Войти
Закрыть

Міжнародний капітал в Україні

11 Клас

МІСЦЕ УКРАЇНИ НА СВІТОВОМУ РИНКУ ІНВЕСТИЦІЙ І ЗАПОЗИЧЕНЬ. У світовому масштабі Україна не є важливою за обсягом залучених інвестицій. Найбільше коштів позичає держава в міжнародних інституцій для реалізації власної внутрішньої політики. Умовами залучення відповідних коштів є проведення економічної політики, спрямованої на лібералізацію національної економіки. Вітчизняні великі корпорації є доволі малими (за рівнем капіталізації), щоб залучити значні кошти за кордоном. На світових біржах котуються лише акції окремих підприємств, переважно в гірничо-металургійному комплексі. (Поясніть чому.) Значну частину прямих іноземних інвестицій в економіку держави становлять капіталовкладення з офшорів, що мають переважно вітчизняне походження. Провідні ТНК і світові системні банки мають в Україні свої філії та окремі установи. Перепродаж у 2005-2010 рр. акцій низки великих банків України іноземним банківським групам призвів до того, що нині вони контролюють такі системні банки держави, як «Промінвестбанк», «Правекс», «Райффайзен банк Аваль» тощо. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ ФІНАНСОВІ КОРПОРАЦІЇ (БАНКИ, ФІНАНСОВІ КОМПАНІЇ) В УКРАЇНІ. З інтернаціоналізацією у 2005 р. банківського сектору України активізувався процес концентрації капіталу. Тому вже у 2012 р. майже третина установ, що діяли на ньому, належали іноземним власникам. Вони переважно увійшли до складу провідних банків країн Європи. Перепродаж у 2005-2010 рр. контрольних пакетів акцій низки великих банків України іноземним банківським групам призвів до того, що у власності держави залишилось лише шість банків (2018 р.). Слід зазначити, що мережа з 20 тис. підрозділів банків країни розміщена нерівномірно по її території. Найбільші банківські центри сформувались в містах: Києві, Дніпрі, Львові. За обсягом сумарних активів і кількістю банківських установ Київ є найбільшим банківським центром України. Політика розміщення філій транснаціональних фінансових корпорацій залежить від їхньої зацікавленості в отриманні прибутку за ставками, вищими за середньосвітові. Тому вони переважно обслуговують іноземні компанії, які збувають свою продукцію на внутрішньому ринку України....
0 Переглянути

Провідні види економічної діяльності третинного сектору України

11 Клас

МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. Ці коридори проходять переважно із заходу на схід. По них у транзитному сполучені між країнами ЄС і СНД постачають різноманітну продукцію. Більшість міжнародних транспортних коридорів є автомобільними або залізничними шляхами, що розпочинаються й завершуються далеко за межами України. Уздовж них створено великі логістичні центри та запущено контейнерні поїзди (наприклад, «Вікінг» за маршрутом Одеса — Мінськ — Клайпеда). Велику роль у загальноєвропейських поставках енергоносіїв продовжує відігравати мережа магістральних нафто- й газопроводів, що прокладена від відповідних покладів корисних копалин у Росії до країн Європи. В останні роки різко зменшились обсяги перевезень територією України товарів з Росії, фактично припинились перевезення в міжнародному сполученні через територію Донецької та Луганської областей. (Поясніть чому.) ОФШОРНА РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ є одним з підвидів сектору послуг, що успішно розвивається. Цьому сприяють висококваліфіковані кадри та порівняно низька вартість їхніх послуг на світовому ринку. Більшість відповідних компаній є малими й середніми (за кількістю зайнятих), проте вони приносять прибуток, співставний з діяльністю великих промислових підприємств. Переважно ці компанії розміщені в столиці та великих містах України в бізнес-центрах....
0 Переглянути

Провідні види сучасної промисловості України

11 Клас

МІСЦЕ УКРАЇНИ В ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ В ЕЛЕКТРОННІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ. Переважно в межах відповідних ланцюгів діють підприємства-філії великих корпорацій (наприклад, «Леоні» в м. Стрий). На них залучають місцеву робочу силу до виконання простих робіт зі складання компонентів окремих видів електронної продукції. Головними чинниками їхнього розміщення переважно на заході України є близькість до відповідних складальних заводів у країнах ЄС та дешевша робоча сила. Обсяг виробництва продукції, її асортимент визначають у штаб-квартирах відповідних ТНК — виробників кінцевої продукції (наприклад, легкових автомобілів). Таким чином відповідні підприємства навіть не постачають свою продукцію на філії цих корпорацій в Україні, на яких здійснюють великовузлову зборку відповідних виробів. (Поясніть чому.) • Як на вашу думку, яку промислову політику слід впровадити в Україні? ВИРОБНИЦТВА ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ: ЧИННИКИ Й ОСОБЛИВОСТІ РОЗТАШУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ. Більшість підприємств фармацевтичної промисловості України збувають свою продукцію за кордоном. Переважно вони є у власності вітчизняних фізичних і юридичних осіб та розташовані у великих містах: Київ, Львів, Харків (мал. 110). Окремі компоненти виробляють їхні виробничі філії в інших населених пунктах (наприклад, у м. Шостка). Головними чинниками їхнього розміщення є висококваліфіковані кадри та наявність спеціальної інфраструктури для виробництва ліків і медикаментів....
0 Переглянути

