§ 23. ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСТВА

• Пригадайте, які країни Азії мають високий показник ВВП.

• На які мінеральні ресурси багаті країни Азії? Базою розвитку яких виробництв вони можуть слугувати?

ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ. На початку ХХІ ст. економіка країн Азії розвивалася випереджувальними темпами і нині за розмірами ВВП та обсягами участі у зовнішньоекономічній діяльності становить відповідно по 40 % світових показників (табл. 27). Але цей регіон відзначається нерівномірністю економічного розвитку. На країни Східної та Західної Азії сумарно випадає 30 % світового ВВП, понад 30 % експорту і понад 42 % (у всіх країнах Азії — 54 %) золотовалютних запасів світу. Масштаби їхньої економічної активності більші, ніж показники Європи або США.

За рівнем економічного розвитку в Азії є всі типи країн. До розвинених країн вже декілька десятиліть належить Японія, що входить до «Великої сімки». Решта належать, головним чином, до країн, що розвиваються. Водночас нині імідж розвиненої країни прагнуть мати Республіка Корея і Тайвань. Могутньою світовою силою постає Китай, що за розмірами ВВП вийшов на друге місце в світі, обійшовши Японію. Країни «Далекосхідного трикутника» (Японія, Республіка Корея, Схід Китаю) становлять ядро Азійсько-Тихоокеанського регіону. Напівпериферією цього ядра стали Сінгапур, країни нової індустріальної хвилі — Малайзія, Таїланд, Індонезія та ін. Новим індустріальним феноменом Азії постає Індія. Ще одним осередком напівпериферії є нафтовидобувні країни Перської затоки. Індустріально-аграрною країною є Туреччина.

А от в інших країнах регіону показники рівня розвитку господарства більш ніж скромні. Сумарні економічні можливості всіх країн Центральної Азії менші, ніж у сусіднього Ірану. У складному становищі перебуває економіка виснажених збройними конфліктами Афганістану, Ємену та Сирії. У Південній та Південно-Східній Азії розташовані найбідніші країни світу — Пакистан, Бангладеш, Непал, М’янма, Камбоджа, Лаос. У Східній Азії КНДР перебуває нині на межі гуманітарної катастрофи.

ПЕРВИННИЙ СЕКТОР. У сільському господарстві Азії поєднуються можливості найбільших на планеті традиційних ареалів рослинництва і сучасної агробіології (т. зв. зеленої революції), що забезпечує багатомільярдну людність регіону продовольством на рівні, близькому до середніх показників у світі. Провідні позиції у світі Азії займає з вирощування зернових культур — 50 % світового збору (90 % рису, 45 % пшениці); овочів — понад 50 % (75 % капусти, понад 80 % огірків, 57 % томатів, 66 % цибулі та ін.); волокнистих культур понад — 70 % збору (72 % бавовнику). Додамо до цього чай (84 % світового збору), натуральний каучук (понад 90 %), тютюн (66 %). У тваринництві Азія забезпечує 60 % світового виробництва м’яса свинини і 55 % птиці, 60 % збору яєць. Сільське господарство країн Азії споживає 64 % вироблених у світі добрив.

Таблиця 27

Деякі економічні показники країн Азії (2015, 2016 р.)

Розраховано за даними: CIA World Factbook, 2015 та IMF, The Principal Global Indicators, 2017.

У видобувній промисловості Азії склалося декілька осередків видобутку нафти і газу. Це — територія країн і шельф Перської затоки, Прикаспійського регіону та Центральної Азїі, острови та шельф Зондського архіпелагу, північний схід Китаю та його шельф Жовтого і Південнокитайського морів. Найбільші вугільні басейни (за межами Сибіру) розташовані в Китаї, Індії та Казахстані. Видобувають вугілля і в Індонезії, В’єтнамі. Значний видобуток залізних руд мають Китай, Індія, Казахстан, Іран; мідних — Казахстан, Монголія, Іран; олов’яних — країни півострова Малака (М’янма, Таїланд, Малайзія) та прилеглих островів.

ВТОРИННИЙ СЕКТОР. Значні потужності металургійного виробництва мають тільки окремі країни. Але це становить 2/3 потужностей металургії Азії, в якій Китай, Індія, Туреччина працюють на місцевій сировині, а Японія, Республіка Корея і Тайвань — на привізній з інших регіонів світу. Потужні хімічні виробництва є в Китаї, Японії, Республіці Кореї, Тайвані, Індії, Таїланді, Ірані, Саудівській Аравії, а також у Туреччині, Азербайджані, Узбекистані, Малайзії.

