Войти
Закрыть

Форма і розміри Землі (геоїд, рівнева поверхня)

11 Клас

1. ТОПОГРАФІЯ ТА ГЕОДЕЗІЯ ЯК НАУКИ. Топографія (від грец. — «описувати місцевість») тісно пов’язана з картографією та геодезією і розглядає в деталях способи вивчення земної поверхні й відображення її на картах і планах. Топографічна зйомка є основним методом вивчення земної поверхні. Для створення топографічних карт земної поверхні в заданому масштабі проводять комплекс польових вимірювань на місцевості та камеральні роботи. Значення топографії важко переоцінити, особливо для картографування природного середовища. Описи місцевості не замінять топографічних карт, які є основним матеріалом для складання загальногеографічних карт. Геодезія тісно пов’язана з астрономією, географією, геологією, геоморфологією, геофізикою. Завдання геодезії — визначення форми й розмірів Землі та її зовнішнього гравітаційного поля; дослідження горизонтальних і вертикальних деформацій земної кори; дослідження змін берегової лінії Світового океану та земних полюсів. Серед практичних завдань виділяють: визначення положення окремих точок земної поверхні в обраній системі координат; складання карт і планів місцевості; виконання вимірювань для пошуку, проектування, будівництва й експлуатації будівель і споруд. Що таке загальногеографічна карта? Як ви її використовуєте? СЛОВНИК Топографія — наука, що вивчає методи зображення географічних і геометричних елементів місцевості з метою створення топографічних карт. Topography is a science that studies the earth's surface geometrically in order to create topographic maps....
0 Переглянути

Географія як система наук

11 Клас

1. ГЕОГРАФІЯ ЯК СИСТЕМА НАУК. ОБ'ЄКТ І ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕОГРАФІЇ. Відомо, що все у світі відбувається у двох вимірах: просторі й часі. Простір — географія, час — історія. Зростання складності і значення цих двох наук у житті суспільства є очевидним. Головним завданням географії в середній школі є формування просторово-територіальної орієнтації людини. Об’єктом вивчення географії є поверхня нашої планети, а предметом — територіальна організація природних і соціально-економічних об’єктів, процесів та явищ на ній. При цьому територіальна організація розглядається як розміщення об’єктів, процесів та явищ на земній поверхні в певному порядку. Дослідження цього порядку, розуміння його закономірностей у всіх проявах і є завданням географії. У наш час географія — це система наук, що вивчає природні й виробничі територіальні комплекси та їхні компоненти (мал. 1). Назвіть об'єкт і предмет вивчення вказаних у схемі наук (мал. 1). 2. ПОНЯТТЯ ГЕОСИСТЕМИ. Для геосистем характерні складність і відкритість. Основою функціонування геосистем є розміщення їх об’єктів у певному порядку, взаємозв’язку та взаємодії. Найбільшою геосистемою нашої планети є географічна оболонка. Вона складається з підсистем. Останні самі є геосистемами й складаються, у свою чергу, із геосистем меншого масштабу, створюючи єдину систему через обмін речовиною та енергією....
0 Переглянути

Основні терміни і поняття

11 Клас

Абсолютна висота — висота точок місцевості, що відраховується від рівня моря (за початок відліку висот на картах беруть рівень Балтійського моря). Азимут істинний, або географічний — кут, що відраховується за годинниковою стрілкою від північного напрямку географічного меридіана до заданого напрямку. Азимут магнітний — кут, що відраховується за годинниковою стрілкою від північного напрямку магнітного меридіана до заданого напрямку. Альбедо — відношення кількості відбитої енергії до загальної кількості енергії, яка падає на цю поверхню. Антропосфера — частина географічної оболонки, що охоплює все людство як сукупність організмів. Атмосфера — повітряна оболонка Землі, пов'язана з нею силою тяжіння. Валовий внутрішній продукт (ВВП) — сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених на території країни за рік незалежно від національної належності підприємств. Вивітрювання — сукупність фізичних, хімічних та біологічних процесів, які ведуть до перетворення та руйнування гірських порід і мінералів у приповерхневій частині земної кори. Висотна (вертикальна) поясність — закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів, пов'язана зі зміною висоти над рівнем моря, що характерна для гірської місцевості....
0 Переглянути

