Північний Льодовитий океан
- 21-01-2022, 22:47
- 584
7 Клас , Географія 7 клас Гілецький, Чобан, Сеньків
§ 53. Північний Льодовитий океан
Пригадай або здогадайся
- 1. Які особливості географічного положення Північного Льодовитого океану?
- 2. Що називають Арктикою?
- 3. Чи відомо тобі хто першим дістався Північного полюса.
Географічне положення й дослідження
Найменший з океанів. Північний Льодовитий океан — найменший з океанів Землі (мал. 3.41). Він займає практично увесь простір центральної Арктики. Площа океану становить тільки 4 % площі Світового океану. Найбільша глибина — 5 527 м, середня — 1 220 м. З усіх боків океан оточений суходолом, що визначає особливості його природи — клімат, гідрологічний режим. Межі Північного Льодовитого океану проходять від Скандинавського півострова (62° пн. ш.) до Шотландських і Фарерських островів, по Данській і Девісовій, а також Беринговій протоках, через які його води з’єднуються з водами Атлантичного і Тихого океанів.
Мал. 3.41. Північний Льодовитий океан з космосу
Берегова лінія океану сильно розчленована. У ньому виділяються дев’ять морів, на частку яких припадає половина всієї поверхні океану. Найбільше море — Норвезьке (мал. 3.42), найменше — Біле. Багато є поодиноких островів та архіпелагів (Гренландія, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля).
Чи відомо тобі?
Берингову протоку було відкрито у 1648р. і названо ім’ям мореплавця Вітуса Беринга. Ширина протоки — 86 км, глибина — 42 м. З жовтня по липень вона вкрита дрейфуючою кригою.
Північний Льодовитий океан сполучається широкими протоками з Атлантичним океаном. Зв’язок з Тихим океаном відбувається через вузьку Берингову протоку.
Історія вивчення та освоєння. Дослідження Північного Льодовитого океану завжди були складними й небезпечними.
Наприкінці XVIII ст. за результатами плавання російської експедиції Вітуса Беринга було складено достовірну карту західної частини океану. Перші відомості про природу навколо полярних областей отримали лише наприкінці XIX ст. в результаті дрейфу судна норвезького дослідника Фрітьофа Нансена, а пізніше — плавання російського полярного дослідника Георгія Седова (мал. 3.43).
Мал. 3.42. Норвезьке море
Мал. 3.43. Портрет Фрітьофа Нансена на грошовій купюрі Норвегії
У 1932 році експедицією на криголамі «Сибіряков» було зроблено заміри глибин, встановлено товщу льодового покриву в різних частинах океану, проведено спостереження за погодою.
Нині для дослідження океану використовують авіацію й космічні апарати, з яких надходить інформація про зміну атмосфери над Арктикою та переміщення криги.
Основні риси природи океану
Рельєф дна океану. Північний Льодовитий океан — наймілкіший серед океанів. Близько половини площі дна займає шельф. Особливо широкою є смуга шельфу біля берегів Євразії, де вона вимірюється багатьма сотнями кілометрів. Ложе океану складається з декількох улоговин, розділених підводними хребтами. Найбільшу глибину зафіксовано в акваторії Гренландського моря — 5 527 м.
Головними елементами рельєфу дна є хребет Гаккеля — продовження Серединно-Атлантичного хребта, а також хребти Ломоносова (мал. 3.44), Менделєєва, Чукотське підняття.
Мал. 3.44. Хребет Ломоносова
Мал. 3.45. Сонце навіть улітку світить дуже низько над горизонтом
Клімат і води океану. Особливості клімату визначаються полярним положенням океану. Там формуються і панують упродовж року арктичні повітряні маси. Середня температура повітря узимку знижується до -40 °С, улітку вона близька до 0 °С. У період полярного дня льоди, вкриті снігом, відбивають значну частину сонячної енергії, посилюючи суворість клімату (мал. 3.45). Опадів випадає дуже мало — 100—200 мм.