Основний прорив у розвитку промисловості в країнах Азії спостерігається у високотехнологічних виробництвах (електронній промисловості, судно- і автомобілебудуванні). Виробництво товарів масового вжитку в електронній промисловості — приклад сучасної міжнародної регіональної спеціалізації на випуску високотехнологічної продукції. Так, у країнах Східної, Південної та Південно-Східної Азії виготовляються практично всі ноутбуки та фотокамери, понад 85 % телевізорів, 70 % телефонів, що реалізуються на світовому ринку. Виробництво цих товарів в Японії, Республіці Кореї, Тайвані, значною мірою в Китаї та Індії опирається на виробничі можливості компаній, які або самі володіють відповідними технологіями, або можуть ефективно кооперуватися з компаніями інших економічно розвинених країн. Успіхи ж інших країн Азії (Сінгапуру, Малайзії, Індонезії, Таїланду, Філіппін) пояснюються наявністю в них дешевої, а водночас кваліфікованої робочої сили.

Великі обсяги промислового виробництва продуктів харчування орієнтовані на великі можливості споживчого ринку Азії. Ефективне виробництво тканин, одягу, взуття пов’язане з процесами глобалізації та широким застосуванням методів аутсорсингу. Ці галузі у взаємодії з діяльністю з реалізації їхньої продукції утворюють глобальну саморегульовану систему, в якій ТНК розподіляють (розміщують) виробництва в країнах із низькою заробітною платою; технології та фінансування надають компанії високорозвинених країн, а збут організовують на світових ринках. У країнах Азії зосереджено 65 % виробництва волокон рослинного походження і 90 % синтетичних і хімічних, чималу частку вовни. За наявності такої потужної сировинної бази домінує виробництво синтетичних і змішаних тканин (натуральне волокно/синтетика), які йдуть здебільшого на виготовлення дешевого одягу. У світовому виробництві одягу теж провідна роль належить країнам Азії: це — 60 % пошитих у світі сорочок і штанів, приблизно половина костюмів і суконь. Більшість білизни також виготовляють в Азії.

ТРЕТИННИЙ СЕКТОР. В економіці Азії зросли обсяги роботи всіх видів транспорту, фінансової діяльності та міжнародного туризму.

Проблема подолання простору на неозорих теренах Азії завжди була гострою. Щільно заселені території — осередки рільництва і всіх інших видів господарської діяльності розташовані на рівнинах Східної, Південної та Західної Азії, в долинах і дельтах її великих річок або на узбережжях морів і на островах. У внутрішніх частинах простяглися сухі степи та безводні пустелі або стіною стоять важкодоступні гори. Дивно, але центральна, внутрішня частина Азії завжди була глибокою периферією. Історично трансконтинентальні шляхи пролягали або морями вздовж південного узбережжя, або від оази до оази через пустелі і гори легендарним Шовковим шляхом. Нині у транспортній системі густі мережі залізниць і автомобільних шляхів склались у східній частині Китаю, Індії. Трансконтинентальний напрям — через Західну, Центральну Азію та Західний Китай (в основному повторюючи напрям Шовкового шляху) — сполучає основні транспортні мережі Китаю та заходу Євразії (зокрема Середземномор’я, Західну, Центральну та Східну Європу). Проекти шляхів територіями південних країн Азії ще не реалізовано через як природні, так і геополітичні перешкоди. Водночас морські шляхи як навколо, так і до берегів Європи та Америки через Тихий та Індійський океан залишаються стратегічно важливими. На цих же напрямах дедалі більшого значення набуває авіаційний транспорт. Транспортні можливості провідних країн Азії продовжують зростати, створюючи сприятливі можливості для розвитку зовнішньоекономічної діяльності та туризму.

