Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини
- 22-01-2022, 02:41
- 497
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
7 Клас , Географія 7 клас Гільберг, Паламарчук
Пригадаймо: 1. На якій літосферній плиті знаходиться Південна Америка? 2. Яка платформа лежить в основі рельєфу материка?
Тектонічна будова. Унаслідок розколу материка Гондвани Південна Америка відокремилася від Африки й почала рухатися на захід. Так виникла Південноамериканська літосферна плита. Сучасна Південна Америка розміщена на стійкій Південноамериканській платформі. На материку виокремлюють дві основні тектонічні системи: Південноамериканська платформа та гірський пояс Анд (мал. 50).
Мал. 50. Андське плоскогір’я
У деяких місцях кристалічний фундамент платформи виходить на поверхню, утворюючи щити. Найбільший на сході — Бразильський щит, а на північному сході — Гвіанський щит. Інша частина платформи має потужний чохол осадових порід, під який глибоко занурюється фундамент.
За останні сотні мільйонів років платформа піднімалася й опускалася, постійно рухаючись на захід. Унаслідок підняття платформа прогиналася, створюючи потужні товщі осадових порід. Підняті частини стали фундаментом гірських хребтів Анд, що вузькою смугою простяглися вздовж західного узбережжя материка.
Південну частину материка займає молода платформа, фундамент якої сформувався 300 млн років тому й перекритий значним потужним осадовим чохлом.
Майже 65 млн років тому Південноамериканська літосферна плита зіткнулася з тихоокеанськими океанічними плитами, що спричинило утворення на заході материка молодого поясу складчастості Анд. Процес зіткнення триває й у наш час, тому для Анд характерні часті виверження вулканів і руйнівні землетруси.
Рельєф. З тектонічною будовою Південної Америки пов’язаний її рельєф. Аналізуючи фізичну карту материка, можна виокремити три основні форми рельєфу: низовинну — у центрі, плоскогірну — на сході, високогірну — на заході.
У зниженнях фундаменту платформи, перекритого шаром осадових порід товщиною кілька кілометрів, розміщені велетенські низовини (Амазонська, Орінокська, Ла-Платська). Амазонська низовина (мал. 51) — найбільша за площею рівнина світу (5 млн км2). Вона утворилася в прогині давньої Південноамериканської платформи. Низовина вкрита екваторіальними лісами, що вражають своєю величчю, розмаїтістю та красою, проте майже не заселена.
Мал. 51. Амазонська низовина
Поверхню Ла-Платської і Орінокської низовин становлять морські й континентальні відкладення. Широкі річкові долини мало порушують низовинний рельєф.
На щитах утворилися плоскогір’я (Бразильське та Гвіанське). Тут багато розломів, що розділили плоскогір’я на окремі масиви. Продукти виверження давніх вулканів утворюють «гігантські східці» з численними водоспадами на річках. Найвища частина Бразильського плоскогір’я (2890 м) знаходиться на південному сході, біля узбережжя океану. Неприступні місця Гвіанського плоскогір’я з густими лісами породили легенди про «світи, що загубилися», де збереглися живі істоти, вимерлі мільйони років тому: велетенські комахи та рептилії. У центральній частині плоскогір’я піднімається до 2810 м. На ньому знаходиться найвищий у світі водоспад Анхель (1054 м) (мал. 52).
Крайній південь материка в межах молодої платформи займає плато Патагонія, яке на заході прилягає до гір.
Уздовж західного узбережжя материка на 9000 км тягнеться найдовша гірська система світу — Анди, що в перекладі з мови інків означає «Мідні гори». Вони складаються з кількох паралельних хребтів, між якими розміщені плоскогір’я та западини, це молоді гори, одні з найвищих у світі, багато з них перевищують 6000 м. В Андах знаходиться найвища точка всієї Західної півкулі — гора Аконкагуа (6960 м). Вершину гори вкривають льодовики довжиною до 6 км.
Гори продовжують своє формування, про що свідчать часті землетруси. Тут багато діючих і згаслих вулканів. У Південній Америці розміщені три найвищі діючі вулкани світу. Вулкан Льюльяйльяко (6723 м) знаходиться на кордоні Чилі й Аргентини. Нині перебуває на стадії періодичних викидів вулканічних газів, насичених сполуками сірки. Вулкан Сан-Педро (6159 м) — другий за висотою діючий вулкан світу, вулкан Котопахі (5897 м) — третій серед найвищих вулканів світу. Він знаходиться в Андах Еквадору. З кратера вулкана періодично виривається стовп нари із сильним запахом сірки, що виблискує на сонці. Його назва означає «Гора, що димить». Останнє виверження Котопахі відбулося 1976 р.
Мал. 52. Водоспад Анхель
Корисні копалини. Південна Америка багата на різноманітні корисні копалини. Їх походження та розміщення пов’язане з геологічною будовою материка, тектонічними структурами, діяльністю внутрішніх і зовнішніх сил Землі.
В Андах розробляють родовища мідних, олов’яних, свинцевих і цинкових руд. Тут є золото, платина й срібло.
Діяльність численних вулканів в Андах спричинила утворення покладів сірки, переважно на території Чилі, а в Колумбії — родовищ смарагдів, відомих на весь світ.
На узбережжі Тихого океану, у пустелі Атакама, у місцях «пташиних базарів», утворилися великі поклади селітри, яка використовується як цінне органічне добриво. На Бразильському та Гвіанському плоскогір’ях знайдено великі запаси залізних руд, виявлено значні поклади марганцевих і нікелевих руд, бокситів.
У западинах і прогинах платформи, які покриті чохлом осадових порід, розміщуються родовища нафти й природного газу. Основні їх запаси містяться на півночі та в центральній частині материка.
Практична робота 5 (продовження)
Позначення на контурній карті назв основних географічних об’єктів Південної Америки
Позначте на контурній карті, користуючись атласом.
Низовини: Амазонська, Орінокська, Ла-Платська;
плоскогір’я: Бразильське, Гвіанське;
гори: Анди (гора Аконкагуа);
вулкани: Льюльяйльяко, Сен-Педро, Котопахі.
Запитання та завдання
Працюємо з картою та атласом
Поясніть взаємозв’язок між тектонічною будовою й корисними копалинами материка, користуючись фізичною та тектонічною картами Південної Америки.
Сторінка дослідника
Поясніть закономірності поширення основних форм рельєфу материка.
Цікавий факт
Морякам усього світу відомо, що на березі Центральної Америки розташований вулкан Іцалко (або Ісалько). Його висота — майже 2000 м. Кожних 8 хв відбувається виверження, яке створює стовп диму над кратером. Висота стовпа — майже 300 м, що, у свою чергу, є надійним орієнтиром у будь-яку пору року й у різний час дня та ночі. Цікаво, що виверження триває протягом 200 років.
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)