Сталий (збалансований) розвиток

11 Клас

Стратегія сталого (збалансованого) розвитку є однією з найактуальніших у всіх сферах діяльності людства. Її головне завдання полягає в тому, щоб сучасне покоління могло задовольняти свої потреби, зокрема в товарах, послугах, соціальній стабільності та безпечному довкіллі, але при цьому не створювати перешкод для майбутніх поколінь у задоволенні їхніх потреб (мал. 1). Основні положення сталого (збалансованого) розвитку були проголошені в 1992 р. на Конференції ООН із навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, Бразилія), на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку в Йоганнесбурзі (ПАР) у 2002 р. вони були підтверджені, уточнені й конкретизовані, а на конференції «Ріо+20» (Ріо-де-Жанейро) у 2012 р. — продовжені. 2. Досвід реалізації планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах. На сьогодні відсутня загальновизнана система показників реалізації національних стратегій сталого розвитку, але існують різні методики оцінки успіхів країн на цьому шляху (у тому числі розроблені в Україні). Здебільшого серед країн-лідерів опиняються високорозвинені країни, які мають фінансові можливості найбільш послідовно й повно реалізовувати стратегію сталого розвитку. Зокрема, це Німеччина, Ісландія, Швейцарія, Швеція, Австралія, Канада, Данія, Фінляндія, Норвегія. Так, у Німеччині Федеральне статистичне відомство кожні два роки оприлюднює звіт про стан показників сталого розвитку, а кожні чотири роки вдосконалюється сама національна стратегія. Серед окремих завдань на найближчі роки: забезпечити стабільне й доцільне економічне зростання, запобігти значній нерівності в доходах населення, підвищити частку екологічного землеробства до 20 %, збільшити частку відновлюваних джерел енергії в кінцевому споживанні енергії (18 % — до 2020 р., 30 % — до 2030 р., 60 % — до 2050 р.), скоротити викиди парникових газів....
0 Переглянути

Сучасний стан окремих складових третинного сектору

11 Клас

Завдяки економіко-географічному положенню Україна має потужний транзитний потенціал. Його ефективне використання пов'язане із транспортною системою. Особливо посилюється необхідність її розвитку в умовах інтеграції держави в європейську економіку. Важливого значення набуває проходження через Україну міжнародних транспортних коридорів (МТК). Вони необхідні для того, щоб на найважливіших напрямках об'єднати одразу кілька видів транспорту під час перевезення вантажів і пасажирів через територію кількох країн. Початок формуванню МТК було покладено на Критській конференції Європейського співтовариства в 1994 р. Територією України проходять чотири європейські МТК (мал. 1): №3: Берлін (Дрезден) — Вроцлав — Львів — Київ. № 5: Венеція — Трієст — Любляна — Будапешт — Ужгород — Львів. №7: Дунайський (водний): Австрія — Угорщина — Сербія — Болгарія — Румунія — Молдова — Україна. № 9: Гельсінкі — Санкт-Петербург (Москва) — Київ — Кишинів — Бухарест — Александруполіс (із чотирма відгалуженнями)....
0 Переглянути

Сучасний стан окремих виробництв хімічної, деревообробної, легкої та харчової промисловості

