Осади в морях й океанах нагромаджуються за певними закономірностями. Знаючи їхнє утворення й розподіл, можна передбачити місця утворення й розміщення корисних копалин, відтворити палеогеографічні умови минулих епох.

Процес осадонагромадження в морях й океанах називають седиментацією. Там гірські породи утворюються внаслідок нагромадження мінералів і гірських порід, що були принесені здалеку річками, вітром й айсбергами в результаті руйнування берегів, відкладання на дні продуктів підводної вулканічної діяльності, життєдіяльності тварин і водоростей.

За походженням виділяють кілька типів морських осадів. Теригенні утворюються за рахунок руйнування гірських порід суходолу й виносу їх у відкрите море річками, вітрами та льодовиками. Хемогенні утворюються з морської води хімічним шляхом і потім осідають на дно. Органогенні, або біогенні, утворюються за рахунок нагромадження мінеральних скелетів відмерлих безхребетних тварин і водоростей. Вулканогенні утворюються в результаті діяльності підводних вулканів. Полігенні — осади змішаного походження.

ВПЛИВ АТМОСФЕРНИХ ПРОЦЕСІВ (ЯВИЩ) НА СВІТОВИЙ ОКЕАН. Характерною особливістю океанічних вод є перебування в постійній і неперервній взаємодії насамперед з атмосферою. При цьому Світовий океан — основне сховище водних запасів планети — відіграє одну з провідних ролей у формуванні неповторного обличчя нашої планети. Світовий океан — найважливіша ланка в ланцюзі одержання й перерозподілу сонячної енергії по земній поверхні.

Якби на Землі не було Світового океану і клімат залежав лише від сонячної радіації, то на екваторі середня річна температура дорівнювала б +33 °С, а навколо полюсів -32 °С. Але завдяки саме океанові, переміщенню повітряних мас, а також гігантським океанічним течіям сонячна енергія розподіляється більш рівномірно по всій поверхні Землі.

Світовий океан не тільки зігріває суходіл. Він — майже єдиний резервуар води й забезпечує через атмосферу суходіл вологою. Понад 85 % об'єму атмосферних вод, які беруть участь у кругообігу, утворюються за рахунок випаровування з поверхні Світового океану. Вода, що випаровується з поверхні Світового океану, дає не тільки вологу біосфері та суходолу, а й значно впливає на інші фізико-географічні умови. Так, наприклад, пара води, яка перебуває в атмосфері, пропускає короткохвильову сонячну радіацію Землі й затримує довгохвильове випромінювання Землі.

Тропічні циклони належать до найгрізніших явищ природи. Виникають вони над теплими водами тропічних морів і супроводжуються людськими жертвами, руйнуваннями, величезними збитками.

Постійно діючі процеси в океані, атмосфері й на поверхні континентів — рух повітряних і водних мас, вологообіг — тісно пов'язані один з одним й утворюють систему, яка перебуває в певній рухомій рівновазі. Зміни в одному процесі впливають на перебіг інших.

РОЛЬ СВІТОВОГО ОКЕАНУ У ФОРМУВАННІ ГЛОБАЛЬНИХ І МІСЦЕВИХ СИСТЕМ ПОВІТРЯНИХ ПОТОКІВ У НИЖНІХ ШАРАХ ТРОПОСФЕРИ. Особливу роль у мікропроцесах взаємодії океану й атмосфери відіграє тепловий баланс океану. У тропіках узимку й улітку діють приблизно однакові теплові потоки, а в середніх широтах океан віддає мало тепла влітку й набагато більше взимку. Максимальні теплові потоки в атмосфері рухаються над теплими океанічними течіями, наприклад, Гольфстрім і Куросіо. (Покажіть їх на карті.)

Вплив Гольфстріму дуже позначається на природі Північного Льодовитого океану. Ця течія приносить до 45 % річної кількості тепла в північні моря. Саме завдяки Гольфстріму на північному узбережжі Європи значно тепліше, ніж у Північній Америці на тих само широтах, а поблизу південних берегів Норвегії температура досягає середньорічної температури Києва. Роль такої самої «печі» відіграє Куросіо для Японії.

Є багато холодних течій, які також впливають на клімат. Так, із моря Баффіна виходить Лабрадорська течія, яка несе холодну воду (з айсбергами) з полярних морів. Вважають, що саме вона була причиною трагічної загибелі «Титаніка» в 1912 р. Холодна Перуанська течія біля берегів Південної Америки помітно впливає на атмосферні процеси в цьому районі. Повітряні маси, проходячи над холодними водами цієї течії, не насичуються вологою й не приносять опадів на материк. Саме тому на узбережжі й західних схилах Анд не буває опадів по кілька років — район пустелі Атакама. (Покажіть їх на карті.)

РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СВІТОВОГО ОКЕАНУ ТА ВПЛИВ ЛЮДСТВА НА СТАН ОКЕАНІЧНИХ ВОД, ЗАПАСИ МІНЕРАЛЬНИХ, БІОЛОГІЧНИХ РЕСУРСІВ. Ресурси Світового океану поділяють на біологічні, мінеральні, енергетичні, рекреаційні. Це ресурси, що вже видобувають або можуть видобувати з води прибережної частини, дна та надр океанів і морів.

Біологічні ресурси океанів — риби, кити, молюски (кальмари, мідії тощо), ракоподібні (краби, креветки, кріль тощо), деякі види водоростей, що використовують для виробництва продуктів харчування й одержання цінних речовин для промисловості, сільського господарства, медицини. Вони належать до відновлюваних ресурсів. Загальну масу живих організмів Світового океану оцінюють приблизно в 35 млрд тонн. Глобальне потепління призводить до зміни розміщення рибних ресурсів. Показовим прикладом є зміни, що відбуваються в Північному Льодовитому океані — танення льодового покриву, що призводить до докорінних змін середовища проживання різних видів риб (мал. 73). Адже зміни відбуваються швидше, ніж вони можуть пристосуватися до цих змін.

Мал. 73. Зміни в біоті Північного Льодовитого океану внаслідок глобального потепління: а — сучасний стан; б — прогнозований стан

1а — крига на поверхні води заважає проникненню сонячного світла; за поганого освітлення чисельність фіто- й зоопланктону дуже незначна;