Види промислового виробництва експортного спрямування

11 Клас

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ Й РЕГІОНАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ РОЗВИТКУ ЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ. Виробництво та розподілення електроенергії розвивалися стабільно. Найбільше виробляють електричного струму Донецька, Запорізька, Миколаївська, Рівненська області (мал. 108). (Поясніть, чому саме ці області.) Було виведено з експлуатації Чорнобильську АЕС (2000 р.), у результаті скоротились обсяги виробництва електричного струму. Експортують його чверть, що дає змогу підприємствам атомної енергетики отримувати кошти для оновлення виробничих потужностей. Уведено в експлуатацію: 4-й блок Рівненської і 2-й блок Хмельницької АЕС (2004 р.), Ташлицька (2006 р.) і Дністровська ГАЕС, відновлено низку малих ГЕС, збудовано малопотужні вітрові й сонячні електростанції. Високий ступінь зношення передавальних пристроїв спричиняє втрати до 30 % електричного струму в мережах. Їхня реконструкція й модернізація просуваються повільно, а це потребує зосередження енергоємних виробництв біля джерел виробництва електричного струму. Виникають проблеми при подальшій електрифікації комунального господарства на фоні зростання його споживання господарствами населення. ЗАМКНУТИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦИКЛ РОЗРОБЛЕННЯ Й ВИРОБНИЦТВА ЛІТАКІВ В УКРАЇНІ, ЕКСПОРТ Й ІМПОРТ АВІАРАКЕТНОЇ ТЕХНІКИ. Україна успадкувала від СРСР замкнений виробничий комплекс у цивільному літакобудуванні. Значною мірою його розвиток визначався експортом більшості продукції. Переважно вітчизняні авіакомпанії закуповують літаки іноземного виробництва, тоді як відповідна національна продукція йде на експорт. В основі технологічного циклу є такі великі підприємства, як «Антонов» і «Мотор Січ», до яких постачають різні складові літаків підприємства-суміжники в межах виробничої кооперації....
0 Переглянути

Сучасна економіка України

11 Клас

РИСИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ. Вітчизняна економіка належить до перехідного типу, оскільки значна частина виробничих фондів успадкована із часів існування планової економіки. Сучасна економіка України має виразне експортне спрямування (мал. 106). У незалежній Україні заходи з лібералізації зовнішньої торгівлі та переорієнтації на торгівлю за межами СНД створили глибоку економічну кризу, що охопила все господарство держави в 1990-і роки. Цей період характеризувався кризою неплатежів між підприємствами, різким зростанням цін на окремі важливі сировинні товари (нафту, природний газ, кольорові метали), неузгодженістю економічних реформ, масштабною приватизацією. Докорінні зміни в економічній структурі України в 1990-і роки ХХ ст. сприяли зростанню обсягів виробництва в експортоорієнтованих (наприклад, чорна металургія) і соціальноорієнтованих (наприклад, харчова промисловість) групах господарської діяльності. Ціла низка підвидів економічної діяльності, насамперед у машинобудуванні, через неспроможність конкурувати з іноземними компаніями були повністю знищені (наприклад, виробництво цивільної радіотехніки). КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ УКРАЇНИ НА СВІТОВИХ РИНКАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ, РУДНОЇ СИРОВИНИ ТА МЕТАЛІВ. Ці переваги насамперед спираються на сприятливі природні умови й ресурси та дешеву кваліфіковану робочу силу. Розглянемо кожний з них окремо. У структурі сільського господарства України у ХХІ ст. утвердились два основні сектори — товарний експортоорієнтований і нетоварний господарств населення. У структурі валової продукції домінує рослинництво з виразним спрямуванням на вирощування зернових й олійних культур на експорт. У рослинництві лідерами є потужні агрохолдинги (мал. 107). На сільськогосподарські підприємства площею 2000 га і більше припадає більше половини посівних площ. Це зумовлено сприятливими природними умовами та високою часткою ріллі....
0 Переглянути

