§ 1. Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії. Джерела вивчення і дослідження материків та океанів

• 1. Які океани та материки є на планеті Земля?
• 2. Хто і коли їх відкрив?

Материки та океани як об’єкти вивчення регіональної географії. Що ж таке материки і частини світу, яка між ними різниця? Подивіться на глобус. Перед вами зменшена в мільйони разів модель Землі. Це ніби фотокартка, на якій Вас знято в повний зріст, хоча Ви вмістилися б на маленькому аркуші фотопаперу. Площа поверхні Землі, в порівнянні з розмірами вашого тіла, класу, де ви навчаєтесь або навіть міста чи села, де ви живете — величезна. Вона дорівнює 510 млн км2 (мал. 1).

Одного погляду на глобус або космічний знімок достатньо, щоб виявити — більша частина поверхні Землі зайнята океанами, які з’єднані між собою. Материки — це ніби велетенські уламки суходолу у воді. З усіх боків ці великі ділянки суходолу оточені меншими. Це острови.

Ніби розбилося віконне скло і розпалося на великі й дрібні шматки — материки й острови. Разом вони складають суходіл нашої планети. Його площа становить 149 млн км2 або 29,3 % поверхні Землі.

Усього на нашій планеті шість материків: Євразія, Північна Америка, Африка, Австралія, Південна Америка і Антарктида.

Мал. 1. Космічний знімок Землі

Наведіть приклади різних за походженням островів, які є у Світовому океані.

У далекому минулому давньогрецькі географи поділили весь відомий їм суходіл на дві частини — Європу й Азію. Виникла традиція відокремлювати частини світу. Спочатку єдиний материк Євразію поділили на дві частини світу — Європу й Азію. Умовною межею між ними стали Уральські гори, річка Урал або Емба, Кумо-Маницька западина або гори Кавказ. Як бачимо, межа між цими двома частинами світу настільки умовна, що навіть не є чітко визначеною.

Знайдіть та покажіть на карті умовну межу між Європою та Азією.

За часів завоювань Римської імперії у Північній Африці виникло поняття про третю частину світу — Африку. Пізніше воно повністю співпало з поняттям материка Африка. Аж до кінця XV ст. європейці знали про існування лише трьох частин світу — Європи, Азії та Африки.

Джерела вивчення і дослідження материків та океанів. Основними джерелами вивчення материків і океанів у давнину були подорожі мандрівників, які досліджували та описували нові землі.

Христофор Колумб відкрив на захід від Європи нові землі. Пізніше їх назвали Америкою або Новим Світом. Отже, виникло одразу декілька географічних понять. Старий Світ — Європа, Азія, Африка. Новий Світ — частина світу Америка. Пізніше Америку поділили на два материки — Північну й Південну Америку.

У XVII і XIX ст. європейці дізналися про існування ще двох частин світу — Австралії й Антарктиди. Отже, нині на Землі є шість частин світу: Європа, Азія, Африка, Америка, Австралія й Антарктида. Єдиний материк Євразія поділяється на дві частини світу — Європу й Азію, а частина світу Америка поділяється на два материки — Північну й Південну Америку. Африка, Австралія й Антарктида одночасно є материками й частинами світу.

Підпишіть на контурній карті материки одним кольором, а частини світу — іншим.

Материки ще називають континентами. Тому термін «континентальний» означає «материковий, суходільний».

Взаємозв’язані між собою моря й океани утворюють єдиний Світовий океан, площа якого 361,0 млн км2 або 70,7 % загальної площі поверхні Землі. Світовий океан умовно поділяється на чотири океани — Тихий, Атлантичний, Індійський та Північний Льодовитий. На глобусі чи карті півкуль добре видно, що межі між ними, особливо у південній півкулі, зовсім умовні.

Найбільшим за площею океаном нашої планети, значно більшим від усього суходолу, є Тихий океан, найменшим — Північний Льодовитий океан (мал. 2).

Мал. 2. Площа материків та океанів

Сучасні джерела вивчення і дослідження материків та океанів. Час подорожей минув і сучасні джерела дослідження, вивчення материків та океанів докорінно відрізняються від стародавніх та середньовічних.

Знання, накопичені людством впродовж тривалої історії географічних досліджень, зібрано в книжки. Крім того, географічні знання представлено у вигляді карт. Окремі старовинні карти виставляються в музеях, за ними полюють колекціонери.

Створено безліч географічних енциклопедій, словників та довідників (мал. 3).

Мал. 3. Джерела географічних знань

Усі вони — важливі джерела географічної інформації. Проте, їх інформація з часом стає застарілою.

Які, на вашу думку, географічні знання швидше стають застарілими?

Якщо прагнете завжди бути у вирі подій, знати останні дані та новини з усього світу, використовуйте засоби масової інформації: газети, журнали, Інтернет, телебачення та радіо.

Багатим джерелом інформації, яка допоможе познайомитися з материками та океанами, є музейні експозиції та мандрівки.

Об’єктами вивчення регіональної географії є материки та океани.

Основними джерелами географічних знань є книжки (підручники, енциклопедії, довідники, словники, художня література), географічні карти та атласи, засоби масової інформації, власні спостереження, музейні експозиції.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

• 1. Навіщо потрібні знання з географії материків і океанів?
• 2. Подивіться на обриси материків. Спробуйте по пам’яті їх намалювати на аркуші паперу.
• 3. Поясніть поняття «материк» та «частина світу». Які материки одночасно є і частинами світу, а частини світу — материками?
• 4. Порівняйте площу материків та океанів за допомогою мал. 2.
• 5. Схарактеризуйте джерела географічних знань за допомогою мал. 3.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно

 

Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Масляк, Капіруліна", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)