Основні кліматотвірні чинники та їх взаємодія
- 15-01-2022, 16:20
- 674
8 Клас , Географія 8 клас Булава
§ 18. Основні кліматотвірні чинники та їх взаємодія
• Чи залежить клімат України від її фізико-географічного положення? Як саме?
1. Основні кліматотвірні чинники
Пропонуємо вам побувати в ролі вчених-кліматологів. Кліматологи узагальнюють результати багаторічних метеорологічних спостережень і визначають середні показники температури повітря та кількості атмосферних опадів, найвищу й найнижчу температуру повітря за рік, у певні місяці року та багато інших кліматичних показників. Отримані узагальнені дані характеризують клімат — багаторічний режим погоди певної місцевості.
Для вивчення клімату ми застосовуватимемо загальнонаукові методи аналізу й синтезу, які доповнюють один одного.
Аналіз — це метод наукового дослідження, який полягає в уявному поділі на складові частини предмета чи явища для розуміння його суті. Аналіз клімату означає дослідження окремих чинників, які на нього впливають.
Синтез — це метод наукового дослідження, спрямований на вивчення взаємодії складових частин предмета чи явища. Метод синтезу при вивченні клімату полягає у виявленні взаємодії між окремими кліматотвірними чинниками.
На клімат будь-якої території впливають три основні кліматотвірні чинники: сонячна енергія, циркуляція атмосфери, підстилаюча поверхня. Клімат є результатом взаємодії вказаних чинників (мал. 18.1.).
Така послідовність аналізу чинників є невипадковою. Як видно з мал. 18.1, відмінність у кількості сонячної енергії найбільше впливає на розподіл температури повітря; циркуляція атмосфери — на розподіл кількості опадів по території. Вплив кожного чинника неоднаковий в різних місцевостях та в різні пори року. Наприклад, на відмінності в температурі повітря влітку найбільше впливає розподіл сонячної енергії, а взимку — циркуляція атмосфери.
Як ви вважаєте, яка підстилаюча поверхня більше впливає на відмінності клімату регіонів — рівнинна чи гірська?
Мал. 18.1. Основні кліматотвірні чинники
Мал. 18.2. Геліограф — прилад для визначення тривалості сонячного сяйва. Скляна лінза концентрує сонячні промені й пропалює стрічку, поділену на годинні відрізки
2. Вплив на клімат розподілу сонячної енергії
Кількість сонячної енергії — головний серед інших чинників кліматотворення. Слово «клімат» у перекладі з латинської мови означає «нахил». Нахил сонячних променів щодо земної поверхні зумовлений висотою Сонця, яка залежить від широти місцевості. Вплив цього чинника більш чітко проявляється на рівнинах і менше — у горах.
Чим зумовлена така різниця?
ЗАЛЕЖНІСТЬ КЛІМАТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВІД ШИРОТИ МІСЦЕВОСТІ
Мал. 18.3. Переміщення повітряних мас над територією України з баричних центрів дії атмосфери
Сумарна сонячна радіація — це частина сонячної енергії, яка досягає поверхні Землі. Від її кількості значною мірою залежить температура повітря на різних широтах.
За таблицею (с. 67) визначте, як різниця в широті впливає на середню температуру повітря за рік на півночі й півдні України.
Проте якби на клімат впливав лише розподіл сонячної радіації (без циркуляції повітря), на півночі було б значно холодніше, а на півдні України — тепліше.
3. Вплив на клімат України циркуляції атмосфери
Рух повітряних мас (циркуляція атмосфери) — другий за значенням чинник кліматотворення, завдяки якому відбувається перерозподіл тепла й вологи між різними ділянками приземного шару атмосфери.
Пригадайте назви чотирьох зональних типів повітряних мас.
Над Україною формуються або поширюються з інших широт три типи повітряних мас: тропічне, помірне, арктичне повітря. За вологістю кожний із названих типів повітряних мас поділяється на два підтипи: континентальне (сухе) і морське (вологе) повітря. Таким чином, над Україною поширюються шість підтипів повітряних мас. Їхній розподіл над центральною частиною України (у середньому, у відсотках від кількості днів за рік) показаний на мал. 18.3 (с. 67).
Визначте, скільки днів у середньому за рік (у відсотках) переважає:
1) кожний тип повітряних мас (тропічне, помірне та арктичне повітря);
2) підтипи повітряних мас (континентальне та морське повітря).
Проаналізувавши ці дані, можна зробити висновок, що майже вся територія України перебуває у помірному кліматичному поясі, переважно в області помірно континентального клімату.
Окремою областю є Південний берег Криму (із рисами субтропічного середземноморського клімату). Ця область є перехідною від помірного до субтропічного кліматичного поясу.
Повітряні маси різних типів і підтипів постійно переміщуються. Їхнє переміщення зумовлене різницею тиску над різними ділянками земної поверхні.
Які типи повітряних мас — арктичні чи тропічні — частіше поширюються над територією України взимку та влітку? Чому над територією України взимку атмосферний тиск є вищим, а влітку — нижчим?
Повітря над суходолом та океанами нагрівається по-різному, тому формуються баричні центри дії атмосфери — баричні мінімуми (замкнені області з низьким тиском у центрі) та баричні максимуми (замкнені області з високим тиском у центрі).
У помірних широтах, у яких розташована територія України, рух повітряних мас відбувається у великих атмосферних вихорах — циклонах та антициклонах (мал. 18.4 і 18.5).
Мал. 18.4. Погода при антициклонах: Арктичному — взимку (а), Азорському — влітку (б)
Мал. 18.5. Циклон над Україною
Циклон — великий атмосферний вихор із низьким тиском і висхідними рухами повітря у центрі, системою вітрів від периферії до центру (по спіралі). Циклони приносять вологу погоду та потепління взимку й похолодання — влітку.
Антициклон (а) — великий атмосферний вихор із високим тиском і низхідними рухами повітря у центрі; системою вітрів від центру по периферії біля земної поверхні. Погода при антициклонах: Арктичному — взимку — суха і холодна (б); Азорському — влітку — суха і тепла (б).
На територію України, особливо її західну частину, поширюються північноатлантичні циклони з Ісландського мінімуму (як влітку, так і взимку), а з південного заходу — середземноморські й чорноморські циклони.
За мал. 18.3 (с. 67) визначте, звідки на територію України приходять антициклони влітку та взимку.
Характер погоди в холодне та тепле півріччя, зумовлений циклонами й антициклонами, описаний у таблиці (у порядку зменшення значення впливу баричних центрів).
Із проходженням циклонів пов’язана похмура волога погода (помірно тепла взимку, прохолодна влітку), а з антициклонами — суха погода (холодна взимку, жарка влітку). Кількість циклонів, що приходять в Україну, є більшою за кількість антициклонів. Проте антициклони рухаються повільніше, ніж циклони, тому в цілому за рік переважає антициклональна погода.
Які наслідки має переважання антициклональної погоди?
Влітку та взимку переважає циркуляція повітря в напрямку «захід — схід». Це зумовлює переважання повітряних мас одного типу — помірних морських або помірних континентальних. Навесні й восени циркуляція повітря відбувається в напрямку «північ — південь», і надходять повітряні маси різних типів. Тому в перехідні сезони погода більш мінлива. В останні десятиліття роль міжширотного перенесення повітря в цілому зросла.
Мал. 18.6. Атмосферні фронти циклону над Україною (у плані і в профіль)
Холодний фронт циклону рухається у бік теплого повітря. Холодне повітря наступає і відтісняє тепле повітря угору, що зумовлює купчасто-дощові хмари, сильні короткочасні опади, а пізніше — похолодання. Теплий фронт циклону рухається у бік холодного повітря, що зумовлює шарувато-дощові хмари і подальше потепління.
Мал. 18.7. Середня температура повітря в Україні за рік найнижча на вершинах Карпат. Тут також найхолодніші зима і літо
4. Вплив на клімат України підстилаючої поверхні
Характер підстилаючої поверхні (море чи суходіл, великі форми рельєфу, меншою мірою — невеликі форми рельєфу, рослинність) впливає на розподіл сонячної радіації та рух повітряних мас.
Розглянемо приклади впливу підстилаючої поверхні на клімат.
1) Рівнинність більшої частини України, по-перше, зумовлює поступове збільшення кількості сонячної радіації та підвищення середньої температури повітря з півночі на південь (особливо влітку), по-друге, не перешкоджає руху повітряних мас різних типів і підтипів.
Вплив континентального підтипу повітряних мас зростає з північного заходу на південний схід країни, тому в цьому напрямку зростає континентальність клімату.
