Войти
Закрыть

Екваторіальні ліси

7 Клас , Географія 7 клас Бойко, Міхелі

 

§ 15. Екваторіальні ліси

  • Пригадайте особливості екваторіального клімату.
  • Яке простягання має екваторіальний пояс в Африці?

РОЗТАШУВАННЯ І КЛІМАТИЧНІ УМОВИ. Зона вологих вічнозелених екваторіальних лісів розташована обабіч екватора в западині Конго і на узбережжі Гвінейської затоки. Її утворення обумовлено екваторіальним постійно жарким і постійно вологим кліматом.

День в екваторіальному лісі зазвичай починається погожим ранком. До обіду сонце встигає сильно нагріти земну поверхню. Нагріте від неї повітря, насичене вологою, пополудні піднімається вгору й утворює купчасті хмари. Після полудня з хмар, що згустилися до чорноти, на землю падає злива, яка супроводжується грозою. З настанням негоди дерева сильно розхитуються, немовби хочуть зірватися з місця. Проте міцне коріння утримує їх потужні стовбури. Через кілька хвилин дощ вщухає. Надвечір знову настає тиха і ясна погода.

ҐРУНТИ. Під екваторіальними лісами сформувалися червоно-жовті фералітні ґрунти. У густому лісі земля завалена опалим листям. В умовах жаркого і вологого клімату воно швидко перегниває. Здавалося, створюються всі умови для формування родючих ґрунтів. Проте це не так. Органічні речовини, що утворюються у великій кількості, у ґрунті майже не накопичуються. Пояснюється це тим, що густе коріння численних рослин, розташоване біля самої поверхні, швидко поглинає поживні речовини. Залишки ж органічних речовин щоденними рясними дощами вимиваються, виносяться у нижчі горизонти. У верхніх горизонтах залишаються нерозчинні Ферум (залізо) і Алюміній, які й надають ґрунтам яскравого червонувато-жовтого забарвлення.

Червоно-жовті фералітні грунти

РОСЛИННІСТЬ. Достатня кількість тепла і вологи обумовлює розвиток пишної рослинності. Африканський вологий екваторіальний ліс вражає густотою й різноманітністю рослин. Тільки дерев там налічують близько 3 тис. видів. У боротьбі за світло, вони ростуть у три-чотири яруси. Верхній ярус утворюють високі фікуси й пальми, що сягають 70 м. Багато могутніх дерев мають додаткові дошкоподібні коріння-підпірки — міцні вирости, що забезпечують стійкість. У дерев-велетнів листя жорстке і щільне, часто з блискучою поверхнею. Так вони захищаються від палючих променів сонця і ударів струменів води під час злив.

Фікус

Банан

Орхідеї

У нижніх ярусах ростуть тіньовитривалі чагарники, деревовидні папороті, кавове дерево, банани. Гігантські ліани завтовшки з руку обвивають стовбури дерев, плетуться по них угору, перекидаються з крони на крону, спадають униз до землі й знову повзуть угору по іншому стовбуру. Їхні хитромудрі сплетіння роблять лісову гущавину непрохідною. Високо на стовбурах, гілках і навіть листі дерев розташувалися полчища рослин-паразитів, які висмоктують поживні речовини з інших рослин. Здебільшого це орхідеї, які намагаються численними повітряними коренями дотягтися до землі. Ними вони здатні поглинати вологу прямо з повітря.

Олійна пальма

Вік олійної пальми досягає 120 років. Оранжева м’якоть її плодів уміщує близько 70 % цінної технічної олії, яка застигає за кімнатної температури. З неї виготовляють мило, свічки, мастило. А чудову харчову олію містить насіння пальми. Із суцвіть щодня отримують 4 л солодкого пальмового соку, а за сезон дерево дає до 250 л соку, з якого готують прохолодні напої.

Листя, велике й мале, вузьке й широке, світле й темно-зелене, закриває всі щілини й просвіти в куполі лісу. Опадає воно не все одразу, а по черзі, листок за листком. Тому ліс постійно зелений. Рослини в ньому ростуть, цвітуть, плодоносять одночасно і протягом всього року. Через густу крону дерев ледь пробивається сонячне проміння, тому в лісі навіть серед дня панують сутінки. Лісова хаща огорнута густим туманом. У сирому повітрі важко дихати. Людина в екваторіальному лісі почувається ніби на дні зеленого моря.

