Індійський океан
- 21-01-2022, 15:44
- 541
7 Клас , Географія 7 клас Довгань, Стадник
Зверніть увагу!!!
§ 57. Індійський океан
Ви дізнаєтесь:
• про особливості географічного положення та природи Індійського океану
• про природні багатства океану та їх господарське використання
Пригадайте:
• риси географічного положення та природи Тихого й Атлантичного океанів
Від давніх часів загадкова Індія вабила до себе європейських та арабських мандрівників. У їхній уяві поставала картинка казкових багатств, безкрайніх родючих земель, повноводних річок, джунглів із дивовижними тваринами. Завдяки такому інтересу до цієї землі океан, що її омиває, також був названий Індійським.
Індійський океан, площа якого складає понад 76 млн км2, істотно поступається за розмірами своїм «старшим братам» — Атлантичному та Тихому. Проте за кількістю та розмаїттям природних багатств він може скласти гідну конкуренцію іншим океанам.
1. Географічне положення.
Індійський океан — третій за розмірами басейн Світового океану, більша частина якого розташована в Південній півкулі між берегами Африки, Євразії, Австралії та Антарктиди.
У Північній півкулі океан повністю лежить у жаркому тепловому поясі; окрім того, це єдиний океан, який не має прямого зв’язку з Північним Льодовитим океаном. Це створює характерні ознаки природи, які вирізняють Індійський океан із-поміж інших.
На південному сході й південному заході Індійський океан широкими проходами сполучений із Тихим та Атлантичним океанами. Межі умовно проводять від мису Південний на острові Тасманія та від крайньої точки Африки — мису Агульяс до берегів Антарктиди.
Загальні відомості про Індійський океан
• Площа: 76,17 млн км2 (разом із морями)
• Кількість морів: 8 (найбільше — Аравійське, 4,8 млн км2)
• Кількість островів: 2300
• Середня глибина: 3711 м
• Максимальна глибина: 7729 м (Зондський жолоб)
Рис. 1. Профіль океанічної улоговини Індійського океану (у районі 5° пд. ш.).
Через незначну порізаність узбережжя в Індійському океані мало морів і заток. На півночі розташовані лише два моря — Червоне та Аравійське, великі затоки — Аденська, Перська та Бенгальська. Південні береги Австралії омиває Велика Австралійська затока. В Індійському океані є декілька великих островів, у тому числі Мадагаскар, Суматра та Шрі-Ланка, і значна кількість дрібних острівців вулканічного та коралового походження.
2. Рельєф дна.
Індійський океан почав утворюватися на початку мезозойської ери після розколу на окремі частини давнього материка Гондвана. Він розташований у межах трьох літосферних плит — Індо-Австралійської, Африканської та Антарктичної.
Рельєф дна океану вирізняється складністю та різноманітністю (рис. 1, 2). Береги материків облямовує досить вузька зона шельфу, материковий схил крутий із глибокими каньйонами.
Особливою рисою рельєфу Індійського океану є розгалужена система хребтів загальною довжиною близько 20 тис. км, шириною від 150 до 1 тис. км, висотою 2,5—4 км. Систему утворюють три гігантські гілки хребтів, що розходяться в різні боки. У її межах розташовані підводні вулкани, розвиток яких супроводжується землетрусами, що спричинюють руйнівні цунамі (рис. 3).
Рис. 2. Будова дна Індійського океану.
Рис. 3. 26 грудня 2004 р. на дні Індійського океану поблизу західного узбережжя Суматри стався потужний землетрус, що призвів до утворення цунамі, яке забрало життя близько 230 тис. осіб. Швидкість хвилі у відкритому океані досягла 720 км/год. Через півтори години вона накотилася на узбережжя Таїланду, через дві години досягла Шрі-Ланки та Індії, за вісім годин пройшла Індійський океан, а за добу, уперше в історії спостереження хвиль, цунамі обігнуло весь Світовий океан.
Підводні хребти та дуги островів поділяють ложе Індійського океану на 24 глибоководні улоговини, рельєф яких теж різноманітний — горбистий, рівнинний, хвилястий, подекуди здіймаються поодинокі підводні гори.
На північному сході вздовж островів Ява та Суматра тягнеться глибоководний Зондський жолоб із найглибшою позначкою океану — 7729 м.
3. Клімат і водні маси.
На відміну від кліматичних умов Тихого та Атлантичного океанів, в Індійському океані клімат північної та південної частин суттєво відрізняється.