Залізничний транспорт в Індії, Китаї та Японії має найвищі показники в світі за обсягами пасажирських перевезень. У Японії та Китаї магістралі зі швидкостями руху понад 300 км/год сполучають столиці з усіма основними регіональними центрами. У Китаї, Індії, країнах Центральній Азії та Ірані вони виконують і великі обсяги товарних перевезень. Морський транспорт і перевезення дедалі більше зміщуються з Атлантики та Середземномор’я в акваторії Тихого та Індійського океанів. Найбільші в світі морські порти функціонують у країнах Азії: найбільші за вантажообігом — Сінгапур, Шанхай, Нінбо-Чжоушань, Гонконг/Сянган, Пусан, Токіо, Осака, Гаосюн, Мумбай. Авіасполучення в Азії — надійний шлях між Азією та Європою й Америкою. Діють десятки аеропортів-хабів, кожний з яких обслуговує щорічно мільйон пасажирів. Це — аеропорти в Токіо (Японія, Пекін, Сянган/Гонконг, Шанхай в Гуанчжоу (Китай), Дубай (ОАЕ), Сінгапур, Джакарта (Індонезія), Мумбай (Індія), Бангкок (Таїланд), Стамбул (Туреччина).

Фінансово-банківська система та інформаційно-технологічна складова господарства країн Азії постійно посилюються. У ХХІ ст. золотовалютні запаси, зосереджені в банках Азії, перевищували 60 % світового показника. Серед першої десятки країн світу за величиною золотого запасу вирізняються Японія (друге місце в світі), Китай (четверте), Саудівська Аравія (дев’яте). Провідна роль належить банкам, розміщеним у Токіо, Гонконгу, Шанхаї, Сеулі (Республіка Корея), Сінгапурі, Мумбаї, Ер-Ріяді (Саудівська Аравія), Дубаї.

Мал. 89. Сінгапур — один з найбільших портів і фінансових центрів світу

У міжнародній торгівлі наприкінці ХХ ст. світовими лідерами була група країн «Великої сімки» та розвинених країн Європи, до яких згодом додалися країни Азії — Республіка Корея, Гонконг, Сінгапур, а в ХХІ ст. — Китай, який із 2010 р. очолює рейтинг найбільших експортерів світу. До першої десятки країн-лідерів з експорту товарів, крім Китаю, входять Японія, Гонконг, Республіка Корея. Ці ж самі азійські країни є й найбільшими споживачами імпортної продукції. Основні позиції в експорті послуг займають Китай, Японія, Індія.

Азійські світові міста, що стали важливими елементами світової економічної системи й політично, економічно та культурно сильно впливають на регіон, це Гонконг, Шанхай, Пекін (Китай), Сінгапур, Токіо (Японія), Дубай (ОАЕ), Мумбай, Нью-Делі (Індія), Сеул (Республіка Корея), Стамбул (Туреччина), Бангкок (Таїланд).

Зовнішньоекономічні відносини України з країнами Азії в зовнішній торгівлі, туризмі, роботі транспорту, інформаційно-технологічних систем та ін. — на початковій стадії розвитку. У зовнішній торгівлі головними партнерами нашої держави по експорту є Туреччина, Китай, Індія, Саудівська Аравія, Ізраїль; по імпорту — Китай, Туреччина, Саудівська Аравія, Японія, Індія та Республіка Корея. Важливими місцями відпочинку українських туристів в Азії стали Туреччина, ОАЕ, Таїланд, Ізраїль та ін.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. У чому полягають особливості розвитку економіки азійських країн?

2. До яких типів за рівнем економічного розвитку належать країни Азії?

3. За вирощуванням яких сільськогосподарських культур Азія є світовим лідером?

4. Де в Азії склалися осередки видобування нафти і природного газу? Покажіть їх на карті.

5. На яких виробництвах вторинного сектору спеціалізуються азійські країни? Які чинники вплинули на прорив у розвитку деяких з них?

6. Наведіть приклади світових міст Азії. У яких країнах вони виникли?

7. Назвіть і покажіть на карті найбільші азійські аеропорти-хаби. В яких країнах вони виникли?

8. Розкажіть про зовнішньоекономічні відносини України з країнами Азії.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

Порівняння продовольчого кошика жителів країн Західної та Східної Азії

1. Оберіть по одній країні Західної та Східної Азії. Використовуючи різні джерела інформації, дослідіть, яким є склад споживчого кошика товарів, зокрема харчових продуктів, їх населення.

2. Порівняйте склад продовольчого кошика країн, що їх ви досліджували, та України.

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Екологічні виміри економічного зростання в країнах Азії.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно