Войти
Закрыть

Природні зони Африки

7 Клас

Природні зони Африки, так само як і кліматичні пояси, розташовані майже симетрично по обидва боки від екватора. У їхньому розміщенні яскраво виражена широтна зональність. В Африці формуються природні зони екваторіального, субекваторіального, тропічного й субтропічного географічних поясів (рис. 1). На підняттях рельєфу виражена вертикальна поясність. 1. Вологі екваторіальні ліси. Зона вологих екваторіальних лісів займає басейн річки Конго на північ і південь від екватора та узбережжя Гвінейської затоки. Велика кількість тепла та вологи екваторіального клімату створює ідеальні умови для розвитку організмів. Тут панує царство екваторіальних дощових лісів — гілеї. Їх особлива риса — багатоярусність. Наче колони, що підпирають небо, височіють дерева-велетні. Вони сягають 40—50 та навіть 80 м! Серед них «дерева-вискочки» сейби, різні види пальм, фікуси. У нижніх ярусах ростуть банани, деревоподібні папороті, червоне, ебенове, сандалове, хлібне дерева. Уся лісова рослинність переплетена ліанами. Під екваторіальними лісами сформувалися червоно-жовті фералітні ґрунти. Вони дуже бідні на поживні речовини, які швидко засвоюються рослинами, оскільки органічні рештки в умовах тепла й вологи швидко розкладаються мікроорганізмами....
0 Переглянути

Води суходолу

7 Клас

В Африці багато великих річок, озер, значні запаси підземних вод, проте їхній розподіл по території континенту вкрай нерівномірний. Поряд із районами, що мають густу гідрографічну сітку, величезні простори материка майже повністю зневоднені. Це викликає проблеми забезпечення населення водою та ускладнює розвиток землеробства. 1. Загальна характеристика внутрішніх вод Африки. Однією з основних особливостей внутрішніх вод Африки є їхнє нерівномірне розміщення. Тропічні широти — пустелі Сахара, Наміб і Калахарі, де опадів випадає дуже мало, а випаровуваність через високі температури велика, — дуже бідні на запаси води. Близько 1/3 всієї площі материка займають області внутрішнього стоку. Річки впадають в озера, які не мають стоку в океан або губляться в пісках. Поширення областей внутрішнього стоку пов’язане з дефіцитом вологи та улоговинним характером рельєфу. Безстічні озера займають дно улоговин. До них сходяться ваді — сухі русла річок, які заповнюються водою після нечастих дощів....
0 Переглянути

Кліматичні пояси та типи клімату

7 Клас

Особливе географічне положення Африки обумовлює дзеркальну повторюваність кліматичних умов від екватора до окраїн материка. На території Африки виділяють екваторіальний, два субекваторіальні та два тропічні кліматичні пояси. Північні й південні окраїни материка розташовані в субтропічних кліматичних поясах. 1. Екваторіальний та субекваторіальний кліматичні пояси. Екваторіальний кліматичний пояс охоплює частину басейну річки Конго та узбережжя Гвінейської затоки. Тут увесь рік панують екваторіальні повітряні маси, які обумовлюють одну пору року — літо. Протягом усього часу зберігаються високі показники середніх температур — +24...+26 °С. Практично щодня йдуть зливові дощі, які іноді мають руйнівну силу. Найбільша кількість опадів, зареєстрована в районі екватора, склала понад 350 мм на добу! У середньому в екваторіальному кліматичному поясі випадає 2000—3000 мм опадів на рік. Високі температури повітря в поєднанні з підвищеною вологістю — основні ознаки екваторіального типу клімату. Пояс екваторіального клімату з півночі, сходу й півдня облямовується широкою смугою субекваторіального кліматичного поясу до 17—20° пн. і пд. ш. Тут панує субекваторіальний тип клімату із сезонною зміною напрямку руху повітряних мас. Протягом літнього дощового сезону погоду формує вологе й тепле екваторіальне повітря. Часто бувають грози, іноді протягом тривалого часу зберігається суцільна хмарність із тривалими дощами. Взимку екваторіальні повітряні маси змінюються тропічними — жаркими й сухими. При віддаленні від екватора тривалість сухого періоду збільшується....
0 Переглянути

Загальні риси клімату

7 Клас

Африка — дуже жаркий материк. Саме тут розташована найбільша пустеля Землі, яка займає 30 % усього континенту. Крім сонячної радіації, на формування клімату Африки також впливають циркуляція повітряних мас, особливості рельєфу, океанічні течії. 1. Розподіл температури повітря. Географічне положення Африки переважно в жаркому тепловому поясі обумовлює надходження величезної кількості сонячного тепла до її поверхні. В Африці немає звичних для нас холодних зим, на більшій її частині зима й літо відрізняються переважно умовами зволоження. Лише в горах температури опускаються нижче 0 °С. За кліматичною картою Африки (рис. 1) проаналізуємо розподіл середніх січневих і липневих температур на материку. В екваторіальних широтах ізотерми січня та липня мають однакові значення — +24 °С. Лише у східній частині на Східноафриканському плоскогір’ї середні температури зимового місяця знижуються до +16 °С. При просуванні на північ амплітуда середніх температур січня та липня збільшується (від +16 до +32 °С). На крайньому північному заході середні січневі температури становлять +8 °С, а липневі — +24 °С. Денна температура на більшій частині території часто сягає вище +40 °С....
0 Переглянути