Мал. 54. Яруси екваторіального лісу

Мал. 55. В екваторіальному лісі

ТВАРИННИЙ СВІТ. Тварини в екваторіальному лісі живуть здебільшого на деревах. Крім птахів, гризунів і комах, там знаходять їжу і прихисток різні мавпи: мартишки, павіани, шимпанзе. У важко доступних районах мешкають людиноподібні горили. Мавпи харчуються плодами дерев, молодим листям і влаштовують у верховіттях «гнізда» з гілок. Пересуватися їм допомагають ліани, окремі їх види так і називаються «мавпячі сходи». Найбільший хижак лісу леопард, підстерігаючи здобич, теж ховається у кронах дерев.

Мал. 56. Леопард

Наземні мешканці екваторіального лісу дрібніші, ніж на відкритих просторах, тому що великим тваринам важко просуватися в густих заростях. У підліску майже немає трави, тому немає й тварин, які живляться нею. Зате багато таких, що поїдають листя дерев і чагарників: африканський оленьок, китицевухі свині, окапі (родич жирафа). У річках водяться крокодили, а на їх берегах — карликові бегемоти, які є одними з найрідкісніших тварин на Землі.

Горила

Окапі

Усі яруси лісу населяють різноманітні птахи. Серед них багато папуг. Птах-носоріг має великий і товстий дзьоб для збирання плодів.

Птах-носоріг

Змії, більшість з яких отруйні, також живуть на деревах. Зелений колір тіла робить їх схожими на ліани і дає змогу майстерно маскуватися серед листя. В усіх ярусах лісу поширені різноманітні комахи, багато великих яскравих метеликів. Деякі види мурашок пересуваються довгими колонами, поїдаючи все живе на своєму шляху. Дуже небезпечною є муха цеце, яка переносить збудника хвороби, що викликає загибель свійських тварин і сонну хворобу в людей.

РЕКОРДИ СВІТУ ЛЮДЕЙ І ПРИРОДИ

Однією з найнебезпечніших змій у світі є деревна мамба. Вона агресивна і дуже отруйна. Її сильна отрута вражає нервову систему — і за кілька хвилин людина непритомніє і помирає.

Мамба

Вологі екваторіальні ліси далі від екватора змінюються перемінно-вологими субекваторіальними лісами, де поряд з вічнозеленими деревами ростуть і листопадні, які скидають листя у сухий сезон.

ЗНАЧЕННЯ ЕКВАТОРІАЛЬНИХ ЛІСІВ. У природі екваторіальні ліси мають всепланетне значення. Рослини вологого лісу поглинають величезну кількість вуглекислого газу і виділяють в атмосферу кисень. Тому їх називають головним джерелом кисню, «легенями планети».

Екваторіальні ліси мають велике господарське значення. Тут ростуть дерева, що мають цінну (міцну й красиву) деревину — чорне (ебенове), червоне, сандалове. З неї виготовляють дорогі меблі. З ягід деяких видів кавового дерева роблять каву. З плодів олійної пальми видобувають харчову й технічну пальмову олію. Винну пальму використовують для приготування вина. З листя, кори та плодів багатьох рослин виготовляють ліки. На жаль, ліси десятиліттями вирубували під поля і плантації, для заготівлі деревини. Це призвело до зникнення тварин.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• В Африці яскраво виявляється закон широтної зональності — послідовна зміна природних зон від екватора до північних і південних околиць материка: вологі екваторіальні ліси змінюються саванами, які переходять у тропічні напівпустелі і пустелі, а на околицях материка сформувалися субтропічні твердолисті ліси й чагарники.

• В умовах спекотного і вологого екваторіального клімату на червоно-жовтих фералітних ґрунтах утворилися багатоярусні екваторіальні ліси з надзвичайно багатою рослинністю і своєрідним тваринним світом.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

  • 1. Користуючись мал. 53 на с. 68, з’ясуйте, яка природна зона займає найбільші площі в Африці, а яка — не має суцільного широтного простягання.
  • 2. Де розташована зона вологих екваторіальних лісів?
  • 3. Під впливом яких природних чинників формуються ґрунти екваторіальних лісів?
  • 4. Чому вологі екваторіальні ліси — вічнозелені?
  • 5. Як пристосувалися тварини до життя в густому вологому екваторіальному лісі?
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
 
Даний матеріал відноситься до підручника "Географія 7 клас Бойко, Міхелі", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)

Коментарі (0)

Додавання коментаря

  • оновити, якщо не видно коду