Природні зони. Своєрідність органічного світу. Об’єкти Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
- 21-01-2022, 19:23
- 368
7 Клас , Географія 7 клас Гілецький, Чобан, Сеньків
§ 17. Природні зони. Своєрідність органічного світу. Об’єкти Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Пригадай або здогадайся
- 1. Від чого залежить багатство природи будь-якої території?
- 2. Чому природа материка може залежати від його розмірів?
- 3. Чому пори року Австралії не збігаються із порами року Європи?
Природні зони і своєрідність органічного світу Австралії
Материк великих пустель. Австралія — материк пустель, напівпустель і сухих рідколісь, що займають великі внутрішні простори. Вологі та перемінно-вологі тропічні ліси характерні для північної і північно-східної частин материка, на південь і захід змінюються рідколіссями та саванами, які переходять у напівпустелі й пустелі (мал. 2.94). На крайньому південному заході чагарникові степи змінюються твердолистими лісами і чагарниками. На південному сході розміщені зони субтропічних вологих та мішаних лісів. У цілому Австралія посідає серед материків перше місце за відносною площею пустель і останнє — за площею лісів.
Мал. 2.94. Пустеля в Австралії
Мал. 2.95. Евкаліптові ліси Австралії просторі та світлі, оскільки листя евкаліпта розташовуються ребром до сонця
Австралійська флора. Австралія відрізняється від інших материків своєрідністю органічного світу. Завдяки довготривалій ізоляції, особливостям географічного положення та природних умов на материку збереглося багато видів рослин та тварин, яких немає на інших материках. Їх називають ендеміками. Найхарактерніші рослини Австралії: евкаліпти, трав’яне дерево, акації, пальми, деревоподібна папороть, багато видів трав і кущів. Евкаліптів налічується понад 300 видів. Серед них є гіганти, що досягають висоти 150 м, низькорослі дерева і навіть кущі (мал. 2.95).
Своєрідність тваринного світу. Тваринний світ Австралії ще більш своєрідний, ніж рослинний. Тут багато давніх (реліктових) видів. Але в загальному різноманітність видів тварин на материку невелика. Найхарактернішими з них є кенгуру, коала, качконіс, єхидна, вомбат та інші (мал. 2.96). Різноманітний світ птахів: райські птахи, казуари, попугаї, чорні лебеді, лірохвіст, страус ему (мал. 2.97). В Австралії багато отруйних змій, ящірок, саранчі, москітів, комарів, мух. Всі ці види тварин мають зональне поширення.
Особливості природних зон. Зона вологих і перемінно-вологих тропічних лісів охоплює північний схід материка, де випадає багато опадів. На червоних фералітних ґрунтах тут ростуть різні види пальм, фікусів, лаврів. Дерева в цих лісах оповиті ліанами. В лісах на східних схилах Великого Вододільного хребта переважають евкаліпти. В горах вище від 1000 м ростуть гірські ліси, в яких можна побачити окремі масиви давніх хвойних видів — араукарій. При просуванні до внутрішніх частин материка ліси з багатим видовим складом змінюються світлими і сухими евкаліптовими лісами, які переходять у тропічні савани та рідколісся.
Мал. 2.96. Тварини Австралії: кенгуру, коала, вомбат, єхидна, качконіс
Мал. 2.97. Страус ему
Мал. 2.98. Австралійський скреб — густі зарості чагарників
Мал. 2.99. Собака динго
Для саван характерні евкаліпти, акації, казуарини. Під евкаліптовими лісами та в саванах формуються червоно-бурі та червоно-коричневі ґрунти. Із тварин там живуть кенгуру, страус ему, біля водойм — багато птахів.
Великі простори напівпустель і пустель у внутрішніх частинах материка місцями зайнято заростями твердолистих колючих, густо переплетених вічнозелених чагарників. Такі території називають скребами. В пустелях формуються особливі пустельні ґрунти, часто забарвлені в червоний колір, місцями ґрунтовий покрив не розвинутий. Основні рослини скребів — чагарникові форми евкаліптів та акацій (мал. 2.98). У пустелях ростуть і трави, серед яких поширені злаки. Із тварин тут трапляються велетенські кенгуру, вомбат, страус ему, дикий собака динго (мал. 2.99).
