Польща
- 4-01-2022, 18:43
- 820
10 Клас , Географія 10 клас Бойко, Брайчевський, Яценко (рівень стандарту)
§ 15. ПОЛЬЩА
МІСЦЕ В РЕГІОНІ ТА СВІТІ. Республіка Польща — одна із найбільш динамічних економік серед постсоціалістичних країн. Нині за розміром ВВП, обсягом промислового виробництва та величиною експорту Польща входить до першої десятки країн Європи та світу. У 2004 р. разом із дев’ятьма іншими державами Польща приєдналася до Європейського Союзу. Країна увійшла до Шенгенської зони, проте зберегла власну валюту — злотий.
Таблиця 22
Польща в Європі та світі
НАСЕЛЕННЯ. Демографічна ситуація в Польщі кризова. Останніми роками в країні спостерігається від’ємний приріст населення. Досить цікаво складається міграційна ситуація. Понад 1 млн громадян Польщі перебувають більшу частину року за кордоном, що пов’язано з трудовими міграціями до Німеччини, Великої Британії та інших країн ЄС. Можливість легально працювати в країнах Шенгенської зони утримує поляків від зміни громадянства, тому на кількість населення це не впливає. Але фактично у багатьох сферах господарства Польща відчуває брак трудових ресурсів, що створює додаткові стимули для трудової імміграції до Польщі, зокрема громадян України.
Середня густота населення становить 123 особи/км2 (1105 у містах і 50 у сільській місцевості). Найщільніше заселені південна та західна частина країни, тоді як на сході й півночі людність відчутно нижча. Рівень урбанізації Польщі порівняно невисокий — 60 %, останніми роками спостерігається негативна динаміка. Найбільшими містами країни є Варшава, Краків, Познань, Врацлав, Лодзь. Варшава — єдине на території Польщі світове місто найвищого рівня. Водночас, попри порівняно невеликий розмір міст, на південному заході країни сформувалася доволі велика транскордонна Верхньосілезька конурбація, більша частина якої розташована у межах Польщі, менша — у Чехії. Населення всього урбанізованого ареалу налічує 5,3 млн осіб. Нинішня Польща є однонаціональною країною — поляки становлять 97 % населення. Переважною релігією є католицизм (майже 88 %).
Світ у просторі й часі
Національний склад населенні
До Другої світової війни майже 31 % населення Польщі становили представники етнічних меншин, переважно євреї, німці та українці. Більшість євреїв було знищено під час німецької окупації, тоді як німецьке населення змушене було залишити країну після завершення війни. На вимогу радянської влади велику кількість українців було репатрійовано зі східних регіонів Польщі.
ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ. Економічний розвиток Польщі після розпаду соціалістичної системи може слугувати прикладом успішних реформ. Уряд взяв курс на зменшення державного тиску (контролю) на економіку, перехід до ринкового регулювання, приватизацію державних підприємств, збалансування доходів і витрат бюджету. Важливим чинником, що допоміг пройти складний етап реформ і досягти високих результатів, став курс на входження Польщі до Євросоюзу, що розпочався з 1994 р. Впродовж подальших десяти років перспектива входження до ЄС була додатковим стимулом для суспільства проводити тяжкі реформи. Майбутнє приєднання Польщі до Єдиного європейського ринку приваблювало до країни закордонні інвестиції з-поза меж Європи, з країн, що прагнули у перспективі вийти на ринок ЄС «із середини».
Світ у просторі й часі
«Шокова терапія» для економіки
Таку назву отримало радикальне реформування економіки, політики Польщі у 1990-х рр. Наслідками реформ стало закриття збиткових підприємств, зростання безробіття і зубожіння частини населення. Проте вже через кілька років зміни дали змогу залучити іноземні інвестиції, сформувати конкурентну структуру господарства і домогтися стійкого економічного зростання.
Нині Польща є шостою за розміром економікою серед країн ЄС. У її структурі динамічно розвиваються вторинний та третинний сектори: на третинний припадає 63 % ВВП, на вторинний — 34%, на первинний — 3%. Головними чинниками, що визначають місце Польщі у міжнародному поділі праці, є потужна мінерально-сировинна база, порівняно дешеві та висококваліфіковані трудові ресурси, сприятливий інвестиційний клімат і вільний доступ до європейського ринку.
ТРЕТИННИЙ СЕКТОР. Хоча невиробнича сфера стрімко розвивається впродовж останніх десятиліть, її частка у господарстві Польщі ще відчутно менша за передові постіндустріальні країни Європи та світу (63 %).
Найбільш динамічними видами нематеріального виробництва є розвиток фінансової діяльності, туризму та транспорту.
У фінансовій сфері працюють великі банки, головні офіси яких розташовані у Варшаві та Вроцлаві. Туризм є пріоритетним напрямом розвитку сфери послуг. Польща посідає 16-те місце в світі за кількістю іноземних відвідувачів. Польща має велику кількість туристичних та рекреаційних ресурсів, що відображають як розмаїття її природних умов, так і багату історико-культурну спадщину. Найбільш відвідуваними містами є Краків, Варшава, Вроцлав, Гданськ, Познань та Щецин. Користуються популярністю гірськолижний курорт Закопане та соляні шахти у Величці. Всесвітньо відомою пам’яткою про жахіття Другої світової війни є концентраційний табір Аушвіц поблизу Освенцима. Розвиваються активні види туризму у районі Мазурського приозер’я та горах на півдні країни. Відомим рекреаційним районом є узбережжя Балтійського моря.
