§ 2. Джерела знань про регіони та країни світу

Назвіть види картографічних творів, із якими ви вже працювали. Яку інформацію ви отримували з них?

1. ДЖЕРЕЛА ЗНАНЬ ПРО РЕГІОНИ ТА КРАЇНИ СВІТУ.

У минулому єдиними джерелами знань про регіони і країни світу були подорожі нечисленних мандрівників, які досліджували та описували нові землі. Сьогодні багато людей відвідують різні країни. Свої враження про них, а також фото- та відеоматеріали вони розміщують у мережі Інтернет. Це досить суб’єктивна, а іноді суперечлива інформація.

Мал. 1. Джерела географічної інформації.

Поясніть, чому до інформації в мережі Інтернет потрібно ставитися зважено.

Знання, накопичені людством, дозволяють оцінити зміни, які відбуваються у світі, та зрозуміти тенденції розвитку регіонів і країн. Ці знання зібрано в різноманітних за змістом картах та атласах, географічних енциклопедіях, словниках, довідниках, кількість яких постійно зростає.

Географічні знання із часом застарівають. Тому їх джерела постійно оновлюються, переробляються й перевидаються. Робота над виданням книжок і карт є доволі складним і тривалим процесом. Він потребує оперативної інформації про регіони й країни світу з різних джерел. Підручник певною мірою сприятиме класифікації та усвідомленню різної інформації.

За допомогою схеми (мал. 1) поясніть, яку саме географічну інформацію містить кожне із джерел.

2. КЛАСИФІКАЦІЯ КАРТОГРАФІЧНИХ ТВОРІВ.

Головними картографічними творами є географічні карти, атласи та глобуси. Карта — одне з головних, суто географічних джерел знань про регіони й країни світу. Тому в географії будь-які тексти обов’язково підкріплюються картами з просторово-територіальною прив’язкою об’єктів, явищ і процесів.

Географічні карти регіонів і країн різняться між собою за охопленням території, масштабом, змістом, обсягом території, форматом.

За допомогою схеми (мал. 2) поясніть, як картографічні твори використовують на практиці.

Для вивчення регіонів і країн світу використовують карти: 1) півкуль і світу; 2) материків, частин світу, океанів та їх окремих частин; 3) країн та їх окремих частин.

Чим більшу територію охоплює карта, тим дрібніший її масштаб. Тому карти (за масштабом, охопленням території) поділяють на три групи: дрібномасштабні, середньомасштабні та великомасштабні. Дрібномасштабні карти виготовляються в масштабі, меншому ніж 1:1000 000 (1:90000000, 1:60000000, 1:20 000 000). Це карти материків, океанів і світу, які вміщено в атласах і підручниках із географії. Середньомасштабні карти мають масштаб від 1:200000 до 1:1000000 включно. Великомасштабні карти складаються в масштабі, більшому за 1:200000, тобто 1:100000, 1:50000 тощо.

Проаналізуйте карти атласу. Укажіть масштаб, який використовували для їх створення.

Майже всі карти, якими ви будете користуватися під час вивчення географії в 10 класі, є дрібномасштабними. На них зображені лише найголовніші географічні об’єкти. За такими картами не можна точно виміряти відстань. їх не використовують у своїй роботі льотчики, геологи, військові, агрономи, лісничі.

Поясніть, чому представники цих професій не можуть працювати з дрібномасштабними картами.

Водночас детальні, великомасштабні карти не використовуються для вивчення географії в школі. Вони містять величезний обсяг загальної і спеціальної інформації. До того ж інформація, потрібна певним спеціалістам, не дуже цікава та корисна для інших людей.

Мал. 2. Картографічні твори.

Отже, за змістом географічні карти поділяють на загальногеографічні, тематичні та комплексні.

Загальногеографічні карти містять відомості з фізичної та суспільної географії: гори, річки, озера, населені пункти, шляхи сполучення, кордони та адміністративні межі держав тощо. Найцікавішими для географічних досліджень та аналізу є тематичні, або спеціальні карти: карти розподілу опадів, мережі залізниць, аеропортів, морських портів, міжнародних транспортних коридорів, розміщення зон військових конфліктів і терористичних актів тощо. На таких картах зображують річки, озера, моря для правильної просторової орієнтації людей, які працюють із ними, для прив’язки спеціального змісту карти до відомих географічних об’єктів. Наприклад, який би спеціальний зміст не мали карти Києва або Чикаго, без зображення на них Дніпра й озера Мічиган не обійтися. На комплексних картах поєднується зміст двох або декількох тематичних карт.

Назвіть тематичні карти, які містяться у вашому навчальному атласі.

Зміст карти, масштаб, територія, яку вона охоплює, обумовлено її призначенням. Карти можуть бути навчальними, військовими, геологічними, ґрунтознавчими, лісогосподарськими тощо. Усі вони несуть у собі певний зміст та потрібну спеціалістам інформацію, задовольняють потреби людей відповідних професій.

Навчальні потреби в процесі опанування географії в 10 класі забезпечать навчальні карти — важливе джерело знань. Географічні карти супроводжуватимуть вас усе життя, тому необхідно навчитися їх читати.

Сьогодні майже всі наявні у світі географічні карти, атласи, аеро- і космічні знімки розміщено в мережі Інтернет. Картографічні інтернет-джерела поділяють на: 1) скановані та оцифровані карти й атласи, які були видані в паперовому вигляді; 2) інтерактивні зображення, картографічна анімація, мультимедійні проекти, віртуальні моделі; 3) географічні карти, атласи, знімки в ГІС (геоінформаційні системи).

За додатковими джерелами визначте, яку інформацію можна отримати за допомогою геоінформаційних систем. Поясніть, хто може нею скористатися.

3. КАРТА ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ.

Інформацію з друкованих або електронних джерел отримують за допомогою спеціальних знаків — літер або цифр. На географічній карті інформація подається переважно за допомогою умовних знаків. На відміну від фотознімків місцевості, на картах не зображують рухомі предмети (кораблі, машини, людей, тварин тощо).

Які умовні знаки використовують у географічних атласах? На які групи їх поділяють?

Вам уже відомо, що зобразити всі об’єкти Землі на карті умовними знаками неможливо і непотрібно. Карту, де зображено надто багато об’єктів, дуже важко читати, із нею складно працювати. Тому перед картографами (так називають людей, які створюють карти) постає важке завдання — вибрати основні, найнеобхідніші об’єкти та не зображувати другорядні. Чим дрібніший масштаб карт, тим більша кількість об’єктів земної поверхні залишається не позначеною.

ВИСНОВКИ

• Існує багато джерел географічної інформації — енциклопедії, словники, довідники, але головними є географічні карти та їх систематизовані збірники.

• Географічні карти різняться між собою за охопленням території, масштабом, змістом, обсягом території, форматом. Картографічні інтернет-джерела поділяють на: 1) скановані та оцифровані карти й атласи, які були видані в паперовому вигляді; 2) інтерактивні зображення, картографічну анімацію, мультимедійні проекти, віртуальні моделі; 3) географічні карти, атласи, знімки в ГІС.

• Картографи виконують складне завдання з відбору основних об'єктів та зображення їх на карті за допомогою загальноприйнятих умовних знаків.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Укажіть основні способи зображення Землі та елементи карти.

2. Поясніть, як розрізняються карти за просторовим охопленням, масштабом, змістом і призначенням.

3. Охарактеризуйте способи картографічного зображення на тематичних картах.

4. Яку інформацію містить легенда карти?

5. Оцініть практичне значення географічних карт для людини.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно