Мал. 16.2. Кар'єрний спосіб видобутку залізних руд, Кременчуцький район

Україна багата рудами чорних металів — залізними, марганцевими, хромовими (які використовуються в чорній металургії).

Мал. 16.3. Залізорудні шахти, Кривий Ріг

Залізні руди — це гірські породи різного походження, серед яких найпоширенішими рудними мінералами є магнітний, червоний і бурий залізняки (мал. 16.4).

Найбільші запаси залізної руди зосереджені в Криворізькому залізорудному басейні, де їх видобувають у шахтах (мал. 16.3) глибиною до 1500 м (багаті руди із вмістом заліза понад 46%) та у величезних кар’єрах глибиною понад 250 м (відносно бідні руди — залізисті кварцити). Видобуток ведеться також у Кременчуцькому залізорудному районі — кар’єрним способом (мал. 16.2). Спільна риса перелічених родовищ — належність до кристалічного фундаменту Українського щита.

Руди Керченського залізорудного басейну (бурі залізняки) мають осадове походження й молодий (неогеновий) вік.

Для виплавки сталей — сплавів із заліза з певними властивостями, крім марганцю і хрому, використовують легуючі метали (нікель, вольфрам, молібден, ванадій тощо). Їхні запаси в Україні невеликі.

Одним із найбільших у світі є Нікопольський (інша назва — Придніпровський) марганцеворудний басейн, що належить до осадового чохла південного схилу Українського щита. Двометровий шар руди (мал. 16.5) залягає неглибоко (20—150 м), і тому видобуток ведеться переважно в кар’єрах.

Хромові й нікелеві руди знайдені геологами серед гірських порід кори вивітрювання Українського щита. Їх невеликі родовища розташовані в середній частині течії річки Південний Буг (Деренюське, Капітанівське) та на Дніпропетровщині (Девладівське, Тернівське, Південнонікопольське).

Рудами кольорових металів Україна забезпечена гірше.

Великі родовища титанових руд розташовані на Житомирщині (басейн річки Ірша) та Дніпропетровщині (Самотканське). Вони залягають у розсипах серед піщаних відкладень. Порівняно нещодавно виявлене значне родовище самородної міді на межі Волино-Подільської плити та Львівського прогину. Слід відзначити родовища ртутної руди — кіноварі серед магматичних порід Донецької височини (Микитівське родовище) та Вулканічного хребта Карпат. У цій же місцевості відкриті невеликі родовища поліметалевих руд (свинцю, цинку, срібла), які не розробляються.

Запаси алюмінієвих руд (бокситів) є невеликими. В Україні немає достатніх для промислового освоєння родовищ руд олова, вольфраму, молібдену, кобальту.

Серед благородних металів в Україні є поклади золота. Розробляють Мужіївське родовище (Вулканічний хребет Карпат). Значні запаси виявлені серед порід фундаменту Українського щита (на Кіровоградщині, Дніпропетровщині, Одещині). Їхнє освоєння лише планується. Невеликі родовища є в Донбасі та Приазов’ї.

На Кіровоградщині та Дніпропетровщині серед порід фундаменту Українського щита розробляють значні родовища радіоактивних металів, зокрема уранових руд.

Мал. 16.4. Магнітний (а), червоний (б) і бурий (б) залізняки — залізні руди різного походження

Мал. 16.5. Марганцева руда

Мал. 17.1. Найважливіші групи нерудних корисних копалин

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Які корисні копалини називають рудними? 2. На які групи поділяють рудні корисні копалини за використанням у різних галузях металургії? 3. До яких тектонічних структур в основному належать родовища рудних корисних копалин? 4. Назвіть залізорудні басейни та райони України. Охарактеризуйте їх.

5. Дайте оцінку забезпеченості України рудами легуючих, кольорових, благородних і радіоактивних металів. 6. Руди яких металів розвідані переважно серед гірських порід кори вивітрювання та осадового чохла? 7. Де розташовані найближчі до вашої місцевості родовища рудних корисних копалин?

8. Охарактеризуйте родовища руд чорних, легуючих і кольорових металів на території України. Відповідь подайте у вигляді таблиці.