§ 43. Геополітична структура сучасного світу

Пригадайте

• складові гєополітичного положення країни

• позитивні та негативні риси гєополітичного положення України

1. Геополітична структура сучасного світу.

Життя будь-якої людини, усвідомлює вона це чи ні, має певну мету. Деякі люди покладають на себе якусь місію. Так само і з країнами. Для забезпечення нормального розвитку держави та гідного рівня життя її громадян держава повинна мати розвинену економіку, стабільну внутрішньополітичну ситуацію та добрі відносини з іншими країнами (мал. 1). Як ви знаєте, велику роль у досягненні цієї мети для країн відіграють географічні чинники. їхній вплив на зовнішню та внутрішню політику держав вивчає геополітика — наука про вплив географічного простору держав на їхні політичні цілі та інтереси.

Один із фундаторів геополітики німецький географ Фрідрих Ратцель вважав, що «держава є живим організмом, що поєднує властивості народу й землі та подібно до всіх організмів веде боротьбу за своє існування».

Як і серед людей, у світовому геополітичному просторі також є свої лідери, так звані центри сили. Це найбільш потужні за економічним, військовим, науково-технічним, фінансовим та людським потенціалом країни та їхні об’єднання. У різні періоди розвитку людської цивілізації геополітичні центри сили переміщувалися з одних регіонів та держав до інших, змінювалися кордони держав та склад впливових союзів. Намагання досягти світового лідерства нерідко призводило до війн та військових конфліктів.

У другій половині XX ст. світ був двополюсним: у ньому домінували США та СРСР, які стояли на чолі двох основних світових військово-політичних блоків — Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Організації Варшавського договору (ОВД). Це була епоха жорсткого протистояння, яке назвали «холодною війною». Із розпадом СРСР та світової соціалістичної системи геополітичне суперництво двох полюсів завершилося. Геополітична структура світу докорінно змінилася.

На початку XXI ст. відбувається формування багатополюсного світу, у якому основні центри сили, крім США, представляють Європейський Союз, Китай, Японія, Індія. Серед регіональних геополітичних лідерів можна назвати Німеччину, Бразилію, Південно-Африканську Республіку, Туреччину, Саудівську Аравію.

Мал. 1. Ключові чинники, що визначають геополітичну роль країни.

2. Місце України на сучасній геополітичній карті світу.

Після здобуття незалежності перед Україною постало завдання віднайти свою геополітичну ідентичність, визначити, у чому полягають її пріоритети, реальні національні інтереси, та розробити шляхи їх реалізації.

На початку XXI ст. Україна увійшла в сучасний геополітичний простір, налагодила взаємовідносини з головними геополітичними суб’єктами світу: провідними впливовими державами та їхніми об’єднаннями, у тому числі з ЄС, НАТО, Росією, США, а також добросусідські відносини з безпосередніми та відносно віддаленими сусідніми державами. Досить важливими результатами утвердження України в міжнародному співтоваристві були:

1) приєднання до Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без’ядерної держави;

2) започаткування особливого, а потім інтенсивного партнерства з НАТО як найпотужнішим військово-політичним об’єднанням демократичних держав євроатлантичного простору;

3) встановлення договірних партнерських відносин із ЄС; обрання курсу на європейську інтеграцію та вступ нашої держави до ЄС. У 2005 р. ЄС визнав Україну як країну з ринковою економікою, а з 2008 р. вона увійшла до Світової організації торгівлі (СОТ), що сприяло зростанню іноземних інвестицій та пожвавленню економіки.

Водночас входження України до сучасного геополітичного простору не було простим та одномірним, а успіхи чергувалися з невдачами та труднощами. Багато часу було змарновано в пошуках компромісів у питаннях зовнішньої політики та інтеграційного напрямку. Недостатньо уваги було приділено зміцненню обороноздатності країни, модернізації та ресурсному забезпеченню сектору безпеки. Корупція в нашій країні виросла до небачених масштабів.

У 2013 р. відмова керівництва країни від курсу на європейську інтеграцію викликала акції протесту українського суспільства та соціальний вибух, який призвів до повалення тогочасного режиму. Після Революції Гідності, яка забрала сотню життів українських громадян, у березні 2014 р. Україна підписала з ЄС Угоду про асоціацію. Були відновлені відносини з НАТО та США на рівні інтенсивного партнерства.

Проте цей перебіг подій спричинив окупацію півострова Крим Росією. Також наша країна втратила контроль над деякими частинами Луганської та Донецької областей. Там тривають воєнні дії. У ситуації, що склалася, Україна користується потужною підтримкою світового співтовариства.

3. Основні напрямки зовнішньої політики України.

В умовах сучасної геополітичної ситуації, що склалася в Європі та світі, очевидно, що пріоритетними напрямками зовнішньої політики України є подальший розвиток партнерства з ЄС і США. Із ЄС — оскільки залишається незмінним законодавчо визначений євроінтеграційний курс держави; зі США — з огляду на ту роль, яку ця країна відіграє в глобальних політико-економічних процесах, посиленні обороноздатності України, мобілізації світової спільноти на захист суверенітету й територіальної цілісності нашої держави.

Серед інших стратегічних партнерів визначено подальше поглиблення всебічних міждержавних зв’язків із Китаєм, Канадою, Індією, Японією, країнами Близького Сходу.

Важливим із точки зору зміцнення національної безпеки залишається партнерство з Організацією Північноатлантичного договору.

Що стосується регіональних партнерів, то завдання зовнішньої політики України спрямовані на формування поглибленого партнерства з Польщею, країнами Балтії (Литвою, Латвією, Естонією), Грузією, Туреччиною, Білоруссю.

Серед основних напрямків регіонального співробітництва визначено розвиток торговельно-економічного партнерства, реалізацію спільних технологічних та інфраструктурних проектів, захист культурного й екологічного середовища. Проте за сучасних умов повна реалізація цих завдань гальмується необхідністю для країн регіону стримувати агресивний натиск із боку Росії.

Для України зовнішня політика, у тому числі її геополітична складова, також має бути зосереджена на питаннях внутрішнього розвитку країни, проведенні послідовних та наполегливих реформ для досягнення відповідності критеріям вступу до ЄС.

Головне

• На межі XX та XXI ст. геополітична структура світу істотно змінилася. Відбувається процес формування багатополюсного світу. Загострюється боротьба різних політичних блоків і союзів за сфери впливу.

• Зараз стратегічна мета зовнішньополітичної діяльності України — максимальна інтеграція з ЄС.

• Головною загрозою національній державності та суверенітету України залишається неоголошена війна, що ведеться проти нашої країни Російською Федерацією.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Назвіть основні геополітичні центри сили. Які ключові чинники визначають геополітичну роль країни в сучасному світі? 2. Охарактеризуйте місце України на сучасній геополітичній карті світу. 3. Які геополітичні центри сили мають найбільший вплив на Україну? 4. Визначте головні напрямки зовнішньої політики України та обґрунтуйте їхню перспективність для майбутнього розвитку нашої країни.

Поміркуйте

Чи зміниться, на вашу думку, у майбутньому положення центрів сили сучасного світу? Відповідь обґрунтуйте.

Працюємо самостійно

Дослідіть чинники, які сприяли формуванню нових центрів сили в сучасному світі. Корисні посилання: http://bintel.com.ua/uk/article/osoblivosti_rozvitku/

скачать dle 11.0фильмы бесплатно