Мал. 58. Соляна шахта
Польща має сучасну транспортну систему. В її основі лежить мережа залізничних сполучень, хоча останніми роками їх значення зменшилося. Натомість зростає роль автомобільного транспорту. Головними морськими портами країни є Гданськ, Гдиня, Щецин. Усі порти обслуговують поромні пасажирські сполучення з країнами у басейні Балтійського моря. На території Польщі діють шість міжнародних аеропортів — у Варшаві, Кракові, Гданську, Катовіце, Вроцлаві та Познані. Аеропорт імені Фридерика Шопена у Варшаві є великим європейським хабом, що пропускає майже 13 млн пасажирів на рік (2016 р.). Найбільша польська авіакомпанія «Лот» обслуговує 92 напрями міжнародних сполучень. Річковий транспорт відіграє допоміжну роль. Головними водними артеріями країни є річки Вісла та Одер.
ВТОРИННИЙ СЕКТОР. Господарство Польщі має потужну промисловість. У ХХ ст. основним її спрямуванням була важка промисловість, переважно на ресурсах Сілезії. За останні кілька десятків років Польща осучаснила структуру промисловості, зокрема збільшила виробництво транспортних засобів, електроніки та електротехніки, споживчих товарів. Запровадження ринкових методів управління дало змогу підвищити рентабельність важких виробництв.
Основу електроенергетики забезпечують ТЕС, що працюють на власному вугіллі Верхньої Сілезії, нафті й газі, що надходять до Польщі трубопроводами з Росії. Головним напрямом використання відновлюваних джерел енергії є спалювання біомаси, що забезпечує близько 6 % потреб країни в електроенергії. ГЕС, ВЕС і СЕС відіграють лише допоміжну роль.
Польща має добре розвинену чорну металургію. Країна входить до двадцятки найбільших світових виробників сталі. Головні центри — Краків, Варшава, Катовіце, Ченстохова, Стальова Воля. Виробництво повністю залежить від привізної залізної руди, зокрема з України, Росії та Швеції. Основним регіоном розвитку кольорової металургії є Нижня Сілезія. Там залягають багаті поклади руд кольорових металів, особливо мідних. Район Легниця, Глогув, Любін, Польковіце належить до провідних у Європі за витопом міді. За цим показником Польща посідає 12-те місце у світі. Вона також є найбільшим у Європі й п’ятим у світі виробником срібла, 15-м — цинку.
Машинобудування має багатопрофільну спеціалізацію. У районах розвитку гірничо-видобувної та металургійної промисловості (в Сілезії) є попит на важке промислове устаткування, виробництво якого там налагоджено вже впродовж тривалого часу. Проте нині міжнародну спеціалізацію Польщі визначають сучасніші виробництва, зокрема транспортне машинобудування. Збирання легкових автомобілів (переважно марок Фіат та Фольксваген) налагоджене у містах Бєльсько-Бяла, Познань; двигуни та комплектувальні виробляють у Тихи та Валбжиху; вантажівки (Манн, Сканія) — у Кракові, Слупську; автобуси — у Познані, Солець-Куявському, Вроцлаві. Рухомий склад залізниць випускають у Вроцлаві, Лодзі, Катовіце. Суднобудівні заводи працюють у Гданську, Гдині, Щецині. Польща відома виробництвом легкомоторних літаків і гелікоптерів (Мелець, Свідник), у Вроцлаві працює філія американської компанії UTC Aerospace Systems (Ю-Ті-Сі Аероспейс Системз), що проводить аерокосмічні інженерні розроблення. Виробництвами спеціалізації Польщі є електротехніка та електроніка (центр — Вроцлав).
Мал. 59. Судноремонтний завод у Гданську
Хімічна промисловість спеціалізується як на основній хімії, так і на нафтопереробленні та хімії органічного синтезу. Основна хімія виробляє добрива, сірчану кислоту, соду, використовуючи місцеву сировину. Нафтоперероблення та органічна хімія тяжіють до нафто- і газопроводів. Добре розвинені виробництва нафтопродуктів, побутової хімії, лаків і фарб, штучних волокон, пластмас, ліків та косметичних товарів. Найбільші центри — Вроцлав, Варшава, Краків, Жешув, Гданськ.
Завдяки дешевшим порівняно із Західною Європою трудовим ресурсам, у Польщі добре розвинені виробництво тканин, одягу, взуття. Основні центри — у Лодзі та околицях, а також міста Верхньої та Нижньої Сілезії. Активно розвивається виробництво харчових продуктів, зокрема м’ясних і молочних, плодоовочевих консервів, цукру, напоїв.