Особливості вод в океані визначаються переважно процесами водо- і теплообміну з сусідніми океанами. Зокрема, запас тепла у водних масах підтримується постійно завдяки припливу порівняно теплих вод з Атлантичного океану. Великий річковий стік (Об, Єнісей, Лена та ін.) також сприяє підвищенню температури і зменшенню солоності водних мас, а також створює надлишок вод і зумовлює зародження течій у поверхневому шарі від берега. Температура поверхневих вод океану більшу частину року близька до температури замерзання води при певній солоності (-1 °С...-2 °С). Тільки в субарктичних районах вона підвищується до +5...+8 °С.
Характерна риса океану — існування льоду впродовж цілого року. Щорічно взимку льодів утворюється більше, ніж тане влітку. Тому в океані переважає багаторічний лід — пак — товщиною 2-4 м і більше. Надлишок льоду виноситься в основному в Атлантичний океан. Улітку моря океану значною мірою звільняються від льоду.
З Північної Атлантики у Північний Льодовитий океан під дією західних вітрів потрапляє могутній потік теплих вод — продовження Північно-Атлантичної течії (мал. 3.46). Рухаючись на схід, її відносно солоні й тому щільніші води занурюються під менш солоні, хоча і холодні води Північного Льодовитого океану. Від Чукотського і Східно-Сибірського морів води в океані рухаються в зворотному напрямку — зі сходу на захід, утворюючи Трансарктичну течію, що виносить полярні води і льоди в Атлантику в основному через Данську протоку.
Мал. 3.46. Течії Північного Льодовитого океану. Синім — холодні течії, жовтим — теплі
Органічний світ. Основну біомасу в океані утворюють діатомові водорості, які пристосовані до життя у холодних водах. Вони живуть як у воді, так і на льодах. У приатлантичному районі й біля узбережних вод, гирл річок розвиваються зоо- і фітопланктон, багато водоростей, що ростуть на дні.
На периферії океану й у морях живуть промислові риби (тріска, пікша, навага, палтус і т. ін.), із ссавців — тюлені (мал. 3.47), моржі, білухи, білі ведмеді.
Мал. 3.47. Тюлень на крижаному узбережжі
Чи відомо тобі?
Білуха, або білуга — морський ссавець довжина якого сягає 6,6 м, вага до 1,9 т. Тримається стадами, живиться рибою, ракоподібними, молюсками. Іноді на 1000 км запливає в ріки басейну Північного Льодовитого океану.
Господарське значення океану
Багатства океану. Холодні води Північного Льодовитого океану малопродуктивні, тому біологічні ресурси океану невеликі. Лише в районах, що прилягають до Атлантики, біологічна продуктивність зростає. Тут здійснюється вилов риби, існує китобійний промисел, але видобуток китів суворо лімітований (мал. 3.48). Місцеве значення має промисел тюленів, нерпи, моржів.
Мінеральні ресурси океану через сувору природу розвідано поки що мало. На шельфі починають експлуатувати родовища нафти, розсипні родовища мінералів.
Вплив океану на життєдіяльність людей. Суворі природні умови позначаються на можливостях освоєння ресурсів Північного Льодовитого океану. Океан має велике господарське значення для Росії, Канади і деяких інших країн.
Для вод Північного Льодовитого океану забруднення нафтою є особливо небезпечним. Якщо в теплих водах інших океанів нафтові плями порівняно швидко зникають завдяки природним процесам розкладу, то в холодних полярних водах це відбувається дуже повільно — упродовж кількох десятиліть.
Мал. 3.48. Китобійний промисел
Через Північний Льодовитий океан прокладено транспортні магістралі. Постійний льодовий покрив протягом року — серйозна перешкода для мореплавства. Північний морський шлях — це головна судноплавна магістраль Арктики. Навігація триває впродовж теплого періоду року. Для проводження суден використовують криголами, у тому числі й атомні (мал. 3.49).
Мал. 3.49. Шлях для інших суден у льодах Північного Льодовитого океану прокладає криголам
Опрацювавши параграф, спробуй відповісти
- 1. Чому Північний Льодовитий океан і досі недостатньо досліджено?
- 2. Назви найвідоміших дослідників Північного Льодовитого океану.
- 3. Які материки омивають води Північного Льодовитого океану? Які частини світу?
- 4. Які тварини пристосувались до суворих умов Північного Льодовитого океану?
- 5. Які кліматичні умови впливають на органічний світ океану?
- 6. Яке господарське значення має Північний Льодовитий океан?
