Войти
Закрыть

Екологічні проблеми. Об’єкти Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

7 Клас

Найдавніше заселений і змінений. Вважається, що Євразія — найдавніше заселений людиною материк. Тому він чи не найбільше серед інших материків зазнав значних змін природи. Перш за все це стосується помірного та субтропічного поясів, що є одними із найсприятливіших для життя та ведення господарства. Однією із найбільших проблем є значна розораність степу та лісостепу. Через постійну експлуатацію найкращих у світі чорноземів вони частково втрачають свою родючість (мал. 2.334). Ці природні зони мають густу мережу поселень із суцільно забудованими житловими масивами, магістралями, кар’єрами, промисловими будівлями. Тут первісна природа подекуди змінена докорінно і втрачена назавжди. Значних змін зазнав тваринний світ материка. Окремі види тварин внаслідок прямого винищення та забруднення навколишнього середовища зникли або перебувають на межі зникнення. Особливо це стосується риби в океанах, хутрових звірів (песця, соболя — мал. 2.334 та ін.), екзотичних тварин (тигра, слона, морського котика та ін.). Зростання потреб людства у деревині призвело до знищення значних площ лісів усіх природних зон (мал. 2.335). Екологічні лиха, катастрофи. Внаслідок неправильного водокористування змінено природні умови посушливих територій. Зникнення Аральського та обміління Каспійського морів — це одна із глобальних катастроф на материку внаслідок втручання людини у природу. Значних екологічних забруднень материк зазнає внаслідок викидів газів у атмосферу, потрапляння хімічних відходів із заводів та фабрик у поверхневі води. Світовою катастрофою є аварія на Чорнобильській атомній станції, результатом якої і сьогодні є існування мертвої 30-кілометрової забрудненої радіацією зони та суміжних з нею територій. Для збереження природи у межах Євразії створено багато заповідників....

Природні зони Євразії: степи, пустелі, ліси жаркого поясу. Висотна поясність

7 Клас

Степи. Степи — безлісі простори, де панують злаки з густою і щільною кореневою системою. Під ними утворились родючі чорноземні ґрунти. Тому степи майже цілком розорано, й в усьому світі є тільки декілька заповідних ділянок степової рослинності (мал. 2.320). Тваринний світ степів майже не зберігся. Тільки гризуни — ховрахи, бабаки, польові миші — пристосувалися до життя на сільськогосподарських угіддях й існують, незважаючи на те, що людина бореться з ними, як зі шкідниками (мал. 2.321). Численні череди копитних зникли з оранкою степу, залишки їх перебувають під охороною. У східній частині материка в міру віддалення від океану зростає континентальність клімату. Там з’являються сухі степи з убогою рослинністю і каштановими ґрунтами, що містять менше перегною, ніж чорноземи. Пустелі. У центральних районах Євразії у внутрішніх улоговинах розташовані напівпустелі й пустелі. Серед інших материків там найбільша площа пустель помірного поясу. Наприклад, Каракуми, більша частина Гобі, Такла-Макан. Вони сформувалися тому, що в тих районах випадає дуже мало опадів. Літо сухе і спекотне, а зима суха і холодна. Для життя рослин у пустелі дуже не вистачає вологи. Бурі й сіро-бурі ґрунти не утворюють суцільного покриву, так само, як і рослинність. Органічних речовин у ґрунтах мало. На багатьох ділянках вони засолені....

Природні зони Євразії. Арктичні пустелі, тундра, лісотундра, ліси помірного поясу

7 Клас

Материк з усіма природними зонами. Євразія розташована в усіх географічних поясах Північної півкулі, а тому в її межах є природні зони Землі всіх типів. Здебільшого зони витягнуті із заходу на схід. Але складна будова поверхні материка, специфічні особливості циркуляції атмосфери визначили відмінності у зволоженні різних частин Євразії. Відтак багато зон не мають суцільного поширення або їх простягання істотно відхиляється від широтного напрямку. Оскільки Євразія — найбільш витягнута із заходу на схід у помірних і субарктичних широтах, то природні зони цих поясів займають особливо велику частину материка. Природні зони холодного поясу Простягання зон холодного поясу. Арктичні пустелі, тундра і лісотундра розташовуються північніше, ніж у Північній Америці (мал. 2.306, 2.307). На заході материка вони лежить далеко за полярним колом, що зумовлено впливом теплої Північно-Атлантичної течії. Тундра і лісотундра займають у Північній Європі вузьку смугу, що розширюється на схід із зростанням суворості клімату....