11 Клас

Фармацевтичний ринок України пропонує створення та виготовлення ліків, дієтичних добавок, вітамінів, лікувальної косметики, а також їх реалізацію через збутові мережі (аптеки, аптечні пункти тощо). Фармацевтична промисловість України є однією з найбільш перспективних та високоприбуткових складових промисловості. При цьому тільки третина зареєстрованих лікарських засобів на ринку вироблена на українських підприємствах. У грошовому вимірі їх частка продовжує збільшуватися. За підсумками 2017 р. цей показник склав 43,3% (у 2016 р. — 43,0 %, у 2015 р. — 41,5 %). Українська фармацевтична промисловість виробляє близько 1,4 тис. із 3 тис. препаратів, що продаються в державі. Переважають готові лікарські засоби — 84% від загального обсягу продажів. Розробка й виробництво фармацевтичної продукції потребують тривалих наукових досліджень, упровадження та перевірки нових препаратів. Це можливо за умов високого рівня розвитку науки та наявності кваліфікованих трудових ресурсів. Тому найбільше підприємств зосереджені в освітніх і наукових центрах. Провідними виробниками є «Фармак», «Лекхім» «Дарниця», «Здоров'я», «Артеріум» («Київмедпрепарат» та «Галичфарм»), «Борщагівський ХФЗ», «Санофі» (Україна). Зазначимо, що частина сировини для виробництва ліків на цих підприємствах надходить із-за кордону. Лідером серед виробників ліків є ПАТ «Фармак» (Київ). Щороку компанія освоює та пропонує на ринок близько 20 нових препаратів. У 2015 р. було введено в дію новий лабораторно-технологічний комплекс, що дозволяє компанії істотно змінити організацію досліджень та розробки нових препаратів....
0 Переглянути

Сучасний стан окремих виробництв машинобудування

11 Клас

Україна належить до небагатьох країн світу, що мають необхідний потенціал для виробництва пасажирських і супервантажних транспортних літаків із дальністю польоту до 10 тис. км. Це можливо завдяки авіаційному концерну Державне підприємство «Антонов» (Київ), що об'єднує конструкторське бюро, комплекс лабораторій, завод та випробувальний комплекс. Отже, в Україні існує повний цикл створення сучасних літаків — від наукових досліджень і проектування до здійснення випробувань, сертифікації, серійного виробництва й сервісного обслуговування. Родоначальником потужних транспортних літаків був Ан-22, згодом на повітряних трасах з'явилися Ан-124 «Руслан» та Ан-225 «Мрія». Останній є найбільшим та найпотужнішим у світі транспортним літаком. Йому належать 240 світових рекордів, що є безпрецедентним випадком в історії авіації. Після Ан-225 було розроблено середньомагістральний військово-транспортний літак Ан-70. На підприємстві було створено і новий пасажирський турбореактивний літак Ан-148, який вважають найбільш перспективним для ринку країн Азії та Центральної і Південної Америки (мал. 1). Також серійного випуску набув літак Ан-158 (шість одиниць було передано авіакомпанії «Кубана», Куба). На базі цього повітряного судна створено близькомагістральний транспортний турбореактивний літак Ан-178 (мал. 2). У 2016 р. було укладено контракт з азербайджанською компанією на поставку десяти повітряних суден. Значний інтерес становить 52-місний турбогвинтовий літак Ан-140, призначений для заміни технічно застарілих літаків місцевих авіаліній Ан-24....
0 Переглянути

