Географічне положення. Україну з півдня омивають Чорне й Азовське моря. Протоками вони з’єднані із Середземним морем.

• Визначте за картою атласу, які протоки сполучають Чорне море з Атлантичним океаном.

Чорне море омиває також береги Румунії, Болгарії, Туреччини, Грузії і Росії. Це одне з найізольованіших континентальних морів у світі. Розташоване між Європою та Малою Азією, Чорне море має площу поверхні понад 420 тис. км2, об’єм води дорівнює 547 тис. км3. Його максимальна глибина сягає 2245 м.

Берегова лінія та рельєф дна. Загальна довжина берегової лінії становить майже 4340 км. Більша частина Чорноморського узбережжя знаходиться на території Туреччини й України. Береги Чорного моря розчленовані мало, найчастіше вони гористі, стрімчасті, однак у межах континентальної частини України положисті. Найбільші затоки — Джарилгацька, Каркінітська, Каламітська, Феодосійська.

• Знайдіть на карті атласу затоки Чорного моря.

У межах України в Чорне море впадають річки Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг. На ділянках між річками узбережжя прорізують лимани (сполучені з морем водойми): Дністровський, Хаджибейський, Куяльницький, Тилігульський, Дніпровський. Найбільшим півостровом Чорного моря є Кримський, який з’єднується з материком Перекопським перешийком. Островів мало; найзначніші — Джарилгач, Березань і Зміїний.

Основна частина моря розташована в зоні Альпійсько-Гімалайської складчастості. Лише дно північно-західної території утворює мілководну шельфову зону завширшки 200 м на краю Східноєвропейської платформи.

Геологічна історія. 30-40 млн років тому Чорне море було частиною велетенського океану Тетісу, що займав простір від Тихого до Атлантичного океанів. Приблизно 3-7 млн років тому Тетіс поділився на окремі морські басейни, одним з яких було Сарматське море. Через мільйони років на його місці утворилися Каспійське, Чорне й Азовське моря.

Кліматичні умови. Кліматичні умови Чорного моря зумовлені тим, що значна його частина знаходиться в субтропічному поясі. Тут тепла волога зима й спекотне сухе літо. Узимку над морем переміщуються середземноморські й атлантичні циклони, з якими пов’язана дощова й туманна погода. Влітку над Чорним морем відчувається вплив Азорського антициклону, який визначає стійку ясну й теплу погоду. Смерчі є рідкісним явищем.

Сніг випадає взимку в усіх районах моря. Середня температура повітря в липні становить +22-24 °С; найвища — +30-35 °С. Хмарність у середньому за рік дорівнює 60 % з максимумом узимку й мінімумом улітку. Кількість опадів на заході й північному заході — 300-500 мм на рік; на півдні — 750-800 мм; на сході — 1800-2500 мм. Улітку вода на поверхні Чорного моря нагрівається до +24-26 °С, біля берегів — до +29 °С, а взимку знижується до +6-7 °С. На глибині 150 м і нижче температура води стала (+8 °С). У роки із суворими зимами північно-західна частина Чорного моря замерзає.

Гідрологічний режим. Коливання рівня моря, пов’язані з припливами й відпливами, незначні (їх амплітуда всього 10 см). Коливання під впливом вітрової діяльності досягають 1,5 м.

У Чорному морі існують постійні течії. На відстані 3-4 км від берега проходить основна Чорноморська течія завширшки 40-50 км, яка рухається проти годинникової стрілки й утворює замкнуте коло.

Рясний материковий стік, надходження опрісненої води з Азовського моря й атмосферні опади визначають солоність поверхневих вод у відкритій частині моря — 17-18 %о, у передгирлових районах — від 9 до 3 %о і менше; на глибині 60-80 м солоність зростає до 19-20 %о, а біля дна — 22-22,5 %о.

• Пригадайте, яка солоність вод Світового океану. Назвіть моря, які мають вищу солоність, ніж Чорне море.

