Мал. 19. Батискаф «Трієст» і члени його команди перед зануренням на дно Маріанської западини, 23 січня 1960 року

• Про сучасний розвиток географії в Україні. В Україні наукові географічні дослідження значно розширилися в XIX ст. після створення Харківського, Київського і Одеського університетів.

Величезний внесок у дослідження причорноморських степів і ґрунтів нашої країни зробив у другій половині XIX ст. Василь Докучаев. У різні часи Павло Тутковський і Гаврило Танфільев досліджували поверхню України та склали цінні карти її території.

Особливе місце в становленні вітчизняної географії належить Степану Рудницькому, що пройшов шлях від учителя до відомого у світі вченого. У 1927 році в Харкові він організував і очолив Український науково-дослідний інститут географії та картографії. Рудницький перший склав комплексну географічну характеристику України і опрацював українську географічну термінологію, створив першу фізичну карту території нашої країни, видав кілька великих праць про Україну, що були перекладені різними європейськими мовами. Нині географи України досліджують природні особливості її території для потреб господарства, для відпочинку і лікування людей, для розвитку туризму. Вони розробили рекомендації щодо збереження природних багатств від забруднення і невиправданого знищення.

• Про туристичні подорожі як спосіб відкриття Землі людиною. Упродовж кількох уроків ви знайомилися з подорожами різних часів, які можна вважати попередниками туризму. Сучасний туризм почав складатися тільки в другій половині XIX ст. Тоді в багатьох країнах Європи виникли перші самодіяльні туристичні організації - клуби, товариства, гуртки, які розробляли туристичні маршрути, дбали про обслуговування туристів.

Справжнім зоряним часом для туризму стало XX ст., особливо його друга половина. Саме тоді туризм увійшов у повсякденне життя мільйонів людей на планеті і став явищем планетарного масштабу. І нині туризм - це вид діяльності людей у багатьох країнах світу.

За допомогою подорожей, мандрівок, походів та екскурсій рідною землею люди краще пізнають свій край, його культурно-історичні пам’ятки. Такий туризм називають внутрішнім, бо він здійснюється всередині країни. Міжнародний туризм пов’язаний з переміщеннями людей між сусідніми чи більш віддаленими країнами з метою відпочинку, лікування, оздоровлення, ділового спілкування і пізнання. Під час подорожей люди знайомляться з природними та історичними об’єктами, традиціями і побутом населення тієї чи іншої країни, кожний з подорожуючих відкриває для себе цю країну, що сприяє налагодженню взаєморозуміння і довіри між різними народами.

В Україні, як і в усьому світі, попередником туризму було мандрівництво. У різні часи українськими землями багато подорожували як іноземні мандрівники, так і вітчизняні шанувальники подорожей, діячі культури, учені-географи, краєзнавці. Усі вони описували природу і населення країни.

У літописах різних часів, у подорожніх записках іноземних купців, мандрівників, дипломатів, які в різні часи подорожували Україною, відчувається велика зацікавленість її природними умовами, побутом населення, культурними пам’ятками. Ці матеріали є основою для розвитку краєзнавства і туризму в країні на сучасному етапі.

МОЇ ДОСЛІДЖЕННЯ