2) Із підняттям по схилах гір зростає кількість опадів і знижується температура повітря. Наприклад, біля підніжжя Карпат випадає 700 мм опадів, а на вершинах — понад 1600 мм. Середня температура повітря в липні знижується від +18...+20 °С біля підніжжя до +8...+9 °С на найвищих вершинах. Ці зміни показників клімату є головною причиною висотної поясності ґрунтово-рослинного покриву в Карпатських горах.
3) Карпатські й Кримські гори є бар’єром для проходження повітряних мас певних напрямків. Так, гори взимку затримують холодні повітряні маси з півночі та сходу на Закарпатську низовину й Південний берег Криму, а більш теплі й легші повітряні маси з півдня й заходу переходять через гори. Тому в Сімферополі середня температура повітря в січні дорівнює -1 °С, а в Ялті - +4 °С, хоча відстань між ними становить лише 50 км.
Західні й південно-західні схили гір є навітряними, із більш вологим кліматом (вони орієнтовані перпендикулярно до потоків повітряних мас, що приносять атмосферні опади), а східні й південно-східні схили — підвітряними, із сухішим кліматом. Ці відмінності клімату зумовлюють суттєві відмінності ґрунтово-рослинного покриву різних схилів гір.
4) На клімат України впливають морські повітряні маси, особливо з північної частини Атлантичного океану, а також із Північного Льодовитого океану. Вплив невеликих Чорного й Азовського морів є значно меншим.
1. Чому на узбережжі Чорного й Азовського морів зима настає пізніше та триває менше, ніж на прилеглих ділянках суходолу?
2. Чому на узбережжі морів опадів випадає менше, ніж на відстані 40—50 км у глиб суходолу?
3. Знайдіть у словнику, наведеному наприкінці підручника, визначення поняття «бриз».
5) На місцевий клімат (мікроклімат) впливають також річкова мережа, ґрунтово-рослинний покрив, міська забудова тощо. Наприклад, у великих містах середня температура повітря на 1—2 °С вища, ніж на сусідніх територіях, а опадів випадає дещо більше.
Мал. 18.8. Захищена від північних вітрів стіною Кримських гір частина Ялти — Місхор — найтепліше місце в Україні
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ
1. Назвіть чинники кліматотворення. Чи однаковим є їхній вплив на розподіл температур повітря взимку і влітку? 2. Від чого залежить розподіл сонячної радіації? 3. Які типи й підтипи повітряних мас поширюються на територію України? Який їхній тип і підтип переважають? 4. Які баричні центри впливають на територію України? Які повітряні маси з них надходять? Яку погоду вони зумовлюють влітку та взимку? 5. Як на клімат України впливає характер підстилаючої поверхні? Наведіть приклади.
6. У якій частині України спостерігається більший вплив морського, а в якій — континентального підтипу повітряних мас? 7. Чи змінюється вплив чинників кліматотворення на клімат України впродовж останніх десятиліть? Як саме?
8. Проаналізуйте вплив широти місцевості на температуру повітря північної та південної частин України. Зробіть висновки: 1) Яка різниця в географічній широті двох крайніх точок? Яка різниця в середньорічній температурі повітря? 2) У якому місяці — липні чи січні — спостерігається більша різниця в температурах повітря між двома крайніми точками України? (Спробуйте пов'язати це з різницею тривалості світлої частини доби взимку та влітку.)
Мал. 18.9. Впливом якого баричного центру дії атмосфери і яким атмосферним вихором зумовлена така погода влітку на заході України?
ДОСЛІДЖЕННЯ
Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозами в інтернет-джерелах, ЗМІ
Під час вивчення теми ведіть календар прогнозування погоди за народними прикметами. Слідкуйте за прогнозом погоди в інтернет-джерелах (у тому числі за електронними синоптичними картами) та поясніть причини того, чому вони іноді не справджуються.
Інтернет-джерела: http://meteo.ua/ua; https://www.gismeteo.ua; https://ua.sinoptik.ua.
Додаткова література:
1. Скуратівський В. Т. Місяцелік: Український народний календар. — К., 1993.
2. Скуратівський В. Т. Святвечір (в 2-х книгах). — К., 1994.
3. Жигаленко О. О. Куди ведеш, Чумацький шлях? — Полтава, 1993.
4. Любар І. Г. Народ завбачує погоду. — К., 1990.
5. Жарков С. М. Народні прикмети завбачення погоди. — К., 1956.
Коментарі (0)