Розчинений кисень присутній тільки у верхньому шарі води. Глибше 150—200 м вода містить сірководень, а це майже 87 % об’єму води Чорного моря. Вважають, що сірководень у Чорному морі утворюється в результаті життєдіяльності певного виду бактерій і слабкого вертикального обміну. Через це на великих глибинах тут немає життя (крім бактерій). Морські мешканці зосереджені у верхньому шарі води.

Природні ресурси. У Чорному морі налічується 3774 види морських організмів, більшість з яких становлять безхребетні тварини й рослини. Найпоширеніші бурі й червоні водорості, морська трава. Деякі види водоростей використовуються людиною в їжу, оскільки містять мікроелементи та вітаміни. Крім цього, водорості слугують сировиною для харчової, фармакологічної, косметологічної, медичної та хімічної промисловості, а також є кормом для сільськогосподарських тварин і цінним органічним добривом.

Чорноморська фауна багата й різноманітна. Тут здавна виловлювали хамсу, білугу (мал. 127), пеламиду, скумбрію, кільку, ставриду, тунця (мал. 128), кефаль (мал. 129) та ін. 90 % вилову припадає на хамсу й кільку. У Чорному морі добувають також мідії й філофору.

У 1990-х роках надмірний вилов риби, «цвітіння» води і збільшення кількості реброплавів, спричинили значне зменшення (у 8-12 разів) запасів чорноморського анчоуса та шпротів. Виснаження кормової бази негативно позначилося на дельфінах і морських свинях, що призвело до їх масової загибелі.

Мал. 127. Білуга

Мал. 128. Тунець

Мал. 129. Кефаль

Господарське використання. Чорне море має важливе транспортне значення. Воно зв’язує Україну з іншими країнами світу.

• Користуючись картою атласу, назвіть кілька таких країн.

Найбільші українські порти на Чорному морі — Одеса та Чорноморськ (до 2016 р. — Іллічівськ). Великими портами є також Південний, Миколаїв, Херсон, Керч, Феодосія, Севастополь.

Кліматичні умови Чорного моря сприяють розвитку курортів і туризму. На Південному березі Криму розташовані такі кліматичні курорти, як Євпаторія, Саки, Гурзуф, Місхор, Судак, Алушта та ін.

Шельф Чорного моря багатий на природні ресурси — будівельний пісок, гравій, газ. Перспективними є поклади нафти в континентальному шельфі.

Екологічні проблеми та охорона вод. Екологічна ситуація в Чорному морі зумовлена природними процесами у Світовому океані, атмосфері, характером стоку річок, господарською діяльністю людини, впливом курортно-рекреаційних і військових об’єктів.

Чорне море забруднюється нафтою й нафтопродуктами, фенолами. Особливо забруднена нафтою західна частина, де пролягають важливі транспортні маршрути, а також прибережні акваторії. З водами Дунаю, Дніпра й Дністра в Чорне море потрапляють різноманітні речовини, що також сприяють його забрудненню. Найбільше їх надходить з водами Дунаю (83 млн т). Вживаються заходи для запобігання потраплянню в море неочищених промислових і побутових стоків, незаконному скиданню нафти, нафтопродуктів та інших забруднювальних речовин.

Для охорони біотичних ресурсів створені Дунайський і Чорноморський біосферні заповідники, природні заповідники — Кримський, Карадазький, Мис Мартьян. З 1966 р. заборонено промисел чорноморських дельфінів. До Міжнародної Червоної книги занесено білочеревного тюленя. Деякі види тварин опинилися на межі вимирання і потребують охорони. Це скумбрія, пеламіда, біла морська миша, морський кіт (мал. 130), трав’яний краб. Охороняються також і рослини: філофора, цистозейра бородата (мал. 131).

Мал. 130. Морський кіт

Мал. 131. Цистозейра бородата

Дискусійний клуб