Географічне положення. Найбільш характерна особливість географічного положення Індійського океану у тому, що він майже повністю розміщений у Південній і Східній півкулях. На півночі він омиває береги Євразії, на півдні — Антарктиди, на заході — Африки, а на сході — Австралії. Береги океану порізані слабо. До Індійського океану належать 8 морів, найбільше — Аравійське, а також затоки.

• Знайдіть їх на карті атласу.

Найтепліше й найсолоніше море світу — Червоне. Воно отримало свою назву через значну концентрацію водоростей, які надають воді червоного кольору.

Островів порівняно мало. Великі острови розташовані лише на межі океану. В океані є вулканічні й коралові острови.

З історії дослідження океану. Береги Індійського океану — один із районів давніх цивілізацій. Деякі вчені вважають, що мореплавання зародилося в Індійському океані. Першими засобами подолання водних просторів могли бути бамбукові плоти, які досі використовують в Індокитаї. В Індії були створені кораблі катамаранного типу. Зображення таких кораблів висічені на стінах давніх храмів. Давньоіндійські мореплавці в ті далекі часи плавали на Мадагаскар, у Східну Африку, а можливо, і до Америки. Описи маршрутів цих подорожей першими створили араби. Відомості про Індійський океан почали накопичуватися з часів експедиції Васко да Гами (1497-1499). Наприкінці XVIII ст. перші заміри глибин цього океану провів англійський мореплавець Джеймс Кук.

Комплексне вивчення океану почалося наприкінці XIX ст. Значні його дослідження були проведені англійською експедицією на судні «Челленджер». Однак до середини XX ст. Індійський океан був вивчений недостатньо. У наш час науково-дослідні експедиції з різних країн світу ретельно вивчають природу океану та його багатства.

Рельєф дна. Індійський океан уважають наймолодшим океаном. Він утворився внаслідок розколу давнього материка Гондвани на окремі частини, які розійшлися в різні боки, звільнивши місце океанові. Індійський океан знаходиться в межах трьох літосферних плит: Індо-Австралійської, Африканської та Антарктичної. Будова рельєфу дна складна. Серединно-океанічний хребет розділений на три частини: Аравійсько-Індійський, Західноіндійський і Центральноіндійський. Між хребтами знаходяться численні глибоководні улоговини.

Шельфова зона океану вузька, тільки біля берегів Євразії, у Перській затоці, ширина досягає кілька сотень кілометрів.

Клімат океану залежить від географічного положення. Значна частина його розташована в екваторіальному, субекваторіальному й тропічному кліматичних поясах. Тільки південна частина охоплює високі широти, аж до субантарктичних.

Особливістю клімату є вітри: сезонні мусони біля берегів Азії і Африки, постійні пасати, постійні західні вітри. Мусони мають значний вплив на погодні умови в північній частині океану. Улітку вони несуть велику кількість вологи на суходіл (до 3000 мм на рік), узимку дмуть із суходолу на океан. Південь — найбільш суворий район океану. Тут суттєво відчувається охолоджуючий вплив Антарктиди.

Властивості водних мас. З особливостями клімату пов’язані властивості водних мас. Індійський океан називають океаном нагрітих вод через високу температуру води на поверхні. Північна частина океану найтепліша, оскільки добре прогрівається й позбавлена притоку холодних вод. Температура води тут вища (до +30 °С), ніж на тих же широтах в інших океанах. На південь температура вод знижується.

Солоність поверхневих вод вища, ніж середня солоність Світового океану, а в Червоному морі вона особливо висока (до 42 %о).

У північній частині океану на утворення течій впливає сезонна зміна вітрів. Мусони змінюють напрямок руху вод, викликають їх вертикальне перемішування, перебудовують систему течій. На півдні течії є складовою загальної схеми течій Світового океану.

Органічний світ Індійського океану подібний до рослинного та тваринного світу західної частини Тихого океану. Тропічні водні маси багаті на планктон, у якому переважають одноклітинні водорості. Тому поверхневий шар вод мутний, змінює забарвлення. Серед планктону є багато організмів, які світяться вночі. До найпоширеніших риб належать: сардинела, скумбрія, корифена, анчоус, тунець, акули. У південній частині океану водяться білокровні риби, наприклад крижана. Особливо багаті на життя шельфові райони й коралові рифи. Зарості водоростей утворюють підводні луки. У теплих водах Індійського океану мешкають гігантські морські черепахи, морські змії, серед молюсків багато каракатиць і кальмарів. Біля Антарктиди водяться кити та тюлені.

Уплив Індійського океану на природу материків. Індійський океан особливо впливає на клімат півостровів Індостан й Індокитай. Цьому сприяють мусони. Тільки влітку, коли материк сильно нагрітий і над ним утворюється область зниженого атмосферного тиску, сюди проникають екваторіальні повітряні маси з океану. Мусони з Індійського океану приносять величезну кількість опадів. Узимку мусон дме з материка разом із північно-східними пасатами. Отже, уплив океанів на клімат позначається на зменшенні кількості опадів від узбережжя до внутрішніх частин материка, а також на режимі температур.

• Поясніть, як упливають течії Індійського океану на клімат прибережної частини материків.

Роль Індійського океану в житті людини. Природні багатства Індійського океану вивчені й освоєні ще недостатньо. Шельф океану багатий на корисні копалини. У товщах осадових порід на дні Перської затоки є величезні поклади нафти й природного газу. Видобуток і перевезення нафти створюють небезпеку забруднення вод. У країнах, розташованих на північно-західному узбережжі океану, де майже немає прісної води, здійснюється опріснення солоних вод. Розвинений і вилов риби. Індійський океан відомий видобутком перлин.

Через нього проходять численні судноплавні шляхи. Особливо багато їх у північній частині океану, де досі використовують невеликі парусні судна. Напрямок руху цих суден пов’язаний з мусонами. Незважаючи на це, Індійський океан поступається Тихому й Атлантичному в розвитку судноплавства.

Інтенсивне транспортування нафти призвело до погіршення якості води, зменшення запасів промислових риб і морепродуктів, майже припинився китобійний промисел.

Практична робота 12 (продовження)

Позначення на контурній карті географічних об’єктів і течій Індійського океану

Позначте на контурній карті, користуючись атласом.

Підводні хребти: Західноіндійський, Аравійсько-Індійський, Австрало-Антарктичний;

жолоб: Зондський глибоководний;

течії: Сомалійська, Мусонна, Мадагаскарська, Західноавстралійська.

Запитання та завдання

• 1. Який вплив на природу Індійського океану має його фізико-географічне положення?
• 2. У чому виявляється взаємодія океану й оточуючого суходолу?
• 3. Поясніть, як формувався рельєф дна Індійського океану. У чому його складність?
• 4. Чи достатньо вивчений Індійський океан? Хто зробив найбільший вклад у вивчення його природи?

Працюємо з картою та атласом

Визначте протяжність Індійського океану по 10° пд. ш. і 60° сх. д. Зробіть висновки про його розміри.

Сторінка дослідника

Складіть туристичний маршрут уздовж узбережжя Індійського океану з коротким описом природи. Підготуйте презентацію для виступу перед однокласниками.

Цікавий факт