На півночі нерівномірне прогрівання води й суходолу сприяє утворенню мусонної циркуляції з теплою й сухою сонячною зимою та спекотним, хмарно-дощовим літом. Середньомісячні температури досягають +27...+32 °С, а на півночі Аравійського моря та в Бенгальській затоці — +40 °С.
У південній частині океану від 10° пд. ш. панує південно-східний пасат. Далі на південь дмуть сильні та стійкі західні вітри помірних широт, які часто переростають у шторми. На південь температури повітря поступово знижуються. Найхолодніше у високих широтах поблизу Антарктиди. У її прибережній зоні стовпчик термометра сягає позначки -50 °С. Там багато айсбергів і морського льоду.
Рис. 4. Температура поверхневих вод.
Рис. 5. Солоність поверхневих вод.
Індійський океан часто називають океаном теплих вод, адже на його значних просторах температура поверхневих вод вища за +29 °С. Навіть на глибинах 600—800 м води зберігають відносно високу температуру — +11... +13 °С. Проте середня температура поверхневих вод становить +17 °С, що пояснюється охолоджувальним впливом Антарктики. Найтепліша частина океану — північна, вона позбавлена притоку холодних вод і тому добре прогрівається. Влітку температура води в Перській затоці піднімається до +34 °С (рис. 4). Води Індійського океану більш солоні, ніж у середньому у Світовому океані (35—36,8 %). Рекордсменами за солоністю є Червоне море (42 %) та Перська затока (40 %). Найменша солоність спостерігається в Бенгальській затоці (31,5 %) та поблизу Антарктиди (33,7 %) (рис. 5).
У Червоному морі не тільки найвища солоність, але й найвища температура поверхневих вод (+35,6 °С). Вивчення моря за допомогою глибоководних апаратів довело, що воно розміщене в тектонічній тріщині, із якої постійно виділяються розчини з температурою +144 °С — очевидно, речовини мантії. Тепла та прозора вода Червоного моря створює умови для існування величезної кількості живих організмів.
Рис. 6. Незвичайні мангрові дерева називають «морським дитячим садком»: їх розгалужене коріння являє собою чудове «пасовище» для риби. Тут також мешкають крокодили. Дерева пристосовані до життя в морській воді. Їхнє м'ясисте листя видаляє надлишки солі.
Однією з характерних рис вод Індійського океану є їхня прозорість. Найпрозорішими є води південної частини океану, сюди потрапляє зовсім мало каламутних річкових вод.
Мусонна циркуляція в північній частині океану спричинює утворення Мусонної течії — єдиної у світі, яка змінює свій напрямок залежно від сезону. Літня Мусонна течія прямує зі сходу на захід, зимова — із заходу на схід. Моряки з давніх часів знали про такі властивості течій та використовували їх під час своїх далеких подорожей.
Дуже важливу роль у водообміні як Індійського, так і Тихого й Атлантичного океанів, відіграє течія Західних Вітрів.
4. Органічний світ.
Органічний світ Індійського океану має багато спільного з органічним світом західної частини Тихого океану. Як і в Тихому океані, тут багато коралів, колонії яких створюють сприятливі умови для «поселень» різноманітних риб, тварин і рослин.
Найпоширеніші такі риби, як сардинела, анчоус, скумбрія, тунець, летючі риби. У південних водах багато цінних промислових видів риб (нототенія, білокровні риби), зустрічаються китоподібні та ластоногі. Зарості водоростей оточують береги Австралії, Південної Африки, островів. На островах північного сходу Індійського океану в прибережних водах утворюються мангрові зарості (рис. 6).
Найбільш небезпечною господаркою індійських вод є велика біла акула. Також в океані мешкають латимерії, які існували ще в епоху динозаврів та донедавна вважалися вимерлими (рис. 7).
Рис. 7. Латимерія — велика риба синьо-сірого кольору довжиною до 2 м та вагою до 100 кг. Тіло латимерії вкрито великою лускою, а голова — кістяними пластинами.
Рис. 8. Освоєння природних багатств Індійського океану.
5. Природні ресурси океану та їхнє використання. Вплив океану на життєдіяльність людей прилеглих материків.
Біологічні ресурси Індійського океану споживалися жителями узбереж та островів ще з давніх-давен. І сьогодні більшість острів’ян живуть за рахунок рибальства. Проте загалом ці ресурси океану вивчені мало та використовуються недостатньо. Тому за біологічною продуктивністю Індійський океан посідає останнє місце серед океанів.
