Географічне положення океану. Океан розташований за полярним колом у центрі Арктики, яка займає весь простір навколо Північного полюса, що включає океан, прилеглі частини материків, острови й архіпелаги.

Північний Льодовитий океан омиває береги Євразії й Північної Америки. Межі океану проходять по протоках, через які відбувається водообмін з Атлантичним і Тихим океанами.

Значну частину площі океану становлять затоки й моря (11), більшість яких — окраїнні й лише одне — внутрішнє. Найбільше море — Норвезьке, найменше — Біле. В океані багато островів, розташованих поблизу материків.

Берегова лінія дуже порізана. За кількістю островів Північний Льодовитий океан посідає друге місце серед океанів. Усі острови — материкового походження, за винятком острова Ісландія.

• Пригадайте, якого він походження.

Тут чимало поодиноких островів та архіпелагів: Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Нова Земля, Канадський Арктичний архіпелаг. Деякі з них укриті льодовиковими щитами.

Історія дослідження океану. Дослідження Льодовитого океану — це історія героїчних подвигів багатьох поколінь мореплавців, мандрівників і вчених багатьох країн. Перші відомості про природу узбережжя Північного Льодовитого океану були отримані вікінгами під час їхніх подорожей до Гренландії і Північної Америки та поморами — російськими мисливцями й рибалками, які вели рибний промисел, полювали на морського звіра й добре знали умови плавання в полярних водах.

Одна з найбільш точних карт західної частини океану була складена за результатами плавання Віллема Баренца в XVI ст., який зробив спробу відшукати найкоротший шлях з Європи в країни Сходу (Китай та Індію).

У 1733-1743 рр. учасники Великої Північної експедиції здійснили науковий подвиг. Вони пройшли від гирла Печори до Берингової протоки й відтворили на карті береги.

Уперше наскрізне плавання в Північному Льодовитому океані протягом 1878—1880 рр. здійснила шведська експедиція під керівництвом Н. Норденшельда. На судні «Вега» експедиція пройшла із заходу на схід з однією зимівлею.

Початок планомірного вивчення берегів океану пов’язаний з іменами багатьох мореплавців і мандрівників: Семена Челюскіна, який виявив північний край Євразії та описав частину берега Таймиру; Дмитра й Харитона Лаптевих, які обстежили узбережжя океану на схід і захід від гирла річки Лени; Івана Папаніна, який разом із трьома полярниками здійснив героїчний дрейф на крижині від Північного полюса до Гренландського моря для розробки нових методів дослідження океану, та інших. Іменами багатьох із них названо географічні об’єкти.

Нині існують нові методи дослідження океану. Для його дослідження використовують літаки, які сідають на крижини й проводять одноразові спостереження. Знімки з космосу дають інформацію про зміни в атмосфері над океаном, про переміщення льодів.

Чимало таємниць Північного Льодовитого океану вже відомі, але багато чого ще належить відкрити майбутнім поколінням.

Рельєф дна має складну будову. В океані біля берегів Євразії розміщена найбільша шельфова область Світового океану (ширина 1300—1500 км). Центральна частина океану пересічена гірськими хребтами й глибокими розломами. У котловині океану знаходиться серединно-океанічний хребет Гаккеля — продовження Серединно-атлантичного хребта. Гірські хребти змінюються улоговинами Амундсена, Нансена, названими на честь мандрівників, які досліджували Арктику. У межах улоговини Амундсена на глибині 4485 м розміщений Північний полюс. Найбільша улоговина ложа Північного Льодовитого океану — Канадська (Бофорта). Між хребтами лежать глибоководні западини й улоговини. В океані немає вулканів і землетрусів.

Клімат океану та його вплив на сусідні материки. Кліматичні особливості визначаються полярним положенням океану. Над ним формуються холодні арктичні повітряні маси, які впливають на клімат сусідніх материків. Улітку тут спостерігаються часті тумани. Повітряні маси Арктики значно тепліші, ніж ті, що формуються над Антарктикою. Причина цього — запас тепла у водах Північного Льодовитого океану, який постійно поповнюється теплими водами Атлантики й меншою мірою Тихого океану. Середня температура повітря взимку змінюється від -2 °С в Норвезькому морі до -40 °С в районі Канадського Арктичного архіпелагу. Отже, як не дивно, Північний Льодовитий океан не охолоджує, а суттєво нагріває великі простори суходолу Північної півкулі, особливо в зимові місяці.

Під дією західних і південно-західних вітрів із Північної Атлантики в Північний Льодовитий океан входить потужний потік теплих вод Північно-атлантичної течії. Уздовж берегів Євразії води рухаються із заходу на схід. Через увесь океан від Берингової протоки до Гренландії відбувається рух вод у зворотному напрямку — зі сходу на захід.