У вологих субтропічних лісах на південному сході материка на червоно-жовтих фералітних ґрунтах ростуть евкаліптові ліси, а в південній частині цих лісів — вічнозелений бук.
Природа і людина. Серед дикої рослинності Австралії немає рослин, які б відіграли помітну роль у землеробстві. Однак є рослини, які дають для господарських потреб деревину, дубильні речовини, ефірні олії. З Європи та інших материків до Австралії завезено багато видів дерев, кущів, трав, свійських тварин. Поряд з хлібними злаками та їхніми бур’янами на материку з’явились фруктові дерева, а також дуби, тополі та інші види. Собака динго, лисиці, щурі відтіснили або знищили місцеві види тварин. Великої шкоди господарству завдають кролики. В цілому природа Австралії сильно змінена людиною. Вирубано та знищено вогнем великі масиви лісів. Савани і рідколісся на значних площах розорано або перетворено на пасовища.
Мал. 2.100. У підводному парку Великого Бар’єрного рифу
Однак за відносно короткої (понад 200 років) історії освоєння країни живий світ порівняно з іншими материками все-таки добре зберігся у своєму первісному вигляді. Охорона ендемічної і вразливої австралійської природи — важлива проблема. На материку створено чимало заповідних територій. Найбільша серед них — Національний парк Косцюшко, де охороняються різні природні комплекси — від евкаліптових лісів до альпійських лук. Парк Грейт-Вікторія-Дезерт створений для охорони природи пустель. Своєрідним дивом є підводний парк Великого Бар’єрного рифу, де зберігається в недоторканості світ коралів (мал. 2.100). Усього в Австралії створено понад 1000 природоохоронних територій (близько 3 % площі материка).
Об’єкти Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Неповторність природних об’єктів. Всього до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на території Австралії та Океанії занесено 31 об’єкт, із них 19 — природних. Це, зокрема, національні парки Пурнулулу, Улуру-Ката Тьюта (Айерс-рок) (мал. 2.101) та Какаду (мал. 2.102), дика природа острова Тасманія (мал. 2.103), Великий Бар’єрний риф, дощові ліси східного узбережжя та інші.
Кожен із природних об’єктів, що належать до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, є неповторним. Наприклад, у Національному парку Пурнулулу охороняються унікальні гори зі смугастих пісковиків, порізаних чудернацькими ущелинами, урвищами, що формувалися під дією зовнішніх геологічних сил останні 20 мільйонів років. У Національному парку Какаду серед мальовничих долин річок і гранітних скель з водоспадами трапляються унікальні рослини та тварини, зокрема пальми, фікуси, евкаліпти, сила-силенна різних птахів, у водах водяться рідкісні медузи, риби, крокодили.
Мал. 2.101. Скелі в Національному парку Улуру подібні до вуликів
Мал. 2.102. Один із водоспадів у Національному парку Какаду
Мал. 2.103. Острів Тасманія, на відміну від Австралії, має значну кількість озер
Опрацювавши параграф, спробуй відповісти
- 1. Яка природна зона займає найбільшу площу в Австралії?
- 2. Які особливості австралійської флори?
- 3. В чому полягає своєрідність тваринного світу Австралії?
- 4. Які особливості природних зон Австралії?
- 5. Як найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО знаходяться в Авсрталії?
Застосуй знання, дізнайся більше
- 1. В яких природних зонах заповідних територій найбільше? Чому?
- 2. Дізнайтеся із мережі інтернет про інші об’єкти Списку спадщини ЮНЕСКО Австралії.
Назви зображені об’єкти чи явища
Дослідження
Виявлення причин формування ендемічних та реліктових видів тварин та рослин Австралії
Як відомо, природа на усіх материках має багато рис подібності. Однак це не стосується Австралії, її органічний світ не схожий на інші. Підказкою для виявлення причин відмінності є картосхема із зображенням розташування материків 150 млн років тому.
Знайди додаткову інформацію про унікальність органічного світу Австралії в Інтернеті.
Австралія у складі Гондвани 150 млн. років тому
Коментарі (0)