Особливості населення України

11 Клас

КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ. Сукупність людей, які постійно живуть на певній території, називають населенням. Виділяють постійне (мешкає весь час) і наявне (те, що живе в певний час на певній території) населення. Головним джерелом інформації в географії населення є матеріали перепису. В Україні останній такий перепис відбувся у 2001 р. Дізнайтеся більше Максимальну кількість населення в Україні було зареєстровано в 1993 р. — 52,2 млн осіб. За кількістю населення Україна посідає п'яте місце серед європейських держав (після Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії) та 31-е місце у світі (0,6 % населення світу). На 1 січня 2018 р. чисельність наявного населення України становила 42,4 млн осіб (без урахування даних з АР Крим, Донецької та Луганської областей). Від 1993 р. населення України постійно скорочується (мал. 101). (Поясніть чому.) ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ: ПОКАЗНИКИ ТА ПРИРОДНІ, СОЦІАЛЬНІ, ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ НАРОДЖУВАНОСТІ Й СМЕРТНОСТІ, ЇХ ПРОСТОРОВІ ВІДМІННОСТІ. Зменшення чисельності населення України відбувається переважно внаслідок природного скорочення населення. Це природний рух населення — сукупність процесів народжуваності, смертності та природного приросту. Вимірюється у проміле (‰), тобто в розрахунку кількості осіб на 1000 жителів за рік....
0 Переглянути

Україна: територія, політико-географічне положення, устрій

11 Клас

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА ТА ЇЇ ТЕРИТОРІЯ. Однією з обов'язкових ознак держави є її територія. Державна територія — це частина суходолу, окреслена чіткою визначеною лінією державного кордону, яка відділяє територію цієї держави від території інших держав або від території, яка не належить жодній з існуючих держав (наприклад, океан чи море) та на яку поширюється суверенітет і влада певної держави (мал. 100). Межі державної території України, окреслені її кордонами із сусідніми державами, визначились у результаті правонаступництва й підтверджені після проголошення в 1991 р. незалежності, двосторонніми угодами України про державний кордон з усіма країнами-сусідами. • Який політичний статус має АР Крим у системі українського та міжнародного права? Згідно з Конституцією України, наша країна — унітарна, суверенна й демократична держава, парламентсько-президентська республіка. Відкриваємо Україну Від 17 травня 2017 р. діє безвізовий режим для громадян України в зоні Шенген. ПОЛІТИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ УКРАЇНИ. Політико-географічне положення України можна схарактеризувати на двох рівнях — глобальному та регіональному. Глобальне політико-географічне положення країни — її відношення до всіх важливих осередків політичної та військової могутності у світі....
0 Переглянути

Основні поняття політичної географії

11 Клас

ГЕОГРАФІЧНІ СКЛАДНИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ. Усе, що нас оточує — земна твердь, повітря, водні об'єкти, належить до географічного простору. Контроль над ним, особливо у важливих для міжнародної взаємодії точках дотику є важливим питанням геополітики великих держав світу. Кожна держава має власну територію — частину суходолу (включаючи внутрішні гідрографічні об'єкти) та прилеглі до неї внутрішні морські води, у межах яких вона реалізує свої владні повноваження. Місце в політичній географії — найменша одиниця адміністративно-територіального поділу країни. Це та її «цеглинка», яка є в основі владної вертикалі. З місцевими органами влади переважно має справу пересічний громадянин. Ефективність їхнього функціонування є запорукою підтримки державної влади з боку населення країни. • Пригадайте визначення поняття «держава». ПОЛІТИЧНІ СКЛАДНИКИ: ІНСТИТУЦІЇ, ВІДНОСИНИ, «СИЛА». Політичні інституції — це сукупність законодавчо визначених систем органів влади. Виділяють три головні з них: законодавчу, судову, виконавчу. Кожна з них має власні повноваження та територіальну структуру залежно від особливостей історичного розвитку певної країни. Так, в Україні вони є законодавчо відокремленими й незалежними одна від одної, тоді як у Саудівській Аравії — навпаки, уся повнота влади зосереджена в руках короля. Відносини між різними політичними інституціями та всередині них є власне політичними відносинами. На їхнє функціонування впливають не лише законодавчі юридичні акти (наприклад, конституція), а й традиційні звичаї та порядки. Наприклад, у Великий Британії немає єдиної чітко визначеної законодавством системи взаємовідносин між різними гілками влади та політичними інституціями, проте традиції визначають політичні відносини між партіями, обрання й затвердження членів уряду тощо. • Знайдіть в мережі Інтернет визначення поняття «сила»....
0 Переглянути

