шельф Північного моря). Природний газ залягає в надрах європейської частини Росії, Норвегії, України, Нідерландів, Румунії.

3. Мінерально-сировинні ресурси Європи.

Сировиною для виробництва чавуну й сталі краще забезпечені Україна, Росія, Швеція, Франція, Люксембург. Світове значення мають такі родовища залізних руд: Курська магнітна аномалія (Росія), Криворізький (Україна) і Лотаринзький (Франція, Німеччина, Бельгія, Люксембург) басейни, а також Нікопольський басейн марганцевих руд (Україна).

У Південній і Східній Європі наявні великі родовища рудних корисних копалин, наприклад ртуті, мідних руд, вольфраму, свинцю, цинку.

У групі нерудних корисних копалин особливе значення має хімічна сировина, у першу чергу сірка, фосфати, калійна й кухонна солі. Тут теж є найбільш забезпечені країни. Так, на апатити (мінерали класу фосфатів) багата Росія, сірку — Польща, Україна (Передкарпаття), калійні солі — Білорусь, Німеччина й Росія (Урал), кухонну сіль — Україна (Донбас), Росія (Урал).

3. Водні ресурси.

Водні ресурси Європи досить значні. Основна частина має досить розгалужену річкову мережу. При цьому простежується закономірне зменшення річкового стоку із заходу на схід та із півночі на південь. Історія та сучасний розвиток багатьох країн материка нерозривно пов’язані з такими великими річками, як Дунай, Волга, Дніпро, Рейн. Більшість європейських річок несуть свої води в Атлантичний океан.

Недостатньо розвинена річкова мережа Південної Європи, до того ж влітку невеликі річки дуже мілішають і навіть пересихають.

Найбільші європейські річки судноплавні, деякі з’єднані каналами.

Озера розподілені територією Європи дуже нерівномірно. Особливо багато цих природних водойм у районах, де проклав свій шлях давній льодовик (Північна Європа, північ Росії). Із гірськими льодовиками пов’язані великі озера, розташовані в передгір’ях Альп.

Показник кількості ресурсів поверхневих вод (у першу чергу річкових) на одного жителя дуже коливається залежно від природних чинників, які впливають на формування стоку, і густоти населення. Найвищі показники мають країни Північної Європи, де випадають значні опади, а населення нечисленне. Водночас у багатьох густонаселених країнах Західної Європи цей показник різко знижується, хоча опадів тут випадає достатньо. Є й винятки, наприклад альпійські країни Австрія та Швейцарія, які не тільки отримують багато опадів, а й мають річки з льодовиковим живленням. У Східній Європі рівень стоку знижується, а кількість населення досить значна, тому на кожного жителя запаси води порівняно малі. Ще нижчим є показник водозабезпеченості жителів країн Південної Європи, де він знижується до 1000—2000 м3/особу на рік.

4. Земельні ресурси.

Загальна площа земельного фонду Європи становить 1 млрд га (без урахування островів). На одного європейця припадає до 1,3 га землі; це більше, ніж в Азії, але менше, ніж в інших регіонах. Найкраще земельними ресурсами забезпечені країни Північної Європи, у яких порівняно низька густота населення, а також окремі райони Росії.

Близько половини земель належать до сільськогосподарських угідь. Це рілля, багаторічні насадження, луки й пасовища. Частка ріллі та багаторічних насаджень є вищою в районах із родючими ґрунтами, рівнинним рельєфом і сприятливими кліматичними умовами. Таких районів у Європі більше, ніж у будь-якому іншому регіоні (мал. 4).

Найвищу природну родючість мають ґрунти південно-східної частини Європи — Середньодунайської та Нижньодунайської низовин, а також степів і лісостепів Східноєвропейської рівнини. Тут поширені різні підтипи чорноземів.

5. Лісові ресурси.

Ліси вкривають до 40% території Європи, що вище за середні світові показники. Однак зважаючи на високу густоту населення, на частині території на кожного жителя в середньому припадає менше лісу, ніж у середньому у світі. Винятками є скандинавські країни, північ Росії, країни Балтії та гірські райони інших країн (мал. 5).

Мал. 4. Забезпеченість окремих країн Європи сільськогосподарськими угіддями та ріллею (2017 р.). Джерело: http://www.niss.gov.ua/.

Мал. 5. Лісові ресурси в окремих країнах Європи (2017 р.).

Тривала історія господарського освоєння європейських земель супроводжувалася інтенсивним винищенням лісів. Лісів, не порушених господарською діяльністю, у Європі збереглося недостатньо, більшість із них розташовані в Росії. Водночас це єдиний регіон світу, у якому за останні десятиліття площа лісів постійно збільшується.

6. Рекреаційні ресурси.

Ресурси відпочинку й туризму в Європі надзвичайно багаті та різноманітні. Унікальні природні об’єкти простягнулися від субтропічного Середземномор’я Іспанії та Італії з їхніми пляжами до прохолодної і вологої Великої Британії та Ірландії; від мальовничих Альп із гірськолижними курортами до відвойованих у моря низовин Нідерландів, а також лісів і фіордів Норвегії, льодовиків, вулканів і гейзерів Ісландії.

У шанувальників пляжного туризму найбільш популярними є узбережжя Лігурійського моря у Франції та Монако, яке захищене з півночі Приморськими Альпами (тут налічують до 300 сонячних днів на рік, а середня річна температура повітря становить +20°С), узбережжя Адріатичного моря в Хорватії, Середземноморське узбережжя Іспанії та Франції, Балеарські острови.

Серед гірських курортів явними лідерами є альпійські країни, у першу чергу Швейцарія та Австрія.

У країнах регіону є велика кількість заповідників, резервацій, національних парків. Наприклад, у Франції значну частину приморської атлантичної смуги проголошено заповідною. Не менш привабливими для туристів є численні історичні та архітектурні пам’ятки Європи.

Головне

• У рельєфі Європи переважають горбисті й хвилясті рівнини, гори розташовані переважно на півдні та півночі.

• Основна частина Європи розташована в межах помірного кліматичного поясу, на півночі лежить субарктичний, а на півдні — субтропічний пояс.

• Мінеральні ресурси Європи досить різноманітні, але значною мірою виснажені, особливо в західній частині.

• Водні, земельні, лісові ресурси Європи досить значні, але розподілені нерівномірно.

• Рекреаційні ресурси в регіоні надзвичайно багаті й різноманітні.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Якими є особливості рельєфу Європи? 2. Які можливості надає клімат для господарської діяльності людини в різних субрегіонах? 3. Охарактеризуйте забезпеченість Європи мінеральними ресурсами. 4. Поясніть закономірності розподілу територією Європи водних ресурсів. 5. Розкажіть про земельні ресурси Європи. Поясніть їхнє значення. 6. Охарактеризуйте рекреаційні ресурси. Наведіть приклади районів Європи, популярних серед туристів.

Поміркуйте

Чи існує пряма залежність між наявними природними ресурсами й рівнем розвитку окремих країн Європи? Поясніть свою відповідь, використовуючи конкретні приклади.

Набуваємо практичних навичок

Продумайте і запропонуйте маршрут уявної подорожі країнами Шенгенської зони. Укажіть країни, природні та антропогенні об'єкти, які ви хотіли б відвідати; набір необхідних документів і речей.

Працюємо самостійно

Зберіть дані про запаси окремих природних ресурсів у країнах Європи та обчисліть їхню ресурсозабезпеченість одним із двох способів.

Практичне завдання

Нанесіть на контурну карту держави, які краще забезпечені:

1) водними ресурсами;

2) лісовими ресурсами.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно