Держава є політичною формою організації суспільства, що утворюється як результат виникнення й діяльності публічної влади — особливої системи, яка керує основними сферами життя суспільства (мал. 1). Держава постійно виконує певні внутрішні та зовнішні функції. До внутрішніх належать забезпечення функціонування суспільного організму як єдиної системи, збереження й розвиток у ньому ефективних зв’язків між окремими сферами, задоволення інтересів різних верств населення й соціальних груп, боротьба із внутрішніми деструктивними силами та стихійними лихами. Зовнішніми функціями держави є захист державних кордонів, цілісності власної території, суверенітету, сприяння розвитку взаємовигідних, справедливих форм співробітництва та взаємодії з іншими державами світу. На прикладі України проаналізуйте рівень виконання цих функцій. Держава має виступати на міжнародній арені як єдина географічна, релігійна, мовна, культурна, правова, господарська і геостратегічна система. Лише за такої умови вона може знайти й утримати певне становище. Країна — це політичне, національне, соціальне, культурне, господарське співтовариство, організоване на певній території. При цьому увага акцентується на його просторовому (географічному) положенні (розміщенні) у світі чи певному регіоні або материку. Хоча поняття «країна» в багатьох випадках вживається як синонім поняття «держава», проте воно має переважно культурно-історичний та соціально-економічний зміст (країни, що розвиваються, країни «третього світу» тощо). Відповідним є поняття «країна» і під час характеристики особливостей населення, його побуту й звичаїв, специфічних ознак суспільства (далекі країни, екзотичні країни тощо). Натомість для поняття «держава» більш характерний політичний зміст....
|