Застосуй знання, дізнайся більше
- 1. Чим рельєф дна Північного Льодовитого океану відрізняється від рельєфу океанів планети?
- 2. Поясни, чому морські течії слабо пов’язані з атмосферною циркуляцією над океаном.
- 3. Що, на твою думку, ускладнює господарське освоєння Північного Льодовитого океану?
Назви зображені об’єкти чи явища
Коротко про зміст розділу
У результаті дії внутрішніх сил упродовж геологічного етапу розвитку Землі сформувалися найбільші планетарні форми поверхні земної кори — материки з гірськими країнами і рівнинами та западини океанів. При цьому океанічними водами затоплено не тільки території із земною корою океанічного типу, а й відносно великі площі земної кори материкового типу. Океанічне дно також є зоною стикання літосферних плит, які розходяться, рухаються назустріч чи ковзають одна відносно іншої. Цим зумовлена велика різноманітність форм дна Світового океану. У його межах передусім виділяють шельф, материковий схил, ложе океану, а також океанічні жолоби та серединні океанічні хребти.
Основна частина дна Світового океану називається ложем океану. Воно займає більш ніж половину його площі з переважаючими глибинами від 4 до 6 км. В основі цієї частини дна лежить земна кора океанічного типу.
На основі відмінностей у температурах та солоності вод у Світовому океані зазвичай виділяють великі об’єми вод з подібними властивостями, які називають водними масами. Вони за глибиною шару поділяються на поверхневі, проміжні, глибинні та придонні. Залежно від своїх особливостей на різних широтах, поверхневі водні маси поділяють на підтипи: екваторіальні (Е), тропічні (ПнТ і ПдТ), помірні (ПнП і ПдП), субарктичні (СбАр), субантарктичні (СбАн), арктичні (Ар), антарктичні (Ан).
Основними причинами виникнення поверхневих течій в океані є вітри, різниця рівнів води в різних частинах океану. Схема течій у Північній півкулі утворює в океанах по два кільця. У Південній півкулі формується тільки одне кільце в екваторіальних і тропічних широтах. Південніше (у помірних широтах) формується колова течія Західних Вітрів.
У Світовому океані поширення живих організмів визначається температурою вод, умістом у них розчинених газів, передусім кисню, які поглинаються з атмосфери, а також багатством живильних для організмів речовин. Живі організми океану за умовами життя прийнято поділяти на три великі групи: планктон, нектон і бентос. Життя в поверхневому шарі води Світового океану також має різні особливості у різних кліматичних поясах.
Велике господарське значення морів та океанів полягає в тому, що вони є найдешевшими і зручними шляхами сполучення. З ними пов’язані різні промисли: вилов риби, крабів, мідій, добування їстівних водоростей, полювання на морських звірів (китів, моржів, тюленів), добування перлів, коралів, бурштину та ін.
У процесі використання ресурсів Світового океану, а також не завжди грамотного природокористування на суходолі, Океан нині зазнає значного забруднення, а тому потребує охорони.
Тихий океан найбільший за площею, найглибший, розташований у всіх півкулях Землі.
Першим європейцем, який побачив Тихий океан з боку Америки в 1513 р., був іспанський конкістадор Васко Нуньєс де Бальбоа.
Тихий океан має дуже складний рельєф дна. Шельф займає відносно невелику площу. У периферійних частинах океану розташовані глибоководні жолоби.
Тихий океан розташований майже в усіх кліматичних поясах. У Тихому океані утворюються всі типи поверхневих водних мас, крім арктичних. В океані утворилася система океанічних течій, яка у Північній півкулі має форму величезної вісімки, включає Північну Пасатну та Куросіо, Північнотихоокеанську і Каліфорнійську течії.
У водах Тихого океану, на дні та берегах є багато різноманітних природних багатств. В останні роки Тихий океан посідає перше місце у світі за виловом риби та заготівлею інших морепродуктів.
Атлантичний океан люди почали освоювати ще з прадавніх часів.
Через увесь океан приблизно на однаковій відстані від берегів материків простягнувся Серединно-Атлантичний хребет. З його рифтами і розломами пов’язані підводні діючі вулкани, а також вулкани Ісландії та Азорських островів.
Атлантичний океан розташований у всіх кліматичних поясах Землі.