Україна на окремих світових товарних ринках. Сучасний стан енергетики

11 Клас

Найбільш ефективна участь у міжнародному поділі праці можлива за наявності конкурентних переваг у виробництві окремих видів товарів та послуг на світових ринках. Ці переваги обумовлені чинниками, що вигідно відрізняють країну від інших. Серед внутрішніх чинників найбільше значення має ресурсний — природні (мінеральні, водні, лісові, земельні, кліматичні, рекреаційні), трудові, фінансові, виробничі ресурси, а також ефективні способи їх використання (див. таблицю 1). Останнє передбачає наявність таких чинників, як технологічний (використання сучасного обладнання, верстатів, машин), інноваційний (запровадження нових технологій та інших досягнень НТП), управлінський (високий рівень організації виробництва, зростання продуктивності праці, висока кваліфікація трудових ресурсів, стратегічне мислення на різних рівнях управління, ефективність державного регулювання, наприклад підтримка того чи іншого виробництва), ринковий (налагодження каналів збуту продукції, швидке реагування на потреби ринку, позитивна репутація серед споживачів, наявність розвиненої інфраструктури). Існують і зовнішні чинники, які можуть сприяти існуванню конкурентних переваг країни у виробництві товарів та послуг. У першу чергу вони залежать від попиту на них і наявності країн-конкурентів та їхніх можливостей на цьому ринку. 2. Конкурентні переваги України на світовому ринку сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки. Головним засобом виробництва в сільському господарстві є земля. Відомо, що понад 40 % площі України займають чорноземи, які найбільш придатні для використання в сільському господарстві. Разом із рівнинним рельєфом це є основою для отримання сільськогосподарської продукції, яка має порівняно невисоку собівартість. Важливим показником кліматичних ресурсів є тривалість вегетаційного періоду. В Україні цей період достатній для вирощування більшості сільськогосподарських культур помірного поясу, але для масового розведення теплолюбних культур, наприклад винограду, найбільш придатні південна частина країни і Закарпаття....
0 Переглянути

Сучасні риси національної економіки України

11 Клас

Ви вже знаєте, що національна економіка — це історично сформована сукупність підприємств та установ, які працюють на території певної держави з метою задоволення потреб людей і підвищення їхнього рівня життя. Основним показником її розвитку є валовий внутрішній продукт (ВВП). Він виражає сукупну вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених на території країни незалежно від національної належності підприємств. Від нього залежить рівень освіти, культури й охорони здоров'я громадян країни. Виділяють номінальний і реальний ВВП. Номінальний, або абсолютний ВВП, виражається в поточних (фактичних) цінах цього року. Реальний ВВП (із поправкою на інфляцію) виражається в цінах попереднього (або будь-якого іншого базисного) року. Отже, у реальному ВВП ураховується, якою мірою зростання ВВП визначається реальним зростанням виробництва, а не зростанням цін. Показник ВВП розраховується в гривні й доларах США. Незважаючи на складну економічну й політичну ситуацію в країні, ВВП України зростає (у доларах США після різкого падіння у 2014—2015 рр.) (див. таблицю)....
0 Переглянути

Населення України

11 Клас

На землях сучасної України, за оцінками вчених, на початку XV ст. проживало 3,7 млн осіб, через два століття — 5,2 млн, у XVIII ст. населення зросло майже до 9 млн, а на початку XX ст. Склало майже 30 млн осіб. Максимальною кількість населення була в 1993 р. — 52,2 млн осіб. У 2018 р. ця цифра склала 42,3 млн осіб, що становить 0,6 % від загальної кількості населення світу (див. таблицю 1). * Без урахування тимчасово окупованої АР Крим і міста Севастополя. 1) За даними таблиці побудуйте графік «Зміни в кількості населення України (у сучасних кордонах) із 1897 до 2018 р.». 2) Виявіть періоди, коли населення України збільшувалося та зменшувалося. До 1993 р. населення України зростало за рахунок додатного сальдо міграції, але потім розпочалася депопуляція. В останні роки народжуваність складає 10—11‰, смертність залишається на високому рівні й становить 14—15 ‰, природний приріст дорівнює -3—5‰ (мал. 1). Найбільш несприятлива ситуація у східних областях, а також у ряді північних, південних і центральних областей (наприклад, у Донецькій, Запорізькій, Дніпропетровській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Кіровоградській обл.). Найбільший від'ємний приріст населення впродовж декількох останніх років спостерігається в Чернігівській області. Значною мірою це пояснюється високою часткою населення старшої вікової групи. Краща ситуація в західній частині країни, а також у місті Києві. Причому, як правило, це досягається як за рахунок вищої народжуваності, так і нижчої смертності. Так, у Закарпатській області народжуваність становить 11,6—14,5 ‰, а смертність — 11,5—12,2 ‰....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28
Назад

Навігація