Тектонічна будова та рельєф, корисні копалини

7 Клас

В основі Африканського континенту лежить докембрійська платформа, яка в далекому минулому була частиною давнього материка Гондвана (рис. 1). Активізація внутрішніх процесів Землі в мезозої спричинила розкол Гондвани й рухи окремих ділянок платформи. Деякі ділянки платформи в геологічному минулому піднімалися, утворюючи високі плоскогір’я, інші ж, навпаки, опускалися, у результаті чого виникали великі улоговини. Рухи земної кори, які супроводжувалися численними землетрусами й виверженнями вулканів, привели до утворення найбільшого на суходолі розлому земної кори — Східноафриканського. Зона розломів, так звана рифтова долина, простягається приблизно на 6000 км — від північної окраїни Червоного моря до пониззя Замбезі. Ширина долини становить майже 100 км. Тут сформувалася велика кількість вулканів. На північно-західній окраїні материка розташована область сучасної альпійської складчастості, яка сформувалася на стику Євразійської та Африканської літосферних плит. На півдні материка розташовані давні складчасті структури. 2. Рельєф. Зіставивши фізичну карту Африки та карту будови земної кори, ви побачите, що в межах Африкано-Аравійської платформи розташовані обширні височини, плоскогір’я та нагір’я, подекуди перерізані долинами річок. Материк височіє, ніби стіл серед вод океанів. Над цим «столом» здіймаються окремі гірські масиви, найвищі з яких — Ефіопське нагір’я (рис. 2) та Східноафриканське плоскогір’я, розташовані у східній частині Африки. їхнє утворення пов’язане з деформаціями земної кори в зоні розломів. Розломи супроводжувалися вулканічною діяльністю, тому на Східноафриканському плоскогір’ї та Ефіопському нагір’ї є великі ділянки лавових плато та великі вулканічні масиви. Із розломами пов’язане й утворення найвищих вершин Африки — Кіліманджаро (рис. 3), Кенія та Рувензорі. Вони розташовані поблизу екватора й піднімаються вище ніж на 5000 м над рівнем моря. Усі три гори увінчані вічними снігами й льодовиками....
0 Переглянути

Географічне положення материка. Дослідження та освоєння Африки

7 Клас

Скласти характеристику географічного положення Африки вам допоможуть фізична карта Африки (рис. 1) та план характеристики географічного положення материка. Дуже важливим є не лише опанувати всі складові географічного положення, але й зрозуміти, які риси природи материка вони визначають. За площею Африка поступається лише Євразії. Крім екватора, Африку перетинає нульовий меридіан, тому материк розташований у всіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній і Східній. Більша частина території континенту розміщена між двома тропіками, в екваторіальному, субекваторіальному та тропічному кліматичних поясах, завдяки чому на значній території постійно спостерігаються високі температури повітря. Лише північна та південна частини заходять у субтропічні пояси. Майже симетричне положення Африки щодо екватора обумовлює подібність природних умов по його обидва боки. Положення крайніх точок материка знаходимо за фізичною картою Африки. Крайні точки материка — це миси, тобто ділянки суходолу, які найбільше вдаються в море. Крайніми точками Африки є: північна — мис Рас-Енгела; південна — мис Агульяс (Голковий); західна — мис Альмаді; східна — мис Рас-Гафун. Африку омивають води двох океанів та їхніх морів: із заходу й півночі — Атлантичним океаном, зі сходу й півдня — Індійським океаном, із півночі — Середземним морем, із північного сходу — Червоним морем. Африка наближена до Євразії, із якою зв’язана Суецьким перешийком (рис. 2). Від Європи Африку відокремлюють Середземне море та Гібралтарська протока (рис. 3), а від Азії — Червоне море та Баб-ель-Мандебська протока....
0 Переглянути

Природні комплекси материків і океанів. Широтна зональність і вертикальна поясність

7 Клас

Через нерівномірний розподіл сонячного тепла на земній поверхні географічна оболонка дуже неоднорідна на різних широтах, як на материках, так і в океанах. Так, поблизу екватора, де тепло й волого, буяють ліси, природа відрізняється надзвичайним багатством живих організмів, швидкістю природних процесів. У полярних широтах, навпаки, усі процеси відбуваються повільно, органічний світ бідний. Навіть на одних і тих самих широтах природа також може відрізнятися через неоднорідність рельєфу та віддаленість від Океану. Усе це хаотичне, на перший погляд, природне різноманіття підпорядковане певним правилам — природним закономірностям. 1. Природно-територіальні комплекси. Взаємодія природних компонентів — клімату, рельєфу та гірських порід, вод, ґрунтів, рослинного та тваринного світу — спричиняє утворення різних за розмірами природних комплексів. Будь-який природний комплекс характеризується особливим складом природних компонентів та має свій неповторний зовнішній вигляд. Особливості природного комплексу залежать від географічного положення території, на якій він формується. Стійке поєднання природних компонентів, що склалося на певній території, називають природно-територіальним комплексом (ПТК)....
0 Переглянути