Озера. Болота. Зледеніння. Підземні води

7 Клас

Найбільші озера-моря. У Євразії багато озер різного походження. Серед них і найбільше за площею безстічне озеро — Каспійське море (мал. 2.296). Його площа становить 371 тис. квадратних кілометрів. Саме за величезну площу, солоність води, глибини водоймища його і назвали морем. Насправді це залишок морського басейну, що існував у геологічному минулому, а потім втратив зв’язок з океаном і став велетенським озером. Максимальна глибина Каспійського моря становить 1 025 м. Частина узбережжя розташована нижче від рівня моря (-28 м). Більшість води у Каспій приносять річки Волга та Урал. Дослідження показують, що рівень моря за час існування на берегах озера людства знизився на 10 м. На озері розвинуте рибальство, видобуток нафти, судноплавство, що призводить до його забруднення. Одним із озер, що буквально на очах зникають із лиця Землі, є Аральське море. Його найбільша глибина ще 50 років тому була 70 м, а нині зменшилася вдвічі. Берегова лінія відійшла від попереднього місця на 100 км. Власне самого озера майже не залишилося (мал. 2.297). Причина цього екологічного лиха полягає у зменшенні притоку до озера вод річок Амудар’ї та Сирдар’ї. Вони вже не можуть живити Арал як раніше, бо їхні води по каналах забрано на зрошення полів....

Річки Євразії

7 Клас

Материк сотень великих річок. На материку є багато поверхневих (річок, озер, боліт, льодовиків) та підземних вод. На жодному іншому материку немає такої кількості великих річок. Вони несуть свої води в усі чотири океани, що омивають Євразію. Величезні повноводні ріки мають дуже розгалужену мережу приток. Материк не має собі рівних і за площею басейнів внутрішнього стоку (мал. 2.280). Це пояснюється маловодністю внутрішніх частин материка, а також наявністю великих тектонічних знижень. Різноманіття живлення річок. Різноманітність кліматичних умов Євразії суттєво позначається на особливостях вод суші в межах материка. Там є всі типи річок за джерелами живлення і режимом стоку. У різних частинах материка річки живляться дощовими і ґрунтовими, талими сніговими і льодовиковими водами. Багато з них збирають воду з величезних басейнів. Річки басейнів Атлантичного та Північного Льодовитого океанів Загальні риси річок Атлантики. В Атлантичний океан і його моря впадають річки західної, південної і північної частин Європи. Велика кількість річок західної і південної частин Європи починаються в горах й у верхній течії мають типово гірський характер: у вузьких глибоких долинах утворюються численні пороги і водоспади (мал. 2.281). Стрімкі потоки виносять масу твердого матеріалу (пісок, гальку), що відкладається при виході річок на рівнини, де течія різко сповільнюється, а річки стають рівнинними....

Клімат

7 Клас

Чинники, що впливають на клімат материка. Кліматичні особливості материка визначаються його чималими розмірами, великою протяжністю з півдня на північ (від екватора до арктичних широт), із заходу на схід, а також будовою поверхні — наявністю високих гірських систем на півдні й сході, поширенням рівнин у північній частині. Могутні гірські пасма хребтів, які піднімаються на півдні Євразії й уздовж східної окраїни, створюють труднощі для проникнення повітряних мас з Тихого й Індійського океанів углиб материка. На заході й півночі Євразія «відкрита» для впливу Атлантики і Північного Льодовитого океану. Чи відомо тобі? Існує декілька версій того, де розташований справжній Полюс холоду Північної півкулі. Це «оскаржують» Верхоянськ, Томтор і Оймякон. Всі вони розташовані в Якутії. У Верхоянську було офіційно зафіксовано температуру -67,8 °С на метеостанції сучасними приладами. У Томторі в 70-х роках XX ст. зафіксували температуру -71,2 °С на метеостанції місцевого аеропорту. В Оймяконі, який розміщується за 30 км від Томтора, також було зафіксовано температуру -71,2 °С. Це зробила експедиція Обручева в 1929 р. Будова поверхні разом із географічним положенням і розмірами материка зумовили розташування на теренах Євразії полюсу холоду Північної півкулі в Оймяконі. На Аравійському півострові розміщується один із найспекотніших районів світу. Також є території, де за рік випадає в середньому менш ніж 50 мм опадів (на Аравійському півострові, у Центральній Азії), та найвологіше місце у світі — 12 000 мм (селище Черапунджі в Індії)....

Гірські країни. Корисні копалини

7 Клас

Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс. В основі більшості гірських систем Євразії лежать різновікові рухливі складчасті пояси. Областям кайнозойської складчастості відповідають гігантські гірські системи. Так, на півдні Євразії простягнувся на тисячі кілометрів величезний Альпійсько-Гімалайський складчастий пояс. У межах Європи до нього належать Піренеї, Альпи (Монблан — 4 807 м — найвища вершина Європи), Апенніни, Карпати (вершина Герлаховський Штит — 2 655 м) (мал. 2.265). В Азії до найвищих гір цього поясу належать Кавказ, Гіндукуш, Памір, Гімалаї. У рельєфі це переважно різновисотні складчасті гори. Місцями, між пасмами хребтів, простягаються внутрішні високопідняті рівнини, які ускладнені брилевими горами. Серед них, наприклад, внутрішні райони Іранського нагір’я. Іноді хребти зближуються, утворюючи гірські вузли. Найвищий із них — Памір (найвища вершина Конгур (7719 м), мал. 2.266). Між гірськими спорудами і платформними ділянками сформувалися передгірні крайові прогини. Вони заповнені осадовими відкладами, нанесеними з гір, що піднімаються. У них сформувалися здебільшого низовинні рівнини (Індо-Гангська — мал. 2.267, Месопотамська)....

