§ 34. Природні зони. Висотна поясність. Зміни природи материка людиною

Пригадай або здогадайся

• 1. Якій закономірності географічної оболонки підпорядковане простягання природних зон?
• 2. Від чого залежить різноманітність рослинного та тваринного світу в межах природної зони?
• 3. Із якими природними зонами Північної півкулі ти вже ознайомився при вивченні інших материків?

Природні зони Північної Америки

Широтне і меридіональне простягання. Прояв широтної зональності в Північній Америці має ряд особливостей (мал. 2.223). На півночі материка природні зони підпорядковані закономірності широтної зональності, тобто змінюють одна одну з півночі на південь. При цьому на сході материка природні зони тундри і лісів дещо зміщені на південь порівняно із заходом, а також з аналогічними зонами Євразії. Південніше широти Великих озер зміна зон відбувається зі сходу на захід, тобто вони мають меридіональне простягання. У напрямку від узбережжя Атлантичного океану до Скелястих гір ліси змінюються лісостепами і степами через поступове зменшення зволоженості території опадами, які можуть приноситись сюди тільки з Атлантики.

Мал. 2.223. Простягання природних зон Північної Америки

Зона арктичних пустель. Більшу частину Гренландії і Канадського Арктичного архіпелагу займає зона арктичних пустель. На сході зони великі простори зайнято льодовими, а на заході — кам’янистими пустелями. На льодовиках арктичних пустель можуть жити тільки найпростіші організми. На прогрітих ділянках кам’янистих пустель ростуть мохи та лишайники. Життя більшості тварин тут пов’язане з океаном. На суші трапляються лемінги, якими харчуються песці та вовки (мал. 2.224).

Мал. 2.224. Песець — мешканець зони арктичних пустель

Зона тундри. Розміщена в субарктичному кліматичному поясі, на сході материка просувається далеко на південь, займаючи майже половину півострова Лабрадор. При малій кількості тепла й опадів для неї характерні надмірне зволоження, наявність боліт, озер, невеликих річок. На тундро-болотних ґрунтах ростуть кущі, трави (карликова береза, карликова вільха, Кассіопея та інші), великі простори покриті мохами і лишайниками. Вздовж річок, що течуть із півдня і несуть тепло, з’являється деревна рослинність. Для американської тундри із тварин характерні: північний олень карибу, лемінг, песець, вовк, вівцебик (мал. 2.225).

Зона лісотундри. Зона лісотундри простягнулась вузькою смугою на південь від тундри. В лісотундрі з’являються хвойні дерева — чорна і біла ялина, бальзамічна туя, а на півдні — модрина.

Зона тайги. У помірному кліматичному поясі, що займає майже 1/3 материка, розміщено декілька природних зон. На півночі поясу в умовах прохолодного літа і надмірного зволоження на мерзлотно-тайгових і підзолистих ґрунтах ростуть хвойні ліси, тобто сформувалася зона тайги (мал. 2.226). Хоча за видовим складом рослинний і тваринний світ Північної Америки має подібні риси з Євразією, американська тайга багатша видами, ніж європейська. Це зумовлено тим, що вона сформувалася в умовах панування вищих середньорічних температур. Тут ростуть чорна і біла ялина, бальзамічна туя, декілька видів сосни та модрини. Особливо багатий видовий склад тайги на узбережжі Тихого океану. Для неї характерні сітхінська ялина, дугласія, хемлок та інші види великих дерев висотою до 80-100 м (мал. 2.227). У тайзі живуть чорний ведмідь, сірий ведмідь гризлі (мал. 2.228), американський лось, лісовий бізон, канадська рись, єнот, ондатра, червона лисиця тощо.

Зона мішаних лісів. На південь від тайги на рівнинах Північної Америки зміна природних зон відбувається від узбережжя Атлантичного океану вглиб материка. Зона мішаних лісів (мал. 2.229) з пануванням бурих лісових і дерново-підзолистих ґрунтів займає область Великих озер. У її межах поєднуються масиви хвойних, дрібнолистих (береза, тополя) і широколистих лісів. На узбережжі розповсюджені хвойно-широколисті ліси, де ростуть декілька видів клена (цукровий, червоний, сріблястий), а також буки, липи, дуби, ясени, з хвойних — туя (мал. 2.229).

Мал. 2.225. Вівцебик посеред тундрових чагарників

Мал. 2.226. Американська тайга

Мал. 2.227. Дугласія

Мал. 2.228. Ведмідь гризлі

Мал. 2.229. Туя восени в зоні мішаних лісів

Зона широколистих лісів. Широколисті (аппалачські) ліси лежать на південь і південний схід від мішаних лісів. Ґрунти там бурі лісові. Флористичний склад лісів багатий і різноманітний: дуб (білий, чорний, північний, червоний), липа, бук, платан, каштан, тюльпанове дерево, листопадна магнолія. Мішані та широколисті ліси збереглися дуже мало, тому й тварин там мало. У заповідниках водяться бізони (мал. 2.230).