Через Північну Атлантику проходить тепла течія Гольфстрім — одна з найпотужніших у світі. Щодо кількості та загальної біомаси, то Атлантичний океан багатий організмами. Це пов’язано насамперед зі значним поширенням шельфу, на якому живе багато придонних і донних риб.
В Атлантичному океані представлено всі види морської діяльності, серед яких найбільше значення має морський транспорт, підводний нафтогазовидобуток і тільки потім — використання біологічних ресурсів.
Велика частина Індійського океану розташована в Південній півкулі та цілком — у Східній.
Всебічне вивчення Індійського океану океанологами почалося у XIX ст. Англійські, німецькі та російські експедиції на науково-дослідних суднах вивчали будову дна, властивості вод і органічний світ океану.
Серед піднять на дні Індійського океану виділяється система серединно-океанічних хребтів, що розходяться на північний захід і південний схід.
Велика частина океану лежить в екваторіальному, субекваторіальному і тропічному кліматичних поясах, тільки південна частина охоплює високі широти, аж до субантарктичних.
Солоність поверхневих вод у багатьох районах вища, ніж середня, а в Червоному морі вона найбільша серед усіх морів Світового океану (понад 41%о).
Особливо багатий органічний світ шельфу і коралових рифів океану.
Щодо обсягів перевезення нафти він перевершує всі інші океани.
Північний Льодовитий океан — найменший з океанів Землі. Берегова лінія океану сильно розчленована. У ньому виділяється дев’ять морів, на частку яких припадає половина всієї поверхні океану.
Перші відомості про природу навколо полярних областей отримано лише наприкінці XIX ст. в результаті дрейфу судна норвезького дослідника Фрітьофа Нансена.
Льодовитий океан є найменш глибоким серед океанів. Близько половини площі дна займає шельф. Головними елементами рельєфу дна є хребет Гаккеля — продовження Серединно-Атлантичного хребта, а також хребти Ломоносова, Менделєєва.
Особливості клімату визначаються полярним положенням океану. Тут формуються і панують впродовж року арктичні повітряні маси. Середня температура повітря узимку знижується до — 40 °С, улітку вона близька до 0 °С. Характерна риса океану — існування льоду впродовж цілого року.
Основну біомасу в океані утворюють діатомові водорості, які пристосовані до життя у холодних водах. На периферії океану й у морях живуть промислові риби, із ссавців — тюлені, моржі, білухи, білі ведмеді.
Північний морський шлях — це головна судноплавна магістраль Арктики. Навігація триває впродовж теплого періоду року. Для проводження суден використовують криголами.
Опрацювавши всю тему, спробуй відповісти
- 1. Які ділянки земної кори лежать в основі шельфової зони океанів? В яких океанах вона найбільша?
- 2. Які процеси відбуваються у серединно-океанічних хребтах? У яких океанах вони відбуваються найбільш активно?
- 3. Які процеси відбуваються в океанічних жолобах? У яких океанах вони відбуваються найбільш активно?
- 4. Беручи до уваги особливості клімату, охарактеризуй властивості широтних підтипів водних мас Світового океану.
- 5. Які типи водних мас формуються тільки у високих (приполярних) широтах?
- 6. Як і чому розподілений планктон на різних широтах Світового океану?
- 7. Як і чому розподілений нектон на різних широтах Світового океану? Якими організмами він представлений?
- 8. Які основні напрями використання Світового океану людиною?
- 9. Які основні напрями господарського використання кожного з чотирьох океанів?
Виконай практичні завдання
- 1. Аналізуючи тематичні карти атласу, охарактеризуй значення середньорічних температур, середньорічної солоності вздовж меридіана 180° д.
- 2. Аналізуючи тематичну карту атласу, вкажи, які річки найбільше впливають на солоність вод у прилеглих частинах Світового океану.
- 3. Аналізуючи тематичну карту атласу, порівняй особливості розподілу значень середньорічних температур, середньорічної солоності у північній та південній частинах Атлантичного океану.
- 4. Аналізуючи тематичну карту атласу, вкажи, який з океанів і чому має найбільшу площу річкового стоку.
- 5. Підготуйте інформацію про найцікавіші живі організми, які проживають у глибинах Океану.
- 6. Підготуй на основі опрацювання різних джерел інформацію про підкорення Північного полюса Землі.
Коментарі (0)