Протягом останніх десятиліть активно освоюються мінеральні ресурси шельфу.
У товщах осадових порід на дні Перської затоки розвідані величезні запаси нафти та природного газу. На піщаних пляжах Індостану видобувають циркон — надзвичайно міцний мінерал, який використовується в промисловості та ювелірній справі. Олов'яний камінь, або каситерит, видобувається з дна Бенгальської затоки.
Прибережні води Індійського океану, особливо поблизу острова Шрі-Ланка та в Перській затоці, здавна були багаті на перли. Крім перлів на піщаних узбережжях Шрі-Ланки видобували алмази, смарагди та інше коштовне каміння. На дні Індійського океану знайдено великі запаси залізомарганцевих конкрецій.
Водами Індійського океану, особливо його північною частиною, проходять численні судноплавні шляхи. Проте загалом за обсягами перевезень Індійський океан поступається Атлантичному й Тихому.
Острови Індійського океану приваблюють численних туристів, а сприятливий клімат дозволяє вирощувати там тропічні фрукти та квіти, які продають в інші країни світу.
6. Охорона природи океану.
Індійський океан значно менше освоєний, ніж Тихий та Атлантичний (рис. 8). Проте він чи не найчастіше потерпає від господарської діяльності людей, адже на його узбережжі проживає понад 1 млрд осіб. Найбільшої шкоди природі океану та узбережжя завдають видобування та перевезення нафти й нафтопродуктів, забруднення шкідливими речовинами, які виносяться річками з полів, побутовими відходами. Вирубування мангрових лісів призводить до ерозії берегів, зникнення тварин, які тут мешкали.
Ще до 1800 р. мореплавцями були знищені унікальні гігантські морські черепахи острова Родрігес та нелітаючий птах дронт, який жив на острові Маврикій. Усвідомлюючи необхідність збереження природи Індійського океану, держави його регіону спільно вирішують питання охорони вод океану. У 1979 р. з метою захисту молодняку китів в акваторії океану був створений Китовий заповідник. Більшість коралових та вулканічних островів в Індійському океані оголошено заповідними територіями.
Головне
• Більша частина Індійського океану розташована в Південній півкулі в оточенні чотирьох материків: Африки, Євразії, Австралії та Антарктиди.
• Характерною рисою рельєфу Індійського океану є розгалужена система серединно-океанічних хребтів із численними розломами, областями сейсмічності та вулканізму.
• Особливістю кліматичних умов є мусонна циркуляція на півночі. Води в північній частині океану є найтеплішими та найсолонішими порівняно з іншими океанами на тих самих широтах.
• Органічний світ Індійського океану має багато схожих рис з органічним світом Тихого й Атлантичного океанів.
• Природні багатства Індійського океану в цілому вивчені та освоєні ще недостатньо.
Запитання та завдання для самоперевірки
1. У чому полягають особливості географічного положення Індійського океану? Який вплив на природу Індійського океану має його географічне положення?
2. Чим пояснюється складність рельєфу дна океану? Що відрізняє рельєф дна Індійського океану від рельєфу дна Тихого та Атлантичного океанів?
3. У чому полягають особливості клімату Індійського океану? 4. Чому течії в північній частині Індійського океану змінюють свій напрямок двічі на рік? 5. У яких районах Індійського океану спостерігаються найвищі температури повітря та води? Чим це зумовлено? 6. Які райони Індійського океану мають найбагатший органічний світ? Чому в океані багато коралових рифів та атолів? 7. Які проблеми виникають у басейні Індійського океану у зв'язку з інтенсивною господарською діяльністю людей?
Практична робота 12 (продовження)
Позначення географічних об'єктів та течій океанів на контурній карті.
Позначте на контурній карті географічні об'єкти та течії Індійського океану: підводні хребти: Західноіндійський, Аравійсько-Індійський, Австрало-Антарктичний; Зондський глибоководний жолоб; течії: Сомалійська, Мадагаскарська, Мусонна, Західноавстралійська.
Працюємо в групах
Порівняйте географічне положення та природні компоненти двох океанів: а) Індійського та Тихого океанів; б) Індійського та Атлантичного океанів. Знайдіть спільні та відмінні риси.
скачать dle 11.0фильмы бесплатноДаний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Довгань, Стадник", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)