Речовини. Фізичні властивості речовин
- 1-02-2022, 14:55
- 378
5 Клас , Природознавство 5 клас Ярошенко, Бойко
§ 7. Речовини. Фізичні властивості речовин
Вивчення параграфа допоможе вам:
• називати фізичні властивості;
• пояснювати відмінності між фізичними властивостями газів, рідин і твердих тіл;
• порівнювати речовини за їх фізичними властивостями.
Із попереднього параграфа ви дізналися про загальні характеристики тіл — форму, розміри, масу, об’єм, агрегатний стан. А чи задумувались ви, з чого утворені тіла? Століттями людина шукала відповідь на це запитання.
Мал. 11. Срібна, пластмасова та залізна ложки
Речовини. Відомо, що тіла складаються з речовин.
На мал. 11 зображено срібну, пластмасову та залізну ложки. Вони приблизно однакової форми та розмірів. У кожну з них можна набрати майже однаковий об’єм води.
Мал. 12. Поліетиленові предмети (пакет, кришки, труби, ємність для рідини)
Назвіть кілька речовин, без яких людина не може обійтися.
Назвіть кілька різних тіл, що виготовлені з однієї речовини.
Але срібну ложку виготовили із срібла, пластмасову — з поліпропілену, залізну — із заліза.
Срібло, поліпропілен, залізо — приклади речовин. Удома і в школі ви постійно маєте справу з речовинами. Життя кожної людини неможливо уявити без таких речовин, як вода, кисень, цукор, кухонна сіль.
Розгляньте мал. 12. Зверніть увагу: зображені тіла мають різну форму, розміри та об’єм, але всі вони виготовлені з однієї речовини — поліетилену.
Властивості речовин. Кожна речовина має свої властивості.
Властивості речовин — це ознаки, за якими розрізняють речовини або встановлюють між ними подібність.
Розрізняють фізичні й хімічні властивості речовин. До фізичних належать колір, блиск, агрегатний стан, запах, прозорість та деякі інші.
У цукру і солі спільним є білий колір і добра розчинність у воді. А відмінність полягає в їхньому смаку.
Увага! Невідомі вам речовини в жодному разі не можна перевіряти на смак!
Блиск також належить до фізичних властивостей речовин. Він зумовлений відбиттям світлових променів від поверхні речовини. Наприклад, срібло блищить, а поліетилен — ні.
Наступною властивістю речовин є запах. Парфуми ми відчуваємо навіть на відстані завдяки наявності в них речовин із сильним запахом. А ось вода — без запаху і смаку.
Металева кулька
Через шар води в акваріумі легко розгледіти камінці, рослини, рибок. Це тому, що вода прозора. Через алюміній, навіть через тоненьку його плівку, нічого не побачиш, бо він непрозорий. Так, через алюмінієву обгортку не видно шоколадної плитки. Прозорість є однією з властивостей речовин і тіл.
Колір, блиск, запах, прозорість — фізичні властивості речовин.
Прозорість — одна з властивостей води
У природі речовини трапляються у трьох станах: твердому, рідкому, газуватому. Тобто розрізняють твердий, рідкий, газуватий агрегатні стани речовин. Зокрема, речовину воду ви бачили в усіх трьох станах. І знаєте, що її агрегатний стан залежить від температури. За кімнатної температури в алюмінію твердий агрегатний стан, у води — рідкий, а в кисню — газуватий.
Пригадайте досліди з перетворення води на пару та лід.
Відмінності між агрегатними станами речовин. У газуватому стані речовина не зберігає ні форми, ні об’єму. Тому вона заповнює весь доступний їй об’єм. У рідкому стані речовина зберігає об’єм, але легко змінює форму. Наприклад, налиті в мірний стакан 100 мл води набудуть форми тієї частини стакана, у якій перебуває вода (мал. 13, а). Якщо стакан нахилити, об’єм води не стане ні більшим, ні меншим. Але вона легко змінить форму (мал. 13, б). Це означає, що рідина може вільно перетікати з однієї посудини в іншу або розливатися. Таку властивість рідких речовин називають текучістю.
Більшість речовин перебувають у твердому агрегатному стані, тому й тіла, виготовлені з них, — тверді (мал. 14, с. 32).
Їх форму можна змінити, але для цього слід докласти зусиль. Наприклад, зігнути алюмінієвий дріт вам під силу. Надана йому форма збережеться.
Мал. 13. Текучість — властивість рідин
Мал. 14. Тверді тіла зберігають форму
Тверді тіла мають форму та об’єм і можуть змінювати їх під впливом зовнішньої дії. Рідини зберігають об’єм, але легко змінюють форму. Газуваті речовини не зберігають ні об’єму, ні форми.
А чи можна переводити речовину з одного агрегатного стану в інший? За різних умов для більшості речовин можна досягти кожного з трьох агрегатних станів. Для цього слід змінити звичайні для речовини умови, наприклад, нагріти чи охолодити до певної температури.
Скарбничка знань
Мідні та алюмінієві провідники
Продовжимо ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Електропровідність — це здатність речовин проводити електричний струм. Виявляється, що одні речовини проводять електричний струм (залізо, алюміній, мідь, срібло), а інші, наприклад ті, з яких виготовлені гумові рукавиці, скляний і порцеляновий посуд, — ні. Тому для ліній електропередачі підходять алюмінієві дроти, а не гумові трубки. А щоб захистити себе від ураження електричним струмом, електрики працюють у гумових рукавицях.
Теплопровідність — це здатність речовин передавати тепло в навколишній простір. Узимку від дерев’яної ручки ми не відчуваємо такого холоду, як від металевої. Пояснюється це тим, що деревина має низьку теплопровідність, а метал — високу.
Станьте дослідниками природи
У різній теплопровідності різних речовин ви можете легко переконатися на простому досліді. Обережно налийте гарячої води порівну у дві однакові склянки. Одночасно помістіть у них по чайній ложці приблизно однакових розмірів, але в одну — металеву, у другу — пластмасову. Тримайте ложки за їх верхню частину лівою і правою руками. Яка рука швидше відчує тепло ложки? Як ви вважаєте, від чого це залежить?
Перевірка знань
1. У яких агрегатних станах можуть перебувати речовини? Наведіть приклади.
2. Назвіть відомі вам властивості газів, рідин, твердих тіл.
3. Чому через скляну шибку вулицю видно, а через дерев’яні двері — ні?
4. Які фізичні властивості кухонної солі вам відомі?
5. Заповніть табл. 3 у зошиті, добираючи до кожної речовини її властивості.
Таблиця 3
6. Учень виконав експеримент — надув не надто сильно повітряну кульку. Після того як повітря заповнило гумову кульку, надійно зав’язав її ниткою. Помірно стиснув кульку з боків руками.
Змінила кулька форму чи ні? Чому? Збільшився чи зменшився об’єм кульки при цьому?
Спрогнозуйте, чи стануться зміни з формою й об’ємом кульки після того, як учень відпустив руки. Зберегла кулька набуті форму й об’єм чи повернулася до початкових?
Свої припущення і твердження ви можете перевірити дослідним шляхом.
Коментарі (0)