ПЕРВИННИЙ СЕКТОР. Первинний сектор продовжує відігравати важливу роль в економіці Польщі, особливо порівняно з провідними постіндустріальними країнами Європи. Важливе значення зберігає видобувна промисловість: Польща є одним із провідних видобувачів кам’яного вугілля (Верхня Сілезія), мідних, цинкових та срібних руд. Також видобувають кам’яну сіль та сірку.
Для сільського господарства є характерним переважання невеликих за розміром (близько 5 га) сімейних ферм, що дещо негативно позначається на продуктивності праці. Головними напрямами спеціалізації рослинництва є вирощування картоплі, жита і цукрових буряків. За обсягами виробництва цих культур Польща посідає одне з чільних місць у Європі. Також поширено вирощування овочів та фруктів. У тваринництві переважає свинарство. Розведення великої рогатої худоби притаманне південним районам країни. В околицях великих міст розвивається птахівництво. Попри негативні очікування, вступ Польщі до ЄС позитивно вплинув на розвиток аграрного виробництва. Дрібні фермерські господарства отримали доступ до європейських програм субсидіювання, а пристосування нормативів якості до стандартів ЄС дало змогу вийти на прибуткові ринки країн Західної Європи. У сільському господарстві Польщі задіяно велику кількість трудових мігрантів з України.
ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ГОСПОДАРСТВА. Особливістю просторової організації господарства Польщі є її асиметричність. Загалом спостерігається зростання інтенсивності господарського освоєння території з півночі на південь і зі сходу на захід. Найбільша концентрація промислового виробництва — у Сілезькому регіоні, а також довкола великих міст — Варшави, Кракова, Познані, Вроцлава, Лодзя. Важливими індустріальними осередками є портові міста Балтійського узбережжя.
Натомість східні та північно-східні райони мають переважно аграрну спеціалізацію і суттєво поступаються у своєму економічному розвитку. Цікаво, що найбільш економічно розвинені райони Польщі раніше входили до складу Німеччини.
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ. Зовнішня торгівля Польщі збалансована — експорт майже дорівнює імпорту з невеликим додатним сальдо.
Головними статтями експорту є автомобілі та комплектувальні до них, засоби автоматичного оброблення даних, електротехнічні товари, меблі, промислові напівфабрикати, а також м’ясо і м’ясопродукти, живі тварини, тютюнові вироби тощо. Левова частка польських товарів спрямовується до країн ЄС, серед яких найбільшим партнером країни є Німеччина (понад 27 % польського експорту). Також важливими ринками є Велика Британія, Чехія, Франція, Італія та Нідерланди. Торгівля послугами за вартістю суттєво поступається товарній. Головними статтями експорту є ділові й транспортні послуги, а також туризм.
Імпорт охоплює машини та устаткування, транспортні засоби, напівфабрикати, хімікати, мінеральну сировину, паливо, мастила, м’ясо, тютюн, какао та сою. Окрім країн ЄС, важливими постачальниками товарів на польський ринок є Китай (майже 12 %) та Росія (6 %). Відмінністю Польщі від провідних країн Європи є залежність від зовнішнього капіталу. Країна є його імпортером: сукупний обсяг закордонних інвестицій в економіку Польщі становить 236 млрд дол. США, тоді як польські активи за кордоном — всього лише 68 млрд.
Мал. 60. Структура та спрямування торгівлі товарами Польщі (2016 р.)
Розвиток двосторонніх відносин із Польщею має особливо важливе значення для України. Польща є сусідом України і найбільшим серед країн ЄС ринком для українських товарів — на неї припадає близько 6 % вітчизняного експорту. Україна постачає їй залізо і сталь, промислове обладнання, руди металів і металобрухт, рослинні олії, добрива та іншу продукцію основної хімії, а імпортує продукти нафтоперероблення, вугілля, електротехнічні товари, папір, автомобілі та автозапчастини. Україна є однією із пріоритетних країн для польських інвестицій — їх обсяг в українську економіку становить 730 млн дол. США. Важливим є також розвиток політичного співробітництва з Польщею, яка впродовж тривалого часу підтримує ідеї європейської інтеграції України.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. За якими показниками Польща входить до першої десятки країн Європи? Які чинники зумовили її статус найбільш динамічної економіки серед постсоціалістичних країн?
2. Покажіть на карті найбільші міста Польщі. У яких районах країни найбільша щільність населення?
3. Перелічіть основні складники третинного сектору економіки Польщі. Чим набір його видів діяльності відрізняється від такого у високорозвинених країнах Європи?
4. Наведіть приклади промислових виробництв, що визначають міжнародну спеціалізацію Польщі. Які чинники сприяли їх розвиткові?
5. На вирощуванні яких культур спеціалізується рослинництво Польщі?
6. У чому полягає особливість просторової організації господарства Польщі? Де розміщено основні промислові осередки? Покажіть їх на карті.
7. Користуючись мал. 60, розкажіть про особливості структури імпорту товарів Польщі.
8*. Економічний розвиток Польщі — приклад успішних реформ. Доведіть або спростуйте це твердження. Чи варто Україні скористатися її досвідом?
Коментарі (0)