Географічне положення Південної Америки. Дослідження та освоєння материка
- 22-01-2022, 02:41
- 1 404
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
Пригадайте: 1. Де знаходиться материк Південна Америка? 2. Якими океанами він омивається? 3. Порівняйте Південну Америку з Африкою. Чим вони подібні, а чим відрізняються?
Географічне положення. Форма материка нагадує трикутник. Його крайня північна точка — мис Гальїнас, крайня південна точка — мис Фроуерд, крайньою східною точкою є мис Кабу-Бранку, а західною точкою — мис Паріньяс (мал. 49, с. 78).
Материк має значну протяжність із півночі на південь. Найбільшої ширини досягає по паралелі 5° пд. ш. Він перетинається екватором у північній частині, тому на значній його території випадає багато опадів. Материк розміщений у Західній півкулі, тобто на захід від нульового меридіана. Зі сходу його омивають води Атлантичного океану, а із заходу — Тихого.
Берегова лінія континенту слабо розчленована. Океани мають незначний уплив на весь материк, переважно на прибережні райони, хоча на сході вздовж материка зосереджуються дві теплі течії: Гвіанська та Бразильська, а на заході — холодна Перуанська течія. Поблизу континенту знаходиться мало островів. На сході трапляються невеликі півострови й затоки. У глиб материка глибоко заходить затока Ла-Плата. Вона зливається з широким гирлом річки Парани. Великий архіпелаг островів Вогняна Земля знаходиться на півдні та відокремлюється від материка Магеллановою протокою. Північніше знаходяться Фолклендські (Мальвінські) острови. Карибське море омиває північні береги материка.
Крайня острівна точка Південної Америки — мис Горн — знаходиться на березі найширшої у світі протоки Дрейка, якою материк відокремлюється від Антарктиди. Панамський перешийок з’єднує Південну Америку з Північною, які разом утворюють одну частину світу — Америку. Судноплавний Панамський канал було прокладено через перешийок на початку XX ст. Він сполучив Тихий океан з Атлантичним. Саме Панамський канал є умовною межею між материками.
Дослідження та освоєння материка. У 1492 р. експедиція Христофора Колумба висадилася на землях, які були пізніше названі Великими Антильськими та Багамськими островами. Мореплавець був переконаний, що дістався західним шляхом до Індії. Під час першого й другого плавання X. Колумб побував лише на островах Карибського моря й тільки під час третього, у 1498 р., висадився на берег Південної Америки навпроти острова Тринідад.
На початку XVI ст. в експедиції взяв участь італієць Америго Веспуччі. Він описав відкриті землі, які значно відрізнялися від Європи природою, народами й культурою, і дійшов висновку, що X. Колумб досягнув не Індії, а невідомого великого нового суходолу. На картах цей суходіл стали називати Землею Америго — Америка.
Мал. 49. Фізична карта Південної Америки
Александер Гумбольдт
Спочатку так позначали Південну Америку, а пізніше назва поширилась і на Північну. Натомість ім’я Колумба відтворилося лише в назві однієї країни Південної Америки (Колумбія) у XIX ст.
Відкриття Америки стало значною подією, проте було затьмарене колонізацією. За X. Колумбом у пошуках нових земель і багатств з Європи рушили завойовники. Їхні походи супроводжувалися винищенням і поневоленням народів Південної Америки, спустошенням і пограбуванням земель. Під час колонізації материка відбувалося й географічне вивчення нових земель — були відкриті та нанесені на карту узбережжя, здійснені перші переходи суходолом.
На рубежі XVIII-XIX ст. до Південної Америки здійснив експедицію німецький учений Александер Гумбольдт. Метою його подорожей було вивчення природи та населення материка. Він описав природу, створив першу геологічну карту материка, зібрав гербарій із 12 тис. рослин. Однак найголовнішою заслугою було те, що вчений намагався пояснити природні явища материка. Майже 20 років він опрацьовував матеріали мандрівок, результатом яких стала 30-томна праця «Мандрівки тропічними областями Нового Світу, здійснені в 1799-1804 рр.». Наукове значення цієї праці виявилося таким вагомим, що А. Гумбольдта почали називати другим Колумбом, а його дослідження — другим відкриттям Америки.
Чарльз Дарвін — англійський натураліст і мандрівник — дослідив узбережжя Південної Америки, зібрав величезну кількість колекцій рослин і тварин. Під час дослідження материка вчений розробив основу еволюційної теорії розвитку органічного світу на Землі.
Український і російський ботанік Микола Вавилов у 1932-1933 рр. під час своїх експедицій установив походження деяких культурних рослин, батьківщиною яких виявилася Південна Америка.
Подальше вивчення материка активно розпочалось у XX ст. Багато вчених із різних країн світу досліджували внутрішні райони Амазонської низовини, збирали відомості про геологічну будову, клімат, рослинність і тваринний світ Південної Америки.
Микола Вавилов
Практична робота 5
Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки
Позначте на контурній карті, користуючись атласом.
Миси: Гальїнас, Фроуерд, Кабу-Бранку, Паріньяс, Горн;
море: Карибське;
затока: Ла-Плата;
протоки: Магелланова, Дрейка;
острови: Вогняна Земля, Фолклендські.
Запитання та завдання
Працюємо з картою та атласом
Здійсніть уявну подорож уздовж берегів материка, користуючись фізичною картою Південної Америки. Складіть опис берегової лінії, зробіть висновки про її характер, поясніть причини.
Сторінка дослідника
Дослідіть, що спільного й відмінного в географічному положенні Південної Америки й Африки. Природа якого з цих материків повинна бути більш різноманітною?
Цікавий факт
Українці зробили вагомий внесок у розвиток землеробства та культуру ведення сільського господарства в Бразилії та Аргентині. Вони активно освоювали цілинні землі цих країн. У країнах Південної Америки впродовж більш як столітнього перебування українці створювали громади.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)