Лісостепи і прерії. У межах помірного кліматичного поясу в центрі материка, південніше тайги і західніше мішаних і широколистих лісів простягаються лісостепи, а також степи, які у Північній Америці називають преріями (мал. 2.231). Там у минулому панували високотравні злакові рослинні угруповання. Сьогодні обидві підзони майже повністю розорано. На захід від Великих озер рівнини прерії змінюються степами на каштанових ґрунтах.

Ландшафти напівпустель і пустель. На плоскогір’ях, плато і нагір’ях, що простягаються поміж пасмами Кордильєр, у помірному поясі сформувалися ландшафти напівпустель і пустель.

Природні зони субтропічного поясу. У субтропічному поясі зміна зон також відбувається зі сходу на захід.

Мал. 2.230. Американський бізон

Мал. 2.231. Прерії

Мал. 2.232. Пальма сабаль

Мал. 2.233. Посіви бавовнику в преріях

Кількість тепла в усьому поясі приблизно однакова, а тому формування зон пов’язане з відмінностями у зволоженні. На сході ростуть субтропічні вологі вічнозелені мішані ліси на жовто- і червоноземах. У лісах панують дуб, магнолія, бук; там, де сухіше, ростуть сосна, пальма сабаль (мал. 2.232), а на заболочених ділянках — болотний кипарис. Лісів на рівнинах материка збереглось мало.

Вглиб материка ліси змінюються преріями, які в цьому поясі є продовженням прерій помірного поясу. Природна рослинність прерій майже не збереглась. Її змінили поля бавовнику (мал. 2.233), арахісу, тютюну.

На захід прерії переходять у зону субтропічних степів, де серед трав трапляються сухі колючі кущі, а на самому півдні — навіть дерева (дуб, акація).

Зона напівпустель і пустель розміщена у внутрішніх районах Кордильєр (нагір’я Великий Басейн, плато Колорадо, північна частина Мексиканського нагір’я). Основні рослини — чорний полин, лобода. Для Мексиканського нагір’я характерні кактуси. Серед тварин багато плазунів, гризунів, трапляються броненосці. Високі хребти в цьому поясі покрито рідкими сосновими лісами.

Зона середземноморських твердолистих лісів та чагарників розміщена на заході материка. У лісах на західних схилах гір — вічнозелені дуби, сосни, секвої, які належать до реліктових видів (мал. 2.234). Секвою (деревну рослину родини кипарисових) вважають найбільшим деревом на планеті. Деякі дерева досягають висоти понад 110 м, діаметр стовбура — понад 7 м. Максимальний вік дерева може сягати більш ніж 3.5 тисячі ооків.

Мал. 2.234. Секвої

Мал. 2.235. Савани

Природні зони тропічного поясу. У тропічному поясі на високих плато Центральної Америки панують савани (мал. 2.235), а на узбережжі Мексиканської затоки і на островах — савани та вологі тропічні ліси на червоноземних і червоно-бурих ґрунтах. Природна рослинність збереглась мало, поступившись плантаціям тропічних культур.

Висотна поясність. Зміни природи материка людиною

Висотна поясність Кордильєр. У Кордильєрах виражена висотна поясність, особливості якої визначаються висотою гір і розміщенням їхніх окремих частин у різних кліматичних поясах. Нижній пояс складається з чагарників, вище ростуть ліси з дуба, сосни, клена, а вище від 1 000 м переважають хвойні породи (сосна, кедр, смерека і гігантська секвоя заввишки до 110 м). Вище від межі лісу поширені альпійські луки, які переходять у гірську тундру і голі скелі. З тварин у горах водяться сірий ведмідь гризлі, рисі, вовки, лисиці, рисі (мал. 2.236).

Мал. 2.236. Рись

Мал. 2.237. Гейзер Старий Служака в Єллоустонському національному парку

Зміни природи материка людиною. Природа Північної Америки змінена в результаті господарської діяльності людини, особливо на території США. З метою охорони природи створено заповідники і декілька десятків національних парків. Серед них і перший у світі національний парк (заснований у 1872 р.), міжнародний біосферний заповідник, об’єкт, що занесений до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — Єллоустонський національний парк. Заповідник відомий насамперед численними гейзерами та гарячими джерелами, багатою живою природою, мальовничими ландшафтами (мал. 2.237).

Опрацювавши параграф, спробуй відповісти

• 1. Чим тундра відрізняється від тайги і що є спільного в цих природних зонах?
• 2. Схарактеризуй природні зони помірного поясу материка.
• 3. Які особливості природи природних зон субтропічного та тропічних поясів Північної Америки?
• 4. Які загальні особливості прояву висотної поясності в Кордильєрах?
• 5. Як змінилась природа материка під впливом господарської діяльності?

Застосуй знання, дізнайся більше

• 1. В якій частині Північної Америки особливо змінено природу?
• 2. Чому набір висотних поясів на західних і східних схилах Кордильєр неоднаковий?

Назви зображені об’єкти чи явища

скачать dle 11.0фильмы бесплатно