Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини
- 15-01-2022, 16:16
- 764
8 Клас , Географія 8 клас Булава
§ 15. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів. Паливні корисні копалини
• Чому існує дуже багато різних видів мінералів і гірських порід?
• Чи випадково різні гірські породи поширюються на території України?
1. Різноманітність мінерально-сировинних ресурсів
Мінерально-сировинні ресурси (або корисні копалини) — це гірські породи й мінерали, які використовуються або можуть використовуватися в різних галузях господарства.
За подальшим використанням у господарстві мінерально-сировинні ресурси поділяють на групи: паливні (горючі), рудні та нерудні.
Різні корисні копалини сформувалися в межах різних тектонічних структур і за різних палеогеографічних умов. Так, паливні корисні копалини — це гірські породи переважно осадового походження, які сформувалися в межах осадового чохла тектонічних западин. Рудні корисні копалини є переважно гірськими породами магматичного й метаморфічного походження, які сформувалися в межах Українського щита, Вулканічного хребта Карпат, місцями у межах Донецької складчастої області (їх поширення показане на мал. 12.2, с. 47).
Мал. 15.1. Антрацит
Мал. 15.2. Вугільна шахта і терикони
2. Паливні корисні копалини
До паливних корисних копалин належать нафта, природний газ, кам’яне й буре вугілля, торф, горючі сланці (див. таблицю і карту корисних копалин в атласі та на с. 47).
ГЕОЛОГІЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ ПОКЛАДІВ ПАЛИВНИХ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Мал. 15.3. Нафтова вишка в Дніпровсько-Донецькій западині (а), бурова платформа на Чорному морі (б), нафтовий верстат-качалка (в)
Паливні корисні копалини утворилися переважно в межах тектонічних западин.
У Донецькому кам’яновугільному басейні (Донбасі) є приблизно 330 вугільних шарів середньою потужністю 0,3—2 м. Вугілля видобувають у шахтах із глибини 1000 м і більше. Найбільше значення має коксівне вугілля (використовується для виплавлення заліза) та антрацит (метаморфізоване вугілля) (мал. 15.1).
Чим відрізняється Донецька складчаста область від інших частин Східноєвропейської платформи?
Запаси вугілля у Львівсько-Волинському басейні значно менші, але шари залягають ближче до земної поверхні.
Дніпровський буровугільний басейн розташований у межах малопотужного осадового чохла Українського щита. За віком шари, у яких міститься буре вугілля, є молодими. Вони залягають відносно близько від поверхні, тому видобуток бурого вугілля здійснюють переважно відкритим способом (у кар’єрах).
Дізнайтеся за додатковою літературою, за яких палеогеографічних умов утворилися кам'яне і буре вугілля.
Значно меншими є запаси нафти та природного газу (видобувається набагато менше від потреб країни). Значна їх частина помітно вичерпана. Для поповнення розвіданих запасів необхідно проводити геологорозвідувальні роботи (мал. 15.3, а).
На початку XXI ст. розвиток технологій дозволив видобувати так званий сланцевий газ, який міститься не в пористих і тріщинуватих, а в слабо пористих гірських породах.
Найбільш інтенсивний видобуток нафти й газу ведеться в межах Східного нафтогазоносного району. Нафта тут є якісною. Родовища часто приурочені до куполоподібних підняттів гірських порід, під якими залягає кам’яна сіль. Можливе відкриття нових родовищ на глибинах 5—7,5 км. Найбільш перспективною для видобутку сланцевого газу є Юзівська площа в межах Харківської й північної частини Донецької областей.
Перші розробки родовищ нафти в Європі розпочали з 1771 р. в межах Передкарпатського прогину, на Бориславському родовищі. Нафта із цього родовища містить багато парафіну й тому швидко застигає. Перспективною для видобутку сланцевого газу в Західному нафтогазоносному районі є Олеська площа (на межі Львівського і Передкарпатського прогинів).
Південний нафтогазоносний район поки що освоєний найменше (мал. 15.3, б). Уперше про видобуток нафти на Керченському півострові згадується ще в III ст. до н. е.
Родовища торфу сформувалися в антропогеновому періоді. Вони поширені на півночі України, переважно в межах Поліської низовини. Родовища горючих сланців є невеликими і не розробляються.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. На які групи поділяють корисні копалини за їх використанням? 2. Якою є загальна закономірність розташування родовищ паливних корисних копалин? 3. Гірські породи якого походження (осадові, магматичні, метаморфічні) використовують як паливні корисні копалини?
4. Складіть план характеристики паливних корисних копалин. Охарактеризуйте за ним паливні корисні копалини кожного виду. 5. Порівняйте між собою: 1) вугільні басейни; 2) нафтогазоносні області.
6*. Охарактеризуйте умови залягання й особливості освоєння одного з видів паливних корисних копалин у вашому краї або найближчому регіоні. Підготуйте повідомлення.
Мал. 16.1. Групи рудних корисних копалин за використанням у господарстві
ДОСЛІДЖЕННЯ
Історія геологічних досліджень території України
За додатковою літературою або ресурсами Інтернету підготуйте повідомлення про те, ким і коли були відкриті родовища кам’яного вугілля Донбасу.
Коментарі (0)