Відомий дослідник морських глибин француз Жак-Ів Кусто значну частину свого життя провів під водою, вивчаючи живий світ морів і океанів. Нині багато країн світу досліджують океани з метою використання їх багатств.

Жак-Ів Кусто (1910—1997)

У наш час океанами й морями плавають тисячі суден, на їх узбережжях з'явилися великі міста. Попри це водні простори залишаються малодослідженими.

ДОСЛІДЖЕННЯ АТМОСФЕРИ. Життя людини та її господарська діяльність багато в чому залежать від стану повітряної оболонки нашої планети. Для спостереження за її станом у багатьох місцях на земній купі розміщено метеорологічні станції. Спираючись на їх дослідження, завбачують погоду. Особливо важливо передбачувати такі несприятливі атмосферні явища, як гроза, буревій, град. Це дає змогу хоч якоюсь мірою захиститися від них.

Прилади для дослідження атмосфери

Важливими у наш час є дослідження повітряного простору для запобігання його забрудненню. Забруднене викидами підприємств і транспорту повітря є дуже шкідливим для здоров'я людини.

ЩО ВИВЧАЮТЬ В АНТАРКТИДІ. Материк, що розташований на краю обжитих людиною місць на Землі, тривалий час залишався за межами досліджень. Не сприяли його вивченню й надзвичайно суворі природні умови: морози до -80 °С та сильні вітри. Регулярні дослідження в Антарктиді проводяться лише півстоліття. На материку і прилеглих островах різні країни світу обладнали наукові станції. На одній з них — станції «Академік Вернадський» — з 1996 р. проводить дослідження й Україна.

Мал. 23. Українська наукова станція «Академік Вернадський» в Антарктиді

Сучасні дослідження встановили, що Антарктида покрита льодовим панциром завтовшки близько 2 км. Її величезний льодовий покрив впливає на погодні умови всіх материків. Подальше вивчення криги може виявитися ключем до відкриття минулого не тільки Антарктиди, а й усієї Землі.

ЩО ВИДНО НА ЗЕМЛІ З КОСМОСУ. У 1957 р. земляни запустили у космос перший штучний супутник Землі, а згодом — і корабель із першою людиною на борту. Відтоді почалася космічна ера у вивченні земної кулі. Україна — космічна держава. Вона здійснила запуск двох космічних апаратів. У 1997 р. громадянин України Леонід Каденюк полетів у космос у складі міжнародного екіпажу американського космічного корабля «Колумбія».

Леонід Каденюк (нар. 1951)

Космонавти за фантастично короткий час (90 хв) здійснюють космічну подорож довкола Землі, на пізнання якої людство витратило тисячоліття. Що нового можна розгледіти з космічних висот, віддаляючись від земної кулі на сотні й тисячі кілометрів?

На орбіті Землі у будь-який момент часу перебувають тисячі супутників. Космічні апарати обладнані спеціальними приладами для фотографування. Люди ніби отримали очі, що з міжпланетного простору оглядають Землю.

Мал. 24. Знімання поверхні нашої планети штучними супутниками Землі

З космосу вдалося зазирнути у важкодоступні куточки Землі: високогір’я, полярні райони, простори океанів, ліси і пустелі. Космічні апарати використовують для спостереження за стихійними явищами: виверженням вулканів, повенями, сходженням снігових лавин, буревіями. Знімки швидко і, головне, безпечно передають відомості про район стихійного лиха. Метеорологічні супутники «оглядають» Землю і визначають характер хмарності, поширення снігового покриву. Космічні знімки допомагають не тільки завбачувати погоду, знаходити родовища корисних копалин, а й визначати розміри лісових пожеж, забруднень земної поверхні тощо (мал. 25). Завдяки їм створюють детальні карти земної поверхні. Немає сумніву, що ми стоїмо на порозі нової доби великих відкриттів: космічного простору і водночас своєї планети.

Мал. 25. Космічні знімки: а — виверження вулкана; б — ураган, в — згарище після лісової пожежі

ВЛАСНІ ТУРИСТИЧНІ ПОДОРОЖІ. Колись подорожі, як ви вже знаєте, були основними джерелами отримання інформації про ті чи інші країни. У наш час, коли бурхливо розвивається туризм, кожна людина може організувати власну мандрівку. Мета подорожей може бути різною. Одні прагнуть з'їхати із засніженої гори, інші вирушають до моря, щоб пірнути в його глибини. Ще хтось хоче на власні очі побачити визначні архітектурні пам'ятки. Будь-які подорожі дають людині величезне задоволення.

Водночас вони можуть прислужитися й для розширення знань про Землю. Хай би якою була мета вашої мандрівки, хай би куди ви їхали чи йшли, завжди той, хто уважний, відкриє для себе особливості рельєфу й водойм, небачених рослин і тварин, традиційні галузі господарства, транспорту, звичаї населення і пам'ятки культури та багато іншого цікавого і пізнавального. Тож подорожуйте і робіть свої відкриття!

Пам'ятник мандрівникам (Канарські острови, Іспанія)

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Географічні дослідження Землі тривають і в наш час, нині їх основними об'єктами є Антарктида, Світовий океан, атмосфера, літосфера.

• Сучасні дослідження пов'язані з використанням природних багатств і охороною навколишнього середовища.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Поміркуйте, чому загострюються відносини людини і природи.

2. Чому важливо досліджувати океани і моря?

3. Обґрунтуйте необхідність вивчення атмосфери.

4. Які дослідження проводяться в Антарктиді?

5. Як допомагають космічні знімки вивчати Землю?

6. Як ви вважаєте, чи можливі у наш час відкриття, наприклад у вашій місцевості? Які?

7*. Підготуйте міні-проект у вигляді невеликої усної розповіді, показу фотографій чи комп'ютерної презентації на тему «Мої географічні відкриття». Для цього:

• 1) укажіть маршрут вашої подорожі (послідовно напишіть населені пункти, в яких ви побували);
• 2) покажіть ці пункти на карті України або світу;
• 3) розкажіть про те, що вас зацікавило і вразило під час подорожі;
• 4) продемонструйте фото чи слайди краєвидів, пам’яток історії та іншого.

ШУКАЙТЕ В ІНТЕРНЕТІ

Чи знаєте ви, що таке бекпекінг (backpacking)? Якщо ні, то дізнайтеся з Інтернету.

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема: Робота з додатковими джерелами інформації для підготовки повідомлень про видатних дослідників та географічні відкриття

Дізнайтеся більше про видатних дослідників та відкриття, які сприяли розвитку географічних знань про Землю. Попрацюйте за планом:

1. Користуючись додатковими джерелами інформації (довідниками, енциклопедіями, Інтернетом та ін.), підготуйте повідомлення про мандрівника чи дослідника, який вас зацікавив (де народився, риси характеру, що досліджував, які відкриття зробив тощо).

2. Простежте за картою маршрут його подорожі.

3. Результати свого дослідження оформіть у вигляді есе (короткого довільного твору) або невеликої презентації з чотирьох-п'яти слайдів.

КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

1. Вікінги: Доба завоювань. — К.: Махаон, 2011.

2. Географічні відкриття: Дитяча енциклопедія. — К.: Махаон, 2007.

3. Ємченко О. П. Біографи голубої планети: У 3 кн. — К.: Веселка, 1984.