§ 21. АСТРОНОМІЯ — НАУКА ПРО ВСЕСВІТ

Астрономія (у перекладі з грецької мови астро - зоря і номос - закон) виникла у зв’язку з практичними потребами людини і є дуже давньою наукою, адже перші астрономічні записи датуються ХХІ-ХVІІ ст. до н. е.

• Уявлення людини про Всесвіт

Нині відомо, що у Всесвіті, крім зір, існує ще багато інших космічних тіл та їхніх систем - планет, астероїдів, комет, галактик, туманностей. Тому астрономи вивчають усі об’єкти, які розташовані за межами Землі, та їхню взаємодію між собою.

Слово космос, яке ми часто використовуємо як синонім Всесвіту, у перекладі з грецької означає порядок. Тобто ще в Давній Греції вчені розуміли, що Всесвіт існує за деякими законами, тому на небі існує певний порядок. У наш час під словом космос астрономи розуміють навколоземне й міжпланетне середовище за межами атмосфери Землі.

Відомо, що вже за 3000 років до н. е. єгипетські жерці за першою появою найяскравішої зорі земного зоряного неба Сіріуса визначали час настання розливу річки Ніл. У Давньому Китаї за 2000 років до н. е. видимі рухи Сонця та Місяця були так добре вивчені, що китайські астрономи передбачали настання сонячних і місячних затемнень.

• Моделі системи світу

Тривалий час, протягом 1500 років, вважали, що нерухома Земля розташована в центрі Всесвіту, а навколо неї обертаються планети, Сонце, Місяць. Зорі начебто розташовані на сфері, яка обмежує Всесвіт. Цю систему світу, яка отримала назву геоцентрична модель світу, запропонував грецький учений Клавдій Птолемей у 150 році до н. е. (мал. 74).

Мал. 74. Грецький учений Клавдій Птолемей і його геоцентрична модель світу

Одним з перших понад 500 років тому ці уявлення спростував польський учений Міколай Коперник. Після тридцяти років тривалих спостережень і завдяки складним математичним розрахункам він довів, що Земля не центр Всесвіту, а лише одна з планет, що обертаються навколо Сонця. Ця система отримала назву геліоцентрична (мал. 75).

Мал. 75. Міколай Коперник і його геліоцентрична модель світу

Проте минуло ще багато років, перш ніж відкриття М. Коперника набуло визнання. Для його підтвердження потрібні були роботи Тіхо Браге, що спостерігав рух планет, Йоганна Кеплера, який відкрив закони руху планет, Галілео Галілея, який за допомогою збудованого ним телескопа зробив багато астрономічних відкриттів.

• Методи і прилади для вивчення Всесвіту

Астрономія істотно відрізняється від інших галузей природознавства. В основі інших природничих наук лежить експеримент. Фізик чи хімік може штучно створювати різні умови й досліджувати, як зміна цих умов впливає на перебіг певного процесу.

Основа астрономії - спостереження. Вивчаючи світло, що надходить до Землі від небесних світил, астрономи не тільки змогли визначити відстані до них, дослідити їхні надра, вивчити їхню будову, а й з’ясували історію їхньої появи і розвитку.

Можна сказати, що сучасна астрономія утримується на трьох «китах»:

1) потужна техніка, тобто телескопи з найрізноманітнішими допоміжними приладами й пристосуваннями (мал. 76);

Мал. 76. Сучасна техніка для вивчення Всесвіту

2) уся сукупність законів, ідей і методів фізики, установлених і розроблених за останні триста років;

3) увесь складний і різноманітний математичний апарат у поєднанні з можливостями сучасної обчислювальної техніки.

• Розвиток науки астрономії

Сучасна астрономія - дуже розвинена наука: у ній існує понад десять напрямів досліджень. Так, небесна механіка досліджує рух небесних тіл. Астрофізика вивчає хімічний склад і внутрішню будову та природу небесних тіл і явищ. Зоряна астрономія вивчає будову нашої Галактики й інших зоряних систем.

Людина як розумна істота освоює Землю, змінюючи обличчя планети. Вона створила сучасну техніку й нові технології, які дали змогу вийти за межі Землі й почати практичне освоєння космосу. Людина вийшла у відкритий космос, здійснила посадку на Місяць, космічні зонди досягли Марса (мал. 77).

Мал. 77. Сучасна техніка й нові технології дають змогу вийти за межі Землі та почати практичне освоєння космосу

Підсумки

• Астрономія вивчає небесні тіла, їхню будову, походження і взаємодію між собою.

• Основний метод досліджень в астрономії - спостереження.

• У сучасній астрономії існує понад десять окремих напрямів наукових досліджень.

Сторінка ерудита

Визначення відстані до зір завжди було одним з головних завдань астрономії. У 1838 році три астрономи (у різних частинах світу) успішно виміряли відстані до деяких зір. Фрідріх Бессель у Німеччині визначив відстань до однієї із зір у сузір’ї Лебідь. Видатний астроном Василь Струве визначив відстань до зорі Веги. На мисі Доброї Надії в Південній Африці Томас Гендерсон виміряв відстань до найближчої до Сонця зорі - Альфи в сузір’ї Кентавра. Їхній успіх був зумовлений тим, що зорі, до яких вони вимірювали відстані, перебували відносно близько до Землі. Визначивши відстані до зір, учені змогли їх охарактеризувати.

Запитання і завдання

1. Що вивчає наука астрономія?

2. Які існували моделі світу? У чому полягали відмінності між ними?

3. Назви відомих тобі дослідників Всесвіту. Який їхній внесок у його вивчення?

4. Які методи дослідження використовують в астрономії?

скачать dle 11.0фильмы бесплатно