Кліматичні пояси та типи клімату Землі

7 Клас

У різних районах Землі показники клімату відрізняються: неоднакові середні температури та атмосферний тиск, різна кількість атмосферних опадів. Кількісні та якісні характеристики клімату відображені на кліматичних картах. Узагальнення схожих кліматичних показників дозволяє виділити на земній поверхні певні зони — кліматичні пояси. 1. Основні та перехідні кліматичні пояси. Кліматичні пояси — широтні смуги земної поверхні, що мають відносно однорідні кліматичні умови. Пояси відрізняються один від одного температурою повітря та переважаючими повітряними масами, які, відповідно до своїх властивостей, визначають основні риси клімату поясу. Закономірності розподілу кліматичних поясів та типів клімату відображає карта кліматичних поясів (рис. 1). Розрізняють сім основних кліматичних поясів: екваторіальний, два тропічні, два помірні та два полярні (арктичний і антарктичний) — по одному в кожній півкулі. У кожному з них протягом усього року панує одна повітряна маса — відповідно екваторіальна, тропічна, помірна, арктична (антарктична). Між основними поясами в кожній півкулі утворюються перехідні кліматичні пояси: субекваторіальний, субтропічний і субарктичний (субантарктичний). У перехідних поясах повітряні маси змінюються за сезонами. Вони надходять із сусідніх основних поясів: влітку панує повітряна маса ближчого до екватора основного поясу, а взимку — дальшого. Наприклад, у субекваторіальному поясі влітку переважає екваторіальне повітря — настає вологий сезон року, взимку надходить тропічне повітря — настає сухий сезон. Тому клімат субекваторіального поясу влітку подібний до клімату екваторіального поясу, а взимку — до тропічного....
0 Переглянути

Водні маси та їхні властивості. Закономірності розміщення океанічних течій

7 Клас

Основна маса вод гідросфери зосереджена у Світовому океані. Для того щоб зрозуміти величезну роль Океану в житті Землі, формуванні клімату материків, важливо знати особливості його природи: властивості океанічних вод, їхні рухи, взаємодію Океану з атмосферою та суходолом. 1. Водні маси та їхні властивості. Великі об’єми води, що утворюються в різних частинах Океану та мають певні властивості, називають водними масами. Найбільш характерними властивостями водних мас Океану є солоність та температура. Властивості водних мас змінюються залежно від глибини та місця їх формування. За глибиною розрізняють поверхневі, тропічні, глибинні та придонні водні маси. Середня глибина Світового океану перевищує 3500 м. На глибинах понад 1000 м вплив сонячного світла та тепла на водні маси практично відсутній. Властивості придонних і глибинних мас майже постійні в усьому Світовому океані, на відміну від поверхневих, що формуються під впливом процесів в атмосфері та прибережних районах материків. Поверхневі водні маси охоплюють океанічні води до глибин 200—250 м. Вони найбільше змінюють свої характеристики впродовж року та активно переміщуються у просторі. Залежно від своїх властивостей на різних широтах поверхневі водні маси поділяються на екваторіальні, тропічні, помірні та полярні. Прослідкуємо зміни властивостей поверхневих водних мас за картами розподілу солоності та температур (рис. 1, 2)....
0 Переглянути

Роль циркуляції повітряних мас у формуванні клімату

7 Клас

Над нашою планетою формується система глобальних вітрів, які перерозподіляють тепло й вологу на поверхні Землі. Якби не вони, на екваторі було б набагато жаркіше, а на полюсах — холодніше. Отже, третім дуже важливим кліматотвірним чинником є циркуляція повітряних мас. 1. Повітряні маси та їхні властивості. Неоднаковий розподіл сонячного тепла на Землі та неоднорідний характер підстильної поверхні спричинюють формування різних повітряних мас. Повітряні маси — це великі об’єми повітря, що формуються на певній території та мають відносно однорідні властивості. Залежно від районів формування виділяють декілька типів повітряних мас: екваторіальні, тропічні, помірні, арктичні та антарктичні. Вони відрізняються насамперед температурою. Усі типи повітряних мас, крім екваторіального, поділяються на підтипи: морський та континентальний. Екваторіальне повітря характеризується високими температурами та великою вологістю. Тропічне повітря формується над тропічними широтами материків та океанів. Континентальні тропічні повітряні маси мають високу температуру та низьку вологість, морське тропічне повітря дещо прохолодніше, але більш вологе....
0 Переглянути
Вперед
1 ... 42 43 44 45 46 47 48 49 50 ... 57
Назад

Навігація