Інфраструктурний каркас глобальної економіки

11 Клас

СУЧАСНІ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНІ СИСТЕМИ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ МЕРЕЖІ ЯК ІНФРАСТРУКТУРНИЙ КАРКАС ГЛОБАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ. Сучасна транспортно-логістична система глобальної економіки базується на перевезенні товарів міжнародної торгівлі морським транспортом (понад 80 % у 2017 р.) і переміщенні фінансових коштів і платежів по оптико-волоконним лініям комунікаційних спеціалізованих мереж (наприклад, мережа міжбанківських платежів «СВІФТ»). Таким чином глобальна економіка функціонує в єдиному часі. Регулярні перевезення вантажів здійснюються між головними морськими портами (наприклад, між Гамбургом і Сингапуром). Щоденно на морських шляхах світу курсує більш ніж 90 тис. торговельних кораблів. Розрізняють два типи глобальної транспортно-логістичної мережі: перевезення масових насипних вантажів; контейнерні перевезення готових виробів і напівфабрикатів. Масові насипні вантажі (наприклад, залізна руда) переважно перевозять спеціалізованими кораблями великої тоннажності. Технічні характеристики цих суден визначаються габаритами головних міжнародних каналів (наприклад, танкери «панамакс» можуть проходити по Панамському каналу з максимальним завантаженням). Більшість насипних вантажів перевозять між спеціалізованими портами або гаванями великих морських портів світу. У них є спеціальна інфраструктура для перевалки та зберігання цих типів вантажів. Масові поставки виконують у межах довготривалих контрактів на великі обсяги товарної продукції. Переважно перевозять сировину до розвинених країн світу. У 2000-і роки зросла роль Китаю в закупівлі великих партій різної сировини для забезпечення стабільної роботи власної промисловості. Так сформувався новий великий за обсягами перевезень вантажів маршрут поставок між Австралією (підприємства-постачальники залізної руди й кам'яного вугілля) і морськими портами Китаю (підприємства-виробники продукції). Також у 2000-і роки розпочато регулярні великі поставки скрапленого газу між морськими спеціалізованими портами Катару та США. Значну частину цієї сировини постачають на великі промислові підприємства, що функціонують у складі портово-промислових комплексів. Для контейнерних перевезень готових виробів і напівфабрикатів від 1956 р. використовують спеціалізовані кораблі. Ними доставляють великі партії стандартних типів продукції, наприклад, мобільні телефони. У 2017 р. налічувалось близько 6 тис. контейнеровозів. Для їх розвантаження в морських торговельних портах...
0 Переглянути

Сучасні глобальні ланцюги доданої вартості

11 Клас

ГЛОБАЛЬНІ ЛАНЦЮГИ ДОДАНОЇ ВАРТОСТІ У ВИРОБНИЦТВІ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ, АЛЮМІНІЮ, МІДІ. ЧИННИКИ ТА ФОРМИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ КРАЇН. У глобальних ланцюгах доданої вартості (мал. 93) можуть бути задіяні компанії (підприємства) кількох країн, розміщених на різних континентах. Тому країни мають різну міжнародну спеціалізацію. Кінцеві споживачі товарів чи виробів ще більше розпорошені по світу. Виробництво продукції кольорових металів (зокрема алюмінію, міді) має кілька виразних стадій. (Пригадайте їх з курсу географії 9 класу.) Наведемо приклад глобального ланцюга доданої вартості за участі України: Гвінея видобуває лише боксити, Україна переробляє їх на оксид алюмінію, Росія виробляє з нього товарний алюміній, який переважно збувають машинобудівним компаніям США. Весь ланцюг від видобування до збуту кінцевої продукції є глобальним, і відповідні підприємства входять до складу єдиної ТНК «Русал», яка контролює 40 % світового ринку первинного алюмінію. Подібна ситуація і з виробничим ланцюгом у мідній промисловості, де одна група країн спеціалізується на видобуванні сировини з вмістом міді (наприклад, Чилі), друга — на її первинній переробці (наприклад, ДР Конго), а третя — на рафінуванні металевої міді (наприклад, Німеччина). Значною мірою це зумовлено наявними можливостями залучення місцевих ресурсів і спеціально підготовлених трудових кадрів, а також державною політикою із залучення ТНК до створення необхідних виробничих потужностей (наприклад, «Ріо-Тінто»). Особливістю ринку чорних металів є тісний зв'язок між розміщенням виробничих потужностей з виплавки первинного чавуну та сталі й прокатом масових видів сталевої продукції. Головні потужності контролює ТНК «МітталСтілл» (мал. 94), яка створила глобальні ланцюги доданої вартості. Наприклад, на її металургійний завод у м. Дюнкерк (Франція) залізну руду завозять з Бразилії, кам'яне вугілля — з Польщі та Південної Африки, а готовий прокат постачають на машинобудівні підприємства Франції та інших країн-членів ЄС....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 8 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 28
Назад

Навігація