Середня солоність невисока (25-29 %о), оскільки в океан упадає велика кількість річок. Завдяки притоку солоних вод Атлантичного океану біля Землі Франца-Йосифа та Шпіцбергена солоність води в океані збільшується до 35 %о.

• Знайдіть на карті річки, які впадають в океан.

Найбільш характерна особливість природи океану — цілорічна наявність льоду. Його утворення пов’язане з низькою температурою й відносно низькою солоністю поверхневих водних мас.

Перенесення льоду в інші океани ускладнене.

• Подумайте, чому.

При цьому тут переважає багаторічний лід товщиною 2-4 м і більше. Вітри та течії викликають рух і стиснення льодів, утворення торосів.

Органічний світ. Основну масу організмів в океані утворюють водорості, здатні жити в холодній воді й навіть на льодах. Різноманітність органічного світу знижується при просуванні від Баренцового моря до Чукотського.

• Поясніть, чому.

Органічний світ багатий тільки в приатлантичному районі та на шельфі поблизу гирл річок. Тут утворюється планктон, на дні ростуть водорості. Поширені тріска, навага, палтус, пікша.

В океані живуть кити й тюлені. В Арктиці мешкають морські птахи, які живуть на берегах колоніями. Усе населення гігантських «пташиних базарів» харчується в океані. Символом Північного Льодовитого океану є білий ведмідь, життя якого пов’язане з дрейфуючими льодами. На галькових пляжах можна побачити лежбища моржів (мал. 156).

У Північному Льодовитому океані визначають два природних пояси. Кордон полярного (арктичного) поясу на півдні приблизно збігається з краєм континентального шельфу. Ця найглибоководніша й сувора частина океану покрита дрейфуючими льодами. Улітку крижини покриваються шаром талої води. Цей пояс малопридатний для життя організмів.

Частина океану, прилегла до суші, відноситься до субполярного (субарктичного) поясу. В основному це моря Північного Льодовитого океану. Природа тут не така сувора. Улітку біля берегів вода вільна від льоду, дуже опріснена річками. Теплі води з Атлантики, які проникають сюди, створюють умови для розвитку планктону, яким харчуються риби.

Мал. 156. Моржі

Роль Північного Льодовитого океану в житті людини. Північний Льодовитий океан має важливе значення для країн, береги яких омивають його води. Суворі кліматичні умови ускладнюють пошуки корисних копалин. Шельфова зона океану біля берегів Аляски, Канади та Росії, на узбережжі Карського й Баренцового морів має великі запаси нафти та газу.

Біологічні багатства океану невеликі. У приатлантичному районі ловлять рибу й добувають водорості, полюють на тюленів. Полювання на китів в океані обмежене.

Морські перевезення тут менш інтенсивні, ніж в інших океанах.

Освоєння Північного морського шляху почалося лише в 30-х роках XX ст. Північний морський шлях — це головна судноплавна магістраль в Арктиці, що значно скорочує відстані між європейськими й далекосхідними портами. Він відіграє важливу роль в освоєнні Сибіру. Цим шляхом до Сибіру везуть обладнання й продовольство, вивозять ліс і руду. Навігація триває від двох до чотирьох місяців, а на окремих ділянках за допомогою криголамів її тривалість більша. Для забезпечення роботи морського шляху створені спеціальні служби: полярна авіація, мережа метеорологічних станцій на узбережжі й на дрейфуючих крижинах.

Північний Льодовитий океан вивчають люди, яких називають полярниками. Належність до полярників визначається не тільки професією, а й географічною сферою діяльності.

Практична робота 12 (продовження)

Позначення на контурній карті географічних об’єктів і течій Північного Льодовитого океану

Позначте на контурній карті, користуючись атласом.

Підводні хребти: Ломоносова, Менделєєва;

течія: Трансарктична.

Запитання та завдання

• 1. Назвіть особливості географічного положення Північного Льодовитого океану.
• 2. Підготуйте до уроку додаткові повідомлення про дослідження океану.
• 3. Чим пояснити, що повітря над океаном тепліше, ніж над Антарктидою?
• 4. Назвіть природні комплекси в океані.
• 5. Яку роль відіграє Північний Льодовитий океан у господарській діяльності людей?
• 6. Використовуючи географічні джерела інформації, прочитайте статтю Михайла Потокія «Підкорення Північного полюсу у 1909 році: міф чи реальність, або Змагання між Р. Пірі та Ф. Куком». Виступіть перед однокласниками.

Працюємо з картою та атласом

Визначте за фізичною картою світу й підпишіть на контурній карті шельфові моря Північного Льодовитого океану. Поясніть причини їх утворення.

Сторінка дослідника

Складіть обґрунтований варіант туристичного маршруту уявної подорожі Північним Льодовитим океаном з урахуванням екологічних проблем. Підготуйте до нього коментарі, малюнки, фотографії (презентацію). Презентуйте свій маршрут однокласникам.

Цікавий факт