Визначення кутів орієнтування, висот точок, падіння річки за топографічною картою
- 23-12-2021, 23:18
- 5 384
11 Клас , Географія 11 клас Довгань, Стадник (рівень стандарту)
§ 4. Визначення кутів орієнтування, висот точок, падіння річки за топографічною картою
Пригадайте
• що таке азимут, абсолютна та відносна висота місцевості, горизонталі, бергштрихи
1. Кути орієнтування та їх визначення.
Для орієнтування на місцевості або карті використовують кути орієнтування:
• азимут істинний, або географічний (Аі) — кут, що відраховується від північного напрямку істинного (географічного) меридіана до заданого напрямку;
• азимут магнітний (Ам) — кут, що відраховується від північного напрямку магнітного меридіана до заданого напрямку;
• дирекційний кут (Д) — кут, що відраховується від північного напрямку осьового меридіана або лінії, паралельної йому, до заданого напрямку.
Усі названі кути визначаються за ходом годинникової стрілки і змінюються від 0 до 360°.
За основний вихідний напрямок береться напрямок географічного меридіана. На схемах взаємного положення меридіанів, розміщених на топографічних картах, його позначають зірочкою, магнітний меридіан — прямою стрілкою, осьовий меридіан — зворотною стрілкою (мал. 1).
Мал. 1. Взаємне положення меридіанів на топографічних картах.
Напрямку географічного меридіана на топографічній карті відповідають бічні сторони рамки аркуша карти. Для того щоб виміряти на карті істинний азимут, через початкову точку лінії за допомогою лінійки проводять географічний меридіан (лінію, паралельну бічній рамці), а потім транспортиром вимірюють кут між меридіаном і заданим напрямком. Дирекційний кут вимірюють на карті транспортиром без додаткових графічних побудов (мал. 2).
Мал. 2. Вимірювання істинного азимута та дирекційного кута за топографічною картою.
Географічний і магнітний меридіани, проведені через одну точку на карті, не збігаються. Магнітний меридіан відхиляється від географічного на кут, що називається схиленням магнітної стрілки, або магнітним схиленням (МС).
Магнітне схилення мінливе й залежить від зміни місця і часу. На топографічній карті під південною рамкою показують середнє магнітне схилення, яке характерне для показаного району, та величину його зміни за рік (мал. 1).
Залежність між істинним та магнітним азимутами виражається формулами:
Аі = Ам + МСсх, Аі = Ам - МСзах
Якщо магнітне схилення східне, його значення додають до значення магнітного азимута, якщо західне — віднімають.
Лінії сітки відхиляються від географічного меридіана на кут, що називається зближенням меридіанів (ЗМ):
Аі = Д + ЗМсх, Аі = Д - ЗМзах
Знаючи формули взаємозалежності кутів орієнтування, легко визначити будь-який із них, зробивши на топографічній карті лише один вимір транспортиром (мал. 3).
Мал. 3. Співвідношення між кутами орієнтування.
Задача. Автомобіль рухається по дорозі з населеного пункту Червоне в напрямку річки (с. 220, квадрат 4451). Зробіть необхідні вимірювання та обчисліть істинний та магнітний азимути напрямку руху автомобіля.
1) За допомогою транспортира вимірюємо дирекційний кут між вертикальною лінією сітки та автомобільною дорогою у квадраті 4451: Д = 70°.
2) За схемою під рамкою карти визначаємо величину зближення меридіанів: ЗМ = 0°46' — східне.
3) Визначаємо істинний азимут: Аі = Д + ЗМсх = 70° + 0°46' = 70°46'.
4) За схемою під рамкою карти визначаємо величину магнітного схилення: МС = 3° — західне.
5) Визначаємо магнітний азимут: Ам = Аі + МСзах = 70°46' + 3° = 73°46'.
2. Визначення висот.
Основним способом зображення рельєфу на топографічній карті є спосіб ізоліній, які називають горизонталями, або ізогіпсами.
Горизонталі — уявні лінії, що проходять через точки місцевості з однаковою абсолютною висотою.
Абсолютна висота — висота точок місцевості, що відраховується від рівня моря (за початок відліку висот на картах беруть рівень Балтійського моря).
Відносна висота — висота будь-якої точки щодо висоти іншої точки, що дорівнює різниці абсолютних висот цих точок.
Деякі абсолютні висоти точок та об'єктів позначені на топографічній карті точкою та числом. Наприклад, абсолютна висота гори Південна дорівнює 136,7 м (с. 220). Якщо точка розміщена на підписаній горизонталі, то її абсолютна висота збігається з позначкою цієї горизонталі. Якщо ні, то її висоту обчислюють за висотою перерізу рельєфу, значення якої вказується в допоміжному оснащенні топографічної карти під південною рамкою карти. Так, висота вежі мобільного зв'язку у квадраті 4651 становить 135 м. Якщо точка розташована між суміжними горизонталями, вираховують її перевищення щодо нижчої горизонталі та додають до абсолютної висоти цієї горизонталі.
Зображення рельєфу горизонталями та цифрові позначення абсолютних висот інших характерних точок місцевості (зокрема урізів води) дає можливість обчислювати величину падіння річок на певних ділянках місцевості або їх повне падіння (різниця висот між витоком і гирлом).
Задача. Обчисліть повне падіння річки Калинова (с. 220).
1) Знаходимо абсолютну висоту витоку річки Калинова. Він розташований між горизонталями 115 та 120 м (квадрат 4652) приблизно на висоті 116,5 м.
2) Визначаємо абсолютну висоту гирла. Річка Калинова впадає в річку Верхню, абсолютна висота урізу води вказана на карті — 101,2 м.
3) Повне падіння річки Калинова: 116,5 м - 101,2 м = 15,3 м.
Головне
Залежно від узятого початкового напрямку розрізняють кути орієнтування: азимут істинний (географічний), азимут магнітний і дирекційний кут.
• Для того щоб визначити кути орієнтування і взаємозв'язки між ними, необхідно знати величини магнітного схилення та зближення меридіанів.
• За горизонталями можна визначити форму і крутизну схилів, абсолютну і відносну висоту будь-якої точки.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. Назвіть основні кути орієнтування. Поясніть принципи їх вимірювання та обчислення. 2. Укажіть, де розміщена інформація про величину магнітного схилення та зближення меридіанів. 3. Що називають горизонталями? 4. Як визначити абсолютну і відносну висоту точки? 5. Поясніть послідовність дій при визначенні падіння річки за топографічною картою.
Поміркуйте
Чому дорівнює істинний азимут ліній руху на північ, схід, південь, захід?
Практична робота 1 (закінчення)
Визначення на топографічній карті географічних (із точністю до секунд) та прямокутних координат окремих точок, географічних і магнітних азимутів, абсолютних і відносних висот точок, падіння річки
1. Використовуючи транспортир, виміряйте дирекційний кут напрямку від позначки висоти 130,4 м (квадрат 4652) на джерело Чисте (с. 220). Обчисліть за допомогою формул магнітного схилення та зближення меридіанів величини істинного та магнітного азимутів.
2. Визначте абсолютну висоту: 1) вершини каменя (квадрат 4653); 2) місця, де розташована школа (квадрат 4453).
3. Обчисліть падіння річки Калинова на відрізку АБ (квадрат 4652).
Практична робота 2
Читання схем руху транспорту свого міста (обласного центру)
Коментарі (0)