Геологічна будова і рельєф. Рівнини

7 Клас

Материк найбільших висот і найнижчих западин. За таких величезних розмірів не дивно, що природні умови материка дуже різноманітні, у тому числі й рельєф. Там розташовані найвища вершина Землі — г. Джомолунгма (Еверест) висотою 8848 м і найглибша западина суходолу — рівень Мертвого моря (-395 м). Середня висота Євразії становить 830 м над рівнем моря. Гори разом з плоскогір’ями займають близько 2/3 території материка (мал. 2.260). Материк, зітканий із частин давніх літосферних плит. Розманітність природи Євразії пов’язана не тільки з її великою протяжністю, а й з надзвичайною складністю будови земної кори в межах материка. Всі інші материки являють собою геологічно давню стійку платформу із приєднаними до неї молодшими і рухливими складчастими поясами. Євразія складається з декількох давніх платформних ядер — Східноєвропейської, Сибірської, Китайсько-Корейської, Південнокитайської, Індостанської та Аравійської платформ, що з’єднані між собою різновіковими складчастими поясами (мал. 2.261). Ці давні платформи є частинами декількох з’єднаних в єдине ціле літосферних плит. Так, Аравійський півострів та Індостан є частинами давньої Гондвани, які приєдналися пізніше до давніх євразійських платформних ядер (мал. 2.262)....

Дослідження та освоєння материка

7 Клас

Давні цивілізації і вивчення материка. Природу Євразії почали досліджувати значно раніше від інших материків. Особливо це стосується найзаселеніших регіонів Європи та Азії. Багато природних явищ було відкрито та вивчено вченими на прикладі територій Європи та Азії. У Євразії склалися і розвивалися найдавніші цивілізації Землі. Культура Індії, Китаю, Вавилона (у Месопотамії) (мал. 2.251) налічує тисячоліття. Тут існували такі великі й високорозвинуті в минулому держави, як Вавилон, Стародавня Греція, Римська імперія, Візантія, арабські халіфати та ін. Вчені цих країн здавна почали активно пізнавати Землю, передусім простори свого континенту. Подорожі в Індію і Китай, проникнення в Сибір і Центральну Азію, пошуки шляхів у південні країни вздовж північного і східного узбереж дали перші відомості про розміщення географічних об’єктів, обриси берегової лінії, основні риси природи материка, життя народів, які його населяли. Особливо значний внесок у географічне вивчення Євразії зробили давньогрецькі, а пізніше арабські вчені (мал. 2.252). Наукові експедиції XII—XV ст. розширювали і поглиблювали наявні відомості про материк. Серед них найбільш відомі подорожі Марко Поло, Афанасія Нікітіна, Васко да Гами. Важливою в цей період була також подорож венеційського купця і мандрівника Нікколо де Конті (мал. 2.253). Він мандрував у 1424 р. по землях Індії, відвідав також острови Шрі-Ланка, Суматра, Борнео, Ява. За дорученням Папи Римського на основі розповідей мандрівника було зроблено докладний звіт про ці подорожі....

Географічне положення Євразії

7 Клас

Материк між полюсом і екватором. Євразія — найбільший материк Землі. Він заходить на півночі далеко за полярне коло, а на півдні сягає екваторіальних широт (мал. 2.245). З урахуванням островів територія Євразії лише близько 10° не досягає Північного полюса (Земля Франца-Йосифа) і на 11° заходить у Південну півкулю (Малі Зондські острови). Крайня північна точка материка — мис Челюскін (78° пн. ш.), а південна — мис Піай (1° пн. ш.) (мал. 2.246, 2.247). Більша частина материка лежить у Східній півкулі, але окраїнні його частини заходять у Західну півкулю. Найбільш західною точкою материка є мис Рока (9° зх. д.) (мал. 2.248), а східною — мис Дежньова (170° зх. д.). Найбільше материк простягається із заходу на схід — на 16 тис. кілометрів. Материк, омитий чотирма океанами. Найближче до території Євразії розміщена Африка, яка відділена Суецьким каналом. У недавньому геологічному минулому Євразія була територіально пов’язана з Північною Америкою, а нині материки розділяє не дуже широка, замерзаюча взимку Берингова протока. Відносно тісне сусідство з материками значно урізноманітнює природу Євразії. Величезний материк омивається водами всіх чотирьох океанів....

Навігація