Географічні карти та їхні елементи. Картографічні проекції
- 15-01-2022, 16:04
- 289
8 Клас , Географія 8 клас Булава
§ 3. Географічні карти та їхні елементи. Картографічні проекції
• Назвіть сучасні моделі земної поверхні, що є джерелами географічних знань.
• Поясніть, що таке масштаб. Які є види масштабів?
1. Відмінності географічної карти від інших моделей земної поверхні
Із курсу географії 6 класу вам відоме поняття «план місцевості» (зменшена в певному масштабі модель невеликої ділянки земної поверхні, зображена за допомогою умовних знаків). Карти теж створюють за допомогою певних уявних образів — умовних знаків та в певному масштабі. Від плану місцевості географічна карта відрізняється тим, що охоплює більшу територію. Ви пам’ятаєте, що поверхня Землі — це сфера, а її більш-менш значна ділянка є опуклою, має кривизну.
Запропонуйте свій спосіб, щоб якнайточніше змоделювати опуклу земну поверхню на плоскому аркуші паперу й отримати карту.
Географічна карта — це зменшене, узагальнене, виконане за допомогою умовних знаків зображення земної поверхні на площині, створене на певній математичній основі.
Географічна карта складається із двох груп елементів: математичної основи та зображення географічних об’єктів за допомогою умовних знаків.
Математичну основу кожної карти складають такі елементи:
1) масштаб, який показує міру зменшення зображення на карті (мал. 3.1);
2) рамка карти (зокрема координатна сітка);
3) картографічна проекція для зображення сферичної поверхні Землі на площині.
Для перенесення ділянки сфери на плоску поверхню паперу застосовують певні математичні способи — картографічні проекції. Отже, основна й принципова відмінність географічної карти від плану місцевості — застосування картографічної проекції для моделювання на площині земної поверхні з урахуванням кривизни Землі. При розробці карти обов’язковою є побудова сітки паралелей і меридіанів (хоча на готовій карті їх може й не бути).
Умовні знаки географічних карт залежать від їхнього призначення.
Мал. 3.1. Масштаб і рамка фізичної карти України
2. Створення географічних карт
Географічні карти створюють за допомогою картографічних проекцій.
Картографічні проекції — це способи перенесення сферичної поверхні земної кулі або її частин на уявну площину.
Для розробки географічних карт використовують допоміжні поверхні, на які переносять точки земної поверхні. Допоміжні поверхні можуть бути площиною, бічною поверхнею конуса або циліндра.
Азимутальна проекція утворюється при перенесенні точок земної поверхні на площину (мал. 3.2, а).
Азимутальні проекції не мають спотворень у точці перетину глобуса з площиною, що зазвичай розташована в центрі карти. Величина спотворень збільшується в міру віддалення від центру карти.
Циліндричною називають проекцію, яка утворюється шляхом перенесення точок земної поверхні на бічну поверхню циліндра (мал. 3.2, б).
Які недоліки має зображення земної поверхні в циліндричній проекції?
Мал. 3.2. Картографічні проекції: азимутальна (а), циліндрична (б), конічна (в)
Якщо точки земної поверхні переносять на бічну поверхню конуса, така картографічна проекція називається конічною, а якщо одночасно на кілька конусів різного розміру — поліконічною. При цьому вісь конуса збігається з віссю Землі.
Конічні проекції використовують для створення карт материків, розташованих у середніх широтах (зокрема для створення карт території України) (мал. 3.2, в). Градусну сітку таких карт утворюють меридіани у вигляді прямих ліній, що виходять з однієї точки, та паралелі, які є дугами. Найменші спотворення виникають уздовж ліній дотику (перетину) бічної поверхні конуса з поверхнею Землі (глобуса).
Поліконічні проекції використовують для створення карт світу. На цих картах паралелі є ексцентричними колами із центрами, які лежать на серединному прямому меридіані (інші меридіани — криві лінії).
Сучасні карти залежно від призначення створюють за допомогою використання складних допоміжних поверхонь, розроблених на ЕОМ. Такі картографічні проекції називають умовними.
3. Як відрізняються географічні карти за характером спотворень
Кулеподібна форма Землі не може бути перенесена на площину без розривів або перекриття, тому частини картографічного зображення потрібно розтягувати або стискати, що призводить до спотворень на картах. Розрізняють чотири види картографічних спотворень: довжин ліній, кутів, форм і площ.
Мал. 3.3. Спотворення довжин
Мал. 3.4. Рівновелика проекція
З’ясувати наявність спотворень можна за допомогою ліній градусної сітки:
• якщо відрізки меридіанів між сусідніми паралелями однакові, спотворень довжин по меридіанах немає;
• якщо відрізок паралелі 60° удвічі менший за відрізок екватора між сусідніми меридіанами, то спотворень довжин по паралелях немає;
• перетин меридіанів і паралелей під прямим кутом свідчить, що спотворення кутів відсутні;
• однакова форма клітин градусної сітки між одними й тими самими паралелями свідчить про відсутність спотворень форм.
На мал. 3.3 знайдіть ділянки з найменшим спотворенням довжин.
Наявність численних картографічних проекцій пояснюється різними вимогами до розподілу спотворень (відхилень від проходження на глобусі паралелей і меридіанів, дійсних площ тощо). Створити оглядову географічну карту без більших чи менших спотворень дійсних площ або градусної сітки неможливо. Проте для карт різного призначення можна дібрати різні проекції.
Мал. 3.5. У якій проекції виконана карта, фрагмент якої наведено? У яких місцях карти найбільші спотворення довжин (реальні довжини показані еліпсами) та площ (заштриховані)?
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Розкрийте зміст поняття «географічна карта». 2. Перелічіть елементи географічних карт. 3. Що таке картографічна проекція? 4. Чому на географічних картах неминуче виникають спотворення? Як карти поділяють за характером спотворень?
5. Визначте спільні й відмінні риси географічної карти та плану місцевості. 6. Чи є спотворення кутів на фізичній карті географічного атласу?
7. Складіть схему «Види географічних проекцій».
8. Складіть п'ять-шість тестових завдань за темою «Картографічні проекції та спотворення на географічних картах».
Коментарі (0)